Криптовалюти та податки: як це влаштовано у світі та чого варто повчитися Україні

З погляду прийняття криптовалюти Україна є неоднозначною країною. З одного боку, цифрові активи є розповсюдженими: за статистикою, 13% фізичних осіб володіють криптою, тобто кожен 7-й житель нашої країни. З іншого – є велика кількість українців, які мають нульове уявлення про «нові гроші» та навіть побоюються їх як чогось незаконного та небезпечного. І це при тому, що в Україні вже можна придбати безліч товарів за крипту, а питання регулювання та оподаткування криптовалюти регулярно підіймається на державному рівні.

Сьогодні ми розглянемо становище криптовалюти у нашій країні, зупинимося на питанні оподаткування та перспективах цифрових активів. Окрім того, поговоримо про світовий досвід роботи з криптовалютами.

Проблеми та виклики в оподаткуванні криптовалют

Якщо ви далекі від теми, саме формулювання питання може вас здивувати. Дійсно, у чому проблема оподаткування та регулювання крипти? Береш та застосовуєш закони та нормативні акти, які роками використовуються для контролювання звичайних активів. Однак не все так просто, адже віртуальні активи мають низку особливостей, які ускладнюють це завдання. Розгляньмо їх.

Відсутність загальноприйнятих світових стандартів

Якщо ми поглянемо на особливості регулювання звичайних грошей у світі, прийдемо до висновку, що закони, які їх стосуються, схожі. Так, в кожній країні є свої особливості, проте загальний принцип майже ідентичний. А от віртуальні активи – зовсім інша річ:

• подекуди податки на криптовалюту нараховуються по тому ж принципу, що на фіатні гроші та товари;
• в деяких (найбільш прогресивних) країнах цифрові активи визнані цінними паперами.

Отже, в українських регуляторів виникає логічне питання: як же вчинити нам?

Важливо те, що світова спільнота лише починає контролювати криптовалюти, а отже, обрані стратегії ще не пройшли тривалу апробацію, і невідомо, який варіант виявиться найбільш вдалим. Тобто потрібно мати політичну волю ризикнути й бути готовими вчитися на власних помилках.

Складність отримання доступу до операцій

Розмірковуємо далі: припустімо, наша Національна комісія розробила низку сучасних законів для регулювання цифрових активів. А як контролювати їхнє виконання? Як зробити так, щоб фізичні та юридичні особи дотримувалися правил? Не забуваємо, що світ блокчейну – це анонімність та децентралізація.

Ризик використання віртуальних активів для незаконної діяльності

Звісно, є і така проблема. Якщо дати криптовалютам безапеляційне «зелене світло», вона розповсюдиться на всі сфери економіки. Кількість власників крипти збільшиться у кілька разів з нинішніх 13%. Буде складно придумати, як потім закрити цю скриньку Пандори, якщо щось піде не так. Тож перед повноцінним узаконенням крипти та запуском механізму оподаткування потрібно продумати як технічну, так і правову базу.

Висока волатильність

Знову ж, уявімо, що ми розробили систему оподаткування операцій з криптовалютою. Все начебто чітко прописали та спрогнозували. Все одно лишиться проблема: вартість тієї чи іншої монети, токена може змінюватись навіть не щодня, а щосекунди. Особливо якщо мова йде про нові активи, які ще не сформували графік волатильності.

Не забуваємо й про те, що велика кількість трейдерів щодня роблять по кілька десятків операцій і навіть більше. Тож з яким навантаженням зіткнуться і самі учасники ринку, і податківці при спробі вирахувати точну суму податків, важко навіть уявити. Доведеться фіксувати деталі кожної операції: за скільки актив був куплений, за скільки проданий. Податківцям потрібно буде знати точний час проведення операцій, аби звіритися з тодішнім курсом тієї чи іншої монети й переконатися, що декларування відбувається зі вказанням коректних сум. Навантаження просто шалене.

Надто швидкий розвиток сфери крипти

Податкове управління ускладнюється ще й тим, що доки законопроєкт пройде всі бюрократичні кола та почне діяти, індустрія цифрових активів може «підкинути» інновації, які зроблять зусилля законотворців марними. Ще нещодавно світ знав лише Біткоїн та Ефір, а сьогодні кількість монет обчислюється сотнями та тисячами. Начебто ще вчора ми звикали до самого поняття «криптовалюта», а сьогодні маємо і стейблкоїни, і токени. І ніхто не знає, що нас очікує у майбутньому. Тож у кращому випадку законодавцям доведеться часто виправляти чинні закони, у гіршому – постійно розробляти нові.

