Французький «pacte Dutreil» як пільговий режим передання бізнесу у спадок нащадкам

Останнім часом почастішали клієнтські запити щодо пропрацювання оптимальних способів передачі активів дітям і онукам з мінімальним податковим навантаженням у випадках, коли нащадки тривало проживають закордоном.

Не дивно, що найбільш просунутих бізнесменів завчасно цікавить ефективне податкове планування таких питань, адже:

1. вік багатьох клієнтів, що встигли побудувати бізнес в Україні, перевищує 60 років і найбільш обачні починають задумуватись «про вічне» (особливо з урахуванням військового стану в країні проживання);
2. їхні діти живуть закордоном вже кілька років, побудувавши там і родини, і кар’єру, і іншу купу елементів ЦЖІ, що означатиме, що за українським законодавством нульове оподаткування спадщини їм вже не світить, а з урахуванням іноземного податкового резидентства нащадків за правилами їхніх країн оподаткування спадщини і подарунків навіть між дітьми та батьками може бути чималого розміру.

Один з таких клієнтських кейсів змусив мати справу з країною ЄС, де одні з найвищих в Європі ставок податків, в тому числі на дарування і спадщину.

На випадок передання у спадщину активів від батьків дітям передбачено звільнення в межах €100 000, інакше податки сплачуються за загальною встановленою прогресивною шкалою від 5% до 45%. Аналогічні загальні ставки передбачені і для отримання подарунків між родичами: те ж таки обмеження у €100 000 передбачено для прижиттєвих подарунків батьків дітям. Але якщо протягом 15 років після дарування наступає смерть дарувальника, вартість подарунку включається до спадщини. Тобто звільнення для родинних подарунків буде на кожні 15 років.

Сума у €100 000 сумується з неоподатковуваним мінімумом для подарунку грошових сум у розмірі €31 865, що надається кожні 15 років на грошові дарунки, якщо батько молодший за 80 років, а дитина має 18 років і більше (за умови декларування такого грошового подарунку до €31 865 протягом місяця).

Але виявилось, що французи теж не фанати сплачувати високі податки і законодавство Франції передбачає можливості легально оптимізувати сплату податків, якщо французькі податкові резиденти наслідують бізнес.

Тож якщо ви займаєтесь бізнесом в Україні та світі, а ваші діти живуть чи планують переїжджати жити до Франції  - вам може бути цікава така інформація.

Режим «pacte Dutreil», передбачений ст. 787 В Загального податкового кодексу Франції, дозволяє, за певних умов, обмежити податкову базу, звільнивши від оподаткування 75% вартості акцій чи корпоративних прав французької або іноземної компанії (BOI-ENR-DMTG-10-20-40-10, §30), незалежно від відносин між дарувальником і обдаровуваним. Ця податкова пільга надається при дотриманні ряду умов.

По-перше, ця податкова перевага надається лише компаніям, які здійснюють переважно операційну діяльність (зокрема промислову, комерційну, ремісницьку, сільськогосподарську), або діяльність з цінними паперами певних холдингових компаній (які керують операційними дочірніми структурами). Також податкова пільга передбачає збереження цінних паперів/корпоративних прав, які планується передати, протягом певного часу, поетапно.

Етап 1 – укладення одностороннього чи колективного (якщо не вистачає кваліфікованого розміру часток в одноосібній власності) зобов’язання спадкодавцем/дарувальником (за себе і нащадків) щодо зберігання акцій/корпоративних прав мінімум 2 роки. Зобов’язання повинно охоплювати 17% фінансових прав і 34% права голосу у випадку непублічної компанії. Якщо таке зобов’язання не було оформлене до смерті спадкодавця, його повинні взяти на себе спадкоємці протягом 6 місяців (тобто спадкоємець може на 2 роки укласти колективне зобов’язання з попереднім складом учасників-акціонерів, що були партнерами спадкодавця). Крім того один з тих, хто підписав колективне зобов'язання (акціонер-учасник, що виступає дарувальником чи спадкодавцем або безпосередньо спадкоємець/обдаровуваний), зобов'язаний здійснювати управлінську функцію у компанії, акції/корпоративні права якої передаються у спадок/даруються, протягом усього терміну дії колективного зобов'язання.

Етап 2 – дарування акцій/корпоративних прав (отримання відповідної спадщини).

Етап 3 – після завершення передачі (отримання у подарунок чи спадщину) набувач (спадкоємець чи обдаровуваний) повинен взяти на себе індивідуальне зобов'язання зберігати отримані акції/корпоративні права протягом додаткових 4 років (в Президіуму Нац.Асамблеї Франції зареєстровано у травні 2025 р. законопроект про певні зміни Режиму «pacte Dutreil», і, серед іншого, збільшення з 4 до 8 років терміну індивідуального зберігання акцій/корпоративних прав набувачем). І при цьому спадкоємець/обдаровуваний повинен виконувати управлінські функції в такій компанії протягом 3 років після дати передачі акцій/корпоративних прав.

