Мінфін здійснює опитування щодо досвіду застосування законодавства України у сфері трансфертного ціноутворення

Вказана публікація має переважно інформаційний, а не роз’яснювальний характер, оскільки новина, що розглядається в ній, є важливою для платників податків, експертів та інших зацікавлених сторін, які займаються питаннями трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ).

Про новину

Міністерство фінансів України 21.03.2025 повідомило про проведення опитування щодо досвіду застосування законодавства України у сфері ТЦ (далі – Опитування), посилаючись на необхідність подальшого удосконалення та узгодження української системи ТЦ з міжнародними стандартами, представленими Настановами ОЕСР з трансфертного ціноутворення для мультинаціональних (багатонаціональних) підприємств та податкових адміністрацій (далі – Настанови ОЕСР), зокрема в межах кроків реалізації Національної стратегії доходів України до 2030 року (далі – НСД), схваленої КМУ розпорядженням від 27.12.2023 № 1218-р.

Міністерство повідомило, що ініціює конфіденційне Опитування для збору коментарів та думок зацікавлених сторін, що мають досвід застосування вітчизняного законодавства з ТЦ та розуміння його сильних і слабких сторін. Інформація стосовно конкретної особи чи організації, що взяла участь в Опитуванні, не розголошуватиметься, а результати Опитування будуть опубліковані лише в узагальненому вигляді.

У межах Опитування Міністерство вітає коментарі міжнародних груп компаній (далі – МГК), експертів та інших зацікавлених сторін, таких як громадські організації та наукові установи. Очікується, що отримані коментарі сприятимуть удосконаленню правової та адміністративної системи з метою досягнення двоєдиної мети правил ТЦ: забезпечення належної податкової бази та запобігання подвійного оподаткування.

Коментарі очікуються не пізніше 1 травня 2025 року у вигляді заповненого Опитувальника.

У разі наявності питань та зауважень учасники Опитування можуть писати на скриньку TP@minfin.gov.ua (та копія на TP.CapacityBuilding@oecd.org).

Про відсутність оприлюднення відповідних законопроєктів та Опитування

Цікаво, що 21.03.2025 на rates.fm була розміщена публікація «Питання трансфертного ціноутворення у Звіті про стан виконання Національної стратегії доходів до 2030 року у 2024 році», одним із висновків якої було, що законопроєктна робота Мінфіну та ДПС з питань ТЦ, розпочата навіть до схвалення НСД, з метою подальшого удосконалення та узгодження української системи ТЦ з міжнародними стандартами, триває вже не один рік, «залишається непрозорою та не носить системного та послідовного характеру, не враховує напрацьовану судову практику, а якість законопроєктів, які було прийнято у 2023-2024 роках, викликає численні питання».

Однак жодних змістовних та конкретних (хоча б робочих варіантів) відповідних законопроєктів ні Мінфіном, ні Урядом офіційно так і не було представлено громадськості та професійній спільноті.

Загалом про необхідність подальшого удосконалення вітчизняної правової та адміністративної системи дотримання правил ТЦ (як і правил контрольованих іноземних компаній) законотворці, посадові особи Мінфіну та ДПС порушили цю тему відразу після прийняття останнього кардинального внесення змін до правил ТЦ, яке було здійснено Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (офіційно оприлюднено 22.05.2020, тобто майже п’ять років тому), визнаючи цей Закон таким, що не вирішує всіх наявних проблемних питань практичного застосування вітчизняних правил ТЦ (та контрольованих іноземних компаній також). Наступні законодавчі зміни не мали істотного характеру.

Проте у нещодавньому Звіті про стан виконання НСД вказано, що «Враховуючи вищезазначене, Мінфіном спільно з експертами ОЕСР розроблено законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» з метою приведення правил трансфертного ціноутворення в Україні у відповідність до положень Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб у редакції 2022 року, а також положень Кроків 8-10 Плану дій BEPS» (стор. 34 цього Звіту). Згідно зі Звітом про стан виконання НСД Мінфін мав передати цей законопроєкт до Уряду ще минулого, 2024 року. Термін виконання не дотримано та перенесено на листопад 2025 року. Сам законопроєкт для публічного обговорення не представлено.

Також ще у 2024 році Мінфін мав передати Уряду проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях». 

Враховуючи розробку протягом останніх років в межах структури OECР/Групи двадцяти щодо протидії BEPS цілого ряду нових міжнародних вказівок, що регламентують процедури взаємного узгодження (MAP; ст. 108-1 ПКУ) та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (п. 39.6 ст. 39 ПКУ), останній законопроєкт також має кардинально змінити вказані положення ПКУ. У протилежному випадку такі процедури у вітчизняному податковому законодавстві навіть після змін не будуть відповідати оновленим міжнародним загальновизнаним вказівкам.

