Криміналізація податкових злочинів: Україна vs Польща

Україна, як держава, що має статус кандидата на членство в Європейському Союзі, перебуває на шляху до інтеграції в європейське правове поле. Одним з ключових аспектів цього процесу є адаптація національного законодавства до вимог ЄС, зокрема до Aquis communitaires — сукупності правових норм, які є обов’язковими для всіх держав-членів ЄС.

Криміналізація податкових правопорушень є важливим елементом цієї адаптації, адже вона спрямована на забезпечення фінансової стабільності держави, захист економічних інтересів суспільства та підтримку справедливого податкового клімату.

Історичний контекст і розвиток законодавства

Україна та Польща мають спільну історичну спадщину, але їхні підходи до правового регулювання податкових питань значно відрізняються, що обумовлено як різним темпом економічного розвитку, так і відмінностями в правових традиціях.

У Польщі криміналізація податкових злочинів має давні корені, що сягають ще часів міжвоєнного періоду. Сучасний польський підхід до податкових злочинів базується на глибоко вкоріненій традиції суворого контролю за виконанням податкових зобов’язань, що стало особливо актуальним після вступу країни до ЄС у 2004 році.

В Україні розвиток податкового законодавства почався після здобуття незалежності у 1991 році. До 2010-х років українська система податкового контролю була відносно слабкою, що дозволяло багатьом суб’єктам господарювання уникати сплати податків без серйозних наслідків.

Однак із початком євроінтеграційних процесів та тиском з боку міжнародних організацій Україна почала активно реформувати своє податкове законодавство. Суттєвий прорив стався у 2021 році з утворенням Бюро економічної безпеки, яке взяло на себе функції боротьби з податковими злочинами.

Органи податкового контролю та розслідування

Ефективність боротьби з податковими злочинами значною мірою залежить від роботи органів податкового контролю та правоохоронних структур. В Україні функції податкового контролю розподілені між кількома державними органами. Основними з них є Державна податкова служба (ДПС) та Державна митна служба (ДМС). Їхнє основне завдання полягає у забезпеченні належного обліку податків та митних платежів, а також у виявленні випадків ухилення від їхньої сплати.

Для боротьби з податковими злочинами та іншими правопорушеннями у сфері публічних фінансів було створено Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це відносно нова структура, яка взяла на себе функції, раніше розподілені між кількома іншими органами, що дозволило централізувати та підвищити ефективність розслідувань.

У Польщі система податкового контролю та розслідувань є більш структурованою і регламентованою. Основним органом, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, є Міністерство фінансів, яке має у своєму складі спеціалізовані підрозділи для боротьби з податковими злочинами.

Кримінальний фіскальний кодекс Польщі чітко визначає компетенцію цих підрозділів, що дозволяє їм оперативно реагувати на виявлені правопорушення. Крім того, важливу роль у боротьбі з податковими злочинами відіграє Центральне антикорупційне бюро (CBA), яке, окрім корупційних злочинів, займається і великими податковими правопорушеннями, що мають суттєвий вплив на державний бюджет.

Класифікація податкових злочинів

Важливим аспектом боротьби з податковими злочинами є їхня класифікація. В Україні податкові злочини можна умовно розділити на шість основних груп:

1. Злочини, пов'язані з порушенням порядку здійснення окремих видів підприємницької діяльності (ст. 213 КК України). Це включає незаконну підприємницьку діяльність без відповідних ліцензій або дозволів.
2. Злочини, пов'язані з порушенням встановленого порядку виготовлення та використання окремих видів товарів (ст. 204 КК України). Це незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів.
3. Неправомірне припинення підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків (ст. 219 КК України). Цей вид злочинів включає доведення до банкрутства для уникнення податкових зобов’язань.
4. Податкові злочини в окремих сферах підприємницької діяльності (ст.ст. 212, 209 КК України). Найпоширенішими є ухилення від сплати податків, зборів та відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом.
5. Злочини, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю (ст. 201 КК України). Це, зокрема, контрабанда.
6. Злочини, спрямовані на несплату податкових платежів шляхом безпідставного отримання податкових пільг (ст. 222 КК України). Сюди відносяться шахрайство з фінансовими ресурсами.

У Польщі Кримінальний фіскальний кодекс передбачає чотири основні категорії податкових злочинів:

1. Злочини проти податкових зобов'язань та розрахунків щодо пільг чи субсидій. Сюди відносяться нерозголошення предмета або бази оподаткування, податкове шахрайство, несплата податків, неналежне ведення бухгалтерського обліку та шахрайське повернення податків.
2. Злочини проти митних платежів і правил зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Це порушення митних правил, незаконний експорт чи імпорт товарів.
3. Злочини проти валютних операцій. Це порушення валютного законодавства, незаконні операції з іноземною валютою.
4. Злочини проти організації азартних ігор. Це незаконна організація азартних ігор, яка також може мати податкові наслідки.

За статистикою, в Польщі найбільше податкових злочинів припадає на першу категорію, що свідчить про високу увагу до забезпечення належного виконання податкових зобов’язань.

