Мапа удосконалення правил міжнародного оподаткування у податковому законодавстві України

Ця публікація створена з метою полегшення орієнтування в численних зобов’язаннях України, що передбачають імплементацію численних правил міжнародного оподаткування (далі – МО) до вітчизняного податкового законодавства, та імовірного порядку їх внесення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Вона пропонує читачам 11 основних точок уваги. Її можна вважати своєрідною мапою для орієнтування у порушеному питанні та користуватись нею як інструментом відстеження руху та стану таких зобов’язань.

Останніми роками в Україні в рамках процесів приєднання нашої держави до ЄС, ОЕСР, виконання міжнародних зобов’язань як учасниці Всеохоплюючої структури ОЕСР/G20 щодо протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (абрев. англ. BEPS), а також зобов’язань перед цілою низкою міжнародних партнерів відбувається істотна робота щодо розробки ряду законопроєктів з імплементації різних правил МО у вітчизняне податкове законодавство.

Численні пункти Матриці реформ, Плану України, Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД), стратегічних планів та річних планів діяльності Мінфіну та ДПС і т. п. значною мірою далі сходяться у щорічних планах законопроєктної роботи Парламенту. Проте потрібно зважати, що щорічні плани законопроєктної роботи Парламенту - це лише карта, якою законодавцям бажано рухатись, але вони не дають гарантії, що відповідні законопроєкти будуть надані Верховній Раді (далі – ВРУ) та/або розглянуті нею у зазначені в такому плані терміни. Остаточне прийняття таких законопроєктів у цьому році залишається під питанням.

Меморандум МВФ та України

В цьому році до плану законопроєктної роботи Парламенту на поточний рік нещодавно додались окремі пункти нового чотирирічного Меморандуму (програми) щодо розширеного фінансування України на 2026-2029 роки МВФ, яка 26.02.2026 була затверджена Радою виконавчих директорів МВФ (далі – Меморандум МВФ).

Так п. 21 Меморандуму МВФ зобов’язує Україну до ухвалення Верховною Радою вже до кінця березня 2026 року пакету податкових заходів (структурні маяки), що складається з наступного:

оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;

скасування податкового звільнення для імпорту через поштові посилки малої вартості;

скасування звільнення від ПДВ платників спрощених режимів оподаткування шляхом їх обов’язкової реєстрації платниками ПДВ з 1 січня 2027 року, у разі, якщо оборот перевищує загальний поріг реєстрації платником ПДВ. Такий поріг буде помірно підвищено, але не перевищуватиме 4 млн гривень.

Пункт 25 Меморандуму МВФ визначає, що за технічної допомоги МВФ, Мінфін та Уряд зобов’язані подати до кінця червня 2026 року до Парламенту законопроєкти про внесення змін до ПКУ (структурний маяк), спрямовані на вдосконалення правил: трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ); боротьби з ухиленням від сплати податків (ATAD); контрольованих іноземних компаній (як окремої частини правил ATAD).

Також п. 25 Меморандуму МВФ визначає, що Мінфін та Уряд до кінця 2026 року мають подати до Парламенту законопроєкт, спрямований на мінімізацію прямих та непрямих втрат податкових надходжень до бюджету від пільгового режиму оподаткування для інститутів спільного інвестування (ІСІ), а також на забезпечення нейтрального підходу до інвестицій/інвесторів.

Крім того, п. 26 Меморандуму МВФ (поки без встановлення конкретних граничних термінів) вимагає від України подальшого просування кількох додаткових податкових реформ узгоджених із міжнародними правилами: оподаткування викидів вуглецю; оподаткування видобувних галузей; оподаткування віртуальних активів (далі – ВА).

План законопроєктної роботи ВРУ на 2026 рік

План законопроєктної роботи ВРУ на 2026 рік, який затверджено постановою ВРУ від 10.02.2026 № 4774-IX (далі – План-2026), в частині застосування правил МО у вітчизняному податковому законодавстві передбачає роботу над такими законопроєктами (у хронологічному порядку):

1. Щодо запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (І квартал)

Проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. № 14025 від 09.09.2025; т. зв. «Законопроєкт про OLX»).

