Cтягнення та розмір аліментів якщо батько або дитина за кордоном

Обов’язком батьків є не лише виховувати та піклуватись про своїх дітей, а й фінансово їх забезпечувати незалежно від того, які стосунки склались між батьками, або між батьками і дитиною.

Хто має право на отримання аліментів?

Відповідно до чинного законодавства України, право на утримання, тобто аліменти, мають діти, а також той із подружжя, який є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги. Крім того, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати (тобто сплачувати аліменти) своїм батькам, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

В цій статті ми розглянемо виключно аліменти, які батьки сплачують на утримання своїх дітей.

Перш за все, аліменти, одержані на дитину, – це завжди власність дитини. За загальним правилом, право на отримання аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.

В Україні батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Крім цього, батьки зобов’язуються утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Крім сплати аліментів, на батьків покладається обов’язок брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір такої участі одного з батьків у додаткових витратах, у разі спору, визначається судом, але обґрунтовується і доказується тим із батьків, який стягує такі кошти.

Не є підставою для звільнення від обов’язку по сплаті аліментів ні розлучення батьків, ні навіть позбавлення батьківських прав. Тим більше, не звільняє від виконання обов’язку по утриманню дитини факт проживання когось із батьків в іншій країні.

Які способи вирішення питання щодо утримання дітей?

У питаннях, які стосуються дітей, батьки мусять домовлятись. Дитина не повинна страждати від того, що хтось на когось тримає образу. Завжди найкращим способом врегулювати спір і розмір утримання – укласти договір. Це може бути як шлюбний договір, так і договір про сплату аліментів та участь того із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини.

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Батьки можуть визначити розмір та строки виплати аліментів. При цьому, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору, аліменти за ним можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Якщо батьки не можуть домовитись між собою щодо утримання дитини, аліменти можуть стягуватись в судовому порядку.

До якого суду звертатись, якщо мати з дитиною за кодоном, а батько проживає в Україні?

Досить розповсюджена зараз ситуацію у зв’язку з війною. Припускаємо, що мати з дитиною виїхали за кордон, батько залишився в Україні. При цьому, батьки не можуть домовитись щодо утримання дитини і батько відмовляється сплачувати якусь погоджену суму в якості аліментів на дитину.

В такій ситуації необхідно визначити, чи укладено між Україною та країною перебування дитини угоду про правову допомогу у цивільних справах. У разі наявності такої угоди, необхідно за її нормами визначати, до якого суду потрібно звертатись із заявою про стягнення аліментів.

Більшість міжнародних угод прив’язують вирішення питання щодо аліментів до законодавства держави громадянства дитини. Так, наприклад, угода про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, укладена між Україною та Польщею, передбачає, що в аліментних правовідносинах застосовується законодавство тієї держави, громадянином якої є дитина, і компетентними органами щодо розгляду справ є органи держави громадянства дитини.

А договір між Україною та Литвою по-іншому регулює такі питання. Ним передбачається, що справу щодо аліментів має розглядати суд, де батько або мати та дитина мають спільне місце проживання, а якщо вони проживають у різних державах, тоді судами держави, громадянином якої є дитина.

Отже, у більшості випадків, у ситуаціях, коли мати з дітьми виїжджає за кордон для отримання тимчасового захисту у зв’язку з війною, а батько залишається в Україні, при цьому, громадянство дітей не змінюється, компетентними у справах про стягнення аліментів є суди України.

В такому випадку, необхідно звертатись до українського суду за місцем проживання батька із заявою про стягнення аліментів або з позовною заявою про стягнення аліментів. Але, у випадку, якщо позивач також має зареєстроване місце проживання в Україні, то позов про стягнення аліментів можна подати і за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Варто зазначити, що для операцій з перерахування коштів для виплати аліментів дозволений транскордонний переказ валютних цінностей з України у період запровадження воєнного стану, тобто, аліменти можуть сплачуватись навіть з валютними обмеженнями, встановленими Національним банком на період дії воєнного стану.

На які аліменти можна розраховувати дитині?

