Новий етап діджиталізації корпоративного права ЄС

10 січня в Офіційному віснику ЄС опубліковано Директиву (ЄС) 2025/25 Європейського Парламенту та Ради про подальше розширення та вдосконалення використання цифрових інструментів і процесів у корпоративному праві. 

Цим документом внесено зміни до Директиви 2009/102/EC про корпоративне право компаній з обмеженою відповідальністю з одним учасником і Директиви (ЄС) 2017/1132 про певні аспекти корпоративного права. 

Зміни набирають чинності 30 січня 2025 року.

Про них і поговоримо.

Загальний огляд Директиви (ЄС) 2025/25

Європейська Комісія виступила з пропозицією про прийняття директиви щодо подальшого розширення та вдосконалення використання цифрових інструментів і процесів у корпоративному праві ще у березні 2023 року. 

Тоді ж було опубліковано Звіт про оцінку впливу цього документу. 

У цьому звіті стверджувалося, що, незважаючи на прогрес у діджиталізації корпоративного права, зберігаються розбіжності між різними країнами-членами ЄС у питаннях точності, достовірності та належного оновлення інформації про компанії. 

Зокрема, зазначалося, що перед внесенням інформації у публічні реєстри юридичних осіб різні країни здійснюють різні перевірки інформації та застосовують різні процедури для такої перевірки. 

Інформація про компанії (зокрема, інформація на рівні ЄС про юридичні особи, інші ніж компанії з обмеженою відповідальністю, наприклад, партнерства, групи компаній тощо) не була доступною у національних реєстрах юридичних осіб та/або під час транскордонних запитів у межах системи BRIS (Business Registers Interconnection System – Система зв’язку між публічними реєстрами юридичних осіб). Крім того, BRIS мала обмежену функціональність.

Певна інформація, яка отримувалася з національних реєстрів юридичних осіб країн-членів ЄС, не визнавалася в інших країнах-членах та підлягала легалізації, що призводило до юридичної невизначеності, додаткових витрат і затягувань процесів. 

Відповідно, було ідентифіковано дві групи проблем. 

По-перше, обмежена доступність офіційної та достовірної інформації про компанії у транскордонному контексті як для інших компаній та реєстраторів, так і для державних органів та судів у контексті боротьби з шахрайством і порушенням законодавства.

По-друге, неможливість або обмеженість прямого використання інформації під час створення філій чи дочірніх підприємств в інших країнах-членах ЄС, а також у процесі транскордонної діяльності чи судових спорів у межах ЄС тощо. 

У березні 2024 року було нарешті оголошено, що Європейський Парламент і Рада досягли домовленості щодо розширення використання цифрових інструментів у європейському корпоративному праві. Тоді підкреслювалася необхідність зменшення бюрократичного навантаження на компанії та надання їм можливості концентруватися саме на своїй підприємницькій діяльності.

Пізніше, у вересні 2024 року, Маріо Драґі, колишній президент Європейського Центрального Банку, подав до Єврокомісії Звіт про майбутнє конкурентоспроможності ЄС. 

У цьому звіті, зокрема, підкреслювалося, що надмірне регулювання та адміністративне навантаження можуть стати перешкодою для конкурентоспроможності європейських компаній порівняно з компаніями інших країн. Одним із пріоритетів для конкурентоспроможності ЄС у звіті названо саме сприяння діджиталізації у всіх сферах економіки.

Як зазначено у прес-релізі Ради ЄС, завдяки Директиві (ЄС) 2025/25 дані про юридичних осіб стануть більш доступними, відповідно збільшиться довіра та прозорість компаній по всій території ЄС, зв'язок між державними органами країн-членів стане більш тісним, що зменшить бюрократичні перепони у транскордонних транзакціях. 

Можна говорити про чотири головні здобутки Директиви (ЄС) 2025/25: 

• Введення «принципу одноразовості» (‘once-only principle’), завдяки якому компаніям не потрібно буде повторно подавати інформацію під час реєстрації філій або компаній в інших країнах-членах ЄС. Відповідною інформацією державні установи можуть обмінюватися через систему BRIS.
• Запровадження гармонізованого Сертифікату компаній ЄС, що міститиме базову інформацію про компанії, і отримати який можна буде безкоштовно на всіх мовах ЄС.
• Запровадження стандартної багатомовної форми цифрової європейської довіреності, якою особа буде уповноважуватися представляти компанію в іншій країні-члені ЄС.
• Усунення низки бюрократичних формальностей, наприклад, апостилювання або засвідчення перекладу корпоративних документів.

Зв’язок між публічними реєстрами юридичних осіб країн-членів ЄС

Система BRIS, яка була створена ще у 2017 року та зв’язала між собою національні реєстри юридичних осіб, хоч і зробила доступною інформацію про компанії з обмеженою відповідальністю, як можна було зрозуміти вище, не змогла вирішити сама по собі існуючі проблеми.

У зв’язку з цим на підставі Директиви (ЄС) 2025/25 планується на рівні ЄС об’єднати системи BRIS, BORIS (Beneficial Ownership Registers Interconnection System – Система зв’язку між реєстрами бенефіціарних власників) та систему IRI (Insolvency Registers Interconnection System – Система зв’язку між реєстрами банкрутств).