На превеликий жаль, законотворці штучно відтерміновують набрання чинності положень Закону України від 24 серпня 2023 року № 3354-IX «Про правотворчу діяльність», який вже півтора роки тому (як частина євроінтеграційних зусиль України) був прийнятий Верховною Ради України «з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні, посилення взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також контролю за їх реалізацією, забезпечення участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та якості законодавства України». Мабуть, не всім вигідно впорядкування правотворчої діяльності.

Враховуючи відсутність оприлюднення відповідних законопроєктів, запропоноване Мінфіном 21.03.2025 Опитування, на особисту думку автора цієї публікації, значною мірою носить формальний характер. Його основною метою є формальна відмітка, що таке опитування здійснювалося, та повідомлення про це КМУ, ОЕСР та МВФ. Абстрактний характер Опитування, як і відсутність оприлюдненого перекладу українською Настанов ОЕСР, а також відсутність відповідного законопроєкту (хоча б його робочого варіанту, який мав бути напрацьований останніми роками згідно з планами роботи Мінфіну, ДПС, EU4PFM (Програма підтримки управління державними фінансами в Україні) та НСД), не дозволяють зацікавленим сторонам надавати змістовні пропозиції.

Однак Опитування, хоч якоюсь мірою, дозволяє зацікавленим сторонам вказати на наявні на сьогодні, на їх думку, проблеми у практичному використанні вітчизняних правил ТЦ, а в подальшому оцінити врахування таких пропозицій (зауважень) у відповідному законопроєкті (відповідних законопроєктах).

Тому пропоную всім зацікавленим використати Опитування з метою захисту інтересів платників податків, які є учасниками контрольованих операцій.

Про питання Опитувальника

Для спрощення та прискорення проходження Опитування наведемо перелік основних питань Опитувальника в змістовній частині щодо досвіду застосування законодавства України у сфері ТЦ:

• Чи відповідає наявне керівництво з ТЦ в Україні міжнародному стандарту, представленому Настановами ОЕСР з ТЦ?

  (Так, повністю відповідають / В основному відповідають, є незначні прогалини / Частково відповідають, є значні прогалини / Не відповідають взагалі / Не маю думки/не знаю)

  Якщо ви вважаєте, що «не повністю відповідають» або «частково відповідають», вкажіть, які існують прогалини, розбіжності або області, де бракує керівництва?

• Чи слід запровадити додаткові рекомендації на основі Настанов ОЕСР з ТЦ для більш складних, але таких, що часто зустрічаються, операцій? (допускається декілька відповідей)

  (Так, для внутрішньогрупових послуг / Так, для операцій з нематеріальними активами / Так, для угод про розподіл витрат / Так, для реорганізацій / Так, для фінансових операцій / Ні, додаткові рекомендації не потрібні / Інше)

  Детальніше поясніть будь-які з визначених прогалин, розбіжностей або відсутності керівництва (рекомендацій) (у разі необхідності прийняття певного керівництва/рекомендацій).

Зверну особливу увагу, що згідно з інформацією ДПС, яка неодноразово протягом вже декількох років доводилася в ході публічних заходів, та частково міститься у планах щорічної діяльності Мінфіну, ДПС та EU4PFM, крім розробки відповідних законопроєктів, триває робота з підготовки проєктів наказів Мінфіну щодо затвердження методичних рекомендацій для правил ТЦ для нематеріальних активів, внутрішньогрупових послуг та фінансових операцій. Також у цьому контексті згадувались і операції реорганізації.

Тобто ймовірно, що саме положення щодо дотримання принципу «витягнутої руки» по операціях з нематеріальними активами, внутрішньогруповими послугами та фінансовими операціями і будуть основою відповідного законопроєкту щодо ТЦ. З’являється парадоксальна ситуація, при якій необхідно прийняти відповідний Закон України, зміст якого ще не відомий та доопрацьовується, щоб прийняти накази Мінфіну із відповідними методичними рекомендаціями, які вже розробляються не перший рік. А структура Опитувальника дозволяє формально та у зворотному порядку підігнати майбутні відповіді учасників опитування до вже наявних, але так і не відомих широкому загалу, напрацювань Мінфіну, ДПС, EU4PFM.