Законопроєкт № 14025 замінив попередній законопроєкт з порушеного питання, відкликаний після відставки Уряду Дениса Шмигаля: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. № 13232 від 30.04.2025).

Законопроєкт № 14025 в рамках інтеграційних зусиль України передбачає імплементацію Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів [цифрових] платформ щодо продавців у сфері економіки спільного використання та гіг-економіки від 03.07.2020 (Model Rules for Reporting by Platform Operators with respect to Sellers in the Sharing and Gig Economy; далі – Модельні правила ОЕСР та положень Директиви Ради (ЄС) 2021/514 (DAC7) від 22.03.2021 та, одночасно, є вимогою МВФ.

Нагадаю, що із Законопроєктом № 14025 пов’язаний другий проєкт Закону «Про внесення змін до статті 50 Цивільного кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи» (реєстр. № 14026 від 09.09.2025).

Спроби розглянути Законопроєкт № 14025 у Парламенті вже неодноразово завершувались провалом. Так, 16-17.11.2026, 15.01.2026 та 11.02.2026 цей законопроєкт народними депутатами не включався (не допускався) до порядку денного сесії. Причина зняття з порядку денного – недостатня кількість голосів для голосування за цю ініціативу.

Недостатність голосів викликана непопулярністю вказаного законопроєкту та появою у ЗМІ відомостей про те, що Законопроєкт № 14025 (після голосування у першому читанні) збираються використати як основу для трансформації його до другого читання у т. зв. українську версію «Big Beautiful Bill Act», куди Уряд намагатиметься включити цілий ряд непопулярних вимог ЄС та МВФ, в т. ч. щодо оподаткування ФОПів ПДВ.

Верховна Рада має розглянути Законопроєкт № 14025 у першому кварталі 2026 року (пункт 135 Плану-2026), останній місяць якого вже спливає.

Однак, як зазначено вище, МВФ вимагає щоб законопроєкт з цього питання було не просто розглянуто, але і схвалено Парламентом до кінця березня 2026 року.

Проте, оскільки перший транш у $1,5 млрд Україна вже отримала, а наступний перегляд виконання Меморандуму МВФ буде 1 червня 2026 року, то на практиці травень можемо вважати граничним терміном схвалення Парламентом цього законопроєкту.

2. Щодо запровадження звітності із сталого розвитку (далі – СР) – І квартал

Мова про проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності із сталого розвитку» (реєстр. № 13598 від 04.08.2025 та альтернативний за реєстр. № 13598-1 від 21.08.2025).

За своїм змістом Законопроєкт № 13598 значною мірою намагається відтворити положення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2022/2464 від 14.12.2022 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС від 15.12.2004, Директиви 2006/43/ЄС від 17.05.2006 і Директиви 2013/34/ЄС від 26.06.2013 в частині корпоративної звітності із СР, Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2023/2772 від 31.07.2023, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС щодо стандартів звітності із СР, Директиви Європейської комісії 2023/2775 від 17.10.2023 щодо коригування критеріїв розміру мікро, малих, середніх і великих підприємств або груп;

Однак Законопроєкт № 13598 вже можна вважати частково застарілим, оскільки він не враховує положення Директиви (ЄС) 2024/1760 від 13.06.2024 про комплексну перевірку корпоративної стійкості та про внесення змін.

Законопроєкт № 13598 станом на 04.03.2026 фактично залишається без подальшого руху.

При цьому Верховна Рада має розглянути Законопроєкт № 13598 у першому кварталі 2026 року (пункт 133 Плану-2026), останній місяць якого вже спливає.

Також у першому кварталі 2026 року Верховна Рада має розглянути пов’язаний із ним проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності» (реєстр. № 14016 від 05.09.2025; п. 134 Плану-2026).

3. Щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків (ІІ квартал – План-2026; червень – Меморандум МВФ)

Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року» 24.02.2026 оприлюднено Мінфіном для обговорення та для надання зауважень і пропозицій.

