Глобалізація простими словами: вплив на економіку, бізнес і культуру

Тенденції до зміцнення зв’язків між країнами, збільшення обсягів міжнародної торгівлі, активний обмін інформацією та технологіями перетворюють світ на єдину систему. Останніми десятиліттями в багатьох сферах спостерігається стрімке прискорення світової глобалізації. Це змушує держави, суспільства та бізнес адаптуватися до нових умов, що приносять не тільки можливості, а й виклики.

У цій статті ми дамо загальне визначення глобалізації, розповімо про її плюси та мінуси. Також поговоримо про драйвери, вплив явища на світову економіку і культуру.

Поняття глобалізації та її звʼязок зі світовою економікою

Що таке глобалізація? Неминучий процес посилення інтеграції та уніфікації в економічній, політичній, культурній сферах тощо. В сучасному світі явище поширюється на всю планету й охоплює буквально всі сфери життя суспільства.

Перші прояви глобалізації економіки з’явилися ще у часи Великих географічних відкриттів XV–XVI століть, коли формувалися нові торгові шляхи між Європою та півднем Азії, Старим і Новим світом. Це призвело до збільшення обсягів торгівлі, початку так званого «колумбівського обміну» між різними континентами (взаємообміну сільськогосподарськими рослинами та тваринами), колонізації і міграції людей.

Сучасна хвиля глобалізації почалася наприкінці ХХ століття. Саме поняття за однією з версій набуло популярності та широкого використання завдяки Теодору Левітту. Професор Гарвардської школи бізнесу у 1983 році опублікував статтю «Globalization of Markets», у якій описав явище зближення світових ринків і спільних споживчих тенденцій.

Інші дослідники пов’язують поширення терміна з іменем британського соціолога Роланда Робертсона. У своїх працях 1985 року він зазначав, що глобальне й локальне не протистоять одне одному – навпаки, локальне є складником глобального, а глобальні процеси формують нові локальні прояви. Саме Робертсон запропонував термін «глокалізація» (globalization + localization) для точнішого відображення цієї взаємодії.

Історики вбачають у глобалізації логічний етап розвитку капіталізму, політологи зосереджуються на поширенні демократичних інститутів і цінностей. Культурологи розглядають її крізь призму вестернізації – поширення західних моделей культури. Втім, одним з найважливіших факторів, що стимулюють цей процес, залишається розвиток міжнародної торгівлі, яка формує взаємозалежність економік і зближує країни світу.

Глобалізація сприяє економічному зростанню, оскільки країни отримують доступ до нових ринків, технологій і ресурсів. З іншого боку, вона підсилює міжнародну конкуренцію – що може бути як стимулом, так і викликом для національних економік.

Драйвери глобалізації та сталого розвитку

Сучасний світ розвивається в умовах постійної взаємодії економік, культур і технологій. Процеси глобалізації дедалі тісніше переплітаються зі сталим розвитком – концепцією задоволення потреб суспільства без шкоди для майбутніх поколінь. Водночас спільні виклики – екологічні, соціальні та економічні – вимагають колективних і злагоджених рішень.

Основними рушіями, що значною мірою впливають на динаміку глобалізації та сталого розвитку, є:

• Інтернет і цифрові платформи. eCommerce, соціальні мережі й платформи на кшталт Google, Amazon чи Alibaba формують єдиний інформаційно-торгівельний простір.
• Лібералізація торгівлі. Експортно-імпортні операції стали простішими через зниження тарифів, скасування мит на певні товари, підписання міжнародних двох- і багатосторонніх угод. Світова організація торгівлі (СОТ) здійснює регуляцію, встановлює правила торгівлі, контролює виконання контрактів і сприяє врегулюванню спорів. Це дозволяє різним країнам торгувати на світовому ринку на справедливих умовах.
• Міжнародні фінанси. Іноземні інвестиції у виробництво сприяють припливу грошей, стимулюють розвиток підприємств, створюють робочі місця та загалом добре впливають на економіку країни.
• Революція в логістиці. Розвиток авіаперевезень, будівництво швидкісних авто- та залізничних шляхів, розвиток портів та терміналів прискорює рух товарів між країнами та континентами. Використання цифрових технологій робить процес постачання прозорим і ефективним.
• Культурна взаємодія. Міжнародні події, масова культура, міграційні процеси сприяють поширенню цінностей, ідей і традицій. Відкритість суспільств формує спільні глобальні й культурні орієнтири.

Завдяки цим чинникам світова спільнота отримала безпрецедентні можливості для співпраці, інновацій і розвитку. Відтак перед людством тепер стоять нові завдання – забезпечення соціальної рівності, збереження довкілля та відповідального використання ресурсів.

Як глобалізація змінює бізнес-стратегії та ринок праці

Вплив глобалізації на бізнес і використання трудових ресурсів проявляється, зокрема, у поширенні:

• аутсорсингу. Найбільше це помітно у сфері IT. Компанії дедалі частіше орієнтуються на міжнародну співпрацю та охоче наймають фахівців з інших країн. Через це зростає попит на кандидатів, котрі мають високі технічні компетенції, добре знають іноземні мови та вміють працювати у мультикультурному середовищі. Аутсорсинг дозволяє бізнесу оптимізувати витрати та отримувати доступ до фахівців світового рівня. Працівники мають змогу реалізовувати себе у міжнародних проєктах і отримувати гідну винагороду за свою працю, не залишаючи країну проживання;
• офшорингу. Це форма міжнародної співпраці, що передбачає перенесення компанією частини своїх функцій до іншої країни з метою зниження витрат на робочу силу, оптимізації податків, доступу до нових ринків, специфічних ресурсів тощо;
• глокалізації. Поєднання глобального й локального підходів дає бізнесам можливість бути частиною глобального ринку, адаптуючись до місцевих мовних, культурних і правових звичаїв. Наприклад, компанія випускає один товар для всіх ринків, проте змінює дизайн, деякі функціональні елементи, пакування з урахуванням регіональних вподобань.

