Аналітика для управління податковими комплаєнс-ризиками: підхід МВФ (частина ІI)

Процеси, ресурси та результати УКР

Регулювання та організаційна структура управління комплаєнс-ризиками (далі – УКР) узагальнено здійснюється в межах процесів, визначених Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) ще у 2004 році у Практичному керівництві ОЕСР з управління комплаєнс-ризиками: управління та розвиток комплаєнсу (Guidance note OECD Compliance Risk Management: Managing and Improving Tax Compliance, October 2004). З того часу підхід запропонований ОЕСР фактично став загальноприйнятим та використовується у десятках міжнародних вказівок (методологічних рекомендаціях) та у сотнях регіональних і національних керівництвах і рекомендаціях у сфері податкового комплаєнсу, зокрема Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ).

Нагадаємо, що нині Україна намагається приєднатися до ОЕСР та виконувати різноманітні рекомендації МВФ, тому використання в Україні систематизованого та узагальненого цими міжнародними організаціями набутого досвіду у сфері податкового комплаєнсу є не тільки доцільним, а й таким, що відповідає здоровому глузду.

Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС та затверджений у його межах Порядок його реалізації (постанова КМУ від 25.07.2024 № 854; (далі – Експериментальний проєкт, Порядок № 854 та СУПР ДПС відповідно) є спробою використати такий досвід. Але непрозорість здійснення Експериментального проєкту, затримки в його реалізації (див. першу частину публікації) свідчать про те, що наразі така спроба є неефективною та, на особисту думку автора, формальною.

І в Технічній записці МВФ 2022 року «Структура управління комплаєнс-ризиками для підвищення ефективності надходження доходів», і в Технічній записці МВФ 2024 року «Основна аналітика для управління комплаєнс-ризиками» (далі – Технічна записка), основні положення якої розглядаються в цій публікації, використано процес УКР, запропонований ОЕСР у 2004 році, який передбачає такі взаємопов’язані етапи:

• Виявлення ризиків;
• Оцінку ризиків і встановлення їх пріоритетності;
• Аналіз поведінки щодо дотримання вимог (норм);
• Визначення стратегій управління ризиками;
• Планування та реалізація стратегій;
• Моніторинг та оцінка ефективності.

Ресурси, які використовуються в УКР:

• Дані та управління даними;
• Інформаційні технології для підтримки діяльності по УКР;
• Бізнес-експерти та спеціалісти у сфері УКР;
• Методи й інструменти управління ризиками;
• Аналіз податкових розривів (tax gap) тощо.

Результати, очікувані від УКР:

• Дані, профілі ризиків/комплексні огляди платника податків/дослідження ризиків;
• Реєстр комплаєнс-ризиків;
• Плани підвищення рівня дотримання норм (комплаєнсу);
• Річні операційні плани;
• Показники ефективності операційної діяльності тощо.

Технічна записка розглядає ці та деякі додаткові результати, очікуванні від УКР, а саме:

• Реєстри комплаєнс-ризиків – централізований інструмент для обліку та управління комплаєнс-ризиками, який дозволяє фахівцям з УКР у будь-який момент часу подавати керівництву та профільним фахівцям податкових адміністрацій дані про основні комплаєнс-ризики у своїх юрисдикціях та про заходи, що вживаються для їх зниження.

  Зверну увагу читачів, що запропоноване у Технічній записці пояснення щодо реєстрів комплаєнс-ризиків за змістом, зокрема, передбачає і ведення ДПС України окремого реєстру комплаєнс-ризиків, притаманних юрисдикції України. Оприлюднення ДПС такого повного реєстру, тобто загального реєстру податкових комплаєнс-ризиків, поширених в юрисдикції України (із ранжуванням за рівнями істотності та використанням інших форм класифікації), було би дуже корисним для вітчизняних платників податків і не тільки для них.

  Також у межах міжнародної торгівлі та оподаткування корисним могло би бути оприлюднення ДПС реєстрів, поширених комплаєнс-ризиків для юрисдикцій, які є найбільшими торгівельними партнерами України.

