Що таке девальвація і як вона впливає на економіку

Девальвація – це явище, коли національна валюта втрачає свою цінність порівняно з іноземними. Вона може виникати через економічну нестабільність, зовнішні борги, інфляцію або політичну напруженість. Девальвація, причини та наслідки якої мають значний вплив на економіку країни, може змінювати валютний курс, зовнішній борг і купівельну спроможність населення, відбиватися на цінах. Водночас для експортерів вона є шансом збільшити прибутки. У цьому матеріалі ми розглянемо, чому виникає девальвація, як вона впливає на економіку та як діяти, щоб мінімізувати її наслідки.

Що таке девальвація

Девальвація валюти – це цілеспрямоване зниження офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют, яке зазвичай здійснюється центральним банком або урядом країни. Вона є ознакою економічної нестабільності, і може мати як короткотермінові, так і довгострокові наслідки.

Девальвація простими словами – за одну й ту саму кількість національної валюти можна купити менше іноземної валюти, ніж раніше. У практичному вимірі поняття девальвації передбачає зростання цін на імпортні товари, подорожчання поїздок за кордон і зменшення купівельної спроможності населення.

З погляду економіки, девальвація є інструментом, який держава може використовувати для стимулювання експорту, оскільки вітчизняні товари стають дешевшими для іноземних покупців. Основні причини девальвації:

• зовнішньоекономічні чинники – зниження обсягів експорту, зростання імпорту, скорочення валютних надходжень до країни, зменшення іноземних інвестицій;
• фінансова політика держави – надмірна емісія грошей, великий дефіцит державного бюджету, неефективне управління державними фінансами;
• коливання валютного курсу – валюта може знецінюватися через нестабільність на внутрішньому валютному ринку, спекуляції, зміни в попиті й пропозиції;
• глобальні економічні кризи – світові фінансові потрясіння, економічні санкції або пандемії можуть призвести до відпливу капіталу з країни, падіння виробництва та довіри до національної валюти.

Які бувають види девальвації

Девальвація може мати різні форми залежно від причин її виникнення та способу реалізації. Види девальвації:

• офіційна – здійснюється за рішенням центрального банку або уряду країни шляхом зниження офіційного обмінного курсу національної валюти. Здебільшого використовується як інструмент економічної політики для стимулювання експорту;
• ринкова (фактична) – виникає в умовах вільного курсоутворення, коли валюта знецінюється під впливом попиту та пропозиції на валютному ринку. Часто супроводжується нестабільністю на ринку та відпливом капіталу;
• контрольована – поступове й прогнозоване зниження вартості валюти, яке регулюється державою. Такий підхід дає змогу уникнути різких стрибків курсу та пом’якшити негативні наслідки для економіки;
• шокова (різка) – стрімке падіння курсу національної валюти за короткий проміжок часу, зазвичай спричинене кризами, політичною нестабільністю або втечею інвесторів. Найнебезпечніший вид девальвації для економіки та населення;
• прихована девальвація відбувається без офіційного зниження курсу національної валюти. Держава утримує фіксований курс штучно, але водночас спостерігається дефіцит валюти, зростання тіньового курсу та падіння купівельної спроможності. Це створює ілюзію стабільності, хоча фактично валюта вже втратила свою реальну вартість.

Як девальвація впливає на економіку

Девальвація має комплексний вплив на всі сфери – від державного бюджету до особистих фінансів громадян. Залежно від умов, вона може нести як негативні, так і окремі позитивні наслідки. Основні наслідки девальвації:

