Думки експертів

Чому регулятор завжди «bad guy» або навіщо регулювання ринку віртуальних активів

Віта Форсюк

Регулювання будь-якого ринку – це як виховання дитини. Коли ви лише плануєте стати батьками, вам здається, що ви будете виключно пестити та тішити свою дитину, допомагати їй максимально реалізовувати свої бажання, та в жодному разі не будете застосувати до неї засоби примусу. 

Однак, реальність ставить вас перед викликом, що виховання це не просто educatio, як процес передачі певних знань, але й institutio, як необхідність формування відповідних навичок та вмінь в межах організованої і цілеспрямованої системи згідно з певними принципами та правилами, та в багатьох аспектах, в першу чергу disciplina, як забезпечення дотримання встановлених правил.

Як знайти баланс між цими питаннями, аби в результаті не отримати чи то «мамину бусинку» чи то «соціопата без гальм», буде предметом ще одного клінічного дослідження, виступу спікера TEDх чи просто для сімейних суперечок між батьками та іншими родичами, що «вже життя прожили і якось вас догледіли до пенсії без усіх цих новоявлених Сухомлинських». 

Якщо оцінити дискусію, яка розгорнулась в Україні щодо того, як має регулюватись ринок віртуальних активів, то можна несподівано виявити, що вона дуже схожа на дилему молодих батьків, як виховувати їхню кровиночку. І в цьому контексті Міністерство цифрової трансформації, вбачаючи у якості головного завдання регулятора розвиток ринку, ніби прихильник виховання без обмежень з максимальною свободою для самовираження без суворих правил чи дисциплінарних рамок.

З іншого боку Національна комісія з цінних паперів та Національний банк України – це прихильники класичної педагогіки, із бажанням встановити досить широке коло обмежень та штрафних санкцій за недотримання правил, наголошуючи на тому, що лише таким способом можна забезпечити захист непрофесійних інвесторів як осіб, що не завжди мають достатньо інструментів, в тому числі, належний рівень знань, аби самостійно уникнути чи захистити себе від недоброчесних учасників ринку. 

Чому ми не любимо регуляторів 

Якщо запитати будь-яку компанію, якій доводиться взаємодіяти з будь-яким регулятором, про оцінку їхньої роботи, ви почуєте різний спектр емоцій: від нейтрального «не можна сказати ні доброго, ні поганого», до оцінки як головних посіпак диявола, і регулятори фінансових ринків – не виняток. 

Досить часто вони сприймаються бізнесом як перешкода для ведення бізнесу через кілька причин:

  1. Додаткові витрати: Регулювання може збільшити витрати бізнесу через необхідність дотримання нових вимог, впровадження систем звітності, контролю та безпеки. Це може особливо негативно впливати на стартапи та малі підприємства, які мають обмежені фінансові ресурси.
  2. Складність та бюрократія: Дотримання регуляторних норм може бути складним та вимагати багато часу, що уповільнює інновації та впровадження нових продуктів на ринок. Бюрократичні процеси можуть стримувати бізнес від швидкого реагування на ринкові можливості.
  3. Обмеження свободи діяльності: Деякі регуляторні вимоги можуть обмежувати гнучкість компаній у прийнятті рішень та обмежувати їхню здатність адаптуватися до ринкових змін. Це може створювати бар’єри для інновацій та заважати розвитку нових технологій, особливо у фінансовому секторі.
  4. Ризик санкцій і репутаційних втрат: Порушення регуляторних вимог може призвести до значних штрафів, санкцій та репутаційних втрат для компаній. Це змушує бізнес витрачати додаткові ресурси на управління ризиками та комплаєнс.
  5. Ризик неефективного регулювання: Регуляторна політика може бути неефективною або застарілою, особливо у швидко змінюваних секторах, як-от фінансові технології або віртуальні активи. Це може призводити до ситуацій, коли регуляції не лише не захищають ринок, а й створюють нові проблеми.

Однак, необхідно розуміти, що в дійсності регулятори це - «необхідне зло», оскільки лише через встановлення обмежень та примусу, вони можуть забезпечити досягнення своєї критичної ролі у вигляді забезпечення стабільності ринку, захисту інвесторів та підтримки довіри до фінансових систем. Хоча, безумовно, для ефективного функціонування важливо, щоб регулювання було добре продуманим, збалансованим і відповідало сучасним ринковим реаліям.

Яким має бути ідеальний регулятор на ринку віртуальних активів? 

Портрет ідеального регулятора – це як портрет ідеального чоловіка чи жінки. Усі ми інтуїтивно відчуваємо, як це має виглядати, однак в реальному житті  ми не завжди розуміємо, як розпізнати цю ідеальність. 

