Чи готові ви до 30 вересня? Контрольовані операції – 2025

30 вересня 2025 року — останній день для подання Звіту про контрольовані операції (КО) та Повідомлення про міжнародну групу компаній (МГК).

Ця дата вже давно стала «чорною міткою» для бухгалтерів і фіндиректорів. І щороку виникає одна й та сама дилема: подати все заздалегідь чи залишити «на потім», а «потім» завжди обертається проблемами.

Що нового?

1. Форма звіту. Оновлену форму звіту, яку ДПС запровадила у 2024 році, ми продовжуємо використовувати і цього року.
2. Тож якщо у 2024 році ви вперше відчули, що звітність стала більш деталізованою — тепер це вже стандарт.
3. Податкова отримує значно ширшу картину: від типів операцій до докладних умов співпраці.
4. Більше уваги приділяється «ризиковим» операціям.

5. Контролюючі органи особливо звертають увагу на:

   • операції з низькоподатковими юрисдикціями (оновлений перелік КМУ регулярно перевіряйте);
   • компанії, які не сплачують податок на прибуток у своїй країні;
   • посередників-нерезидентів;
   • операції між материнською компанією та постійним представництвом.

Це ті випадки, де питання «а чи справді це ринкова ціна?» виникає найшвидше.

Критерії: нагадування, яке ніколи не зайве

Операції визнаються контрольованими, якщо:

• ваш річний дохід > 150 млн грн (без ПДВ та акцизу);
• обсяг операцій із одним контрагентом > 10 млн грн.

Типові помилки, які роблять у звітах

1. Недооцінка операцій із «малими» контрагентами 

   Компанія думає: «Ну що там 11 млн грн з одним нерезидентом? Це ж небагато». Але навіть один такий контракт запускає механізм ТЦУ.

2. Плутанина з курсами валют 

   Звіт складається в гривні, і неправильне застосування курсу може «відрізати» вам ті самі критичні мільйони.

3. Пропуски у документах

   Звіт без договорів, інвойсів, актів — це сигнал для податкової: «Приходьте, ми не готові».

4. Неправильна класифікація

   Компанії часто не розрізняють, де «звичайна поставка», а де вже «посередницька операція».

Чому не можна залишати на останній день?

Уявіть вечір 30 вересня:

• ви сидите за ноутбуком;
• електрика миготить (бо війна нікуди не поділася);
• сервер ДПС працює через раз;
• а у вашого інтернет-провайдера «планові роботи».

І тут ви розумієте, що звіт «завис» на 98%.

Знайомо? А тепер додайте сюди штраф у десятки тисяч гривень.

Тому правильна стратегія — подавати заздалегідь. Це як купити квитки на літак: чим раніше, тим дешевше та спокійніше.

А якщо помилилися?

Людський фактор ніхто не скасовував. Якщо виявили помилку:

• подайте уточнюючий звіт;
• зробіть це до 1 жовтня, щоб уникнути санкцій;
• не бійтеся виправляти — штрафи завжди менші, якщо ви самі ініціюєте виправлення.

Разом зі звітом про контрольовані операції українські компанії, які належать до міжнародної групи, подають звітність МГК. Це вимога в межах імплементації Україною плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting).

Україна синхронізується з глобальними правилами BEPS, тому повідомлення про МГК — не формальність. 

ДПС вже не просто збирає інформацію «для галочки», а активно співпрацює з податковими органами інших країн. 

Тобто якщо у вашій групі є компанії в ЄС чи США — готуйтеся, що дані можуть «гуляти» між юрисдикціями.

Хто подає?

• Українські резиденти, що входять до складу МГК.
• Пороговий критерій: сукупний консолідований дохід групи > 750 млн євро за попередній фінансовий рік (цей поріг узгоджений із міжнародними правилами).

Що саме подається?

1. Повідомлення про МГК — подається кожним учасником групи в Україні.
2. Звіт у розрізі країн (CbC Report) — подає уповноважена компанія групи (часто материнська), але у певних випадках це може бути й українська «дочка».

Яка інформація розкривається?

• розподіл доходів, прибутку (збитку), сплачених податків за країнами;
• кількість працівників, основні активи, види діяльності;
• інформація про всі компанії групи та юрисдикції їхньої реєстрації.

Фактично — це «рентген» фінансової присутності групи у світі.

Чому це важливо?

• Податкові органи України передають звітність іншим країнам і, відповідно, отримують інформацію від них.
• Якщо у вашій групі в одній країні показано прибуток, а в іншій — лише збитки чи «сірі схеми», це стає предметом перевірок.
• Для бізнесу це означає: ваші цифри в Україні мають збігатися з глобальною картиною.

Крайній термін

• 30 вересня 2025 року — подання Повідомлення про МГК.
• Якщо ви відповідальні за сам звіт у розрізі країн (CbC Report), його теж потрібно подати до цієї дати через електронний кабінет.

Практичні поради для 2025 року

1. Перевірте себе щодо відповідності критеріям — іноді компанії «випадають» із 150 млн грн лише через неправильний облік доходів.
2. Ведіть окремий реєстр контрольованих операцій — це ваш «чекліст» перед поданням.
3. Слідкуйте за переліком юрисдикцій КМУ — він змінюється, і «безпечна» сьогодні країна завтра може стати «ризиковою».
4. Перевірте, чи підпадає група під критерій 750 млн євро. Якщо так — обов’язково погодьте з головним офісом, хто відповідальний за звіт.
5. Узгодьте дані всередині групи. Інформація щодо України має бути тотожною глобальній.
6. Будьте готові до перевірок. ДПС активно аналізує МГК-звіти на предмет невідповідностей між країнами.
7. Комунікуйте з групою — якщо ви частина МГК, важливо координуватися з колегами з інших країн. Інакше ваш звіт може не збігтися з їхнім, а це вже питання донарахувань.
8. Автоматизуйте процес — сучасні програми для ТЦУ значно знижують ризик помилок.

Висновок

• 30 вересня 2025 року — дедлайн, який не можна ігнорувати.
• Звітність стала більш деталізованою, а увага податкової — більш прискіпливою.
• Помилки коштують дорого, але вчасне виправлення рятує від штрафів.
• Головне правило: подавати завчасно і бути готовими підтвердити кожну цифру.

Тож не відкладайте на «останній момент». Оскільки у податковій історії завжди перемагає той, хто підготувався заздалегідь.