• Зростання інфляції. Зниження вартості валюти призводить до подорожчання імпортних товарів, сировини та палива, що автоматично впливає на загальний рівень цін у країні.
• Падіння купівельної спроможності населення. Люди зможуть купувати менше товарів та послуг за ту саму суму грошей. Це знижує рівень життя, особливо серед вразливих категорій населення.
• Знецінення заощаджень. Якщо накопичення зберігаються в національній валюті, вони стрімко втрачають свою реальну вартість.
• Подорожчання кредитів у валюті. Для позик у доларах чи євро зростає боргове навантаження, оскільки погашати доводиться дорожчими гривнями. Зазначимо, що громадянам України споживчі кредити в іноземній валюті заборонені, і надаються тільки в гривні. Валютні кошти можуть використовуватись юридичними особами або ФОП для здійснення кредитних операцій, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю.
• Збільшення державного боргу. Якщо частина державного боргу номінована в іноземній валюті, його обслуговування стає дорожчим у гривневому еквіваленті. Це створює додатковий тиск на державний бюджет.
• Вплив на імпорт та експорт. Відбувається зростання цін на імпортні товари, що зумовлює зменшення їхнього обсягу. Товари місцевого виробництва стають дешевшими та конкурентнішими на зовнішньому ринку – стимулюється експорт.
• Невизначеність для бізнесу та інвесторів. Постійні коливання курсу ускладнюють планування, знижують довіру до економіки з боку вітчизняних й іноземних інвесторів.

Однак, у разі стабілізації ситуації, девальвація може зробити інвестиції в країну вигіднішими через нижчу вартість ресурсів та робочої сили.

Приклади девальвації в історії

Девальвація є важливою економічною подією, яка може мати серйозні наслідки для країни та її громадян. Історія знає численні випадки знецінення валюти, що відображають різні економічні та політичні умови, наприклад:

• Україна (2014–2015). Після Революції гідності та початку військового конфлікту з росією, курс гривні значно впав. Девальвація стала результатом військового конфлікту, економічної нестабільності, падіння виробництва та зменшення валютних резервів. Через це приблизно втричі піднявся курс гривні до долара США. На початку 2014 він становив майже 8 грн/дол., а в лютому 2015 року – понад 26 грн/дол.
• Зімбабве (2000–2008). Країна зіткнулася з гіперінфляцією, яка спричинила стрімке знецінення національної валюти. До 2008 року інфляція досягла мільйонів відсотків, і тому було прийнято рішення відмовитися від використання зімбабвійського долара.
• Венесуела (2010–2018). Падіння цін на нафту та економічна політична нестабільність стали причиною одної з найбільших валютних криз у Венесуелі. Девальвація національної валюти (боліварів) зумовила гіперінфляцію, що призвело до масового знецінення заощаджень громадян і соціальних протестів.

Девальвація гривні в Україні

Девальвація гривні – це процес зниження вартості національної валюти України (гривні) щодо іноземних валют. Гривня пережила кілька важливих періодів девальвації, кожен з яких мав свої причини та наслідки для економіки країни:

• 1998 рік. Перший великий період девальвації гривні відбувся під час фінансової кризи в росії, коли в серпні 1998 року через дефіцит валютних резервів Національний банк України (НБУ) змушений був провести девальвацію. Гривня втратила понад 30% своєї вартості. Це стало результатом глобальних економічних труднощів та кризових явищ в країнах СНД, а також поганої фінансової політики.
• 2008 рік. Глобальна фінансова криза, що почалася в США, мала серйозні наслідки для України. Падіння цін на метали, газ та інші експортні товари, а також відтік іноземних інвестицій спричинили девальвацію гривні на 40%. Це стало ударом для громадян, оскільки кредити, номіновані в іноземній валюті, суттєво подорожчали, а купівельна спроможність різко впала.
• 2014–2015 роки. Після подій Революції гідності та початку військового конфлікту з росією, гривня знову зазнала значної девальвації. Протягом 2014–2015 років гривня втратила понад 50% своєї вартості відносно долара США. Це призвело до високої інфляції, значного зростання цін на товари та послуги, а також до падіння реальних доходів громадян.
• 2022 рік. Через війну з росією гривня знову девальвувала на початку повномасштабного вторгнення. Проте НБУ зумів стабілізувати валютний ринок завдяки введенню валютних обмежень і підтримці з боку міжнародних партнерів.

Світові приклади девальвації валюти

Світова практика демонструє, що девальвація валюти є глобальним явищем:

• Аргентина. У 2001–2002 роках Аргентина пережила масштабну фінансову кризу. Уряд змушений був відмовитися від фіксованого курсу песо до долара США, що спричинило різку девальвацію валюти. Як наслідок – масові протести, заморожування банківських вкладів, спад економіки та різке зростання безробіття.
• Туреччина. У 2018 та 2021–2022 роках турецька ліра суттєво знецінилася на тлі політичного тиску на центральний банк, високої інфляції та нестабільної монетарної політики. Девальвація призвела до зростання цін на імпортні товари, втрати довіри інвесторів і падіння рівня життя громадян.
• Ісландія. Під час глобальної фінансової кризи у 2008 році в Ісландії стався обвал банківської системи. Крона знецінилася майже вдвічі, інфляція зросла, а імпортні товари стали значно дорожчими. Завдяки гнучкому курсу валюти та підтримці МВФ, Ісландія змогла досить швидко стабілізувати економіку.

