Митний безвіз: що це та як працює спільний транзит

Приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту з ЄС та до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) значно спростило процес вивезення і ввезення товару в Україну. Митний безвіз дає змогу проходити кордони з однією декларацією без зайвих формальностей.

У нашому матеріалі ми з’ясуємо, як працює митний безвіз, у чому його плюси та мінуси для бізнесу. Окремо розповімо про процедуру оформлення митного вантажу та заповнення декларацій.

Митний безвіз: що це таке та які переваги для бізнесу він надає

Україна стала 36-ю державою, що приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту та в якій діє система NCTS. Приєднання відбулося в серпні, а положення набрали чинності 1 жовтня 2022 року. Іншими учасниками Конвенції є 27 країн ЄС, 4 держави – члени Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Норвегія, Ліхтенштейн та Ісландія), а також Туреччина, Велика Британія, Сербія та Північна Македонія.

Митний безвіз – це режим спільного транзиту з країнами Євросоюзу, який діє за принципом «один транспорт – одна гарантія».

В Україні Закон про транзит №78-IX та національну електронну транзитну систему був прийнятий ще у 2019-му, New Computerized Transit System (NCTS) почала тестуватися українськими експортерами та імпортерами у 2020–2021 роках. А от саме запровадження митного безвізу в Україні зумовлене прийняттям Закону № 2510-ІХ від 15 серпня 2022 року. Цим документом в рамках реалізації митної політики ЄС було внесено низку змін до Митного кодексу (МК) та деяких інших нормативно-правових актів.

За даними Мінфіну, за 2 роки дії в нашій державі NCTS було оформлено близько 120 тис. декларацій, серед них майже 5 тис. – операції внутрішнього транзиту. Водночас Державна митна служба зареєструвала 137 загальних і майже 10 тис. індивідуальних гарантій на суму близько 450 млн євро.

Використання комп’ютеризованої транзитної системи надає українському бізнесу чимало переваг:

• пришвидшення переміщення товарів через кордон;
• скорочення бюрократичних перепон на митниці;
• зменшення імовірності зловживань;
• можливість економити час та оптимізувати робочі процеси.

Запровадження в Україні митного безвізу є запорукою довіри митних органів до авторизованих в системі відправників та отримувачів, а також сприяє відкритості й прозорості бізнесу.

Як працює митний безвіз

Конвенція про спільний транзит є основним документом, що регулює транзитне переміщення товарів між країнами-учасницями. Мета дії документа, прийнятого ще у 1987 році, – спрощення або скасування більшої частини паперової роботи під час перевезення вантажів через міжнародні кордони.

До приєднання України до Конвенції вітчизняні підприємці під час перевезення товарів мали проходити митний контроль та заповнювати транзитні документи в кожній країні ЄС. Тепер завдяки митному безвізу українські митниці мають змогу обмінюватися даними з митними органами інших держав в режимі реального часу і вантажовідправнику достатньо заповнити одну декларації при виїзді з країни. З цим документом перевізник може перетинати кордон кілька разів без заїзду на проміжні термінали, без додаткових оглядів та формальностей.

Також раніше, до набуття чинності закону про митні перевезення, під час ввезення товару потрібно було сплачувати кошти українській митниці як гарантію його доставлення без збитків і втрат та подальшої сплати податку. Нині продавець платить один раз на етапі експорту. Фінансова гарантія діє на території всіх держав-учасниць Конвенції.

Система NCTS: що це, та як працює

Аби організації мали можливість починати й завершувати транзит самостійно, без пред’явлення вантажу на митних пунктах, їм потрібно дотримуватися обов’язкової умови – авторизації в Новій комп’ютеризованій транзитній системі (NCTS) відправника й отримувача. Щоб це зробити, компанія має довести, що вона відповідає заданим критеріям та погоджується дотримуватися європейських стандартів у питаннях розкриття інформації про товар.

NCTS – це технологія, що покликана забезпечити контроль за переміщенням товарів в рамках спільного транзиту, підвищити безпеку та ефективність транзитних переміщень.

Використання системи NCTS дає митній службі можливість:

• обмінюватися митною інформацією з 35 країнами – такий підхід є особливо зручним, враховуючи ускладнення, пов’язані з війною;
• використовувати єдину декларацію і єдину гарантію для переміщення товару від країни відправлення до держави прибуття;
• отримувати перевірені дані щодо переміщення вантажів, що прямують в Україну;
• запроваджувати спеціальні транзитні спрощення – загальну фінансову гарантію (зокрема зі зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 або 70 відсотків), звільнення від гарантії, самостійне пломбування, спрощене декларування тощо.

New Computerized Transit System покладена в основу митних IT-систем Євросоюзу, її впровадження в Україні є обов’язковим для подальшого вступу в ЄС.

Митні режими

У статті 70 Митного Кодексу визначено 14 митних режимів:

• експорт – вивезення за кордон;
• імпорт – ввезення;
• реекспорт – продажі за межі країни раніше ввезеного товару, що не піддавався обробці;
• реімпорт – ввезення раніше експортованих товарів, тобто фактично це експорт, який не відбувся;
• транзит – переміщення іноземних вантажів територією України;
• тимчасове ввезення і вивезення – операції, що передбачають подальший реекспорт чи реімпорт;
• митний склад – зберігання української або іноземної продукції під митним контролем та з умовним звільненням від податків і зборів;
• вільна митна зона – ввезення іноземних товарів у певну зону зі звільненням від оподаткування, натомість розміщення в ній вітчизняної продукції вважається експортом;
• безмитна торгівля – реалізація імпортних товарів, не призначених для вільного обігу в Україні, в пунктах пропуску через державний кордон (Duty Free);
• перероблення іноземної продукції на митній території України або української – за кордоном;
• знищення або руйнування (застосовується зазвичай до неякісної, небезпечної продукції, лікарських засобів, зброї тощо);
• відмова на користь держави.