Наслідком глобалізації також є глобальні ланцюги створення вартості (Global Value Chains, GVCs). Окремі відділи виробництва, постачання, складування, логістика можуть бути розподілені по різних країнах. Наприклад, дизайн – в Європі, виробництво – в Азії, збірка та маркетинг – в інших регіонах. Такі ланцюги дозволяють компаніям спеціалізуватися на тому, в чому вони найсильніші, а все інше віддавати туди, де це буде виконувати зручніше й дешевше. Втім, такий підхід має і зворотний бік – з’являються залежність від інших країн у сировинній або виробничій частині, ризики логістичних порушень, потреба в інфраструктурі високого рівня тощо.

Глобалізація й культура: стандартизація vs різноманіття

Культурна глобалізація передбачає інтеграцію, зближення культур різних країн та створення єдиного соціокультурного простору. Поширенню цінностей, ідей і традицій, формуванню спільних орієнтирів сприяють:

• міграція і мобільність населення;
• міжнародні події;
• поширення масової культури – голлівудські фільми, серіали Netflix, музичний жанр K-pop тощо.

Тенденція дозволяє людям знайомитися з творами та традиціями інших країн, формує толерантність, повагу до різноманіття, дозволяє популяризувати національну культуру у світі. Недоліками глобалізації є уніфікація з домінуванням масової культури з «культурних центрів» – США і Європи, її комерціалізація, а також знецінення національної ідентичності й традицій.

Регулювання та майбутнє глобалізації

Функції регуляторів глобальних процесів у світі виконують міжнародні організації. Наприклад, СОТ формує правила, за якими функціонує світова торгівля, і забезпечує чесну конкуренцію між країнами. ООН і G20 координують міжнародні зусилля у напрямах встановлення соціальної справедливості, сталого розвитку і захисту довкілля. Зокрема, екологічний податок в Україні дає змогу пристосуватися до міжнародних вимог, стимулює сталий розвиток та інтеграцію держави в глобальну економіку.

Світовий банк, хоч і не є регулятором, збирає і публікує дані про офіційні та ринкові курси валют для різних країн, дає рекомендації урядам і центральним банкам (зокрема, НБУ) щодо підтримання стабільності національної валюти. Серед його функцій також надання кредитів, безвідсоткових позик та грантів державам для реалізації проєктів з економічного і соціального розвитку, подолання бідності у світі.

Як ми вже зазначали, економічна, культурна, цифрова глобалізація тощо є невідворотним процесом. Водночас несправедливий розподіл вигод, економічні кризи та прагнення держав до захисту національних інтересів спричиняють зворотний процес – деглобалізацію.

Деглобалізація – це сповільнення інтеграції, зменшення залежності одних країн від інших, рух у бік локалізації.

Проявами цього явища є зокрема:

• протекціонізм – політика обмеження імпорту через мита, квоти чи субсидії національним виробникам з метою захисту внутрішнього виробництва, робочих місць та стратегічних галузей;
• френдшоринг – перенесення виробництва або ланцюгів постачання до країн-партнерів з подібними політичними чи економічними цінностями. Мета – знизити ризики, пов’язані з геополітичною напругою або залежністю від недружніх держав.

Деглобалізація, протекціонізм та френдшоринг не зупиняють, але значною мірою впливають на майбутнє глобалізації, вносять корективи у правила гри.

Переваги та недоліки глобалізації для країн, компаній та споживачів

Приклади глобалізаційних змін: кейси України та світу

Прикладами глобалізації є численні міжнародні корпорації: Apple, Toyota, IKEA, Coca-Cola, McDonald’s та інші. Ще один з її проявів – глобальні ланцюги постачання. Компанії можуть виробляти компоненти в різних країнах і збирати готову продукцію там, де це вигідно. Що стосується глобалізації в Україні, наша держава виробляє запчастини (зокрема, електропроводку і складну електроніку) для відомих брендів авто – BMW, Porsche, Ferrari й Lamborghini.

Світова торгівля України охоплює експорт агропромислової та металопродукції, добрив, деревини й виробів з неї. На окрему увагу заслуговує IT-галузь. За даними AIN.ua експорт IT-послуг з України досяг рекордного рівня у 2022 році – $7,3 млрд, роком раніше він становив лише $5 млрд. У 2023–2024 роках показник трохи знизився – до $6,7 і $6,4 млрд відповідно.

Висновок

Глобалізація є результатом розвитку людства в різних сферах, в ній беруть участь різні країни світу. З одного боку, вона допомагає розв’язувати спільні проблеми, а з іншого робить людей і держави залежними один від одного. Щоб нівелювати недоліки глобалізації – такі як нерівність доходів, загрози локальним бізнесам і виклики екології – потрібні зважена державна політика та міжнародне регулювання. Тільки так можна мінімізувати негативний вплив на економіку та суспільство.

FAQ