AUKUS: підводна архітектура нового світу
“Ми стоїмо на порозі нового десятиліття, де технологія, океан і геополітика переплетені так тісно, що один рух у Тихому океані викликає хвилю у Чорному”,
- із виступу британського міністра оборони, Лондон, вересень 2024.
1. Народження альянсу з глибини океану
AUKUS - абревіатура, яка за останні роки стала символом нової стратегічної епохи. Вона поєднує три країни - Австралію, Велику Британію та Сполучені Штати, об’єднані не лише спільними цінностями, але й спільною тривогою: поверненням великої державної конкуренції.
Коли у вересні 2021 року прем’єри трьох держав вийшли на спільний відеобрифінг, повідомивши про створення нового оборонного пакту, міжнародна спільнота спершу сприйняла це як дипломатичну сенсацію. Австралія відмовилася від багатомільярдного контракту з Францією на дизель-електричні субмарини, щоб натомість отримати технології ядерних енергетичних установок від США та Британії. Реакція Парижа була болісною — аж до відкликання послів. Але для Канберри це було питання не дипломатії, а виживання: Індо-Тихоокеанський регіон стрімко мілітаризується, а тиск Китаю на сусідів зростав з кожним місяцем.
«AUKUS - це не лише про кораблі. Це про спільну волю трьох демократій забезпечити стабільність у світі, який швидко втрачає рівновагу», - заявив тоді президент Джо Байден.
2. Три учасники - три мотиви
Для Австралії цей альянс став історичним розривом із роллю «молодшого партнера» в регіоні. Канберра прагне не просто отримати атомні човни - вона будує власну оборонну промислову базу. У Південній Австралії вже створюють інфраструктуру для збирання субмарин, готують тисячі інженерів і фахівців із ядерної енергетики. Це - десятилітній проєкт, який змінить національну економіку.
Для Великої Британії це спроба перезавантажити свою глобальну роль після Brexit. AUKUS став для Лондона нагодою повернутися у «велику гру» поза межами Європи. Британські компанії, такі як BAE Systems і Rolls-Royce, отримали нові контракти на проєктування реакторів і підводних корпусів, а сам альянс повернув королівський флот до амбіцій доби імперських морських традицій.
Для Сполучених Штатів AUKUS - це відповідь на головне стратегічне питання XXI століття: як зберегти перевагу над Китаєм, не вступаючи у відкриту війну. Пентагон бачить альянс як «фортецю демократій» у Тихому океані. Він дозволяє не лише розширити присутність американських субмарин у регіоні, але й створює індустріальну синергію між союзниками - своєрідний «військово-технологічний Шенген».
3. Від ідеї до дії
2023 рік став роком конкретизації. Так званий Pathway Plan визначив три етапи розвитку програми: підготовку персоналу, спільне тренування екіпажів і розміщення союзницьких субмарин у портах Австралії. Вже у 2024 році британські та американські човни почали практикувати регулярні візити до Пертського флоту.
Паралельно стартували спільні програми зі штучного інтелекту, кібероборони, автономних систем і підводної навігації. AUKUS перестав бути лише «атомним проєктом» - він перетворюється на платформу технологічного обміну, від квантових сенсорів до морських дронів.
«Ми створюємо не просто кораблі, а екосистему», - наголошував міністр оборони Великої Британії на конференції AUKMIN 2025.
4. Підводна політика: виклики і суперечки
Не всі у світі раді цьому альянсу. Китай неодноразово заявляв, що AUKUS «підриває режим нерозповсюдження ядерних технологій». Хоча субмарини матимуть ядерні реактори, вони не нестимуть ядерної зброї - однак прецедент уже створено. Пекін вважає це сигналом: якщо держави без ядерного статусу можуть отримувати атомні технології, баланс може похитнутися.
Усередині США теж виникають питання. Politico повідомляло, що Пентагон у 2025 році ініціював внутрішню перевірку ефективності AUKUS - чи не розпорошує альянс ресурси, необхідні для модернізації власного флоту.
Та попри дискусії курс залишився незмінним. У липні 2025 року Австралія та Велика Британія погодили 50-річний договір про співпрацю - фундамент для виробництва перших човнів класу SSN-AUKUS. Це підводний еквівалент Airbus: спільний продукт, спільні заводи, спільна стратегія.
5. Погляд у 2026 і далі
У 2026 році AUKUS переходить від підготовчої до виробничої фази. З 2027 року на австралійських берегах очікують постійну ротацію британських і американських субмарин. Паралельно країни планують запуск програми AUKUS Pillar 2 - технологічної співпраці у сферах кіберзахисту, безпілотників і штучного інтелекту.
Економічно це вже помітно: лише Австралія інвестує понад 350 мільярдів доларів у розбудову своєї оборонної інфраструктури на наступні три десятиліття. Для Лондона це десятки тисяч робочих місць, для Вашингтона - стабільний попит на військові технології. Але найголовніше - політичний сигнал: три демократії створюють довгострокову систему спільної безпеки, що виходить за рамки традиційних альянсів на кшталт НАТО.
6. Український кут: океан як дзеркало континенту
На перший погляд, AUKUS далекий від війни Росії проти України. Тихоокеанські хвилі здаються чужими нашій реальності. Але цей альянс - не лише географічний феномен, а й індикатор того, як Захід формує нову систему стратегічних партнерств.
Коли Британія чи США зміцнюють свій оборонний потенціал через AUKUS, це непрямо підсилює і здатність підтримувати Україну. Індустріальні ланцюги, створені для субмарин чи систем AI, з часом трансформуються у технології подвійного призначення - від розвідки до автономних безпілотників.
Крім того сам факт розширення західної архітектури безпеки демонструє глобальну закономірність: світ стає двополярним не через ідеологію, а через інфраструктуру. Якщо НАТО - це система оборони континентів, то AUKUS - система оборони океанів. І обидві структури стоять на одному фундаменті - стримування агресії.
«Кожен альянс, що захищає вільний світ, опосередковано захищає й Україну», — сказав у 2024 році міністр оборони Великої Британії під час саміту у Вашингтоні. І це, мабуть, найточніше формулювання суті AUKUS у глобальному контексті.
7. Висновок: глибина як метафора
AUKUS — не просто оборонний договір. Це модель нового століття, де союз будується не лише на політичних деклараціях, а й на реальних виробничих ланцюгах, спільних лабораторіях і довірі.
У 2030-х океанські човни класу SSN-AUKUS вийдуть на воду. Але справжня зміна почалася вже зараз - у тому, як світ мислить про безпеку: не як про війну, а як про інженерію миру.
Для України цей урок простий і глибокий: без власної технологічної бази, без партнерств і довіри немає стійкої безпеки. І навіть найвіддаленіший альянс, якщо він побудований на цінностях, зрештою впливає на нашу війну, наш мир і наше майбутнє.
AUKUS — це не союз проти когось. Це союз за порядок, у якому сила є не привілеєм, а відповідальністю.
