Навігатор по трансфертному ціноутворенню України 2024 – ДПС працює з інформацією за новими правилами

Багатосторонні угоди CRS та CbCR (MCAA CRS та MCAA CbCR).

Участь України в подібних багатосторонніх угодах відображає загальносвітовий тренд інтенсифікації обміну інформацією, яка може бути використана компетентними органами в податкових цілях. Україна приєдналася до процесів, які вже охоплюють більшу частину країн світу та майже всі транскордонні операції між найбільшими економічно розвинутими країнами світу. В найбільші роки очікується, що такий обмін охопить і операції з віртуальними активами (криптоактивами тощо). Далі роль цих процесів у здійсненні податкового контролю за транскордонними операціями тільки зростатиме та охопить фактично всі види операцій, зокрема із криптоактивами, хоча останні процеси деглобалізації та кластеризації світової торгівлі, скоріш за все, внесуть певні корективи в такий обмін.

Також нагадаю, що Національна стратегія доходів, схвалена розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р (далі – НСД), містить положення щодо участі України в міжнародній системі автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та доступу України до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів за стандартом CRS.

14.06.2024 ДПС України оприлюднила Перелік Підзвітних Юрисдикцій (Юрисдикцій – Учасниць), з якими наша держава обмінюватиметься інформацією про підзвітні фінансові рахунки для цілей Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (Багатостороння угода CRS / Багатостороння угода щодо Загального стандарту звітності або MCAA CRS). На момент оприлюднення до вказаного Переліку було включено 118 юрисдикцій. Станом на 26.11.2024, згідно з даними ОЕСР, до цієї Багатосторонньої угоди приєдналося 125 юрисдикцій.

До відома:

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до MCAA CRS.

Україна в особі ДПС приєдналася до цієї Багатосторонньої угоди 19.08.2022.

МФУ на своєму вебпорталі створило окремий розділ «CRS (Загальний стандарт звітності)», де на сьогодні розміщено найбільші за обсягами та деталізацією відомості про вказаний стандарт обміну інформацією українською мовою. ДПС України також намагається вести окремий підрозділ з тематики CRS.

26.06.2024 ДПС України отримала схвалений Глобальним форумом з прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування (Global Forum on Transparency and Exchange of Information for Tax Purposes) Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні за результатами проходження оцінювання щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією (AEOI). Отримання такого схвалення є обов’язковою передумовою для наступної в цій публікації новини.

28.06.2024 для України набрала чинність Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за загальним стандартом звітності (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information; MCAA CRS).

01.07.2024 завершена перша для України звітна кампанія з отримання інформації для подальшого здійснення Україною автоматичного обміну інформацією про підзвітні фінансові рахунки за стандартом CRS.

Нагадаю, що ПКУ доповнено новою ст. 118-1 «Порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» також вже згадуваним вище Законом № 2970.

12.07.2024 ДПС України повідомила про завершення вказаної кампанії станом на 01.07.2024 року. Станом на вказану дату контролюючим органом було отримано звіти про підзвітні рахунки за стандартом CRS від 1652 підзвітних фінансових установ (далі – ПФУ), що складає 91% від усіх зареєстрованих ПФУ.

04.07.2024 для України набрала чинність Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports; MCAA CbCR). Україна приєдналася до цієї Багатосторонньої угоди 03.11.2022 року. Станом на 07.11.2024 підписантами MCAA CbCR були 108 юрисдикцій.

30.09.2024 Україна вперше здійснила міжнародний автоматичний обмін інформацією за Загальним стандартом звітності (Common Reporting Standard або CRS), що передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за загальним стандартом звітності (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information; далі – Багатостороння угода CRS або MCAA CRS).

Про здійснення такого обміну 04.10.2024 повідомили Мінфін та ДПС України. За результатами інформаційного обміну CRS забезпечено отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій та направлення інформації до понад 30 іноземних юрисдикцій. Тобто взаємний міжнародний автоматичний обмін за участю України на сьогодні ще не охопив усі 118 юрисдикцій з відповідного Переліку підзвітних юрисдикцій та в подальшому буде розширюватися.

Зацікавленим для загального ознайомлення з багатосторонніми угодами MCAA CRS та MCAA CbCR пропоную звернутися до статті «Багатосторонні угоди CRS та CbC набрали чинності для України — ДПС України нагадує платникам податків».

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС та BigData TP

25.07.2024 КМУ прийняв постанову № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», якою запроваджено реалізацію відповідного експериментального проєкту.

Уповноваженим органом з реалізації проєкту є ДПС, а його учасниками – структурні підрозділи апарату ДПС та територіальні органи ДПС. Проєкт передбачає використання та подальший розвиток протягом двох років ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС.

У ході здійснення такого експерименту має бути утворена відповідна експертна комісія, яка затверджується ДПС за погодженням з Мінфіном. До складу експертної комісії входять заступник Голови ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки заступника Голови ДПС), керівники (або посадові особи, що виконують їхні обов'язки) структурних підрозділів ДПС за різними напрямами роботи, серед яких зокрема згадано і структурний підрозділ з ТЦ.

Реалізація експериментального проєкту передбачає прийняття цілого ряду нормативно-правових актів, якими мають бути затверджені та/або схвалені ДПС та Мінфіном: 

• Положення про експертну комісію ДПС із застосуванням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (далі – СУР); 
• Порядок формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому; 
• Методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків; 
• Порядок здійснення процесів СУР тощо.