Тригери для кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність за податкові правопорушення настає при досягненні певних порогових значень, що відрізняються в Україні та Польщі. В Україні законодавство встановлює поріг недоплати податків, після досягнення якого може бути ініційоване кримінальне провадження. Розмір цього порогу регулярно оновлюється, що дозволяє адаптувати законодавство до змін у економіці.

У Польщі податкові злочини поділяються на незначні правопорушення та кримінальні злочини. Правопорушення вважається незначним, якщо сума податку, що є предметом злочину, не перевищує п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. З липня 2024 року цей поріг становить 21 500 злотих (~5 035 євро). У випадку кримінального правопорушення, яке передбачає більш серйозні наслідки, покарання може включати штрафи, обмеження волі або позбавлення волі, залежно від розміру завданих збитків.

Для податкового шахрайства, яке є найпоширенішим злочином, максимальне покарання в Польщі складає 720 ставок штрафу, позбавлення волі або їхню комбінацію. Якщо податкова оцінка має «невелику вартість» (до 200 мінімальних заробітних плат), максимальне покарання обмежується 720 штрафними ставками. Така система дозволяє чітко регулювати відповідальність залежно від тяжкості правопорушення.

Декриміналізація та добровільне розкриття

Важливим елементом у боротьбі з податковими злочинами є можливість добровільного виправлення помилок з боку платників податків без настання кримінальної відповідальності. В Україні діє положення, згідно з яким особа, що подала змінену податкову декларацію до початку податкової перевірки або кримінального провадження, звільняється від кримінальної відповідальності. Основною умовою є сплата в повному обсязі суми недоплачених податків разом з штрафними санкціями та відсотками за несвоєчасну сплату.

У Польщі подібне положення міститься в Кримінальному фіскальному кодексі. Цей інструмент дозволяє платникам податків уникнути серйозних наслідків за умови добровільного розкриття порушень, однак він не діє, якщо факт правопорушення вже був задокументований правоохоронними органами, або розпочато розслідування.

На практиці в Польщі добровільне розкриття інформації найчастіше застосовується в таких ситуаціях, як:

• несвоєчасне подання податкової декларації;
• ведення недостовірного бухгалтерського обліку;
• неправильне нарахування податків;
• незаконне застосування знижених ставок ПДВ;
• приховування реальних обсягів господарської діяльності.

Позовна давність за податкові злочини

Важливим елементом правового регулювання податкових злочинів є строки давності, після закінчення яких особа, яка вчинила правопорушення, не може бути притягнута до відповідальності. В Україні загальний строк позовної давності для податкового зобов'язання становить 1095 днів, а для цілей трансфертного ціноутворення — 2555 днів. Якщо податкова декларація не була подана, строки давності не застосовуються, що надає податковим органам більше можливостей для контролю.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків може складати до до 10 років залежно від тяжкості злочину.

У Польщі строки давності також залежать від тяжкості злочину. Для кримінальних злочинів строки позовної давності становлять:

• 5 років, якщо максимальне покарання передбачає штраф, обмеження волі або позбавлення волі на строк до 3 років, причому цей строк може бути продовжений ще на 5 років у разі пред'явлення обвинувачення;
• 10 років, якщо максимальне покарання передбачає позбавлення волі на строк понад 3 років, причому цей строк може бути продовжений ще на 10 років у разі пред'явлення обвинувачення.

Для нетяжких злочинів строк давності становить 1 рік і може бути продовжений ще на 2 роки у разі пред'явлення обвинувачення. Якщо податкове правопорушення було задокументоване правоохоронними органами, або розпочато розслідування, строки давності анулюються.

Відповідальність за податкові злочини

У кримінальному праві України та Польщі передбачені схожі види відповідальності за податкові злочини, що залежать від їхньої тяжкості. В Україні покарання за податкові злочини включають штрафи, заборону на зайняття певних посад, конфіскацію майна та позбавлення волі. Важливим аспектом є те, що розмір штрафу та термін позбавлення волі залежать від обсягів завданої шкоди державі.

У Польщі покарання за податкові злочини регулюються Кримінальним фіскальним кодексом. Для незначних правопорушень передбачені штрафи, але для серйозних злочинів можливе позбавлення волі. Максимальне покарання може також включати конфіскацію майна, що має на меті не тільки покарати винних, але й повернути до бюджету незаконно отримані кошти.

Висновок

Криміналізація податкових злочинів є важливою складовою забезпечення фінансової стабільності та економічного розвитку як України, так і Польщі. Обидві країни мають свої особливості щодо регулювання податкових правопорушень, але їх об'єднує прагнення до забезпечення справедливого податкового клімату та підвищення відповідальності платників податків.

Для України адаптація до стандартів ЄС є не тільки вимогою часу, але й важливим кроком до інтеграції в європейську спільноту. Польща ж, як член ЄС, демонструє високий рівень ефективності боротьби з податковими злочинами, що має стати прикладом для України у вдосконаленні власного законодавства.

Таким чином, українським підприємцям, які працюють в Польщі або планують розширення своєї діяльності на європейський ринок, важливо розуміти серйозність наслідків за податкові порушення, які можуть суттєво відрізнятися від українських практик. Відповідальність за дотримання податкового законодавства лежить не тільки на державних органах, але й на кожному платнику податків, який повинен чітко дотримуватись правил та своєчасно виконувати свої зобов’язання перед державою.