Огляд глобальних ризиків 2025 року

Всесвітній економічний форум

Напередодні чергового щорічного зібрання Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum або WEF; далі – ВЕФ), який проходить з 20 по 23 січня 2025 року, традиційно було оприлюднено двадцяте видання Звіту про глобальні ризики за 2025 рік (Global Risks Report 2025), висновки якого свідчать про подальше посилення роздробленості глобального ландшафту, де зростання геополітичних, екологічних, соціальних і технологічних загроз загрожує стабільності та прогресу.

У цьому випуску Звіту, підготовленому Марком Елснером, Грейс Аткінсон і Саадією Західі (Mark Elsner, Grace Atkinson, and Saadia Zahidi) та оприлюдненому 15 січня 2025 року, представлені результати Глобального дослідження сприйняття ризиків 2024-2025 років (Global Risks Perception Survey 2024-202 або GRPS), яке базується на висновках понад 900 експертів з усього світу.

Щоб допомогти особам, які приймають рішення, знайти баланс між поточними кризами та довгостроковими пріоритетами, у Звіті аналізуються глобальні ризики за трьома часовими рамками: 2025 рік; два наступні роки (2026 – 2027 роки) та наступне десятиліття відповідно.

Враховуючи значущість глобальних ризиків для планування суб’єктами господарювання своєї діяльності, зокрема зовнішньоекономічної, та визначення особливостей застосування та впливу правил міжнародного оподаткування, розглянемо основні моменти Звіту про глобальні ризики за 2025 рік.

Загалом за результатами опитування експертів вказано 33 глобальні ризики, серед яких найбільш ймовірними глобальними ризиками 2025 року визнано наступні десять (ТОП-10):

• збройні конфлікти на державному рівні (вторгнення, громадянська війна, переворот, тероризм тощо) – 23%;
• екстремальні погодні явища – 14%;
• геоекономічне протистояння (санкції, тарифи, перевірка інвестицій) – 8%;
• хибна інформація та дезінформація – 7% (прискорене поширення викривленої інформації посилює інші глобальні ризики);
• соціальна поляризація – 6%;
• економічний спад – 5%;
• критична зміна земних [еко]систем – 4%;
• відсутність економічних можливостей або безробіття – 3%;
• обмеження (порушення) прав людини та/або громадянських свобод – 2%;
• нерівність – 2%.

Наступними десятьма глобальними ризиками 2025 року визнано:

• вимушену міграцію або переміщення – 2%;
• нестачу природних ресурсів – 2%;
• несприятливі наслідки застосування технологій штучного інтелекту (далі – ШІ)– 2%;
• кібершпигунство та кібервійни – 2%;
• злочинність та незаконну економічну діяльність – 2%;
• втрату біорізноманіття та колапс екосистем – 1%;
• концентрацію стратегічних ресурсів і технологій – 1%;
• збої в системно важливих ланцюгах поставок – 1%;
• лопання бульбашки активів – 1%;
• зниження рівня здоров’я та самопочуття людей – 1%.

У перспективі наступних двох років головними ризиками для 2027 року опитувані (респонденти) назвали (в порядку убування):

• хибну інформацію та дезінформацію;
• екстремальні погодні умови / явища;
• збройні конфлікти на державному рівні;
• соціальну поляризацію;
• кібершпигунство;
• забруднення;
• нерівність;
• міграцію;
• геоекономічне протистояння;
• обмеження (порушення) прав людини та/або громадянських свобод.

Головними ризиками у довгостроковій (десятирічній) перспективі опитувані назвали (в порядку убування):

• екстремальні погодні умови / явища;
• втрату біорізноманіття та колапс екосистем;
• критичні зміни [еко]систем Землі;
• нестачу природних ресурсів;
• дезінформацію;
• несприятливі наслідки застосування технологій ШІ;
• нерівність;
• соціальну поляризацію;
• кібершпигунство;
• забруднення.

Тобто, вже сьогодні, крім ТОП-10 Глобальних ризиків 2025 року, суб’єкти господарювання мають звертати увагу і на інші ймовірні глобальні ризики, що зазначені у перспективі двох та десяти років, а саме:

• міграцію;
• несприятливі наслідки застосування технологій ШІ;
• кібершпигунство;
• нестачу природних ресурсів.

Зазначені в перспективі двох та десяти наступних років глобальні ризики екстремальних погодних умов / явищ, забруднення, втрати біорізноманіття та колапсу екосистем, фактично є похідними від ризику критичних змін [еко]систем Землі.

Із зрозумілих причин на Україну вже нині потужно впливають фактори міграції та зниження рівня здоров’я і самопочуття людей.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)

11 грудня 2024 року ОЕСР представила Звіт «Ризики та стійкість у світовій торгівлі: основні тренди 2023-2024 років» (OECD (2024), Risks and Resilience in Global Trade: Key Trends in 2023-2024), в якому висвітлено останні зміни в міжнародній торгівлі. Звіт побудований на даних 2023 року, але тенденції і висновки, наведені в ньому, матимуть вплив і у наступних роках, тому і згадуємо його в цій публікації.

Звіт є четвертим оновленим звітом у цій серії про розвиток міжнародної торгівлі та продовжує відстежувати важливі тенденції в міжнародній торгівлі після пандемії та нещодавньої ескалації геополітичної напруженості, як-от зміни в сукупних торговельних потоках, моделях торгівлі продуктами та рівнях міжнародних цін на товари.