Цікаво, що важливим останніми місяцями, а також у найближчому майбутньому, в контексті ймовірного підписання т. зв. «сировинної угоди» України з США, може постати й питання дотримання правил ТЦ в контрольованих операціях, які здійснюються в межах угод про розподіл витрат.

Інші основні питання Опитувальника:

• Чи відомі вам випадки, коли чинна законодавча база не забезпечує належної податкової бази для України або призводить до «розмивання податкової бази й виведення прибутку з-під оподаткування» (BEPS) чи втрат доходів для України?

  Якщо так, поясніть детальніше.

• Чи є випадки, коли чинна законодавча база створює ризики подвійного оподаткування?

  Якщо так, поясніть детальніше.

• Чи відомо вам про труднощі із застосуванням принципу «витягнутої руки» в Україні, особливо щодо певних галузей або типів операцій?

  Якщо так, поясніть детальніше.

• Чи є інші сфери, де ви бачите можливості для покращення чинного законодавчого або адміністративного регулювання?

  Якщо так, поясніть детальніше.

• Які, на вашу думку, є можливості для покращення та мотивації добровільного дотримання податкового законодавства платниками податків?

  Поясніть.

• Які, на вашу думку, є можливості для вдосконалення та уточнення податкових зобов’язань платників податків?

  Поясніть, якщо є області, де цей баланс можна покращити.

Додатково Мінфін повідомляє, що структура ОЕСР/Групи двадцяти з питань протидії BEPS погодила спрощений загальний підхід до вирішення питань, пов’язаних із моделями дистрибуції та маркетингу (Amount B – Сума B), доступний за посиланням: https://oe.cd/AmountB, та Міністерство розглядає питання щодо доцільності та оптимального способу впровадження цього підходу.

Тому Мінфін також висуває питання до учасників опитування щодо Amount B:

• Чи підтримуєте ви впровадження Amount B в Україні?

  Так / Ні / Не впевнений(-а), потрібно більше інформації.

• Чи маєте ви занепокоєння або рекомендації щодо впровадження Amount B в Україні?

  Так / Ні.

  Якщо так, поясніть детальніше.

• Чи ваш бізнес або ваші клієнти зацікавлені у впровадженні Amount B?

  Так / Ні / Не впевнений(-а), потрібні додаткові деталі для прийняття рішення / Не застосовується.

  Якщо ви не маєте права застосовувати Amount B обирається «не застосовується».

Цікавим та, ймовірно, найбільш корисним питанням Опитувальника для зацікавлених сторін є Заключне питання:

• Якщо ви хочете надати будь-яку іншу інформацію та/або зауваження, які не були охоплені в цьому Опитувальнику, будь ласка, скористайтеся відповідним полем та вкажіть їх.

Саме в цьому полі особам, що надаватимуть відповіді, слід вказати найбільш конкретну та змістовну інформацію щодо наявних проблемних питань у чинних вітчизняних правилах ТЦ. Адже більшість інших питань Опитувальника є формально-загальними.

Замість висновків

Очікуємо на належне оприлюднення Мінфіном не стільки узагальнених результатів опитування, скільки належного оприлюднення та забезпечення публічного обговорення проєктів Законів України:

• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» з метою приведення правил трансфертного ціноутворення в Україні у відповідність до положень Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб у редакції 2022 року, а також положень Кроків 8-10 Плану дій BEPS», та 
• Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях», який згідно з НСД також мав бути переданий Мінфіном Уряду ще у 2024 році. 

Враховуючи розробку протягом останніх років у межах структури OECР/Групи двадцяти щодо протидії BEPS цілого ряду нових міжнародник вказівок, що регламентують процедури взаємного узгодження (MAP; ст. 108-1 ПКУ) та попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (п. 39.6 ст. 39 ПКУ), останній законопроєкт має кардинально змінити вказані положення ПКУ. У протилежному випадку такі процедури у вітчизняному податковому законодавстві і після змін не будуть відповідати міжнародним загальновизнаним вказівкам.

Зміст обох зазначених законопроєктів дозволить змістовно, а не абстрактно оцінити та обговорити зміни, які необхідно внести до вітчизняних правил ТЦ, а також проаналізувати, наскільки в запропонованому законопроєкті з питань ТЦ враховані пропозиції та зауваження, надані респондентами Опитування.

Сподіваюсь, що законопроєкт все ж таки буде:

• якісно підготовленим;
• своєчасно оприлюдненим для ознайомлення зацікавленими особами;
• змістовно публічно обговореним;
• враховувати пропозиції та зауваження зацікавлених осіб, зокрема учасників Опитування.