Всі зазначені реєстри містять важливу інформацію про компанії, а централізований доступ до них уможливить проведення необхідної перевірки в інших країнах-членах ЄС відповідно до принципів KYC. Водночас зазначається, що особа, яка не має доступу до одного з реєстрів, не зможе отримати інформацію через централізований доступ.

Крім того, такий підхід має сприяти впровадженню на практиці «принципу одноразовості» під час реєстрації філій або компаній в інших країнах-членах ЄС.

Гармонізований Сертифікат компанії ЄС

Питання гармонізованого Сертифікату компанії ЄС (СК ЄС) врегульовано новою статтею 16b, що додана до Директиви (ЄС) 2017/1132.

Видача СК ЄС передбачається для повних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств та акціонерних товариств (перелік товариств складено для кожної країни-члена ЄС із врахуванням назви та юридично-правових форм, що існують у кожній з них).

Комісія зобов’язана опублікувати багатомовну форму СК ЄС на всіх офіційних мовах країн-членів ЄС.

СК ЄС визнаватиметься у всіх країнах-членах ЄС в якості достатнього доказу (на момент видачі сертифікату) належної реєстрації компанії та всієї інформації, що в ньому міститься, зокрема: назви та юридично-правової форми компанії, реєстраційного номеру компанії та країни реєстрації, EUID компанії, дати реєстрації компанії, юридичної, поштової та електронної адреси компанії, адреси веб-сторінки компанії (якщо відповідні дані підлягали внесенню до національного реєстру юридичних осіб), розміру зареєстрованого капіталу, статусу компанії, даних офіційного представника компанії (як фізичних, так і юридичних осіб), мети діяльності компанії, строку діяльності компанії (за наявності) тощо.

Країни-члени мають забезпечити можливість видачі цифрової та паперової версій СК ЄС за відповідним запитом до національного реєстру, а також цифрової версії СК ЄС через систему зв’язку національних реєстрів.

Очевидно, що СК ЄС не потребує жодної додаткової легалізації у країні-члені ЄС, у якій він пред’являється.

Водночас видача цифрової версії СК ЄС має бути безкоштовною. Якщо безоплатна видача сертифікатів стане надвеликим навантаженням для національних реєстрів, то країни-члени зобов’язуються надавати СК ЄС безкоштовно принаймні один раз протягом календарного року.

Цифрова європейська довіреність

З метою усунення необхідності апостилювання та зайвого перекладу довіреностей у транскордонних процедурах, Директивою (ЄС) 2025/25 запроваджується багатомовна форма цифрової європейської довіреності («ЦЄД»). Точніше, це питання врегульовано новою статтею 16b, що додана до Директиви (ЄС) 2017/1132.

Так, ЦЄД застосовуватиметься при створенні компаній, реєстрації або закритті філій, зміні юридичного статусу, злиттях чи поділі компаній, що мають транскордонний характер, та визнаватиметься в якості належного доказу повноважень особи представляти інтереси компанії без жодної додаткової легалізації у країні-члені ЄС, у якій ЦЄД пред’являється.

Водночас важливо, що питання складання, внесення змін чи відкликання ЦЄД регулюватимуться національним законодавством відповідної країни-члена ЄС, у якій вона видана. Як зазначається у Директиві (ЄС) 2025/25, такі вимоги національного законодавства щонайменше мають визначати питання підтвердження особи, що її видала, та її повноважень на видачу ЦЄД (судом, нотаріусом або іншим компетентним органом).

Усунення бюрократичних формальностей

Окрім запровадження ЦЄД, Директива (ЄС) 2025/25 передбачає інші заходи з метою зменшення бюрократичного навантаження.

Так, новою статтею 16d, яка додана до Директиви (ЄС) 2017/1132, встановлюється, що у випадку, коли копії чи витяги з документів або інформації, засвідчені належним чином реєстратором, мають подаватися в іншій країні-члені ЄС, остання має забезпечити звільнення таких копій від необхідності легалізації чи подібних формальностей. 

Водночас це правило має застосовуватися і до цифрових копій та витягів із документів або інформації, що є належним чином засвідченими, а також до паперових документів, які містять індивідуальний протокольний чи ідентифікаційний номер, що дозволяє перевірити їх автентичність електронним шляхом.

Це саме правило застосовується і до нотаріальних актів, адміністративних документів, їхніх засвідчених копій чи перекладів, що видані у країні-члені ЄС (у тому числі у цифровому вигляді), у зв’язку із процедурою створення компаній, реєстрації або закриття філій, зміни юридичного статусу, злиття чи поділу компаній, що мають транскордонний характер.

Строки адаптації національного законодавства країн-членів ЄС до вимог Директиви (ЄС) 2025/25

Відповідно до статті 4 Директиви (ЄС) 2025/25 країни-члени мають до 31 липня 2027 року прийняти та опублікувати закони, приписи та адміністративні правила, що є необхідними з метою дотримання вимог Директиви. За такої умови відповідні нормативно-правові акти підлягатимуть застосуванню з 31 липня 2028 року.

Винятком є положення Директиви, що стосуються подання інформації щодо груп компаній. Відповідні нормативно-правові акти мають бути прийняті та опубліковані до 1 серпня 2028 року та підлягатимуть застосуванню з 1 серпня 2029 року.