Банк VS платіжка: що підійде для корпоративного рахунку КІК українського бенефіціара?

Фінансова екосистема: банки проти платіжних систем

Традиційні банки: традиційний підхід

Традиційні банки пропонують широкий спектр послуг, як-от бізнес-кредити, кредитні лінії, обробка платежів, мультивалютні рахунки тощо. Діяльність банків суворо регулюється, а їхні послуги мають вищий рівень безпеки та надійності. Вони також забезпечують репутацію та довіру, що має вирішальне значення в певних галузях. Однак, їхні консервативні практики управління ризиками, особливо в світлі останніх глобальних подій, зробили відкриття рахунків складним для певних видів бізнесу.

Ключові особливості традиційних банків:

• Комплексні послуги: Кредити, торгове фінансування та інші комплексні фінансові послуги.
• Регуляторний нагляд: Підлягають суворому контролю з боку регуляторів у сфері протидії відмиванню грошей (AML), знай свого клієнта (KYC) та інших міжнародних норм.
• Фінансова безпека: У більшості країн банки, як правило, підтримуються страховими схемами, як-от FDIC або місцевими еквівалентами.

Проблеми з банками:

• Тривалий процес проходження банківського комплаєнсу: Через нормативно-правову базу відкриття рахунку може тривати тижні або місяці.
• Високі комісії: Банки часто стягують високі комісії за міжнародні перекази, обмін валюти та обслуговування рахунків.
• Підвищена увага до ризикованих секторів: Певні галузі та юрисдикції пов’язані з високим ризиком для банків, що робить їх менш схильними надавати послуги.

Платіжні системи

Платіжні системи (EMI, цифрові банки тощо), склали конкуренцію традиційним банківським послугам, пропонуючи більш швидкі, зручні та економічно ефективні послуги. Ці платформи особливо привабливі для стартапів і малих та середніх підприємств, яким потрібна швидка адаптація та нижчі комісії.

Ключові особливості платіжних систем:

• Спрощений комплаєнс: Платіжні системи, як правило, менш суворі з точки зору дотримання нормативних вимог, зосереджуючись переважно на боротьбі з відмиванням коштів та ідентифікації клієнтів для базової верифікації.
• Економічна ефективність: Вони пропонують нижчі комісії за транзакції, особливо за міжнародні перекази, та конкурентні курси обміну валют.
• Швидке налаштування: Більшість платформ дозволяють бізнесу відкривати рахунки швидко, часто протягом декількох днів, порівняно з місяцями, які можуть знадобитися для цього в банку.
• Цифрова інтеграція: Багато з цих систем пристосовані для інтеграції з платформами електронної комерції, що полегшує ведення бізнесу в Інтернеті.
• Участь в автообміні за стандартом CRS: Через особливості діяльності певні платіжні системи не є самостійними підзвітними установами в межах стандарту CRS. 

Проблеми з платіжними системами:

• Обмеженість послуг: Хоча ці системи чудово підходять для здійснення платежів і простого управління фінансами, їм бракує комплексних послуг, які надають банки (наприклад, кредити, складні кредитні лінії).
• Юрисдикційні обмеження: Деякі країни мають обмеження на використання певних цифрових платіжних платформ, що може обмежувати глобальні операції.

Регуляторні та комплаєнс-виклики банків та платіжних систем

Банки працюють у високо регульованому середовищі і підпадають під дію національних та міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів, ідентифікації клієнтів та економічних санкцій. Це означає, що національність бенефіціарного власника (в цьому випадку — українець) може викликати занепокоєння, особливо коли йдеться про країни з високим рівнем ризику.

Банківський комплаєнс:

• Українські бенефіціари та зони ризику: Після анексії Криму Росією в 2014 році численні банки віднесли український бізнес до категорії “зони ризику”. Це ускладнює відкриття рахунків, особливо в країнах із суворим законодавством у сфері протидії відмиванню коштів, як-от ЄС або США.
• Офшорні юрисдикції: Якщо компанія зареєстрована в юрисдикції, до якої застосовано санкції (наприклад, на деяких островах Карибського басейну або в податкових гаванях), чи яка перебуває в “чорному” списку, банки можуть відмовити в обслуговуванні. Це часто пов’язано з побоюваннями щодо відмивання грошей, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків.
• Сектори високого ризику: Якщо бізнес належить до категорії високого ризику, наприклад, азартні ігри, операції з криптовалютою тощо, банки, найімовірніше, відмовлятимуть у відкритті рахунків. У цих секторах діють підвищені вимоги до належної перевірки (EDD).

