«Недитячі» аліменти або право одного з подружжя на утримання

Хто із подружжя має право на аліменти

Навіть попри те, що шлюб передбачає взаємні права та обов’язки, в тому числі, і щодо матеріальної підтримки чоловіком та дружиною один одного, законодавство визначає певні категорії осіб, які мають право на утримання під час шлюбу. Звісно, йдеться про вразливі групи осіб, що потребують матеріальної підтримки через вік, стан здоров’я або у зв’язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною. 

Право на утримання (аліменти) не залежить від статі, а тому таке право можуть мати як дружина, так і чоловік. Все залежить від підстав, за наявності яких один із подружжя має право на аліменти від іншого з подружжя. Важливо, що в деяких випадках право на утримання не припиняється у разі розірвання шлюбу.

Загалом, коли мова йде про подружжя, право на отримання аліментів за певних підстав мають:

• дружина під час вагітності та у разі проживання з нею дитини;
• чоловік, у разі проживання з ним дитини;
• той і подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю;
• один із подружжя під час шлюбу та після розірвання шлюбу;
• жінка або чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою.

Розглянемо детальніше ці випадки.

Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини

Право на утримання від чоловіка має дружина під час вагітності, а також дружина, з якою проживає дитина, до досягнення нею 3-х років (а якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку – до 6-ти років).

Право на аліменти має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, але за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Також не має значення, чи розірвано шлюб між подружжям чи ні. Якщо аліменти на дружину призначено до розірвання шлюбу, то вона має право на їх стягнення і після його розірвання, а аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Важливою умовою є те, що аліменти на утримання дружини стягуються з чоловіка або батька дитини у разі, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу (це означає, що він працездатний та не перебуває на утриманні інших осіб).

Право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини

Оскільки дитина може проживати як з матір’ю, так і з батьком, то не лише дружина має право на утримання у разі проживання з нею дитини, а і чоловік. Отже, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини – матері дитини до досягнення дитиною 3-х років (а у разі наявності у дитини вад фізичного або психічного розвитку – до 6-ти років). Таке його право на утримання не пов’язане з перебуванням у шлюбі з матір’ю дитини, а тому може надаватись і після розірвання шлюбу між ними.

Як і дружина, чоловік має право на утримання незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, але за умови, що дружина – матір дитини може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на аліменти за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти в такому разі триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та здійснення опіки над нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Право на утримання, що має один із подружжя під час шлюбу та після розірвання шлюбу

Право на утримання має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Права на аліменти не мають:

• ті, хто негідно поводився у шлюбних відносинах – зловживав спиртними або наркотичними речовинами, вчиняв будь-які види насилля щодо іншого з подружжя, дітей, інших членів сім’ї;
• ті, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом.

Важливе зауваження – лише наявності факту непрацездатності або інвалідності для присудження аліментів недостатньо, оскільки у другого з подружжя має бути можливість таку матеріальну допомогу надавати. Тобто, другий із подружжя має бути працездатним і не перебувати на утриманні інших осіб.

В деяких випадках, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Так, зокрема, після розірвання шлюбу дружина або чоловік мають право на аліменти, якщо:

• непрацездатність настала до розірвання шлюбу або протягом 1 року від дати розірвання шлюбу, і особа потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (якщо непрацездатність у зв’язку з інвалідністю настала після спливу 1 року від дати розірвання шлюбу, особа має право на аліменти, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки іншого з подружжя під час шлюбу);
• на дату розірвання шлюбу до досягнення встановленого законом пенсійного віку особі залишилось не більше 5 років, така особа матиме право на утримання після досягнення пенсійного віку від другого з подружжя, якщо у шлюбі вони прожили не менше 10 років;
• у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, така особа має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу протягом 3-х років від дня розірвання шлюбу навіть у випадку, якщо є працездатною, але за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік або колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Йдеться про осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу. За загальним правилом, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Проте, якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання за загальними правилами, викладеними вище (як у разі непрацездатності, так і у разі проживання з одним із них дитини).

Стягнення аліментів для осіб, які проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу ускладнюється необхідністю доведення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, та ще й протягом тривалого часу. 

До того ж, законодавством не визначено, скільки саме років має тривати спільне проживання, щоб бути «тривалим». Тому, в кожному конкретному випадку, чи є спільне проживання тривалим має встановлюватись судом, який розглядає справу.

Як врегулювати питання утримання: договір vs суд

Питання надання утримання одному з подружжя, в тому числі після розірвання шлюбу, може бути врегульоване за погодженням між чоловіком та дружиною. Для цього наречені після подання заяви про реєстрацію шлюбу, а також подружжя у шлюбі можуть укласти шлюбний договір, яким, серед іншого, визначити порядок, строк, розмір та умови надання утримання одному з подружжя. Про особливості укладення шлюбного договору можна дізнатись тут. 

Крім шлюбного договору, чоловік та дружина (в тому числі колишні) можуть укласти договір про надання утримання, яким визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Такий договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Звісно, у разі досягнення домовленостей, утримання може надаватись одному з подружжя іншому не тільки у випадках, передбачених законодавством, про які йшлося вище. Подружжя може самостійно визначити такі умови або домовитись про надання утримання незалежно від будь-яких умов.

Якщо ж подружжя не домовилось про надання утримання тому з подружжя, хто має на це право згідно із законом, така особа може стягувати аліменти в судовому поряду. Стягнення аліментів на утримання одного з подружжя, на відміну від стягнення аліментів на утримання дітей, можливе виключно в порядку позовного провадження, оскільки в кожному конкретному випадку судом має встановлюватись наявність підстав для отримання стягувачем аліментів, а також можливість іншого з подружжя таке утримання надавати.

Розмір аліментів, які можуть стягуватись

У разі укладення шлюбного договору або договору про надання утримання, подружжя має змогу домовитись про розмір аліментів, які будуть сплачуватись на утримання того з подружжя, на користь якого вони встановлюються. 

Аліменти, які стягуються в судовому порядку, присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі за вибором особи, яка подає заяву про стягнення аліментів.

Розмір аліментів визначається судом з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Визначений судом розмір аліментів може бути згодом змінений рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Припинення та позбавлення права на утримання

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, може бути припинено у встановлених законом випадках.

Так, право особи на утримання припиняється у разі:

• поновлення працездатності, зокрема у випадках, якщо непрацездатність виникла у зв’язку з інвалідністю;
• реєстрації з ним повторного шлюбу;
• встановлення судом того факту, що одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги або платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Право дружини на аліменти під час вагітності та у разі проживання з нею дитини припиняється у зв’язку з припиненням вагітності, народження дитини мертвою, смерті дитини, передання дитини на виховання іншій особі, або виключення відомостей про чоловіка як про батька дитини з актового запису про народження дитини. 

А право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини припиняються у разі передання ним дитини на виховання іншій особі, виключення відомостей про дружину як про матір дитини з актового запису про народження дитини або у разі смерті дитини.

За рішенням суду, один із подружжя може бути позбавлений права на аліменти або таке право може бути обмежено певним строком у разі, якщо:

• подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
• непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;
• непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
• одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, як ми бачимо, не завжди розірвання шлюбу припиняє обов’язок подружжя матеріально підтримувати один одного, тому питання надання утримання одному із подружжя має розглядатись при розірванні шлюбу поруч з питаннями поділу майна та утриманням дітей.