Митний режим, що встановлюється нормами Кодексу, визначає митну процедуру, правовий статус товарів, умови їх оподаткування та використання після оформлення на митниці.

Процедура митного оформлення вантажу

Стандартна процедура митного оформлення вантажу включає:

• Прийняття й оформлення митної декларації. Документ найчастіше складається в електронному вигляді та підписується електронним підписом.
• Перевірку кодування товарів та дотримання правил нетарифного регулювання (ліцензування і квотування).
• Валютний контроль та перевірку митної вартості вантажів, що переміщуються через кордон.
• Перевірку коректності проведення митних платежів. Згідно з Митним Кодексом до них належать мито, акциз і ПДВ. Ставки мита для різних груп товарів в нашій державі регулюються Законом «Про митний тариф в Україні», що набув чинності у 2023 році. У країнах Євросоюзу діє єдиний митний тариф ЄС, ставки також залежать від товарної категорії.
• Огляд та пропуск вантажу.

За загальним правилом оформлення товару на митниці займає 4 години, у разі застосуванні спрощеної процедури – 15 хвилин.

Митна декларація під час оформлення спільного транзиту

Митні декларації поділяються на наступні види:

• звичайна (МД-2) – заповнюється в стандартних ситуаціях;
• попередня – оформлюється для пропуску товару через кордон та перевезення у внутрішню митницю;
• тимчасова – використовується за відсутності достатньої кількості інформації про продукцію;
• періодична – застосовується у разі неодноразового переміщення однакових товарів протягом 180 днів;
• спрощена – поширюється на авторизованих економічних операторів (АЕО);
• додаткова – слугує доповненням до інших видів декларацій або складається для внесення змін до попереднього документа;
• транзитна (T1) – стосується переміщень із застосуванням NCTS.

Зі зразками митних декларацій можна ознайомитися в Дії. Усі бланки є у вільному доступі в мережі.

У квітні 2024 року наша держава однією з перших перейшла на оновлену версію системи – NCTS Фаза 5. Подати транзитну декларацію до неї можна кількома способами:

• за допомогою брокерського програмного забезпечення;

• через функціонал особистого кабінету в «Єдиному вікні для міжнародної торгівлі»;

• через брокерське програмне забезпечення;
• на Порталі трейдера;

Для створення нової декларації на Порталі трейдера та подання її в NCTS Фаза 5 потрібно:

1. Увійти в систему.

2. Натиснути кнопку «Нова декларація».

3. Обрати категорію процедури (IE015), натиснути «Створити».

4. Заповнити поля на сторінці, що відкрилася, – варто дотримуватися методичних рекомендацій щодо заповнення митної декларації, доступних на сайті Держмитслужби. Натиснути «Подати».

Крім створення декларації вручну ви також можете завантажити файли у форматі XML.

Базова інформація підтягується в форму, додаткові поля заповнюються власноруч.

Перевірка статусу митної декларації

Перевірити митну декларацію, дізнатися її актуальний статус легко можна на порталі «Єдине вікно». Для цього потрібно лише ввести номер документа, натиснути кнопку «Сформувати запит» та зачекати результату.

Другий варіант — пошук через Портал трейдера. Для відстеження декларації в меню варто:

• Обрати розділ «Ввести/знайти декларацію».

• Статус показується в спеціальному стовпчику в результатах пошуку.

• У разі успішної реєстрації декларації користувач отримує повідомлення IE928.

Недоліки митного безвізу

Митний безвіз, хоч і відкриває нові можливості для міжнародної торгівлі, все ж має свої недоліки. Розглянемо основні виклики та потенційні проблеми, з якими можуть зіткнутися підприємства та державні органи в умовах спільного транзиту:

• На першому етапі використання NCTS вітчизняним компаніям доводиться стикатися з більшим митним контролем та надмірною регульованістю переміщень товару через кордони, ніж зазвичай. Необхідно пройти через деякі труднощі, увідповіднити діяльність до вимог, що є спільними з критеріями, необхідними для одержання статусу АЕО (авторизований економічний оператор).
• Якщо в європейських країнах комісії за гарантії є досить низькими, послуги українських гарантів обходяться недешево. Сума гарантії визначається в євро, а розрахунок за послугу та відповідальність за порушення стягуються в гривні. Отже, в її вартість одразу закладаються зміна курсу, інфляція, а також ризики. Для бізнесу це означає зменшення прибутку.
• Траплялися випадки, коли митники деяких країн, зокрема Польщі, не приймали декларації Т1, видані на території нашої держави. Проблема вирішувалася через залучення місцевого митного брокера. Крім того, замість пропуску вантажу через кордон транзитом польські митники могли проводити огляд товару.
• Чимало європейських підприємців відмовляються оформлювати декларації Т1 до пункту призначення в Україні. Вони не бажають власним коштом перекривати гарантії доставлення товару в державу, де ведуться військові дії. Тож велика кількість транзитних декларацій припиняють дію ще на кордоні.

Впровадження митного безвізу – глобальний приклад застосування законодавства ЄС в українському правовому полі та важливий крок на шляху до інтеграції нашої держави до Євросоюзу та єдиного митного простору. Утім, використання вітчизняним бізнесом всіх переваг NCTS ускладнюється чинниками, пов’язаними з війною, станом економіки та вимагає чітких і своєчасних управлінських рішень з боку держави.