• Профілі ризиків щодо галузей (сегментів галузей) концептуально схожі з комплексним оглядом (ризиків) платника податків і повинні мати як кількісні, так і якісні аспекти. Спеціаліст із аналізу ризиків, що становлять профіль ризиків галузі, відображає відповідні дані у базі даних про ризики. У разі інтеграції систем у профілі ризиків платників податків включаються відповідні ризики галузі, до якої вони належать.
• Профілі ризиків щодо окремих операцій платників податків викликають дедалі зростаючий інтерес на доповнення до комплексного профілювання платників податків та галузей. Особливо актуальним це стає з врахуванням запроваджуваних стандартів звітності (наприклад, стандартного файлу податкового аудиту – SAF-T).
• Обробка (аналітика) даних про ризики у реальному часі застосовується для оптимізації та розподілу завдань із використанням спеціалізованих технологій, особливо у разі великих обсягів операцій.
• Інтеграція платформ дозволяє податковим адміністраціям об’єднати свої інструменти аналітики з іншими продуктами (наприклад, інтеграція програм для статистичної обробки даних із платформами для управління робочими процесами та даними про перевірки) та отримати синергетичний ефект від такого об’єднання.
• Вбудована аналітика – аналітика ризиків, інтегрована до ключових робочих процесів податкових органів безпосередньо на основних платформах обробки даних.
• Роботизація є новою і потенційно цікавою темою, оскільки створює широкі можливості для податкового адміністрування завдяки здатності поєднувати аналітику й особливо машинне навчання з використанням ботів, що імітують людську діяльність. Майбутнє вже близьке!

Форми організації аналітичної роботи з підтримки УКР

Технічна записка МВФ пропонує наступні вісім форм організації аналітичної роботи з підтримки УКР:

• Комплаєнс-стратегія та планування:

  • наскрізні питання;
  • сегменти та проблеми (із ймовірним розподілом платників податків на великих, середніх та дрібних; за секторами та галузями; категоріями ризиків; на юридичних та фізичних осіб тощо).

• Активні заходи запобігання некомплаєнсу:

  • прогнозування дотримання податкових норм (ймовірного некомплаєнсу);
  • адресна робота з клієнтами (із визначенням наступних оптимальних кроків);
  • вбудована аналітика;
  • аналітика у режимі реального часу;
  • співпраця з третіми сторонами.

• Моніторинг та виявлення комплаєнс-ризиків:

  • моніторинг основних питань дотримання податкових норм;
  • автоматизоване виявлення заниження (викривлення) даних;
  • розвідувальний аналіз даних (exploratory data analysis);
  • аналітика профілів ризиків;
  • cпівпраця з третіми сторонами тощо.

• Забезпечення дотримання податкових норм:

  • відбір платників податків для перевірок дотримання норм (із визначенням наступних оптимальних кроків);
  • ефективність відбору платників податків для перевірок;
  • оцінка та повідомлення;
  • співпраця з третіми сторонами тощо.
• Макростратегічний аналіз та таргетування. Завдяки використанню різних методів та спеціалізованих моделей результати дозволяють підтримувати комплаєнс-кампанії, стратегії, операційні плани та поточну діяльність фахівців з аналізу ризиків та забезпечують необхідну для цього інформацію.
• Аналітика для превентивних інтервенцій (втручань). Результати та моделі, при роботі з якими використовуються всі види аналітики, від описової до наказу, надаються робочим групам для вжиття заходів та інтегруються в ІТ-сервіси.
• Аналітика для досліджень та операційної діяльності. Результати, для роботи з якими потрібні глибоке розуміння описової статистики та навички роботи з базовими наборами даних, забезпечують необхідну спеціалістам з аналізу ризиків інформацію та забезпечують роботу інструментів (комплексні огляди результатів роботи УКР).
• Аналітика для вжиття заходів у відповідь. Результати, при роботі з якими також використовуються всі види аналітики, підвищують ефективність роботи з платниками податків та підтримують діяльність із забезпечення дотримання норм та проведення заходів, які вживаються у взаємодії зі сторонніми відомствами.

Додаткові ресурси та довідкові матеріали до Технічної записки

Фахівці МВФ, враховуючи те, що Технічна записка є лише стартовим набором для впровадження УКР, запропонували в ній додаткові ресурси та довідкові матеріали, представлені в шести наступних додатках:

1. Доступ до інструментарію, що супроводжує УКР. Інструкції для завантаження та використання інструментарію УКР (інструментів і форм, налаштованих на використання наборів даних), які головним чином призначені для освітніх цілей.
2. Необхідні профільні знання з таких тем: 1) загальні підходи до використання даних з метою виявлення платників податків, які становлять інтерес; 2) основні статистичні розподіли, що необхідні для аналізу податкових даних; 3) розвідувальний аналіз даних для виявлення аномалій і різкого відхилення значень даних; 4) нові розробки у сфері використання штучного інтелекту (далі – ШІ).