В цілях ідентифікації ідеального чи майже ідеального регулятора будь-якого ринку, можна скористатись принципами, що були сформовані ОЕСР в межах звіту «The Governance of Regulators, OECD Best Practice Principles for Regulatory Policy». Отже, ідеальний регулятор ринку повинен відповідати низці ключових характеристик, що забезпечують баланс між підтримкою інновацій та захистом інтересів учасників ринку у вигляді:

  1. Прозорість і підзвітність: Регулятор повинен працювати відкрито, забезпечуючи прозорість своїх рішень та дій. Учасники ринку мають мати доступ до інформації про регуляторні вимоги та процеси. Регулятор також повинен бути підзвітним громадськості та іншим органам влади.
  2. Незалежність: Регулятор повинен бути незалежним від політичного і корпоративного впливу, щоб ухвалювати об’єктивні рішення, які базуються на законодавстві та принципах доброчесності.
  3. Гнучкість і адаптивність: Враховуючи швидкі зміни у сфері віртуальних активів, регулятор повинен мати можливість швидко адаптуватися до нових технологій і ринкових умов, не відстаючи від інновацій.
  4. Захист інвесторів: Регулятор повинен забезпечувати механізми для захисту прав споживачів і інвесторів, зокрема, через заходи безпеки, боротьбу зі зловживаннями на ринку і шахрайством.
  5. Співпраця та взаємодія: Ідеальний регулятор повинен ефективно співпрацювати з іншими регуляторними органами на національному та міжнародному рівнях, щоб забезпечити узгодженість регулювання та обмін інформацією щодо транскордонних питань.
  6. Пропорційність: Регуляторна політика повинна бути пропорційною до ризиків, які несе діяльність у сфері віртуальних активів, щоб не створювати надмірного тиску на бізнес, особливо стартапи та інноваційні компанії.
  7. Стимулювання інновацій: Регулятор має створювати умови для розвитку нових технологій, зберігаючи при цьому баланс між ризиками і можливостями, зокрема, через підтримку пісочниць для фінансових технологій або тестових режимів.

В листопаді 2023 року Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) оприлюднила Рекомендації щодо регулювання ринку криптоактивів і цифрових активів, основна мета яких була у тому, щоб забезпечити узгодженість у регуляторних підходах та захисті інвесторів серед країн-членів IOSCO, а також вирішити питання зловживань на ринку, конфліктів інтересів і операційних ризиків. Наразі Україна не є членом IOSCO, однак перебуває в процесі приєднання, а тому для нас ці рекомендації «не чужі». 

В цілому, рекомендації зосередились на таких основних питаннях: 

  1. Загальні рекомендації для всіх регуляторів: Включають створення єдиних стандартів для досягнення однакових результатів регулювання, які мають відповідати традиційним фінансовим ринкам. Регулятори повинні оцінити свої регуляторні рамки для захисту інвесторів та збереження цілісності ринку.
  2. Управління та розкриття конфліктів інтересів: Рекомендується впроваджувати ефективне управління та організаційні структури, які допомагають уникати або зменшувати конфлікти інтересів, пов’язані з інтеграцією різних функцій в одній організації.
  3. Обробка заявок та розкриття торгів: Встановлюються вимоги для справедливої та своєчасної обробки заявок клієнтів, а також для розкриття інформації про торги з метою забезпечення прозорості та справедливості ринку.
  4. Перелік криптоактивів та діяльність на первинному ринку: Регуляторам пропонується встановлювати стандарти лістингу для криптоактивів та управління конфліктами інтересів у разі, якщо CASP має матеріальний інтерес у певному активі.
  5. Заходи щодо зловживань на ринку: Рекомендується боротися з шахрайством, маніпуляціями на ринку та іншими порушеннями, впроваджуючи ефективні системи нагляду.
  6. Співпраця між регуляторами: Наголошується на важливості міжнародної співпраці та обміну інформацією для боротьби з ризиками фінансових злочинів і забезпечення ефективного нагляду.
  7. Захист активів клієнтів: Включає рекомендації щодо безпечного зберігання активів клієнтів, відокремлення їх від власних активів CASP, а також розкриття умов та ризиків, пов'язаних зі зберіганням активів.

В цілому, вказані рекомендації будуть вимагати встановлення багатьох обмежень по відношенню до CASP, і, як наслідок, досить широкого кола повноважень регулятора. Однак, єдиною та головною метою цих обмежень та правил є не просто ускладнення  життя бізнесу, а, як вже було не одноразово наголошено, забезпечення захисту інтересів інвесторів. 

Оскільки, як виявилось, ринок віртуальних активів дуже схильний до обману та недобросовісної поведінки. А тому «bad guy» регулятор – не для бар’єрів на ринку, а у якості перешкоди до нового краху FTX чи Terra Luna, чи зняття Netflix нового розслідування про чергове велике криптошахрайство.