Аліменти на повнолітніх дітей: чи завжди право на аліменти припиняється з повноліттям

Коли йдеться про аліменти на дітей, у більшості випадків, звісно, мають на увазі грошові кошти на утримання дітей до досягнення ними повноліття. Фактично з моменту досягнення вісімнадцятирічного віку син або донька втрачають статус дитини і у батьків припиняється обов’язок щодо їхнього утримання. Однак не завжди з досягненням повноліття у сина або доньки з’являється можливість працювати і самостійно себе утримувати, а тому  не зникає і потреба у матеріальній підтримці. Так молодь продовжує навчатись, здобувати освіту та професію, що не завжди можна поєднати із роботою, яка  дала б можливість утримувати себе самостійно. 

Саме тому законодавством передбачений обов’язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей (які формально вже не є дітьми), які потребують матеріальної допомоги, у випадку їхньої непрацездатності або продовження ними навчання. Далі детальніше про підстави для отримання аліментів повнолітніми дітьми та особливості їх стягнення. 

Підстави для отримання аліментів повнолітніми дітьми

Наразі чинне українське законодавство передбачає наступні підстави виникнення обов’язку батьків з утримання своїх повнолітніх дочки, сина:

• у разі непрацездатності повнолітньої дитини, яка потребує матеріальної допомоги, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати;
• у разі, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

В будь-якому випадку, обов’язковою умовою для виникнення обов’язку батьків утримувати дітей після досягнення ними повноліття, незалежно від підстави виникнення у таких сина, доньки потреби у матеріальній підтримці, є наявність у батьків можливості таку матеріальну допомогу надавати.

Спроможність батьків або того з них, з кого стягуються аліменти, надавати утримання своїй повнолітній дитині визначається наявністю у такого з батьків спроможності працювати та/або наявністю матеріальної спроможності таке утримання надавати (тобто, той із батьків, з кого стягуються аліменти, не повинен сам бути непрацездатним, в тому числі - через досягнення пенсійного віку або знаходитись у тяжкому матеріальному становищі і потребувати матеріальної підтримки).

Очевидно, що у разі непрацездатності батьків або того з них, з кого стягуються аліменти, судом буде визнана відсутність їхньої можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині. Однак, у будь-якому випадку, обов’язок доказування наявності у батьків змоги надавати матеріальну допомогу покладається на позивача. Саме позивач має довести наявність у відповідача спроможностей матеріально забезпечувати свою повнолітню дочку, сина.

Право на виплату аліментів у разі непрацездатності повнолітньої дитини

Для виникнення обов’язку батьків сплачувати аліменти на утримання своїх повнолітніх непрацездатних дітей необхідна наявність трьох обов’язкових умов:

• повнолітні син, дочка мають бути непрацездатними;
• повнолітні син, дочка мають потребувати матеріальної допомоги;
• батьки (або один із них) мають можливість надавати матеріальну допомогу.

Працездатність як здатність людини до праці залежить від стану здоровʼя, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду, що дає змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. 

Втрата працездатності може бути постійна і тимчасова. Постійна втрата працездатності - це повна чи часткова втрата здатності до загальної чи професійної праці. Повна втрата працездатності означає непрацездатність особи як стан здоров`я, обумовлений віком, захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії. 

Часткова втрата працездатності — це стан, коли хвороба або травма обмежує здатність особи виконувати певну роботу, але не робить її повністю непрацездатною, дозволяючи продовжувати роботу з обмеженнями. Прикладом часткової втрати працездатності є інвалідність як постійний розлад функцій організму, зумовлений захворюванням, наслідком травм або вродженим дефектом, який призводить до обмеження життєдіяльності, необхідності в соціальній допомозі і захисті. При цьому необхідно відмітити, що існує два критерії визначення інвалідності: медичний та економічний. З медичної точки зору це розлад функцій організму, з економічної точки зору - це порушення, яке призводить до втрати працездатності - професійної чи загальної. 

Право на аліменти у разі продовження навчання повнолітньою дитиною

Законодавство передбачає обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звʼязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовʼязані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, не залежить від форми навчання (денна, заочна тощо), а виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 

• досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
• продовження навчання у закладі освіти;
• потреба у матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання;
• наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Розмір аліментів на утримання повнолітніх дітей

При добровільній сплаті аліментів на утримання повнолітніх дітей на підставі договору між батьками або батьками і повнолітньою дочкою, сином, їхній розмір визначається за згодою платника та отримувача, але не може бути меншим ніж мінімально гарантований розмір аліментів – 50% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку. 

У разі стягнення аліментів у судовому порядку, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища повнолітньої дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. 

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють дохід такої дитини, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність батьків її надавати.

При визначенні розміру аліментів, зокрема на період навчання повнолітньої дитини до досягнення нею 23 років, суди враховують вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. 

Варто зазначити, що права на стягнення додаткових витрат на повнолітніх дітей, що викликані особливими обставинами, чинне українське законодавство не передбачає.

Особливості стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі повнолітні дочка, син, які є непрацездатними або продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо, залежно від її обставин, визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.

Аліменти на повнолітніх дітей можуть бути стягнуті у судовому порядку тільки в позовному провадженні, у зв’язку з необхідністю доказування факту потребування матеріальної допомоги повнолітньою дочкою, сином та факту наявності у відповідача змоги таку матеріальну допомогу надавати. Однак, як і будь-які позови про стягнення аліментів, ця категорія справ звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Практика укладення договорів між батьками про сплату аліментів на утримання дітей свідчить, що доволі часто батьки одразу домовляються про надання утримання до досягнення дитиною 23 років у разі здобуття дитиною вищої освіти. Очевидно, що такий порядок врегулювання питання найефективніший - договір укладається письмово, підлягає нотаріальному посвідченню і, відповідно, має виконуватись сторонами належним чином. У разі ж стягнення аліментних платежів на повнолітніх сина, дочку в судовому порядку до процесу необхідно ретельно готуватись.