Крім того, положеннями самого Порядку № 854 визначено, що функціонування СУР вимагає наявності: 

• регулярних планів (загального, операційного, сегментарного та секторального) і змін до них;
• переліків платників податків, які мають найвищі податкові ризики; 
• інформаційно-аналітичних матеріалів щодо податкових ризиків платників податків; 
• звітів про стан виконання планів; 
• паспортів податкових ризиків і змін до них; 
• описів зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику; 
• звітів керівників структурних підрозділів щодо стану виконання заходів, визначених згаданими планами, та звітів перед Головою ДПС про стан виконання цих планів та щодо реалізації експериментального проєкту в цілому (п. 13 та п. 15 Порядку № 854).

19.09.2024 ДПС України на своєму офіційному вебпорталі повідомила, що за підтримки EU4PFM (Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами України) контролюючий орган запроваджує проєкт з інноваційного IT-рішення для обробки великих масивів даних у сфері ТЦ, основною метою якого є автоматизація процедур податкового контролю для забезпечення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».

Нагадаю, що суперечливою Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД), затвердженою розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р, передбачено завершення впродовж 2024–2025 років розробки, тестування та впровадження в ДПС Інформаційно-комунікаційної системи «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з ТЦУ» (далі – BigData TP або ІКС), а також проведення навчання податківців щодо роботи в ІКС (підрозділ «4.2.2(c) Автоматизація процедур податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» НСД). Цікаво, що договір на розробку BigData TP ДПС України було укладено ще у травні 2023 року, а розробка та узгодження заявки на створення цього продукту, яке передувало укладенню договору, за словами посадових осіб Департаменту ТЦ «тривало чотирнадцять місяців».

21.11.2024 ДПС України знову повідомила про продовження процесів діджиталізації податкового контролю за ТЦ. Мова саме йде про ініціативу за підтримки EU4PFM (Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами України) щодо створення унікального ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з ТЦ» (Big Data Transfer Pricing або BigData TP). Такий захід відповідає розділу 4.2.2(с) заходів реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – НСД), схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р.

26.12.2024 ДПС України, в особі в.о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура (на сьогодні вже колишнього в.о. заступника Голови ДПС), відрапортувала про те, що новий програмний продукт BigData TP вже «створено». Таке повідомлення пов’язане з необхідністю звітування, зокрема перед МВФ, в рамках реалізації НСД.

Наскільки реально ефективно працює BigData TP, ми з вами зможемо самостійно відслідкувати та оцінити вже за наслідками податкового контролю за ТЦ за 2025 податковий (звітний) рік, порівнявши такі результати з результатами 2024 звітного року. Різка зміна показників таких результатів у сторону збільшення (із урахуванням інших факторів, які також можуть вплинути на такі показники) свідчитиме про те, чи запрацювала BigData TP в реальності, а не тільки на папері або у відеопрезентаціях. Відсутність істотних змін у результатах контрольно-перевірочної роботи з питань ТЦ свідчитиме про протилежне. Очікуємо завершення 2025 року для здійснення такої оцінки.

BigData TP, безумовно, є невід’ємною частиною загальної СУР ДПС (яка ще тільки створюється), на що прямо та неодноразово вказували і посадові особи ДПС.

Але вже сьогодні ми можемо зазначити, що для BigData TP суттєвою є проблема її відповідності вимогам Порядку № 854, зокрема щодо належного документального підтвердження на всіх стадіях роботи СУР (див. Порядок № 854) наявності потенційних податкових ризиків в частині ТЦ та їхнього належного опрацювання.

Оскільки процес здійснення ДПС експериментального проєкту є недостатньо прозорим, постає окреме питання про те, наскільки в реальності впровадження та функціонування BigData TP відповідає та буде відповідати всім вимогам, визначеним для загальної СУР ДПС. На сьогодні немає жодного підтвердження щодо дотримання при розробці, впровадженні та ймовірному подальшому функціонуванні BigData TP вимог, встановлених до системи СУР ДПС в цілому. Існуюче на сьогодні правове підґрунтя для використання результатів функціонування як СУР ДПС, так і її підсистеми BigData TP, викликає значні сумніви. Під питанням є навіть дотримання суперечливих вимог Порядку № 854 при запровадженні BigData TP. Навіть, просто виходячи з того, що розробка BigData TP розпочалася раніше за затвердження Постанови № 854.

Також перспективи ефективності запровадження та подальшого функціонування як СУР ДПС, так і BigData TP під деякий сумнів ставить той факт, що призначений в останні дні 2024 року Голова ДПС Руслан Кравченко на початку 2025 року повідомив про звільнення директора Департаменту управління ризиками (структурного підрозділу, відповідального за впровадження та функціонування СУР) та директора Департаменту трансфертного ціноутворення (структурного підрозділу, відповідального за впровадження та функціонування BigData TP).

Зацікавленим для більш детального ознайомлення з ініціативою ДПС щодо діджиталізації процесів податкового контролю за ТЦ пропоную звернутися до публікації «Податківці розширюють можливості податкового контролю за трансфертним ціноутворенням?».

В останній частині цієї публікації ми детально зупинимося на змінах у вітчизняних правилах ТЦ з 1 січня 2025 року, які викликані прийняттям Закону № 3813 або іншими причинами.