CPI-індекс: як працює та що відображає в економіці країн

Багато хто чув про індекс споживчих цін, але не всі розуміють його справжню роль. Цей показник є одним із найважливіших індикаторів здоров’я національної економіки та головним інструментом для вимірювання інфляції. Він впливає на економічні рішення урядів, національних банків країн і великих корпорацій. Розуміння того, що таке CPI, дає змогу краще орієнтуватися у світі фінансів, приймати зважені рішення щодо заощаджень і прогнозувати зміни цін. Розберімося, як працює цей ключовий показник макроекономіки і як дізнатись рівень інфляції, використовуючи його значення.

Індекс споживчих цін: визначення та звʼязок з інфляцією

Індекс споживчих цін – це фундаментальне поняття у фінансах та економіці. Офіційне визначення ІСЦ подає його як показник, що вимірює середню зміну цін фіксованого набору товарів і послуг (так званого споживчого кошика), які зазвичай купує середньостатистичне домогосподарство за певний період часу.

Якщо говорити про CPI простими словами, то він відображає, наскільки подорожчало життя для споживача.

Так виглядає розшифровка ІСЦ:

• І – індекс;
• С – споживчих;
• Ц – цін.

Варіант назви цього показника англійською – CPI:

• C – consumer – споживач;
• P – price – ціна;
• I – index – індекс.

Для розрахунку ІСЦ завжди потрібен так званий базовий період (або базовий рік). Він слугує точкою відліку, відносно якої вимірюються всі подальші зміни цін. Вартість кошика в базовому періоді приймається за 100% або 100 пунктів. Такий підхід дає змогу точно порівнювати рівень купівельної спроможності в різні періоди та коректно проводити розрахунки.

Індекс має прямий зв’язок із рівнем інфляції. Для розрахунку інфляції ІСЦ є ключовим показником. Якщо CPI виріс зі 100 пунктів до 105, це означає, що рівень інфляції за цей період становив 5%. Іншими словами, щоб визначити динаміку інфляції, необхідно відняти ІСЦ попереднього періоду від ІСЦ поточного періоду, розділити на ІСЦ попереднього періоду та помножити на 100%.

Формула CPI та до чого тут склад «споживчого кошика»

А тепер розгляньмо, як розраховується ІСЦ. Для цього традиційно використовується стандартна формула ІСЦ (формула Ласпейреса):

CPI = (Вартість кошика в поточному періоді/Вартість кошика в базовому періоді) * 100%

Приклад розрахунку:

Нехай у вересні вартість споживчого кошика становила 3 196 грн, а в серпні – 2 918 грн. Тоді:

CPI = 3 196 грн2 918 грн * 100% = 109,5%

Це означає, що ціни у вересні зросли на 9,5% порівняно із серпнем.

Споживчий набір товарів (послуг) – це визначений (фіксований) перелік товарів і послуг, які є важливими та регулярно купуються населенням для особистого використання і становлять значну частину їхніх грошових витрат. Набір охоплює 328 позицій, згрупованих у 12 основних категорій (розділів).

Ось що входить до індексу СРІ:

1. Харчові продукти та безалкогольні напої (хліб, м’ясо, овочі, цукор) – 120 позицій.
2. Одяг і взуття – 57 позицій.
3. Житло, комунальні послуги, енергія, газ та інші види палива – 20 позицій.
4. Охорона здоров’я (ліки, послуги лікарів) – 18 позицій.
5. Транспорт (паливо, проїзд, автомобілі) – 23 позиції.
6. Відпочинок і культура (квитки в кіно, книги, туризм) – 18 позицій.
7. Освіта – 4 позиції.
8. Алкогольні напої – 12 позицій.
9. Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла – 24 позиції.
10. Зв’язок – 6 позицій.
11. Ресторани та готелі – 5 позицій.
12. Різні товари та послуги – 21 позиція.

Отже, споживчий кошик – основа для розрахунку ІСЦ – формується на підставі детальних досліджень бюджетів домогосподарств, щоб відобразити реальну структуру їхніх витрат. Кожен товар чи група послуг має певну «вагу» (частку) в кошику, що відповідає частці витрат на цей товар чи послугу в загальному бюджеті. Саме тому індекс споживчих цін не просто демонструє зростання цін на окремі товари, а вплив цього зростання на загальну купівельну спроможність населення.

Оскільки зібрати інформацію про всі ціни нереально, споживчий кошик мусить формуватися з товарів і послуг, які мають найбільший попит і громадяни витрачають на них найбільшу частину своїх коштів. Вагу товару визначають на основі даних національних розрахунків та обстеження умов життя домогосподарств. Вона показує, яка частка споживчих грошових витрат домогосподарства припадає на придбання певного товару чи послуги. У СРІ вага товару чи послуги визначає ступінь впливу зміни ціни цієї позиції на величину загального індексу.

Як збирають дані про ІСЦ: методологія Держстату та BLS

Якість офіційної статистики залежить від методології збору даних. В Україні інформацію про ціни щомісяця збирають органи Держстату. Звітність надходить від підприємств торгівлі, сфери послуг і ринків із 30 міст країни, переважно з обласних центрів та обраних великих міст. Реєструється понад 75 тисяч окремих значень цін. Також для розрахунку CPI використовуються дані бюджетних обстежень домогосподарств для визначення ваг товарів у споживчому кошику.

Індекс споживчих цін в Україні розраховується Держстатом у декілька етапів:

1. Реєстрація цін.
2. Розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів на конкретний товар чи послугу.
3. Розрахунок регіональних індексів.
4. Національний ІСЦ.

Держстат розраховує ІСЦ:

• до попереднього місяця;
• до відповідного місяця попереднього року;
• до відповідного періоду попереднього року;
• до грудня попереднього року.

