Що таке дефляція: простими словами про причини та наслідки
Зміст
Уявіть, що ціни в магазинах щомісяця стають нижчими. Чи ж не мрія? Насправді це економічне явище, яке може серйозно нашкодити економіці країни та добробуту громадян.
У цій статті розберемо, що таке дефляція, чому падіння цін може бути небезпечним та як це впливає на бізнес, споживачів і державу. Ви дізнаєтеся про реальні приклади з історії та чи була колись дефляція в Україні.
Просте визначення дефляції
Дефляція – це стійке зниження загального рівня цін в економіці, коли за ті самі гроші можна купити більше товарів та послуг, що протилежно інфляції, де ціни зростають, а гроші знецінюються. Це не разовий розпродаж, а системне падіння цін на більшість товарів одночасно – від продуктів до нерухомості.
Проблема в тому, що очікування дешевших цін змушує людей відкладати покупки, тож бізнес втрачає доходи, скорочує виробництво та звільняє працівників, запускаючи економіку в спіральне падіння. Дефляцію в економіці фіксують, коли індекс споживчих цін показує від'ємні значення кілька місяців поспіль.
Причини виникнення дефляції
Дефляція не виникає спонтанно – її запускають конкретні економічні процеси:
- Зменшення грошової маси в обігу – коли в економіці стає менше грошей через жорстку політику центробанків, масове погашення кредитів або відтік капіталу.
- Зниження платоспроможного попиту – населення втрачає здатність купувати через безробіття, падіння зарплат або песимізм.
- Економічна рецесія – коли ВВП падає кілька кварталів поспіль, підприємства згортають виробництво, інвестори тікають.
- Надмірне виробництво – пропозиція значно перевищує попит, виробники змушені влаштовувати розпродажі.
Усі ці причини дефляції можуть діяти одночасно, посилюючи одна одну та створюючи спіраль, з якої економіці дуже важко вийти.
Наслідки дефляції для економіки
Дефляція створює ланцюгову реакцію негативних ефектів:
- Сповільнення економічного зростання – падіння цін знижує прибутки компаній, вони скорочують інвестиції та відмовляються від розвитку.
- Відкладене споживання – люди чекають подальшого зниження цін і не купують автомобілі, техніку, меблі.
- Падіння доходів бізнесу – ціни падають, а витрати на зарплати та оренду залишаються фіксованими.
- Зростання безробіття – компанії масово скорочують персонал для зменшення витрат.
- Проблеми з боргами – номінальна сума кредитів не змінюється, але через падіння доходів борговий тягар стає надто важким.
Поодинці та разом усі ці фактори створюють ситуацію, яка може повністю паралізувати економіку країни на роки.
Одним з показників дефляції є зниження індексу споживчих цін (ІСЦ). Ось як, за даними Мінфіну, змінювався ІСЦ в Україні за останні 25 років.
А на графіку нижче більш наочно видно динаміку індексу споживчих цін за останні 10 років.
Також варто подивитися на динаміку ІСЦ у світі, яку формує Our World in Data:
Якщо ж ми хочемо краще вивчити таке явище, як дефляція, подивимось на динаміку ІСЦ країн, які стикалися з ним за останні 20 років. Для прикладу візьмемо Японію, Китай та Грецію. Дані подані Our World in Data.
Інфляція та дефляція: у чому різниця
Інфляція та дефляція – це протилежні економічні явища, які по-різному впливають на економіку та життя людей. Розглянемо їх ключові відмінності та наслідки.
Параметр | Інфляція | Дефляція |
|---|---|---|
Визначення | Зростання загального рівня цін | Падіння загального рівня цін |
Купівельна спроможність грошей | Знижується (за ті самі гроші можна купити менше) | Зростає (за ті самі гроші можна купити більше) |
Споживча поведінка | Люди намагаються купувати швидше, поки ціни не зросли | Люди відкладають покупки, чекають зниження цін |
Вплив на заощадження | Заощадження знецінюються | Заощадження зростають у вартості |
Вплив на кредити | Борговий тягар полегшується | Борговий тягар зростає |
Бізнес-активність | Стимулює інвестиції та розвиток | Гальмує інвестиції та виробництво |
Безробіття | Помірна інфляція сприяє зайнятості | Призводить до масових звільнень |
Наслідки для економіки та населення
Помірна інфляція (2–3% на рік) стимулює економіку та вважається нормою, висока ж знецінює заощадження. Дефляція призводить до рецесії, масових банкрутств і безробіття.
При інфляції страждають пенсіонери та люди з фіксованими доходами, але виграють власники активів і позичальники. При дефляції власники готівки тимчасово виграють, але позичальники потрапляють у боргову пастку через падіння доходів при незмінних боргах.