Що робити в умовах девальвації

У періоди девальвації важливо не панікувати, а діяти розсудливо. Щоб мінімізувати фінансові ризики та зберегти стабільність, диверсифікуйте заощадження, регулярно аналізуйте та оптимізуйте свої витрати. За можливості залучайте фінансових консультантів – вони порадять оптимальні стратегії захисту від коливань курсу.

Рекомендації для громадян

Практичні поради, що допоможуть захистити ваші заощадження:

• диверсифікуйте валюту – не тримайте всі заощадження лише в одній валюті. Оптимально розподілити кошти між гривнею, доларом США, євро або іншими стабільними валютами;
• інвестуйте частину заощаджень в надійні активи – це, наприклад, золото, нерухомість;
• уникайте збереження грошей «під подушкою» – інфляція швидко знецінює готівку. Краще використати банківські депозити, облігації або інші інструменти, які приносять хоча б мінімальний дохід;
• уникайте великих покупок у кредит – під час девальвації вони обійдуться значно дорожче. За можливості краще зробити повну оплату або обрати варіанти з фіксованою процентною ставкою в гривні;
• підвищуйте фінансову грамотність – прокачуйте навички управління бюджетом, знання про інвестування та основи економіки допоможуть ухвалювати зважені рішення в нестабільні часи;
• інвестуйте в себе – підвищення кваліфікації або нові професійні навички – це довгострокова інвестиція, яка дає змогу легше адаптуватися до змін в економіці та отримувати стабільний дохід.

Рекомендації для бізнесу

Девальвація може суттєво змінити правила гри для бізнесу, особливо якщо діяльність пов’язана з імпортом чи експортом. Тому варто діяти стратегічно:

• перегляньте контракти з іноземними партнерами – за можливості зафіксуйте ціни у валюті або домовтесь про розрахунки в національній валюті. Використовуйте механізми передоплати або часткової оплати. Для розрахунків з клієнтами та партнерами доцільно використовувати мультивалютні рахунки;
• оптимізуйте структуру витрат – зменште залежність від імпортних матеріалів і сировини. Оптимізуйте витрати через залучення локальних постачальників і ресурсів. Активно впроваджуйте енергоефективні рішення;
• формуйте валютні резерви – якщо бізнес має валютні зобов’язання, подбайте про резерви в тій самій валюті. Створіть стабілізаційний фонд, до якого відкладайте частину прибутку для покриття критичних або непередбачуваних валютних втрат;
• інвестуйте в різні форми активів – найприйнятнішими є вкладення в основні засоби, оборотні активи з високою ліквідністю, стратегічні активи. Це, зокрема, комерційна нерухомість, обладнання, цінні папери, патенти, інвестиції в ІТ-інфраструктуру підприємства тощо;
• плануйте бюджет з урахуванням коливань курсу валют – закладайте в кошториси можливі курсові коливання, особливо за умови довгострокового планування;
• активізуйте експорт – девальвація робить українські товари дешевшими на міжнародному ринку, тож у вас є шанс зміцнити позиції за кордоном;
• регулярно аналізуйте фінансову звітність – пильний контроль за доходами, витратами та кредитним навантаженням допоможе швидше реагувати на зміни ринку.

Девальвація може суттєво впливати як на національну економіку, так і на добробут кожного громадянина. Її зумовлює низка чинників – від політичної нестабільності до глобальних фінансових криз. Наслідками девальвації можуть бути зростання цін, зниження фінансової спроможності, здорожчання кредитів.

Головне – вміти діяти розумно в умовах невизначеності. І громадянам, і бізнесу варто підвищувати фінансову грамотність, адаптувати свої фінансові стратегії, захищати заощадження й мислити на перспективу.