Гуманітарна місія бізнесу: як намір про допомогу не перетворити в кримінальне переслідування
З перших днів повномасштабного вторгнення суспільство проявило максимальну об’єднаність, поставивши перед собою спільну мету - насамперед, забезпечити всім необхідним військових, які стали на захист та оборону, а також цивільних, які зазнали великих збитків від військових дій країни-агресора. Постачання гуманітарної допомоги стало важливою частиною діяльності українських компаній, незалежно від їх розміру та обороту. І з усього світу небайдужі люди налагодили оперативні поставки гуманітарної допомоги різного характеру. В тому числі, звичайно ж, левова частка не лише продовольчої, але і фінансової підтримки надавались на підставі урядових рішень різних країн світу.
Одночасно із цим, реалізація гуманітарної місії спричинила немало зловживань та запитань з боку суспільства, а також правоохоронних органів. Якщо в перші місяці після повномасштабного вторгнення прицільний фокус був на розв'язуванні невідкладних питань (як забезпечити евакуацію, внутрішнє переміщення населення, вберегти від продовольчої кризи, від наслідків обстрілів тощо), то надалі, поступово у публічній площині з’являлось дедалі більше інформації про можливі ознаки розтрати гуманітарної допомоги, початок кримінальних проваджень за відповідними фактами, перевірок з боку правоохоронних органів. З одного боку, така відвертість із суспільством була налаштована на реалізацію превентивної функції, запобігання будь-яким зловживанням у реалізації гуманітарної місії (простіше кажучи, демонстрація того, що влада не стоїть осторонь, невідкладне реагування матиме місце в будь-якому випадку, винні будуть притягнуті до відповідальності). Однак, з іншого боку, висвітлення відповідних меседжів до прийняття остаточних рішень у конкретних справах, з’ясування обґрунтованості певних підозр, припущень, може послаблювати довіру суспільства, а також з боку міжнародної спільноти. Одночасно із цим, продовження підтримки України на міжнародному рівні свідчить про те, що ми проявляємо відкритість, прозорість у взаємовідносинах із партнерами та не боїмося приймати необхідні рішення.
Кримінально-правові ризики гуманітарної діяльності бізнесу
Гуманітарна діяльність українського бізнесу привертає особливу увагу правоохоронних органів. При цьому, в поле їх зору потрапляють і великі компанії, і підприємства малого та середнього бізнесу в Україні. І якщо великі компанії, в силу своїх ресурсів, можуть легше надавати підтверджуючі документи на запити з боку правоохоронних органів про використання певної частини власного доходу для гуманітарної допомоги, пряму передачу продовольства власного виробництва, або ж безоплатне надання послуг, то приватні підприємці та компанії малого/середнього бізнесу можуть потрапити в більш проблемну ситуацію з кримінальними провадженнями.
Звичайно ж, на початку повномасштабного вторгнення, в екстремальних умовах, коли вирішувались невідкладні питання, пов’язані зі збереженням життя та здоров’я громадян, було критично важко, а подекуди і неможливо забезпечити правильне документування, звітність по операціях, заходах, пов’язаних із придбанням, зберіганням, передачею гуманітарної допомоги. Тобто в пріоритеті були конкретні заходи, а не їх фіксація. Як показала практика, в подальшому виникали питання, в тому числі до бізнесу, щодо документального підтвердження здійснення тих чи інших заходів гуманітарного призначення. Доводилось пояснювати правоохоронцям, чому десь не вдалося зберегти документацію, чому не було забезпечено облік в умовах повітряних тривог та військових дій, які становили істотну загрозу для життя населення, використовувати абсолютно всі джерела інформації, в тому числі фотозвіти роздачі гуманітарного продовольства.
До речі, майже одразу з початку повномасштабного вторгнення, вже у квітні 2022 року набрали чинності зміни до КК України, пов’язані із криміналізацією незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201-2).
Щодо активності правоохоронних органів до «гуманітарних» розслідувань, особливо з акцентом на їх вчинення під час надзвичайного або воєнного стану, свідчить їх статистична звітність.
За статистичною звітністю Офісу Генерального прокурора, за 2022 рік обліковано 381 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 201-2 КК України, що становить майже 10% із загальної кількості облікованих у звітному періоді кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. 58 особам вручені повідомлення про підозру, відносно 25 осіб скеровані обвинувальні акти до суду. Щодо 73 кримінальних правопорушень, досудове розслідування закінчено шляхом закриття кримінальних проваджень. Триває розслідування 346 кримінальних правопорушень.
