Фінмон і заходи належної перевірки: наслідки для клієнтів

Для початку трохи теорії

Згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон»), банк є суб’єктом первинного фінансового моніторингу («СПФМ»), який має відповідні права та обов’язки, визначені тим же законом.

Статтею 8 згаданого Закону встановлено, що СПФМ, серед іншого, зобов’язані здійснювати належну перевірку нових, а також чинних клієнтів.

Заходи належної перевірки

Належною перевіркою є заходи, що включають:

• Ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника). Ідентифікація, по суті, означає встановлення особи клієнта та перевірку інформації по клієнту через всі доступні джерела (публічні джерела, комерційні бази даних, які використовує банк, соцмережі, інтернет тощо). Тут слід зазначити, що іноді в процесі ідентифікації трапляються конфузи. Особливо при ідентифікації у західних банках, оскільки комерційні бази даних, які за допомогою алгоритмів обробляють будь-яку інформацію по особі, що міститься в мережі без її верифікації на правдивість. Тож умовно, якщо ваш конкурент замовив на вас статтю або низку статей про те, що ви їсте дітей, і ці статті перепостили «noname» видання, західний банк 99% відмовить вам у відкритті рахунку через підвищений ризик, і довести щось в такому випадку майже нереально, ну, хіба би, якщо ви не готові передати банку в управління кругленьку суму з шістьма нулями – в такому випадку у вас може з’явитися шанс надати пояснення з приводу публікацій про вас в жовтій пресі. А іноді вам відмовлять тому, що така інформація міститься по людині, яка має таке саме прізвище та ім’я і банк просто не схоче розбиратися і відмовить вам у відкритті рахунку через «фінмон».
• Проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями). Простими словами, якщо клієнт здійснює операцію на суму, що значно перевищує розмір та природу його звичайних операцій за місяць або розмір щомісячних вихідних транзакцій, зазначений клієнтом в анкеті при відкритті рахунку, або, до прикладу,  отримує разове надходження в сумі 1,000,000 грн, при тому, що в анкеті зазначені планові обороти в розмірі 50 000 грн на місяць, все це є стовідсотковими підставами для поглибленого моніторингу відповідної операції. Моніторинг операції, в цьому випадку, полягатиме в тому, що банк вимагатиме від клієнта надання документів та пояснень щодо природи операції, а також не виключено й щодо ідентифікації контрагента (розкриття інформації та подання документів по контрагенту до кінцевого бенефіціара).
• Забезпечення актуальності отриманих та чинних документів, даних та інформації про клієнта.

Слід зазначити, що статтею 11 Закону передбачено, що повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов'язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Крім того, належна перевірка також здійснюється в разі:

• виникнення сумнівів у вірогідності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта, наприклад, коли в мережі або в базах даних, що використовуються банком, з’являється інформація, не зазначена клієнтом в анкеті, наприклад, інформація, що спростовує інформацію, зазначену в анкеті.
• проведення клієнтом кількох фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує 400,000 грн.

В межах проведення належної перевірки, СПФМ має право витребувати, а клієнт зобов'язаний подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки.

При цьому, статтею 15 Закону передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу не просто має право, а зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

• Якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені, наприклад, коли бабуся-пенсіонерка 75 років, яка все життя працювала вихователькою в дитячому садочку, і транзакції якої за весь період існування рахунку обмежувались пенсійними надходженнями, раптово отримує подарунок від онука в сумі 500,000 гривень та придбає високоризикові інвестиційні цінні папери сумнівного крипто-фонду.
• Встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, наприклад, коли ФОП-айтішнік сплачує за тону зерна на підставі лише рахунку-фактури.
• Виявлення, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу факту, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою. Ну, тут все зрозуміло, ніхто не винен – просто не пощастило.

Наприклад, якщо клієнт 10 років тому зазначив розмір статків Х, і через 10 років, за відсутності інших офіційних джерел доходу (або документів, що їх підтверджують), витратив суму, що перевищує розмір статків станом на 10 років тому, навіть на військові облігації, у банку закономірно виникає питання про те, за рахунок яких коштів клієнт жив 10 років і такий клієнт стає підозрілим.

За таких обставин банк, як СПФМ, цілком правомірно застосовує до клієнта заходи належної перевірки.

Або, якщо, наприклад, банки, в яких клієнт раніше мав депозити, виявились банками-оболонками або такими, що підтримували відносини з банками-оболонками і, відповідно, у кінцевого банку є закономірні сумніви щодо того, чи попередніми банками було належним чином перевірено джерела походження коштів, якими було сформовано первинні депозити. І якщо при спробі кінцевого банку провести повторну перевірку джерел формування коштів, якими було сформовано первинні депозити, клієнт не надав документи, які належним чином підтверджують саме законні джерела походження таких коштів, банк як СПФМ має право припинити ділові відносини з таким клієнтом.

Клієнтам слід розуміти, що банківський рахунок не є джерелом походження коштів, а лише місцем їх зберігання.

Для того, щоб кошти мали законне джерело їх походження і були прийняті банком, вони мають бути або зароблені законною діяльністю (трудовою, підприємницькою, інвестиційною) або подаровані особою, яка має законне джерело їх походження, або успадковані, і, при цьому, в усіх випадках належним чином задекларовані та оподатковані відповідно до податкових правил, які застосовуються до відповідного типу доходу. І все це має підтверджуватись документами та банківськими виписками, які дозволяють прослідкувати шлях грошей.

Аргументи про «накопичення» від особи, яка жодного дня не отримувала офіційного доходу, не працюють, адже апріорі відсутнє легальне джерело накопичення.

Дохід «в конвертах» від трудової діяльності має той самий статус, що й «накопичення».

Подарунок від батьків-пенсіонерів, які на свою пенсію утримують всю родину дорослих дітей – туди ж.

Одним словом, сьогодні в тренді – білий (задекларований та оподаткований) кеш, а не мішки чорного налу.

А нашим читачам, які збираються здійснювати нетипові операції на значні суми, можна порадити переглянути свою фінансову історію, належним чином підкріпити її документами, які містили б відповіді про джерело походження (а не тільки місце зберігання та рух) коштів, а також, перед здійсненням будь-якої нетипової операції, спочатку актуалізувати особисті дані в анкеті (збільшити ліміти, додати типи видаткових операцій тощо), узгодити здійснення такої операції (та документів, що її супроводжують) з персональним менеджером і тільки після цього фактично здійснювати таку операцію.