Однією з цілей створення криптоактивів була якраз децентралізація, тобто ігнорування регуляторів, фінансових установ та урядів. Намагаючись створити дієве законодавство для їхнього контролю, ми робимо спроби поєднати антагоністів. Складнощі є і точно будуть надалі. А от як їх подолає Україна – це ми побачимо у найближчому майбутньому.

Як оподатковуються криптовалюти у світі

Є країни, які достатньо вдало навіть на цьому етапі визначили у своєму законодавстві те, як платити податки з криптовалюти. Розгляньмо приклади.

США

Моделі оподаткування залежать від інвестиційного прибутку, який отримує фізична або юридична особа. Податкова ставка коливається від 0% до 20%. Штати зараз знаходяться у перехідному періоді, адже тут відбуваються серйозні зміни: місцевий регулятор не так давно прийняв норму, згідно з якою криптовалюта є цінними паперами.

Але є винятки: зокрема, Біткоїн може розглядатися на законодавчому рівні як товар, а тут вже діють інші правила. Звучить складно? Не хвилюйтесь, регуляторам так само непросто. Попри ці нюанси, діапазон в 0–20% можна вважати коректним орієнтиром.

Італія

Місцеве законодавство і не визнає цифрові активи, і не забороняє їх. Податкову службу не цікавлять прибутки інвесторів, які заробляють менш ніж 2000 євро на місяць. Якщо фізична чи юридична особа заробляє більше, застосовується процентна ставка 10–26%.

Японія

Тут відсотки за приріст капіталу одні з найвищих у світі. Інвестори платять до 55% з отриманого прибутку. Податки стягуються з усіх власників крипти, незалежно від доходів.

Канада

Ця країна пішла незвичайним шляхом. Оподатковується не весь річний дохід, а лише 50%. Тобто, якщо ви заробили «чистими» 20 000 доларів, 10 000 ви зможете покласти собі у кишеню у повному обсязі. Весь інший прибуток від продажу або обміну оподатковується за ставкою 50%.

Німеччина

Тут все залежить від терміну володіння. Якщо інвестор купує криптоактив і продає його через рік або пізніше, він не платить взагалі ніяких податків. Таким чином німці стимулюють довгострокові інвестиції в крипту. Якщо продаж відбувається раніше, власник активу виплачує 45% податку. Транзакції, які приносять прибуток менш ніж 600 євро, не підлягають оподаткуванню.

Швейцарія

Обіг криптовалюти та податки напряму тут не пов’язані. Тобто податкова служба не звертає увагу безпосередньо на самі транзакції. Однак, якщо інвестор потрапляє під дію закону про розкіш, криптовалюта розглядається як одне з джерел прибутку, і за неї потрібно платити. Розмір податку залежить від кантону.

Як зараз оподатковуються доходи від операцій з криптовалютами в Україні

Українське законодавство дає наступне визначення криптовалют та інших цифрових активів: «Це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі». Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Оподаткування української криптовалюти детально не прописане у чинному законодавстві. Проте є роз’яснення, згідно з яким продаж криптовалюти є податковою подією, тобто кожен українець має платити державі певний відсоток від прибутку.

Якщо резидент України продав актив іноземній фізичній чи юридичній особі, законодавство розглядає таку операцію як «іноземний прибуток». Якщо покупцем став інший резидент нашої країни, така транзакція кваліфікується як «інший прибуток».

Модель оподаткування передбачає застосування податку на дохід (18%) та військового збору, який невдовзі складе 5%. Дана норма стосується фізичних осіб та ФОПів. Юридичні особи сплачують 18%.

Українці-власники криптовалют мають вносити прибуток від продажів цифрових активів до щорічної декларації майнового стану. Цей документ потрібно подати до 1 травня кожного року. Сплатити необхідну суму резидент України має до 1 серпня.

Отже, підсумуємо:

• податок на крипту в Україні існує, однак окремого закону, який би регулював таке оподаткування, немає. Криптовалютний дохід розглядається на рівні з усіма іншими джерелами;
• регулювання ринку проводить держава, однак обов’язок контролювати коректність сплати податків лежить на плечах власника цифрових активів;
• фактично крипта в Україні оподатковується, однак через анонімність та децентралізацію держава не може отримати доступ до всіх транзакцій тієї чи іншої людини/компанії. Податок сплачується, лише якщо громадянин чи фірма внесли операції до свого майнового звіту.

Очевидно, що українському податковому законодавству є куди розвиватися.

Що передбачає законопроєкт про оподаткування криптовалют у майбутньому

Згідно з законопроєктом №10225, має оподатковуватися фінансовий результат фізичної чи юридичної особи мінус витрати на отримання криптовалюти. Такими витратами є:

• грошові витрати на покупку криптовалютного активу;
• вартість видобування криптоактиву (мається на увазі майнінг). Ці витрати повинні бути документально підтверджені;
• сплачений податок на доходи та державне мито, якщо активи були отримані особою у спадок чи згідно з договором дарування.