Комплаєнс платіжних систем:

• Спрощені процеси: Платіжні системи мають більш спрощений процес комплаєнсу. Хоча вони проводять перевірки KYC, вони, як правило, менш суворі, ніж традиційні банки, що робить їх більш доступними для бізнесу.
• Глобальна доступність: Численні платіжні платформи доступні у всьому світі, і хоча вони повинні дотримуватися глобального законодавства у сфері протидії відмиванню коштів, вони часто можуть працювати з компаніями в офшорних юрисдикціях або в галузях з високим рівнем ризику легше, ніж банки.
• Юрисдикційна гнучкість: Численні платіжні системи готові працювати з компаніями в юрисдикціях, в яких банки не бажають співпрацювати через регуляторні проблеми.

Ситуації, коли платіжні системи є єдиним прийнятним варіантом

Офшорні юрисдикції: обмежений доступ до банків

Банки часто ретельно перевіряють компанії, зареєстровані в юрисдикціях, які вважаються податковими гаванями або внесені до “чорного списку” ОЕСР, або до локальних “чорних списків” юрисдикції розташування банку чи до внутрішнього переліку небажаних для співробітництва юрисдикцій самої банківської групи.

Для компаній з офшорів традиційні банки вже не те що не поспішають відкривати корпоративні рахунки, а відкрити рахунки поза межами офшорних юрисдикцій для таких компаній — буквально героїчний вчинок. Навіть за умови чистої діяльності, компаніям, зареєстрованим у подібних юрисдикціях, важко відкрити традиційні банківські рахунки.

Приклад: Технологічна компанія, що належить українським бенефіціарам і зареєстрована в Панамі, стикається з численними відмовами при відкритті банківських рахунків в ЄС або США через асоціацію Панами з відмиванням грошей і ухиленням від сплати податків. У таких випадках цифрові платіжні системи можуть запропонувати життєздатну альтернативу. Вони дозволяють компаніям приймати платежі, здійснювати міжнародні перекази та управляти фінансами без такої пильної уваги, з якою стикається бізнес у традиційних банках.

Стартапи з невеликими обсягами транзакцій

Банки часто мають вимоги до мінімального депозиту або обсягу транзакцій, що робить стартапи не надто привабливими потенційними клієнтами для банків. Такі бізнеси можуть бути недостатньо прибутковими, щоб зацікавити банк, і банки можуть розглядати їх як занадто ризиковані.

Приклад: Український підприємець запускає новий бізнес у сфері електронної комерції, орієнтований на міжнародні ринки, але має низькі початкові обсяги транзакцій. Традиційні банки відмовляють компанії через брак доходів або активів. Натомість, він обирає платіжні системи на кшталт Paysera або Payoneer тощо, які дозволяють їм працювати на міжнародному рівні, не вимагаючи мінімального обсягу.

Високоризикові бізнеси

Певні види бізнесу, як-от азартні онлайн-ігри, біржі криптовалют, форекс, БАДи, торгівля товарами подвійного призначення, стикаються зі значними проблемами у відносинах з банками. Вони класифікуються як високоризикові, що вимагає більш інтенсивних перевірок на відповідність та отримання дозволів регуляторних органів. Численні банки не бажають співпрацювати з такими підприємствами.

Приклад: Українська компанія, що управляє онлайн-казино, постійно стикається з відмовами від банків через високий рівень ризику. Вичерпавши всі можливості з традиційними фінансовими установами, компанія звертається до платіжних систем, які часто більш поблажливо ставляться до високоризикових індустрій.

Геополітична напруженість та ризик санкцій

Бізнес, особливо той, що належить українцям, які перебувають у регіонах підвищеного ризику, стикається з підвищеною увагою. Громадяни України серед власників і управління компаній іноді сприймаються як група підвищеного ризику через геополітичну нестабільність. Банки в багатьох юрисдикціях не наважуються співпрацювати з компаніями таких українських власників.