За статистичною звітністю 2023 року вже обліковано 189 кримінальних правопорушень, а саме, майже 4% із загальної кількості облікованих у звітному періоді кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. 36 особам вручені повідомлення про підозру, відносно 25 осіб скеровані обвинувальні акти до суду. Щодо 60 кримінальних правопорушень, досудове розслідування закінчено шляхом закриття кримінальних проваджень. Триває розслідування 161 кримінальних правопорушень.
За проміжок часу з січня по березень 2024 року, за статичною звітністю Офісу Генерального прокурора, обліковується лише 43 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 201-2 КК України, тобто менше, аніж 3% із загальної кількості облікованих правопорушень у сфері господарської діяльності, в розрізі яких 7 особам повідомлено про підозру та щодо однієї особи направлено обвинувальний акт до суду.
Таким чином, відомості статистичної звітності вказують на істотне зниження кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 201-2 КК України, досудове розслідування за ознаками яких здійснюється правоохоронними органами.
В реєстрі судових рішень станом на теперішній час опубліковано 29 вироків за статтею 201-2 КК України, з них 22 – на підставі затвердженої угоди про визнання винуватості. Здебільшого особи притягувались до кримінальної відповідальності за незаконний продаж транспортних засобів, які, відповідно до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, визначались гуманітарною допомогою при перетині державного кордону України.
Офіційні дані свідчать про те, що в полі зору правоохоронців перебувають не лише безпосередньо розтрата гуманітарної допомоги, але і використання бюджетних коштів при закупівлі товарів гуманітарного призначення. Зокрема, НАБУ оприлюднювало інформацію щодо повідомлення про підозру особам у зловживанні при закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави у період воєнного стану (закупівля за завищеними цінами).
Вплив репутаційної складової компанії, яка залучається до гуманітарної місії, на ступінь уваги з боку правоохоронних органів
Як свідчить практичний досвід, більш прицільна увага правоохоронних органів зосереджується саме на приватних підприємцях, підприємствах малого та середнього бізнесу в Україні. Найімовірніше, це пов’язано із відмінністю механізмів реалізації гуманітарної місії невеликого та масштабованого бізнесу. В першому випадку, переважно, мова йде про збори коштів на рахунки, за які, звичайно ж, необхідно звітувати, придбання того чи іншого обладнання, амуніції, продовольства тощо. Тому в такому форматі правоохоронні органи розуміють, що на будь-якому із етапів цього ланцюгу гуманітарної місії можуть бути ті чи інші порушення, на які слід реагувати.
Що ж стосується великих підприємств, найбільших компаній, які залучаються до гуманітарних заходів, то останні володіють відверто більшим ресурсом, у зв’язку із чим мають можливість певну частину власного доходу безпосередньо використовувати для гуманітарної допомоги. Окрім того, саме великі підприємства наділені можливістю прямої передачі продовольства власного виробництва, або ж безоплатного надання послуг, що є основним чи додатковим видом діяльності, тим самим виконуючи свою визначену гуманітарну функцію в умовах сьогодення. З урахуванням використання саме власного ресурсу, таким підприємствам легше звітувати у разі виникнення тих чи інших запитів з боку правоохоронних органів, а також документувати належним чином здійснення заходів гуманітарної місії.
Способи мінімізації ризиків переслідування з боку правоохоронних органів бізнесу, у зв’язку зі здійсненням заходів гуманітарної допомоги
В першу чергу, велику увагу необхідно приділяти документуванню повного циклу тих гуманітарних заходів, до яких долучається конкретна компанія, починаючи від підтвердження джерел грошових коштів, документального підтвердження придбання або продажу тих чи інших товарів, послуг тощо, завершуючи обставинами безпосередньої адресної передачі допомоги.
На кожному етапі реалізації власної гуманітарної місії необхідно враховувати можливі майбутні перевірки походження конкретних об’єктів гуманітарної допомоги, їх донорів, отримувачів та набувачів, у зв’язку із чим бути готовим надати відповідні пояснення та підтверджуючі документи щодо законності операцій у ланцюгу постачання такої допомоги.
З урахуванням статистичної звітності впродовж останніх двох років, яка вказує на зниження кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень, а також закриття істотної частки кримінальних проваджень, цілком ймовірно, що превентивна функція знайшла своє втілення, а суб’єкти, які залучаються до гуманітарних заходів, проявляють високий рівень відповідальності та контролю за документальним оформленням відповідних операцій, з метою мінімізації можливих ризиків подальшого кримінального переслідування.
