FAQ ТЦУ або найбільш розповсюджені питання за версією ДПС

В попередніх публікаціях ми провели невеличкий лікнеп з питань трансфертного ціноутворення, адже тема складна і постійно розвивається як в Україні, так і в світі.

Сьогодні зробимо невеличку імпровізовану податкову консультацію в форматі питання – відповідь, яка містить відповіді на питання, які найчастіше задають податковим органам платники податків.

Чи потрібні коригування фінансового результату, якщо організаційно-правова форма нерезидента включена до Переліку №480, але при цьому нерезидент сплатив податок на прибуток?

Ні, в такому випадку коригування за пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не проводяться, але, для того, щоб підприємство мало право не застосовувати 30% коригування, достатньою підставою буде довідка, яка містить інформацію, що саме нерезидент здійснив сплату податку протягом досліджуваного періоду.

Форма довідки не визначена Податковим кодексом України, а також не існує вимог щодо того, який саме орган має надати таку довідку.

Однак, з урахуванням вимог п. 130.5 ст. 103 Податкового кодексу, доцільно отримати документ, виданий компетентним (податковим) органом відповідної країни, за формою, встановленою законодавством цієї країни.

Тому рекомендуємо заздалегідь підготувати таку довідку, перекласти її на українську мову та бути готовими надати її на вимогу податкових органів України.

Яким чином відбуваються коригування у разі встановлення, що операція не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», за умови, що операція не належить до контрольованої?

У разі, якщо після проведеного аналізу зовнішньоекономічних операцій ви встановили, що:

• ціна придбання перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною, виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;
• ціна реалізації є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною, виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Відповідні коригування відображаються у додатку РI до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який призначений для відображення податкових різниць при розрахунку об'єкта оподаткування (пп. 134.1.1 ПКУ), а його підсумок формує рядок 03 РІ декларації. Такі податкові різниці збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування у декларації.

При цьому у рядку 3.1.3 зазначається сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг).

А у рядку 3.1.4 — сума перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Ці рядки призначено для «трансфертного» коригування, в них відображають суму самостійного коригування під час продажу або придбанні товарів (робіт, послуг).

Слід зауважити, що збільшення фінансового результату до оподаткування можливе тільки за підсумками податкового (звітного) року, коли господарські операції остаточно ідентифікуються як контрольовані або неконтрольовані, з дотриманням вимог пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Яким чином визначити обсяг господарських операцій з контрагентом за 2023 рік з метою визнання операцій контрольованими, враховуючи тимчасове перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки?

Платник податку на прибуток підприємств, який тимчасово перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, для цілей обрахунку вартісного критерію контрольованих операцій (150 млн. гривень), враховує весь дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і в тому числі дохід, отриманий під час перебування на сплаті єдиного податку.

При цьому, якщо господарські операції, здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, не впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції не є контрольованими і не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – 10 млн. гривень.

Якщо господарські операції, здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції є контрольованими і враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – 10 млн. гривень.

Чи можна використовувати настанови Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для трансфертного ціноутворення у транснаціональних компаній та податкових адміністрацій, під час практичного застосування ст. 39 Кодексу з метою формування документів з трансфертного ціноутворення?

Настанови ОЕСР є головним міжнародним документом у сфері регулювання трансфертного ціноутворення.

Загальна методологія контролю за трансфертним ціноутворенням, викладена у статті 39 Кодексу, повністю відповідає методології настанов ОЕСР, зокрема, в частині застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», проведення функціонального аналізу та аналізу зіставності, підготовки документації, процедур попереднього узгодження ціноутворення тощо.

Водночас, Україна не є членом Організації економічного співробітництва та розвитку, тому настанови ОЕСР не є та не можуть розглядатись як норми прямої дії в Україні.

Разом з тим, враховуючи, що настанови ОЕСР є узагальненням найкращих сучасних практик застосування принципу «витягнутої руки» для оцінки трансфертного ціноутворення під час здійснення підприємствами контрольованих операцій, вони можуть використовуватись платниками податків та контролюючими органами як рекомендаційно-методологічні матеріали під час практичного застосування ст. 39 Кодексу.

Сподіваємось це було корисно.

Пишіть ваші питання і ми із задоволенням на них відповімо.