Для боротьби з дефляцією центральний банк використовує зниження облікової ставки, кількісне пом'якшення та координує з урядом заходи щодо зниження податків і збільшення державних видатків для стимулювання попиту.
Більш детально про інфляцію можна прочитати на сторінках нашого блогу.
Дефляція в Україні: що кажуть факти
Україна має досвід дефляційних періодів, хоча вони були нетривалими та пов'язаними зі стагнацією економіки. Але чи буде дефляція в Україні в майбутньому? Давайте розбиратися.
Чи були в Україні дефляційні періоди
За всю історію незалежності дефляція в Україні фіксувалася лише двічі. Перший раз у 2002 році – тоді вона становила 0,6%. Другий період припав на 2012 рік, коли країна закінчила рік з дефляцією у 0,2%.
Дефляція 2012 року стала відображенням падіння ВВП і економічної стагнації, а інфляція 2013 року (0,6%) підтвердила проблеми в економіці. Після цього ціни вибухнули зростанням на 24,9% у 2014 році та 43,3% у 2015 році.
Важливо розрізняти, чи знижуються ціни при дефляції, чи це сезонне зниження вартості товарів. Друге не є справжньою дефляцією – падіння цін місяць до місяця лише уповільнює річний темп інфляції, але не створює дефляційних процесів.
Що може викликати дефляцію в Україні у 2025–2026 роках
За прогнозами НБУ, інфляція знизиться до 6,9% наприкінці 2025 року та досягне цільових 5% у 2026 році, а економіка зростатиме на 4-4,6% щороку. Такі показники виключають ризик дефляції.
Щоб зрозуміти, як НБУ впливає на інфляцію, треба розглянути облікову ставку. Коли Нацбанк підвищує її, то робить кредити дорожчими і стримує попит, а коли знижує – стимулює економічну активність.
Дефляція може виникнути лише за умов масового безробіття, критичного скорочення грошової маси або глибокої рецесії, але поточні індикатори свідчать про стабільне відновлення. Історичний досвід показує, чим небезпечна дефляція для України: вона завжди була сигналом майбутньої кризи, а не позитивним явищем.
Дефляція в інших країнах: історичні приклади
Історія знає кілька масштабних прикладів дефляції, які стали уроками для сучасної економічної політики. Розглянемо найвідоміші випадки.
Велика депресія у США (1930-ті)
Найбільша економічна криза в історії США, яка сталася через крах на Нью-Йоркській фондовій біржі в 1929 році. Ціни впали на 25% за кілька років, безробіття досягло 25%, тисячі банків збанкрутували.
Дефляція створила смертельну спіраль: падіння цін > скорочення виробництва > масові звільнення > зниження попиту > подальше падіння цін. Вихід з кризи зайняв майже десятиліття та потребував радикальних державних програм «Нового курсу» Рузвельта.
Японія (1990–2010-ті) – «втрачені десятиліття»
Коли говорять про «Втрачені десятиліття» в Японії, мають на увазі епоху, яка розпочалась у 90-ті. Тоді країна, попри технологічні прориви, боролася з економічною непевністю. Після краху ринку нерухомості в 1990 році економіка увійшла в дефляційну пастку на 30 років. І хоча падіння не було глибоким, але тривало десятиліттями.
На графіку від Our World in Data можна побачити динаміку індексу споживчих цін у Японії в 1990-2023 роках.
Наслідки: нульове економічне зростання, банківська криза через проблемні кредити, спад споживання через очікування ще нижчих цін, зростання державного боргу. Незважаючи на всі зусилля уряду, Японія досі повністю не подолала дефляційні тенденції.
Приклади уповільненої інфляції / дефляції у ЄС
Після фінансової кризи 2008 року багато країн ЄС зіткнулися з ризиком дефляції. Греція, Іспанія, Португалія пережили періоди падіння цін через жорстку економію та високе безробіття.
Про цю проблему досі пишуть у західних економічних виданнях, і занепокоєння експертів зростає. Для боротьби з дефляційними ризиками Європейський центробанк був змушений запровадити безпрецедентні заходи: від'ємні процентні ставки та масове викуповування активів.
Всі країни, що пережили дефляцію, підтверджують – вийти з неї набагато важче, ніж з інфляції. Тому центробанки світу воліють підтримувати помірну інфляцію, ніж ризикувати увійти в дефляцію.
Висновки
Дефляція простими словами – це не просто економічна теорія, а практичне знання, яке допоможе захистити ваші фінанси. Знаючи, чому виникає дефляція, ви зможете зрозуміти, як і коли планувати великі покупки та робити інвестиції. В такі періоди готівка стає цінним активом, а борги – непосильним тягарем. Коли чуєте про дефляційні ризики – це сигнал переглянути фінансову стратегію, обережніше ставитися до зміни роботи та оцінювати стабільність роботодавця.