Дані щомісячно публікуються на сайті Держстату.

У Сполучених Штатах за розрахунок індексу відповідає Федеральне бюро статистики праці (BLS). Для цього проводиться збір даних від роздрібних компаній та організацій сфери послуг.

Існують відмінності в розрахунках в Україні та США. BLS розраховує CPI для різних груп населення:

• CPI-U (All Urban Consumers) – індекс споживчих цін для всіх міських споживачів;
• CPI-W (Urban Wage Earners and Clerical Workers) – індекс для міських найманих робітників та офісних службовців;
• CPI-E (Elderly) – експериментальний індекс для людей похилого віку (враховує велику частку витрат на охорону здоров’я).

Як бачимо, ІСЦ – важливий показник, але метрику часто критикують за неточність у відображенні реальних змін вартості життя. Основна проблема полягає в так званій «інфляції через упередженість», спричиненій методологічними недоліками:

1. Упередженість заміщення. ІСЦ використовує фіксований кошик і не враховує, що за зростання цін споживачі переходять на дешевші товари-замінники. Це завищує інфляцію.
2. Упередженість якісних змін. Індекс не фіксує покращення якості товарів (наприклад, функціональності електроніки), якщо ціна залишилася незмінною. Ігнорування зростання якості також призводить до завищення інфляції.
3. Упередженість нової продукції. Нові важливі товари додаються до кошика із запізненням, що може спотворювати показники.

Крім того, CPI-U вимірює інфляцію й узагальнює дані лише для міського населення, тому не може точно показати, як цей процес впливає на різні групи населення з відмінними структурами витрат. Це створює проблеми для громадян, які намагаються реально оцінити свої заощадження та їхню купівельну спроможність.

На додачу індекс не відображує, як інфляція розподіляється між різними демографічними групами. Скажімо, зростання цін на навчання найбільше зачіпає молодь, а підвищення вартості медичних послуг значніше відчувають старші вікові групи.

Динаміка індексу споживчих цін: приклади України та світу

Для наочності наведемо динаміку індексу споживчих цін в Україні та в окремих країнах світу за 2019–2024 роки за даними Держстату (у відсотках до попереднього року):

Розгорнуто динаміку індексу споживчих цін в Україні за останні десять років за даними Держстату (у відсотках до попереднього року) представлено в таблиці:

Дані за 2015–2021 роки наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях; дані за 2022–2024 роки – без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Як бачимо, після пікового стрибка у 2022 році, спричиненого повномасштабним вторгненням (порушення логістики, зменшення пропозиції, падіння грошової маси), наразі в Україні спостерігається тенденція до зниження інфляції. Завдяки послідовній монетарній політиці Центрального банку та фіксації курсу гривні рівень зростання цін повертається до однозначних показників.

А так виглядає графік CPI для міських споживачів США за останні десять років:

Період 1982–1984 роки прийнято за базу = 100.

Як CPI впливає на економічні рішення держав та інвесторів

Розуміння того, навіщо потрібен індекс споживчих цін, є важливим для багатьох учасників економічних відносин.

На що впливає ІСЦ:

1. Соціальна політика. Метрика є базою для індексації зарплати та пенсії. Якщо індекс зростає, держава змушена підвищувати соціальні виплати, щоб зберегти купівельну спроможність громадян. Без індексації реальна зарплата та пенсія зменшуються.
2. Монетарна політика Центрального банку. Важливо зазначити, що НБУ та інфляція тісно пов’язані між собою, адже саме CPI є головним індикатором для встановлення облікової ставки. Високий індекс змушує підвищувати ставку для охолодження економіки та зменшення грошової маси, що, відповідно, стримує інфляцію. Низький індекс споживчих цін може спонукати до зниження ставки для стимулювання економічного зростання.
3. Фіскальна політика держави. Уряди використовують метрику для планування бюджетів і прогнозування податкових надходжень.
4. Фондовий ринок та інвестиції. Зростання ІСЦ може сигналізувати про необхідність переходу від облігацій до активів, що захищають від інфляції (товари, нерухомість).

Інвестори й споживачі теж активно використовують дані про CPI та добре поінформовані, де переглянути офіційний ІСЦ. Суб’єкти економіки регулярно переглядають сайти Держстату та НБУ, аби вчасно коригувати свій інвестиційний портфель. Різке зростання індексу може бути сигналом для захисту заощаджень від знецінення. Споживач, своєю чергою, з урахуванням поточного CPI може переглянути свої витрати та заощадження.

Хоча індекс споживчих цін є основним показником, держава використовує й альтернативи:

1. ВВП-дефлятор (GDP Deflator). Враховує ціни на всі товари та послуги, вироблені в країні (включно з державними закупівлями та інвестиціями), а не лише ті, що входять до споживчого кошика. Це ширший, але менш оперативний показник.
2. Індекс цін виробників (Producer Price Index, PPI). Вимірює зміну цін на оптовому рівні, тобто для виробників. Це часто розглядається як випереджаючий індикатор майбутньої інфляції.
3. Базова інфляція. Це ІСЦ, з якого виключені найбільш волатильні компоненти (харчові продукти, паливо), щоб показати стійкий інфляційний тиск.

Висновок

Індекс споживчих цін – це не просто цифра, а термометр економіки, що відображає зміну купівельної спроможності населення. Розуміючи, що таке CPI і як він розраховується, кожен може краще аналізувати офіційну статистику, захищати свої заощадження та приймати усвідомлені фінансові рішення. ІСЦ є основою для індексації соціальних виплат, формування монетарної політики НБУ та стратегічного планування для бізнесу.

FAQ