Законопроєкт намагається привести податкове законодавство України у відповідність до положень директив Ради ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню:

Директива Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD I);

Директива Ради (ЄС) 2017/952 (ATAD II).

Згідно п. 141 Плану-2026, цей законопроєкт, який має стосуватися директив ЄС ATAD I та II у частині гібридних розбіжностей із третіми країнами, а саме статей 4, 5, 6, 9, 9а і 9b, Мінфін та Кабмін до травня 2026 року включно мають подати Верховній Раді, а Верховна Рада – розглянути його у ІІ кварталі п.р.

4. Щодо удосконалення процедур взаємного узгодження та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (ІІ квартал – План-2026)

Мінфін 20.02.2026 оприлюднив для публічного обговорення, отримання зауважень та пропозицій проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях».

Цей законопроєкт розроблений з метою удосконалення правових механізмів процедур:

• попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (англ. – APA; п. 39.6 ст. 39 ПКУ) та
• взаємного узгодження (MAP; ст. 108-1 ПКУ).

Він спрямований на подальшу імплементацію оновлених у 2022 році стандартів ОЕСР/G20 щодо Кроку (Дії) 14 Плану протидій BEPS), і рекомендацій Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення для мультинаціональних підприємств та податкових адміністрацій в редакції 2022 року.

В частині процедури APA його також можна вважати законопроєктом, що спрямований на удосконалення правил ТЦ.

Законопроєкт розроблявся Мінфіном не один рік, проте його відразу можна вважати частково застарілим.

Зацікавленим читачам пропонуємо переглянути статтю «Спроба удосконалити у Податковому кодексі процедури взаємного узгодження та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях» від 25.02.2026 за посиланням.

Згідно п. 375 Плану-2026, цей законопроєкт Мінфін та Кабмін до травня 2026 року включно мають подати Верховній Раді, а остання – розглянути у ІІ кварталі.

5. Щодо удосконалення правил ТЦ (ІІ квартал – План-2026; червень – Меморандум МВФ)

Мінфін 24.02.2026 оприлюднив для надання зауважень і пропозицій законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (далі – Законопроєкт про удосконалення ТЦ).

Законопроєкт пропонує значні зміни до вітчизняних правил ТЦ.

6. Щодо імплементації правил для контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) (червень – Меморандум МВФ; IV квартал – План-2026)

Згідно п. 146 Плану-2026 Мінфін та Кабмін до вересня 2026 року включно мають подати Верховній Раді, а Верховна Рада – розглянути у IV кварталі п.р. проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил для контрольованих іноземних компаній, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року».

Меморандум МВФ вимагає подання вказаного законопроєкту до Парламенту раніше – до кінця червня.

Мова йде про приведення вітчизняного податкового законодавства у відповідність із правом ЄС, зокрема із правилом протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку, у частині оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній (статті 7 та 8 Директиви ATAD).

Доречно згадати багатостраждальний проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» (реєстр. № 8137 від 19.10.2022), який 02.05.2023 Парламентом було прийнято за основу із доопрацюванням положень. Майже три роки будь-який рух Законопроєкту № 8137 відсутній. Ймовірно, напрацювання Законопроєкту № 8137 будуть використані при підготовці законопроєкту щодо КІК, передбаченого п. 146 Плану-2026.

7. Щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (ІV квартал – План-2026)

Згідно п. 148 Плану-2026 Мінфін, Нацбанк та Кабмін вже подали проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» (реєстр. № 14327 від 23.12.2025), який Верховна Рада має розглянути у IV кварталі 2026 року, тобто до грудня п.р.

Законопроєкт про SEPA з метою задоволення критеріїв вступу до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) має сприяти приведенню вітчизняного законодавства у відповідність із Директивами ЄС:

• 2015/849 від 20.05.2015 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму (четверта AML-директива (антивідмивальна директива); Anti-Money Laundering) та
• 2019/1153 від 20.06.2019 про встановлення правил, що сприяють використанню фінансової та іншої інформації для запобігання окремим кримінальним злочинам.

