Що таке монетарна політика

Уявіть, що економіка країни – це величезний корабель, який потрібно тримати на правильному курсі. Монетарна політика – це один з головних інструментів керування цим кораблем. Вона впливає на те, скільки коштує позичити гроші, наскільки швидко ростуть ціни та чи легко знайти роботу.

Визначення монетарної політики

Монетарна політика – це комплекс заходів центрального банку для управління грошовою масою та процентними ставками з метою забезпечення стабільності цін і економічного зростання.

Монетарна політика України реалізується Національним банком (НБУ). Водночас центральний банк не друкує гроші «просто так». Кожне рішення ґрунтується на складному макроекономічному аналізі ситуації та має далекосяжні наслідки для всіх громадян.

Які цілі має монетарна політика

Центральний банк працює не хаотично – у нього є чіткі цілі, які допомагають тримати економіку в рівновазі. Сучасна монетарна політика має три основні завдання.

Стримування інфляції

Інфляція – це підвищення загального рівня цін на товари й послуги протягом певного періоду. Наслідки інфляції можуть бути серйозними для економіки, і НБУ протистоїть цьому через підвищення облікової ставки.

Як це працює:

• НБУ підвищує облікову ставку (наприклад, з 15% до 16%);
• банки підвищують відсотки за кредитами;
• людям стає дорожче брати позики;
• менше грошей «гуляє» в економіці;
• попит падає, і ціни перестають рости так швидко.

Наприклад, у 2022 році НБУ підвищив облікову ставку до рекордних 25%, щоб стримати інфляцію після початку війни.

Підтримка стабільності національної валюти

Сильна гривня означає, що імпортні товари – техніка, авто, ліки – коштуватимуть дешевше. Слабка – що українські товари будуть конкурентними на світовому ринку. Стабілізація національної валюти є ключовим завданням центрального банку.

У 2014–2015 роках гривня ослабла з 8 до 26 грн за долар. НБУ запровадив валютні обмеження та підвищив ставку, щоб стабілізувати ситуацію.

Забезпечення економічного зростання

Тут важливий баланс: занадто «дешеві» гроші розганяють інфляцію, занадто «дорогі» – гальмують бізнес. Роль центрального банку полягає в підтримці оптимального рівня економічної активності.

Механізм стимулювання:

• зниження облікової ставки, як наслідок – дешеві кредити;
• бізнес активніше інвестує та розширюється;
• створюються нові робочі місця;
• зростає споживання й економіка росте.

Монетарна політика НБУ завжди вирішує дилему: потрібно одночасно тримати інфляцію під контролем і не «задушити» економічне зростання.

Основні інструменти монетарної політики

У центрального банку є кілька важелів впливу на економіку. Ці інструменти монетарної політики діють кожен по-своєму через передавальний механізм, але всі вони спрямовані на досягнення головних цілей.

Облікова ставка

Облікова ставка Нацбанку – це відсоток, під який регулятор кредитує комерційні банки. Вона є головним відсотковим інструментом монетарної політики.

Як працює трансмісійний механізм:

1. НБУ знижує ставку – банкам дешевше брати гроші – вони знижують ставки за кредитами.
2. Підприємства частіше беруть позики для розвитку.
3. Люди менше заощаджують (низькі депозитні ставки) та більше витрачають.

Коли у 2019 році НБУ знизив облікову ставку з 18% до 6%, відсотки за іпотекою впали з 20–25% до 12–15%. Це стимулювало ринок нерухомості.

Операції на відкритому ринку

НБУ може вливати гроші в економіку або виймати їх через купівлю-продаж державних цінних паперів.

Як це відбувається:

1. НБУ купує облігації – платить банкам – у банків більше грошей – вони активніше кредитують.
2. НБУ продає облігації – банки платять за них – грошей в економіці менше – кредитування скорочується.

Норма обов’язкових резервів

Норма обов’язкових резервів – це частка коштів, яку банк неодмінно має тримати в НБУ та не може видавати як кредити.

