A7A5 під прицілом Європейського Союзу: нова фаза санкційної війни

Європейський Союз готується до чергового етапу санкційного тиску, спрямованого проти цифрових фінансових інструментів, які дедалі частіше стають зброєю у гібридних війнах. У центрі уваги опинився стейблкоїн A7A5 — цифровий токен, забезпечений російським рублем і створений за участі державного банку російської федерації «Промсвязьбанк». Рішення про введення нових обмежень стало наслідком усвідомлення того, що цей цифровий актив більше не є просто експериментом фінансових технологій. Він перетворився на елемент паралельної платіжної системи, що дає змогу москві обходити міжнародні санкції та підтримувати торговельні зв’язки у сферах, де класичні банківські канали заблоковані.

Упродовж кількох місяців після запуску A7A5 стрімко набрав популярності. Його ринкова капіталізація перевищила пів мільярда доларів, а загальний обсяг транзакцій сягнув десятків мільярдів. 

За даними відкритих джерел, в обігу — близько 41,6 млрд токенів A7A5 на суму ~$496 млн (станом на 26 вересня), а кумулятивний обсяг транзакцій — $68 млрд. Після попереднього раунду санкцій інтерес до токена зріс, що сигналізує: інструмент реально працює як обхідник традиційних фінансових обмежень.

Після кожного нового пакета санкцій Заходу токен лише зростав у вартості, демонструючи парадоксальний ефект санкційного рикошету: що жорсткіші обмеження, то активніше зростає попит на альтернативні засоби розрахунку, які дають змогу обійти офіційні фінансові системи. Саме цей феномен і змусив Євросоюз діяти рішуче, аби не допустити формування легальної «сірої» зони у криптосекторі, де замість банків діють біржі-посередники та компанії-оболонки.

Відповідно до попередньої статті «Криптопавутина влади: історія A7A5, Grinex і Шора», A7A5 є частиною ширшої екосистеми під назвою A7, яку контролює молдовський бізнесмен Ілан Шор. Ця людина давно відома європейським правоохоронцям — саме її пов’язують із масштабним шахрайством, що отримало назву «крадіжка століття» у банківській системі Молдови. Після втечі з країни Шор осів у рф, де отримав підтримку кремля й розгорнув діяльність у сфері криптоплатежів. Його партнерами стали високопоставлені колишні менеджери російських банків — Сбербанку, ВЕБу, Російського Стандарту, а також філій європейських банків, які залишили російський ринок. Разом вони створили цифрову інфраструктуру, покликану забезпечити безперервність зовнішньої торгівлі рф попри фінансову ізоляцію.

A7A5 виконує роль цифрового рубля, формально забезпеченого фіатними резервами у киргизьких банках. Киргизстан став зручним майданчиком, оскільки перебуває поза прямим контролем західних регуляторів, але має розвинену фінансову інфраструктуру та тісні зв’язки з москвою. Саме через киргизькі компанії, зокрема через біржу Grinex, здійснюються операції з токеном. Ця платформа, як виявилося, є спадкоємницею санкціонованої російської біржі Garantex, яку вже давно внесено до чорних списків США та ЄС. Витік внутрішніх документів лише підтвердив, що Grinex і Garantex — це, по суті, одна структура з різними назвами, а A7A5 використовується як ключовий інструмент для переказу коштів поза банківським сектором.

У такий спосіб рф створила альтернативну фінансову систему, яка дозволяє здійснювати розрахунки за товари подвійного призначення — від мікроелектроніки до компонентів для дронів. Проєкт A7 є своєрідним «аутсорсингом санкційного обходу», коли функції державних банків передано приватним або напівприватним криптооператорам, що діють під прикриттям комерційних стартапів. Це поєднання державного фінансового капіталу з технологічною гнучкістю блокчейну створює гібридну модель, яку важко контролювати традиційними методами антилегалізаційного менеджменту.

Європейська реакція не забарилася. Проєкт нових санкцій передбачає заборону для будь-яких громадян і компаній ЄС мати справу з A7A5 — незалежно від того, чи здійснюється транзакція безпосередньо, чи через посередників. Це означає не лише блокування біржових лістингів, а й заборону рекламування, зберігання, клірингу або надання будь-яких технічних чи консалтингових послуг, пов’язаних із цим токеном. Таким чином ЄС прагне перекрити всі потенційні канали взаємодії з підсанкційною криптоекосистемою, навіть якщо вони формально діють поза межами європейської юрисдикції.

Причина такого рішення не лише в економічному впливі A7A5, а й у його політичному значенні. Токен став символом спроб рф створити власну, «санкційно незалежну» фінансову архітектуру, здатну обслуговувати зовнішню торгівлю без участі долара, євро та системи SWIFT. Власне, кремль прагне перетворити цифровий рубль на знаряддя геополітичного впливу, і стейблкоїн A7A5 — один із перших практичних експериментів такого типу. Не випадково запуск нової платіжної інфраструктури відбувся у Владивостоці за участі Володимира Путіна, голови «Промсвязьбанку» Петра Фрадкова та самого Ілана Шора. Цей жест мав продемонструвати: росія створює «паралельний» фінансовий світ, орієнтований на Азію та країни, що не підтримують санкції Заходу.

