Чи може податкова донараховувати податки за е-деклараціями

З моменту запровадження відкритого доступу до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або, як їх ще називають «е-декларацій», вони викликали чималу зацікавленість у громадського сектору та звичайних осіб як спосіб дізнатись, на що живуть чиновники.

Чималий обсяг інформації, що розкривається в е-деклараціях, не лише примушує бути дуже обережним, коли описуєш вартість свого луку під час інтерв’ю вуличного блогера, але й замислюватись над філософським питанням: а чи можуть податкові органи використовувати таку інформацію у своїх корисливих цілях донарахування податків? І відповідь на це питання може бути на користь Державної податкової служби України.

А що ми все ж декларуємо у межах е-декларації

Коли вам доведеться заповнювати декларацію вперше, ви, безумовно, на пару хвилин впадете в когнітивний дисонанс від обсягу інформації, яку необхідно розкрити не лише про себе, але й про членів вашої сім’ї.

До них належать чоловік, дружина, неповнолітні діти та особи, які спільно проживають не менше 185 днів на рік або впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду, були пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру із суб’єктом декларування.

І про всіх цих осіб доведеться заповнювати інформацію стосовно об’єктів декларування, що їм належать, зокрема:

1. Про майно та майнові права, такі як:

   • об’єкти нерухомості, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;
   • цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
   • цінні папери та корпоративні права;
   • нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті та криптовалюти;
   • юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
   • наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам та кошти, які не сплачені третіми особами, і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
2. Отримані доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
3. Фінансові зобов’язання та видатки на майно і майнові права або на фінансові зобов’язання.

Як перевіряються е-декларації?

Після відновлення обов’язкового декларування Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило відбір для перевірки декларацій на основі на ризик-орієнтованого підходу. Такий підхід базується на ідентифікації невідповідностей (ризиків) за допомогою логічного та арифметичного контролю (ЛАК), оцінці виявлених ризиків та визначенні показника рейтингу ризику декларації.

Це такий собі фільтр з трьох етапів, який допомагає проаналізувати всі декларації та визначити ті з них, які мають найвищий рейтинг ризику. Фактично, декларації мають аналізуватись програмними засобами, а у разі виявлення у декларації невідповідностей за результатами ЛАК, може бути проведена повна перевірка такої декларації уповноваженою особою НАЗК.

ЛАК здійснюється наступним чином:

• порівняння даних у декларації з даними реєстрів, банків даних, до яких НАЗК має автоматизований доступ (шляхом звірки таких відомостей);
• виявлені за результатами порівняння даних невідповідності вважаються ідентифікованими ризиками в декларації;
• до даних декларації застосовуються формули, які дозволяють виявити ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, ознаки порушення обмежень щодо одержання подарунків чи сумісництва та суміщення діяльності;
• спрацювання хоча б однієї з формул вважається ідентифікованим ризиком;
• кожен виявлений у декларації ризик має ваговий коефіцієнт.

Сума вагових коефіцієнтів всіх ідентифікованих ризиків є розрахованим показником рейтингу ризику декларації. В такий спосіб здійснюється оцінка ризиків декларації.

І саме на цьому етапі НАЗК теоретично може бути виявлено невідповідність між даними е-декларації та даними ДПС про отримані доходи. В принципі, уникнути такої ситуації дуже просто: максимально уважно та детально перенесіть дані із Довідки про доходи, яку можна отримати від ДПС онлайн. І варто розуміти, що цілком нормальною є ситуація, коли певні види доходів можуть в ній не відображатись (бо особа не повинна була їх декларувати в принципі, або ще не встигла їх задекларувати). Наприклад, таке можливо у випадку отримання подарунків від родичів першого ступеню споріднення, або у випадку відчуження іноземних цінних паперів, інформацію про які особа ще встигла подати, оскільки строки подачі декларації про майновий стан і доходи є трохи більшими (до 1 травня за звітним роком), на відміну від е-декларації, що подається до 1 квітня.

Однак, законодавство не містить вимоги, що е-декларації, підлягають додатковій податковій перевірці, а тому, фактично, для податкових органів, це – публічна інформація.

А в чому проблема із використанням публічної інформації податковими органами?

Відповідно до п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України (далі- ПКУ) для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок встановлено шість джерел, що можуть бути підставами для висновків: 1) документи, визначені цим Кодексом (пп. 83.1.1); 2) податкова інформація (пп. 83.1.2); 3) експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України (пп.83.1.3); 4) судові рішення (пп.83.1.4); 5) податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6) та 6) мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами (пп. 83.1.7). 

Як наслідок, податкові органи можуть використати публічну інформацію, лише у випадку можливості її ідентифікації як податкової інформації. І ось тут є певний нюанс. Фактично, в межах Податкового кодексу України передбачено лише єдиний випадок використання публічної інформації як джерела для висновків податкових органів без попереднього набуття нею статусу податкової інформації. Це використання джерел інформації для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», які передбачені пп. 39.5.3. п. 39.5 ст. 39 ПКУ. У решті випадків для того, аби вона стала податковою та могла бути використана контролюючим органом, публічна інформація або вже має міститись в його базах даних, або «бути отримана ним у поряду та спосіб визначений Кодексом», тобто набута за формалізованою процедурою.

Варто зауважити, що податкові органи можуть використати інформацію з відкритих джерел для того, аби сформувати запити до компетентних органів інших країн. Тому, наприклад, відкрита інформацію про фінансові звіти іноземних компаній цілком може бути використана ДПС, аби надіслати запит у відповідну юрисдикцію, щоби зрозуміти, чи була іноземна компанія бенефіціарним власником доходу, а ось використання виключно лише такої публічної інформації в межах акту може поставити під питання правомірність позиції податкового органу.

Отже, що маємо у залишку?

Повертаючись, до питання з якого ми почали: чи може податковий орган лише на підставі відкритих даних декларації провести перевірку та донараховувати податки, відповідь: «ні, не може», бо ПКУ надає таке право лише у випадку отримання податкової інформації, а як ми вже з’ясували вище, публічна інформація може стати податковою у дуже обмежених випадках. Тим не менш, така ситуація теоретично можлива, якщо ДПС отримає відповідну інформацію від НАЗК. Однак, необхідно розуміти, що справи про корупцію, як свідчить досвід, мають більші перспективи, ніж справи про ухилення від оподаткування, і, на практиці, якщо вже є перша, то по другому питанню у держави якось втрачається інтерес «догнати».

Тим не менш, тут не варто розслаблятись, оскільки не варто забувати, що перехідними положеннями Закону України від 15.06.2021 № 1539-IX,на підставі якого проводилось одноразове добровільне декларування, або по простому «податкова амністія», Кабінет Міністрів України було зобов’язано протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Передбачалось, що цей проєкт має забезпечити оподаткування на основі витрат особи. Ковід і війна якось примусили це питання «припасти пилом», але, як то кажуть, - на війні всі засоби виправдані і В пошуках джерел наповнення бюджету, нове - це завжди добре забуте старе, і до цієї ідеї цілком можуть повернутись. І тоді інтерес до е-декларації з боку податкової, особливо до інформації про певні активи, що були попередньо задекларовані (наприклад, віртуальних активів), набуде особливого значення.