Якщо банк залучив 1 млрд грн депозитів, а норма резервів – 5%, то 50 млн грн він повинен тримати в НБУ. Для кредитування має право використати тільки 950 млн грн. У період кризи НБУ може повністю скасувати резерви за окремими видами депозитів, щоб стимулювати кредитування.

Види монетарної політики

Залежно від економічної ситуації НБУ може «натискати на газ» або «гальмувати». Це і визначає суть монетарної політики та її види – стимулююча чи стримуюча. Монетарна політика може бути дискреційна (активні рішення центробанку) або недискреційна (автоматичні стабілізатори).

Експансійна монетарна політика

Це заходи монетарної політики для «розігрівання» економіки через зниження ставок і збільшення грошової маси. Експансійна монетарна політика використовується, коли економіка сповільнюється, зростає безробіття або країна переживає кризу.

У 2020 році, коли економіка уповільнила свій розвиток через локдауни, НБУ:

• знизив облікову ставку з 11% до 6%;
• запровадив програми рефінансування банків;
• послабив валютні обмеження.

Результат: банки почали активніше кредитувати бізнес, що допомогло пережити кризу.

Стримуюча монетарна політика

Стримуюча монетарна політика – заходи для «охолодження» економіки через підвищення ставок і зменшення грошової маси. Застосовується, коли інфляція виходить з-під контролю або економіка працює на межі можливостей. Це проміжна міра між м’якою та жорсткою економічною політикою.

Згадаймо 2021–2022 роки: інфляція в Україні почала рости через зростання цін на енергоносії та продукти. НБУ підвищив облікову ставку з 6% до 10%, щоб стримати ціновий стрибок вгору.

Монетарна та фіскальна політика: в чому різниця

Уряд і центральний банк мають різні набори інструментів для впливу на економіку. Монетарна політика працює через гроші та кредити, а фіскальна – через державні фінанси. Важливий механізм координації між цими двома видами політики.

Розгляньмо фіскальну і монетарну політику в порівняльній таблиці.

Стимулююча фіскальна політика розігріває економіку двома основними способами. Коли уряд знижує податки, в людей залишається більше грошей, які вони витрачають на товари та послуги.

Стримуюча фіскальна політика діє протилежно – підвищення податків забирає зайві гроші в населення, а скорочення держвитрат зменшує кількість «розігрітих» грошей в економіці.

Приклади монетарної політики в Україні

НБУ активно використовував різні інструменти монетарної політики протягом останніх років. Зупинімось на показових прикладах та їхніх наслідках для економіки.

Монетарна політика під час війни (2022–2024)

З початку повномасштабної війни НБУ кардинально змінив підхід:

• лютий 2022: підняв облікову ставку до 25% (з 9.5%);
• зафіксував курс гривні на рівні 36.57 грн/$;
• запровадив жорсткі валютні обмеження;
• обмежив видачу готівки з банкоматів.

Після стабілізації ситуації НБУ почав обережно знижувати ставку – до 15% у 2024 році.

Валютні інтервенції (2021–2022)

Коли гривня почала занадто зміцнюватися (24–25 грн/$) у 2021 році, НБУ активно купував долари, щоб не нашкодити українським експортерам. Сильна гривня робила українські товари дорожчими на світових ринках.

Ці приклади переконують, що монетарна політика держави та її інструменти – це не теорія з підручників, а реальний засіб впливу на життя кожного українця.

Висновки

Розуміння логіки та цілей монетарної політики дає вам змогу приймати більш обґрунтовані фінансові рішення. Стежте за рішеннями НБУ щодо облікової ставки – це допоможе планувати великі покупки, здійснювати рефінансування кредитів або розміщення депозитів у вигідний момент. НБУ постійно шукає баланс між стимулюванням економіки та контролем над інфляцією, намагаючись забезпечити стабільність і зростання добробуту всіх українців.