Коригування ТЦУ, або як реагувати на «листи щастя» вітчизняних фіскалів?

Для початку розглянемо лист, який, скоріш за все, буде містити такий «вердикт»:

«…Нормою п.п.140.5.4 Податкового Кодексу передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України…».

«…Вимоги цього пункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою, та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої Податковим кодексом України».

Що саме має на увазі податковий орган під словом «підтверджується»?

Стаття 39 Податкового кодексу чітко визначає порядок та методи встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Тож перш за все, платник податків має підготувати чітке обґрунтування (документацію ТЦУ), яка дозволить платнику податків або самостійно здійснити корегування податкових зобов’язань, або довести податковому органу, що умови контрольованих операцій були визначені за принципом «витягнутої руки» і таким чином уникнути донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток по операціях із нерезидентами.

Інша стаття, якою податкова часто обґрунтовує свої  «листи щастя», – це стаття 73, згідно з якою платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Тут важливо розуміти, що відповідно до чинного законодавства України, контролюючий орган дійсно має право в деяких випадках, передбачених ПКУ, зокрема, в рамках моніторингу контрольованих операцій, звернутися до платника податків із запитом про надання інформації.

Як правило, управління податкової служби, керуючись нормами ПКУ, рекомендує подати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток, з відображенням коригування фінансового результату до оподаткування в додатку РІ до декларації або надати пояснення причин не відображення коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до норм Кодексу при здійсненні експортно-імпортних операцій.

При цьому, слід пам’ятати, що контролюючі органи можуть надсилати запит про надання інформації лише за наявності таких підстав:

• для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 Податкового Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом.

В нашому випадку операція не є контрольованою, тому ця підстава не може бути зазначена в запиті,

• за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Слід розуміти, що факт відсутності в додатку РІ відповідних коригувань, НЕ СВІДЧИТЬ про порушення та заниження фінансового результату підприємством.

Тому, не поспішаємо, уважно звертаємо увагу на те, яким чином податкові органи обґрунтували свій запит, як здійснили аналіз операцій, які зробили розрахунки, чи наведено ризики невідповідності цін, порівняльні таблиці, критерії порівняльного дослідження тощо та головне, на яку суму ними «встановлено» заниження фінансового результату.

Чи врахували вони при проведенні дослідження економічну ситуацію, що склалася в Україні, у зв’язку  з повномасштабним вторгненням військ рф.

Настанови ОЕСР, як і ПКУ (підпункт 39.2.2.2 пункт 39.2 статті 39) чітко рекомендують враховувати економічне середовище, в якому перебуває платник податків та чинники непереборної сили, що впливають на його діяльність, економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Пам’ятайте, що не знання прав – не звільняє від відповідальності, в той час, як знання – дозволяє суттєво зекономити.