Приклад: технологічний стартап з українським корінням стикається з труднощами при відкритті банківського рахунку в ЄС через підвищений ризик, пов’язаний з політичною і воєнною ситуацією в Україні. Після численних відмов компанія звертається до цифрової платіжної платформи, як-от Mercury, яка надає доступ до мультивалютного рахунку без складнощів, пов’язаних з традиційними банками.

Коли вибирати банки

Переваги:

• Надійна інфраструктура: ідеально підходить для виконання складних фінансових операцій, як-от торгове фінансування та масштабні інвестиції.
• Доступ до кредитів: вирішальний для капіталомістких галузей.
• Глобальне охоплення: сприяє партнерству з транснаціональними компаніями, яким можуть знадобитися традиційні банківські рахунки.

Виклики:

• Тривала адаптація: процеси належної перевірки можуть тривати тижні або місяці.
• Високі комісії: плата за обслуговування та транзакції часто вищі, ніж в платіжних системах.
• Суворіші вимоги: високі вимоги до документації та суворі протоколи KYC.

Практичні сценарії:

1. Великі імпортно-експортні фірми:

   Приклад: Компанія, що торгує сільськогосподарським обладнанням у Східній Європі, може потребувати акредитивів, доступних лише через банки.

   Відповідність юрисдикції: Компанії, зареєстровані в авторитетних юрисдикціях, як-от Кіпр або Швейцарія, мають більше шансів отримати банківські рахунки.

2. Створені технологічні підприємства:

   Приклад: ІТ-компанія українських власників зі стабільними потоками доходів і присутністю в ЄС може скористатися банківською мережею для здійснення транскордонних платежів і відкриття кредитних ліній.

3. Інвестиційні та холдингові компанії:

   Приклад: Фірма, що управляє значним міжнародним портфелем нерухомості, потребує надійності та репутації банку для зміцнення довіри.

Коли вибирати платіжні системи

Переваги:

• Низькі бар’єри для входу: Менше обмежень щодо юрисдикції або галузі.
• Економічна ефективність: Нижчі комісії за міжнародні платежі.
• Глобальна доступність: Добре підходить для бізнесу з клієнтами в різних країнах.

Виклики:

• Обмежений перелік послуг: Відсутність кредитних або розширених інвестиційних можливостей.
• Регуляторні обмеження: Може не задовольнити потреби галузей, що вимагають високого рівня відповідності.
• Репутація: Деякі зацікавлені сторони можуть вважати платіжні системи менш надійними.

Практичні сценарії:

1. Стартапи та фрілансери:

   Приклад: незалежний графічний дизайнер з українським капіталом працює у всьому світі та використовує Wise для виставлення рахунків клієнтам у різних валютах.

   Відповідність юрисдикції: вигідно для організацій, зареєстрованих в Естонії чи ОАЕ.

2. Платформи електронної комерції:

   Приклад: Невеликий бізнес, що займається дропшиппінгом, використовує PayPal і Stripe для безперешкодної обробки платежів.

   Відповідність юрисдикції: ідеально підходить для компаній, розташованих у регіонах зі сприятливим податковим режимом, як-от Делавер або Гонконг.

3. Галузі високого ризику:

   Приклад: онлайн-казино, що має ліцензію Кюрасао, обрало Connectum через те, що банки відмовляються обслуговувати операції, пов’язані з азартними іграми.

Висновок

Для українців з іноземними компаніями вибір між традиційним банком і платіжною системою залежить від галузі бізнесу, юрисдикції компанії та операційних потреб. Хоча традиційні банки пропонують широкий спектр послуг та безпеку, вони мають високі бар’єри для входу на ринок, особливо для бізнесу в високоризикових галузях або для офшорів.

Підприємства з високим рівнем ризику або стартапи можуть вважати платіжні системи порятунком, тоді як компанії зі складними фінансовими потребами часто потребують безпеки та глибини банківських послуг.

У багатьох випадках гібридний підхід з використанням обох типів рахунків може забезпечити оптимальне поєднання гнучкості, економічної ефективності та відповідності нормативним вимогам. Розуміння ваших специфічних вимог та їх узгодження з можливостями фінансових установ забезпечить більш плавний шлях до глобального фінансового успіху.