Фінансові транзакції: настанови щодо визначення умов фінансових угод, таких як позики та гарантії, між пов'язаними сторонами

Нагадаю, що трансферне ціноутворення є механізмом для встановлення цін між взаємозалежними особами з метою запобігання одержанню ними необґрунтованої податкової вигоди чи приховування доходів.

У зв'язку з цим, питання ефективного регулювання встановлення трансфертних цін стоїть особливо гостро.

У контексті трансфертного ціноутворення передача фінансових ресурсів супроводжується встановленням умов, які повинні відповідати ринковим умовам.

Процентні ставки: відсоток, який позичальник зобов'язується сплатити кредитору за користування грошима. Ця ставка повинна відповідати ринковій ставці для подібних позик. Не завжди ставка позики потрапляє до інтервалів безпечної гавані.

Перевірити відповідність ринковим умовам процентних ставок між пов'язаними сторонами можна за допомогою методу порівнянних ринкових цін. Цей метод дозволяє підрахувати, чи відповідає процентна ставка, за якою позика надається пов’язаній стороні, відсотковій ставці, за якою позику було б видано непов’язаній стороні, тобто на ринкових умовах.

При використанні методу порівнянних ринкових цін важливо стежити за тим, щоб умови видачі позики та інші обставини були рівноцінними.

Розглянемо визначення умов фінансових угод, таких як позики та гарантії, між пов'язаними сторонами. Ось кілька настанов щодо цього процесу:

1. Принцип «витягнутої руки» (arm's length principle).

   Умови фінансових угод між пов'язаними сторонами повинні відповідати тим умовам, які були б встановлені між незалежними сторонами в аналогічних ситуаціях.

2. Визначення умов позик.

   • Процентна ставка: повинна бути ринковою. Це можна визначити шляхом аналізу ринкових даних про процентні ставки для подібних позик з урахуванням таких факторів, як кредитний рейтинг, термін позики, валюта, наявність забезпечення тощо.
   • Термін позики: повинен бути обґрунтованим і відповідати ринковим умовам для подібних угод.
   • Умови погашення: повинні бути чітко визначені, включаючи графік платежів та можливі санкції за порушення умов.
   • Гарантії та забезпечення: повинні відповідати ринковим умовам. Якщо позика є незабезпеченою, це має бути чітко відображено у процентній ставці.

3. Визначення умов гарантій.

   • Винагорода за гарантію: повинна бути визначена на ринкових умовах, виходячи з аналогічних угод між незалежними сторонами. Розмір винагороди залежить від кредитного ризику, обсягу гарантії та терміну її дії.
   • Умови виконання: повинні чітко визначати обставини, за яких гарантія може бути використана, а також права та обов'язки сторін у разі виконання гарантії.
   • Документація: повинна включати всі ключові умови, а також аналіз ринкових умов, які підтверджують відповідність угоди принципу «витягнутої руки».

4. Документація та обґрунтування.

   • Порівняльний аналіз: необхідно проводити порівняльний аналіз угод, щоб підтвердити, що умови відповідають ринковим умовам. Це може включати порівняння з аналогічними угодами, укладеними між незалежними сторонами.
   • Документація: повинна включати детальний опис умов угоди, обґрунтування вибраних умов, а також результати порівняльного аналізу.
   • Регулярне оновлення: умови фінансових угод і відповідна документація повинні регулярно переглядатися та оновлюватися відповідно до змін на ринку та в законодавстві.

5. Залучення експертів.

   У складних випадках може бути доцільним залучення зовнішніх експертів для проведення оцінки умов угод і підготовки відповідної документації.

Дотримання цих настанов допоможе забезпечити відповідність фінансових угод між пов'язаними сторонами принципу «витягнутої руки» та мінімізувати ризики претензій з боку податкових органів.

Контроль при здійсненні позики під кутом трансфертного ціноутворення має на меті забезпечити відповідність фінансових умов позики між пов'язаними сторонами умовам, які б існували між непов'язаними сторонами на ринку.

Основні елементи контролю включають:

• Визначення ринкових умов: Аналіз ринкових процентних ставок для подібних позик на аналогічних умовах.
• Документування умов позики: Укладення письмових договорів з чітким визначенням процентної ставки, термінів погашення, забезпечення тощо.
• Аналіз кредитоспроможності: Оцінка кредитоспроможності позичальника для визначення відповідної процентної ставки.
• Визначення економічної сутності угоди: Перевірка, чи позика має реальну економічну мету, а не є лише способом переказу коштів між пов'язаними сторонами.
• Моніторинг дотримання умов: Перевірка виконання умов договору, включаючи своєчасність виплат процентів та погашення основної суми боргу.
• Документування та звітність: Забезпечення належного документування всіх операцій та надання необхідної інформації до податкових органів у встановленому порядку.

Виконання цих заходів допомагає уникнути податкових ризиків та забезпечити відповідність трансфертного ціноутворення законодавчим вимогам.