Порушення зобов’язань зі зберігання корпоративних прав компанії потягне перерахування французького податку на дарування/спадщину без врахування механізму «pacte Dutreil».

Отже акцент на обов’язковому дотриманні окремих формальностей/декларацій і доведення статусу «animatrice» (якщо холдинг). Порушення умов режиму «pacte Dutreil» тягне за собою втрату податкової пільги і перерахунок податкового зобов’язання до повного розміру.

Режим «pacte Dutreil» може застосовуватись як до французьких, так і до іноземних (в тому числі українських) компаній, якщо, по суті:

1. спочатку дотримується зобов’язання зі збереження протягом 2 років акцій/корпоративних прав поточними власниками, сукупна частка яких в компанії - не менше 17% фінансових прав і 34% права голосу, при цьому дарувальник/спадкодавець повинен бути одним з офіційних керівників компанії протягом всього цього терміну,
2. а після передачі корпоративних прав дотримується вже індивідуальне зобов’язання набувача зі збереження отриманих корпоративних прав протягом наступних 4 років із офіційною участю в управлінні компанією протягом 3 років (тобто обдаровуваний повинен обов’язково безпосередньо брати участь в управлінні компанією, займаючи відповідну посаду – підтверджено рішенням Касаційного суду Франції від 24.01.2024  №22-10413).

Загалом інструмент «pacte Dutreil» доволі складний і «зобов’язуючий», потребує розуміння певних можливих нюансів (формальностей) в регулюванні.

Наприклад, щодо умови «управлінських функцій» податкова адміністрація Франції уточнює у своїй доктрині, що «це функції, вичерпний перелік яких міститься у пункті 1 частини III статті 975 ЦКУ […]» (BOI-ENR-DMTG-10-20-40-10, §290). Так для публічних акціонерних товариств це президент, генеральний директор, заступник генерального директора, голова наглядової ради та член правління.

У разі компанії з обмеженою відповідальністю, заснованої за межами Франції, необхідно перевірити, чи можна порівняти повноваження голови з повноваженнями голови публічної компанії з обмеженою відповідальністю, що діє відповідно до французького законодавства. Потім необхідно провести порівняння повноважень ради директорів, які діють відповідно до французького законодавства та місцевого законодавства, щоб зробити висновок щодо відносної схожості обов'язків. Коли голова ради директорів компанії, розташованої за межами Франції, уповноважений представляти компанію одноосібно або спільно з одним або декількома іншими членами ради директорів, його обов'язки іноді аналогічні обов'язкам голови ради директорів французької компанії, що поєднує цю функцію з функцією керуючого директора, з обмеженнями повноважень або без них.

Складність механізму «pacte Dutreil» також полягає в безлічі зобов'язань щодо подання щорічних декларацій, які його супроводжують, на підтвердження дотримання необхідних умов (вид діяльності компанії, зобов’язання зі збереження, виконання керівних функцій). Вони визначені статтею 294 bis та статтею 294 ter додатку II до Загального податкового кодексу. Необхідно дотримуватися цих формальних вимог, оскільки їх недотримання може призвести до втрати пільги.

Ну і вже на першому етапі, оскільки кваліфікований розмір корпоративних прав, який слід «зберігати до передачі у дарунок протягом 2 років» становить не менше 17% (34%), у випадках міноритарних власників – потенційних спадкодавців, останнім в інтересах «французького» обдаровуваного, доведеться укладати відповідний колективний договір з іншим одним чи декількома поточними співвласниками української компанії, аби досягти необхідного порогового значення. Що означає, що такі інші співвласники через взяті на себе зобов’язання протягом 2 років не зможуть відчужувати корпоративні права (ані своїм нащадкам, ані третім особам), не підставляючи при цьому «нащадка зі Франції».

Але попри складність у застосуванні, механізм «pacte Dutreil» передбачає значну податкову пільгу (при дотриманні всіх обов’язкових вимог). Адже тільки 25% вартості набутого бізнесу становлять базу оподаткування податкового резидента Франції, до якої потім застосовуються стандартні відрахування перед розрахунком податку на спадщину або дарування.

Також, залежно від ситуації, інструмент «pacte Dutreil» може поєднуватися з іншими податковими пільгами, такими як зниження податку на передачу майна на 50% у разі отримання в дар (успадкування) від керівника компанії у віці до 70 років, а також базова знижка податку на €100 000 у разі дарування дитині.

Для розрахунку податку на дарування є безоплатний калькулятор від французької нотаріальної палати.

Франція підписала 37 угод про податок на спадщину та 10 угод про податок на дарування, але не з Україною.