Простіше кажучи, оподатковується не вся сума транзакції, а чистий дохід особи. Наприклад, якщо ви купили криптовалюту за 500 доларів і продали її за 600 доларів, оподатковуватися будуть 100 доларів. Вам потрібно буде заплатити 23 долари (18 доларів – відсоток на дохід та 5 доларів – військовий збір, згідно з оновленими податковими законами).

Важливо! Оподатковуватися буде лише позитивний результат інвестицій. Наприклад, якщо ви у цьому році отримали збитки у розмірі 10 000 доларів, а у наступному отримали прибуток у розмірі 30 000 доларів, оподатковуватися будуть лише 20 000 доларів. Тобто від прибутку буде відніматися ваш торішній збиток.

Чи можна оплатити товари та послуги криптовалютою в Україні

Здавалось би, крипта в Україні не є легальним інструментом оплати товарів та послуг. Однак можливість купити щось за неї є. Як так сталося? Річ у тім, що у результаті операції купівлі продавець отримує прості фіатні гроші, гривні. А це, очевидно, ніяким чином не заборонено. По суті, ви продали свій актив через один з сервісів і перерахували гривні на рахунок продавця. Цілком в рамках закону.

Для оплати можна, наприклад, використовувати Binance Pay. Це офіційний додаток однієї з найбільш популярних криптовалютних бірж.

1. Завантажте його та залогіньтеся.

2. Перед оплатою відкрийте додаток та натисніть на кнопку, яка відзначена стрілочкою.

3. Після цього вам просто потрібно відсканувати QR-код продавця, натиснувши відповідну кнопку.

Ось і все. Кошти будуть перераховані продавцю.

Альтернатива «Бінансу» – Whitepay. Тут теж немає нічого складного, все робиться через QR-код. Його можна відсканувати у фізичній точці продажів або на сайті, якщо купуєте товар чи послугу онлайн. Просто потрібно обрати опцію «Сплатити за допомогою Whitepay». Логіка така сама: відкриється додаток, де вам потрібно буде активувати QR-сканер.

Чого варто повчитися Україні

Розгляньмо зміни, які потенційно можуть покращити український ринок крипти.

Створення чіткої правової бази

Звісно, бездоганну екосистему створити майже неможливо, адже ринок лише формується. Ми зазначали, що навіть найбільш прогресивні країни стикаються з проблемами. Однак варто все ж прийняти нормативні акти, які дають чітке визначення крипти, відносять її до певної категорії майна чи активів, як звичайні валюти, присвоюють одну чи декілька податкових моделей. Без такої бази подальше коректне регулювання ринку просто неможливе, адже є можливість по-різному трактувати ті чи інші закони.

Створення дієвого та авторитетного регулятора

Наприклад, у США це SEC (Комісія з цінних паперів та бірж). Вона володіє настільки широкими повноваженнями та авторитетом, що біржі самі зацікавлені у тому, щоб не потрапляти до поля зору регулятора.

Захист інвестицій користувачів

Криптовалюти – високоризикові інвестиції. Це одна з причин, чому велика кількість українців все ще побоюються купувати такі активи. Вищезгаданий регулятор має покласти на плечі бірж обов’язки з захисту активів клієнтів. У цьому аспекті найбільш успішно діють США та Сінгапур, де біржі повинні притримуватися дуже великого переліку правил.

Запобігання злочинам

Криптовалюта дає великі можливості для відмивання коштів, спонсорування тероризму і так далі. Тому потрібно розробити правову базу, яка б знизила цей ризик. Наприклад, американське Управління з відмивання коштів зобов’язало біржі звітувати про підозрілі операції.

Лояльне оподаткування

Німеччина показала, як можна швидко залучити безліч інвесторів до індустрії крипти. Вище ми писали, що тут діє правило: якщо криптовалюта продана через рік чи більше після покупки, транзакція не оподатковується. Тобто німцям вигідно інвестувати у такі активи, адже вони є хорошою альтернативою акціям та банківським депозитам.

Інтеграція у світову криптоіндустрію

Криптовалюти – це, можна сказати, вершина глобалізації, тому тут не варто придумувати велосипед самостійно. Співробітництво з іншими країнами та світовими регуляторами – фактор, який підвищить довіру до індустрії та покращить її роботу. Наприклад, зараз ЄС активно просуває MiCA (Markets in Crypto-Assets). Це правова база, згідно з якою у майбутньому має регулюватися весь ринок криптоактивів у Європейському Союзі.

Хай там як, криптовалютна індустрія вже довела, що у неї є майбутнє, і вона готова долати правові перепони, якщо вони виникають. Процес запущений, тому найближчими роками варто очікувати популяризації крипти в Україні.