Окрім біржової торгівлі, екосистема розширюється на вексельні/квазібанківські інструменти: з’являються «цифрові векселі» через A7-Киргизстан із виплатою в A7A5 на Tron і подальшим обміном у відділеннях на рублі чи інші валюти — ще один шлях обходу класичного кореспондентського контролю. 

Комбінація зростаючих обсягів, прив’язки до ПСБ, «пересадки» з Garantex на Grinex і розростання сервісів навколо токена зробили A7A5 системною загрозою санкційній політиці. Тому ЄС синхронізується з США/ВБ і намагається перекрити європейський контур ліквідності та послуг для цієї мережі.

Посилення санкцій проти A7A5 є, таким чином, спробою Європи зруйнувати цей альтернативний фінансовий контур. Обмеження ускладнять доступ стейблкоїна до бірж, зменшать ліквідність і змусять учасників мережі переходити до напівлегальних схем P2P-торгівлі або до азійських ринків, де контроль слабший. Проте водночас нові заходи дозволять західним регуляторам краще відслідковувати рух коштів, оскільки операційні «вікна» звузяться, а маршрути транзакцій стануть більш передбачуваними.

У ширшій перспективі кейс A7A5 відкриває нову сторінку у відносинах між криптовалютами та політикою. Якщо раніше блокчейн розглядався як технологія, що несе фінансову свободу, то тепер він стає ареною геополітичного протистояння. Для комплаєнс-офіцерів і аналітиків із протидії відмиванню коштів це означає кардинальне ускладнення завдань: необхідно не лише відстежувати підозрілі транзакції, а й розуміти, які токени можуть бути частиною державних стратегій обходу санкцій. Європейський Союз, діючи проти A7A5, фактично створює прецедент блокування конкретного цифрового активу як політичного інструменту, а не лише як фінансового ризику.

Очевидно, що наслідки такого рішення виходять далеко за межі самого A7A5. Вони формують нову реальність, у якій регулятори беруться контролювати не тільки грошові потоки, а й самі алгоритми, що їх забезпечують. Зі свого боку росія, ймовірно, шукатиме нові шляхи адаптації — розширюючи діяльність у Центральній Азії, розвиваючи «цифрові векселі» та створюючи все складніші схеми обходу. Але кожен наступний обхід вимагатиме дедалі більших ресурсів, що робитиме такі проєкти дорожчими й менш ефективними.

A7A5 став для Європи своєрідним тестом на здатність реагувати на гібридні фінансові загрози. Йдеться не лише про запобігання відмиванню грошей, а й про захист самої логіки санкційного режиму, який може втратити сенс, якщо цифрові активи дозволять вільно торгувати під санкціями. У цьому сенсі боротьба з A7A5 — це боротьба за принцип: чи може міжнародне право залишатися дієвим у світі, де влада над грошима переходить до коду блокчейну.

Практичний чек-лист для комплаєнсу:

1. Політика «заборонених токенів»: додати A7A5 і пов’язані смарт-контракти (TRON/Ethereum), підтримувати deny-list на рівні бекенда та API. 
2. Маршрути-патерни: флагувати ланцюжки RUB→A7A5→USDT/USDC→CNY/INR/EUR, зокрема через Grinex/Meer/OTC; окремі тригери для міст і P2P-служб. 
3. KYC/EDD: підвищена перевірка клієнтів із Киргизстану/рф/білорусі та пов’язаних із ними провайдерів; перевірка бенефіціарів і відповідність Travel Rule. 
4. Скринінг контрагентів: технічні зв’язки з Old Vector, Grinex, Garantex (включно з Telegram-ботами та новими доменами/налаштуваннями репозиторіїв). 
5. Інцидент-менеджмент: негайне замороження, звіт про підозрілу діяльність (транзакції) до Підрозділу фінансової розвідки, збереження ончейн/лог-артефактів; внутрішнє «розбирання» кейсів як навчальний матеріал.
6. Комунікація з регулятором: підтримувати контакт із національними комплаєнс-асоціаціями/регуляторами; відстежувати офіційні FAQ після ухвалення рішення Радою ЄС. 

Що відстежувати наступним:

• Фінальне формулювання та дата набрання чинності рішенням ЄС (пакет, де згадується A7A5; можливі винятки/перехідні періоди). 
• Оновлення від блокчейн-аналітичних компаній (AMLbot, Crystal, GL) щодо обсягів, нових адрес/смарт-контрактів і міграції ліквідності (наприклад, у стейблкоїни, номіновані в CNY/INR). 
• Реакція Киргизстану та регіону на можливі «вторинні» кроки Заходу; політичні сигнали (апеляції, заяви керівництва, зміни банківських правил). 
• Розвиток «обхідних» інструментів A7 (векселі, акредитиви, «експрес-рахунки» тощо) як індикатор того, що система не просто виживає, а й адаптується. 

ЄС переходить від боротьби з окремими посередниками до удару по самому фінансовому інструменту, який перетворився на політичний актив у глобальній грі. Рішення проти A7A5 — це сигнал: епоха «нейтральних» стейблкоїнів закінчується, коли токен стає частиною державної санкційної стратегії. Для підсанкційної екосистеми це означає звуження «білих» шлюзів і подорожчання обходу; для комплаєнсу ЄС — появу нового рівня стандартизації в моніторингу не-USD-стейблкоїнів і мережевих ризиків.