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це те, що точно можна отримати. Далі – все залежить від обставин.

Наприклад, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

На 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2 563 гривень, а для дітей віком 6-18 років – 3 196 гривень.

Аліменти можуть встановлюватись у частці від доходу матері або батька-платника аліментів. Частку визначає суд, але вона становить на одну дитину – 1/4, на двох дітей – третина, на трьох і більше дітей – половина доходів платника, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

За вибором позивача аліменти можуть встановлюватись у твердій грошовій сумі.

Аліменти у частці від заробітку можна стягнути у порядку наказного провадження, коли заявником до суду подається заява, до якої додаються документи, що підтверджують факт наявності дітей і той факт, що діти проживають із заявником. У разі відсутності підстав для відмови у видачі, суд видає судовий наказ про стягнення аліментів, який є виконавчим документом і подається стягувачем до виконавчих органів для безпосереднього виконання.

У твердій грошовій сумі аліменти стягуються у позовному провадженні. При цьому, до уваги судом береться:

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
• наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
• доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
• інші обставини, що мають істотне значення.

При стягненні аліментів у твердій грошовій сумі позивач не обмежений у сумі аліментів. Заявлятись до стягнення може половина суми, що фактично витрачається щомісячно на утримання дитини (іншу половину повинен забезпечувати той із батьків, з ким дитина проживає). Але не потрібно забувати, що сума аліментів, інша, ніж гарантована або рекомендована, повинна бути обґрунтована та доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Як діяти, коли платник аліментів проживає за кордоном, а дитина в Україні?

Наразі Україна є учасницею ряду двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які дозволяють вирішувати питання стягнення аліментів. Вище ми розглядали порядок врегулювання правовідносин між батьками та дітьми на підставі двосторонніх договорів, укладених Україною.

Крім цього, Україна ратифікувала Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, порядок дій за якою визначений відповідною Інструкцією про її виконання в Україні.

Відповідно до зазначеної Конвенції, той із батьків, з ким проживає дитина, має додатковий механізм вирішення питання щодо стягнення аліментів за кордоном:

• якщо українським судом було ухвалено рішення про стягнення аліментів, той із батьків, з ким проживає дитина, через Міністерство юстиції України (його територіальні органи) може, на підставі вказаної Конвенції, звернутись до компетентного органу іноземної країни, де проживає платник аліментів, із клопотанням про визнання рішення суду України про стягнення аліментів та надання дозволу на його виконання;
• якщо ж питання про стягнення аліментів українськими судами не розглядалось, тоді той із батьків, з ким проживає дитина, може через Міністерство юстиції України (його територіальні органи) звернутись до суду держави місця проживання боржника зі зверенням щодо отримання рішення про стягнення аліментів. В такому разі, Міністерство юстиції України інформує заявника про хід розгляду справи про стягнення аліментів в іноземній державі.

Що робити, якщо платник аліментів не виконує свої обов’язки?

По-перше, у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

По-друге, за несплату аліментів, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців передбачена адміністративна відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин.

По-третє, Законом України «Про виконавче провадження» передбачені різноманітні обмеження та штрафи за несплату аліментів. Так, за наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, виконавець виносить постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною зброєю, у праві полювання. Також, виконавець виносить постанови про накладення штрафів у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів (20% у разі наявності заборгованості за 1 рік, 30% - за 2 роки, 50% - за 3 роки).

Насамкінець, за злісне ухилення від сплати аліментів передбачена кримінальна відповідальність у вигляді громадських робіт на строк від 80 до 120 годин або пробаційним наглядом на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.

Сплата аліментів на дитину не повинна бути методом впливу чи маніпуляції, а має розглядатись батьками виключно як виконання своїх безпосередніх обов’язків перед дитиною. При цьому, важливо, щоб у питанні визначення розміру аліментів переважали інтереси дитини, а не батьків. Так, сума аліментів має бути адекватною, та такою, що відповідає фінансовим можливостям платника та потребам дитини, але точно більшою за прожитковий мінімум.