3. Вирішення ключових для УКР завдань: якість даних і кадровий потенціал. Описано загальні підходи до вирішення проблем, пов’язаних із якістю даних та кадровим потенціалом, ефективність яких відзначається податковими адміністраціями у різних регіонах світу.

   На особисту думку автора публікації, цей додаток потребує особливої уваги при впровадженні УКР.

   Серед заходів, що впливають на якість даних, фахівці МВФ вказали:

   • запровадження основних методів управління даними;
   • визначення та оцінка базової якості основних наборів даних;
   • визначення первісних причин основних проблем, пов’язаних із якістю даних;
   • реалізація цільового плану з підвищення ефективності (якості даних);
   • доповнення до оцінки якості неосновних наборів даних;
   • реалізація плану з підвищення ефективності закладу (щодо роботи з даними) в цілому;
   • робота з даними зовнішніх партнерів та третіх осіб.

   На етапі впровадження поліпшення якості даних фахівцям, що їх використовують, слід чітко розрізняти перевірені якісні набори даних та інші дані, а також спиратися на людський інтелект. У юрисдикціях із обмеженими або неякісними даними слід застосовувати вибірковий підхід до їх використання, щоб уникнути негативних наслідків.

   Оскільки аналітика має міждисциплінарний характер, недоліки кадрового потенціалу (якість кадрів) найкраще усувати шляхом поєднання набору співробітників, підготовки кадрів та консолідації ресурсів.

   МВФ рекомендує створення окремих профілів спеціальних фахівців (аналітик-початківець, аналітик середнього рівня, кваліфікований спеціаліст з обробки та аналізу даних). У той час як більші податкові служби все частіше наймають безпосередньо фахівців з обробки та аналізу даних і проводять їхню перепідготовку з питань оподаткування, менші за розміром відомства зазвичай навчають співробітників необхідним навичкам самостійно.

4. Комплаєнс-планування. Короткий концептуальний огляд комплаєнс-планування та огляд моделі диференціації ризиків (МДР), корисної для проведення макростратегічного аналізу ризиків з метою визначення напряму діяльності (стратегій і планів) щодо забезпечення дотримання податкових норм.
5. Профілювання платників податків. З метою наголошення на важливості складання профілів платників податків вручну (особливо для великих платників податків або в інших складних випадках) представлено підхід щодо розробки цифрових інструментів для сприяння аналізу ризиків.
6. Відбір кандидатів на проведення перевірок (аудиту). Представляє сучасні концепції, що впливають на використання аналітики при відборі кандидатів для перевірок, з підкресленням особливої важливості використання поєднання правил оцінки ризиків, розроблених профільними експертами, і прогнозної аналітики з алгоритмів.

Заключення

УКР є складним процесом, який вимагає системного та активного навчання фахівців, починаючи з викладення самих засад податкового комплаєнсу, а також залучення фахівців, які володіють необхідними спеціальними знаннями (зокрема технічними, зі статистики та аналітичної діяльності), та усвідомлення важливості використання профільних експертів (наприклад, експертів із певної галузі або сектора, певних видів операцій/діяльності; законодавства певної юрисдикції; міжнародного оподаткування; певної сфери регулювання тощо).

Ряд робіт з УКР у будь-якому випадку має виконуватися людьми. Також процес роботи з УКР має документуватися належним чином на всіх етапах відповідальними особами. Без зазначеного СУПР ДПС ризикує не стати ефективним інструментом, а стати черговим формальним здобутком ДПС лише на папері. У свою чергу, формальне, а не по суті, підтримання функціонування СУПР ДПС може привести до подальшого зростання запитів податківців, які надсилаються платникам податків, без належного та ефективного використання всієї наявної в ДПС та інших державних органах влади інформації.

При впровадженні УКР та СУПР ДПС податковими адміністраціями, зокрема Державною податковою службою України, особливо важливо розуміти, що сама по собі система УКР (СУПР ДПС) для України не буде тим магічним інструментом, який після одного натискання на комп’ютерну клавіатуру автоматично видає всю аналітику, необхідну для управління податковими комплаєнс-ризиками. Дані та люди є невід’ємною частиною цієї системи, їхня якість та залученість впливає на ефективність системи.

Саме задля донесення цієї думки, яка підкріплена систематизованим та узагальненим глобальним досвідом, висвітленим у згаданих рекомендаціях МВФ (у 2022 та 2024 роках) та ОЕСР (у 2004 та наступні роки), і підготовлена ця публікація. СУПР ДПС очікує складний та довгий шлях, перш ніж вона стане насправді ефективною. Чи буде цей шлях завершено вдало? Побачимо.