Законопроєкт № 14327 вже був другою спробою законодавчого прийняття відповідної ініціативи, яка у т. ч. містить положення, обов’язкові для євроінтеграційних процесів України. Перша спроба – відкликаний після відставки Кабміну Дениса Шмигаля урядовий Законопроєкт реєстр. № 13233 від 30.04.2025.

Проте і друга спроба є невдалою. Нещодавно, 02.02.2026, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики прийняв рішення про зняття з парламентського розгляду Законопроєкту № 14327 та дав час на підготовку нової, доопрацьованої версії.

Існує інший нюанс. Законопроєкт № 14327 вже можна вважати застарілим, оскільки він не враховує положення Директиви ЄС 2024/1654 від 31.05.2024, що вносить зміни до Директиви ЄС 2019/1153 та встановлює нові правила доступу органів влади до реєстрів банківських рахунків і полегшує використання записів про транзакції.

8. Щодо приведення у відповідність із законодавством ЄС правил оподаткування дивідендів (IV квартал – План-2026)

Згідно п.149 Плану-2026, Мінфін та Кабмін до листопада 2026 року включно мають подати Верховній Раді, а Верховна Рада – розглянути у IV кварталі п.р. проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення у відповідність із законодавством Європейського Союзу правил оподаткування дивідендів, що застосовуються до материнських компаній та дочірніх компаній із різних держав − членів Європейського Союзу», яким у вітчизняне податкове законодавство мають бути імплементовані положення Директиви Ради (ЄС) 2011/96/ЄС від 30.11.2011 про спільну систему оподаткування, що застосовується до материнських та дочірніх компаній різних держав – членів ЄС.

На сьогодні такий законопроєкт Мінфіном не оприлюднювався.

9. Щодо приведення у відповідність із законодавством ЄС правил оподаткування, що застосовуються до виплат відсотків та роялті (IV квартал – План-2026)

Згідно п. 150 Плану-2026, Мінфін та Кабмін до листопада 2026 року включно мають подати Верховній Раді, а Верховна Рада – розглянути у IV кварталі п.р. проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення у відповідність із законодавством Європейського Союзу правил оподаткування, що застосовуються до виплат відсотків та роялті між пов’язаними компаніями із різних держав − членів Європейського Союзу», яким у вітчизняне податкове законодавство мають бути імплементовані положення Директиви Ради (ЄС) 2003/49/ЄС від 03.06.2003 про спільну систему оподаткування, що застосовується до процентних платежів та роялті, сплачених між асоційованими компаніями різних держав – членів ЄС.

Додаткові позиції Меморандуму МВФ

10. Щодо удосконалення оподаткування інститутів спільного інвестування (ІСІ) (грудень – Меморандум МВФ)

У Плані-2026 цей пункт відсутній, однак п. 25 Меморандуму МВФ зобов’язує Мінфін та Уряд до кінця 2026 року подати до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на мінімізацію прямих та непрямих втрат податкових надходжень до бюджету від пільгового режиму оподаткування для ІСІ, а також на забезпечення нейтрального підходу до інвестицій/інвесторів.

11. Щодо оподаткування віртуальних активів (ВА)

Не забуваємо про стимулювання МВФ реформ у податковому законодавстві України щодо оподаткування: викидів вуглецю, видобувних галузей, ВА.

Верховна Рада 09.03.2025 підтримала у першому читанні із подальшим доопрацюванням проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» (реєстр. № 10225-д від 24.04.2025). Законопроєкту № 10225-д від 24.04.2025 передувала версія законопроєкту за реєстр. № 10225 від 07.11.2023.

Законопроєкт № 10225-д розробляється на виконання вимог та в доповнення до Закону України ще від 17.02.2022 за № 2074-IX «Про віртуальні активи» (далі – Закон № 2074). Його неприйняття роками вже призвело до того, що Закон № 2074 за чотири роки так і не набрав чинності. Значного доопрацювання вже вимагає і сам Закон № 2074. Сфера правового регулювання обігу та оподаткування ВА у світі стрімко розвивається.