Звіт констатує, що у 2023 році показники міжнародної торгівлі були одними з найслабших за останні чотири десятиліття, що спричинено як структурними змінами, об’єднанням товарів і послуг в один продукт, відновленням торговельної активності після пандемії COVID-19, так і макроекономічним тиском, як-от інфляцією та високими процентними ставками.

З 2020 року на міжнародну торгівлю суттєво вплинули численні потрясіння, що накладаються одне на одного та продовжують змінювати моделі глобальної торгівлі.

Початкова хвиля обмежень пандемії COVID-19 призвела до зупинки розвитку багатьох економік, різко перемістивши споживання з послуг на товари та спричинивши масові збої в ланцюгах постачання та маршрутах транспортування. Коли економіка почала відновлюватися, відкладений попит, спричинений періодом пандемії COVID-19, додав додаткового тиску на й без того напружені ланцюги поставок. У той же час незабаром з’явилися нові виклики ─ зокрема, триваюча агресивна війна Російської Федерації проти України та пов’язані з цим санкції проти Росії, посилення торговельної напруженості між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою, і криза на Близькому Сході та в Червоному морі ─ ще більше порушує торгові потоки та додає невизначеності на ринки.

Хоча на 2024 і 2025 роки ОЕСР очікує більш позитивний прогноз, коли зростання торгівлі буде відповідати зростанню світового виробництва, залишатимуться значні проблеми через подальшу економічну невизначеність, геополітичну напруженість і збої в транспортуванні.

У підсумку Звіт ОЕСР зазначає, що:

У 2023 році торгівля послугами показала відносно хороші результати завдяки відновленню послуг, пов’язаних з подорожами, на які сильніше вплинули пандемічні обмеження на подорожі у 2020–2022 роках. Товарна структура торгівлі товарами та послугами повертається до допандемічної структури. Однак відносно великі відмінності залишаються навіть зараз, особливо щодо послуг.

• Після поступового скасування пов’язаних із епідемією COVID-19 обмежень Китайської Народної Республіки (далі – Китай) торгівля та виробництво цієї країни зростали швидше, ніж у країнах ОЕСР та у всьому світі у 2023 році та на початку 2024 року. У торгівлі Китаю в 2023 році також відбулися помітні зміни в структурі партнерів і продукції, що може свідчити про більш структурну переорієнтацію торгівлі. Зниження темпів зростання імпорту Китаю з початку 2024 року може свідчити про уповільнення економічного розвитку країни, що може мати значні негативні наслідки для світової торгівлі та економіки.
• Сальдо торгівлі товарами Російської Федерації (далі — Росія) значно скоротилося у 2023 році через високий базовий ефект від стрімкого зростання цін на енергоносії після її вторгнення в Україну у 2022 році, а також наслідків широкомасштабних торгових та інших економічних санкцій.
• Війна Росії проти України та пов’язані з нею санкції змінили моделі світової торгівлі: Росія переорієнтувала експорт до Китаю та Індії, зменшивши імпорт з Європейського Союзу та інших країн ОЕСР, які ввели санкції щодо Росії. Імпорт країн G7 (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) з Росії знизився як за обсягом, так і за вартістю, за винятком товарів, для яких Росія є важливим експортером, таких як зернові культури, добрива, метали та неорганічні хімікати. Експорт G7 до Росії стратегічних товарів, таких як машини, транспортні засоби та літаки, також скоротився.
• У 2023 році ціни на сировинні товари продовжували знижуватися, хоча і залишалися вищими на початку 2024 року за допандемічний рівень, враховуючи історично високі рівні цін, досягнуті після пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, незважаючи на низьке зростання світового ВВП у попередньому році.
• Морський транспорт становить основну частину міжнародної торгівлі товарами та є особливо важливим видом транспорту для енергетичної та сільськогосподарської продукції, на яку припадає більшість неконтейнерних морських перевезень крізь Суецький та Панамський канали.
• Постійні перебої в транспортуванні крізь Суецький та Панамський канали (дев’ятий та сімнадцятий найважливіші з світових морських вузлів за обсягами товарів, що проходять крізь них, відповідно, на які разом у 2023 році припадало 19% світової морської торгівлі) підкреслюють важливість розуміння взаємозв’язків між обсягами торгівлі та вартістю транспортування, включаючи маршрути, вузькі місця транспортування (англ. – chokepoints) та витрати на доставку.
• Зміна маршруту суден, які до цього проходили крізь Суецький канал, спричиняє довший час транзиту, затримки доставки та збільшення витрат на морських маршрутах, що перетинають Суецький канал, наприклад на тих, що з’єднують Азію та Європу, а також на маршрутах до та зі східного узбережжя США, через взаємопов’язаність морських шляхів, які вже відчувають додатковий висхідний тиск через пов’язані з посухою обмеження в Панамському каналі.
• Відбувалися коригування торговельних маршрутів морського транспорту, і поки що їх вплив був відносно обмеженим, що свідчить про певний ступінь стійкості світової торгівлі до збоїв у морському транспорті. Аналіз також вказує на низку ефектів, які, якщо їх посилити або розповсюдити на інші транспортні маршрути чи вузли, можуть мати більш значні наслідки для світової торгівлі, цін та економічного зростання в майбутньому.
• В контексті нещодавніх оголошень про подальше підвищення тарифів Сполученими Штатами Америки, Європейським Союзом і Канадою на електромобілі, які імпортуються з Китаю, у Звіті ОЕСР також розглянуто питання концентрації світової торгівлі електромобілями та акумуляторами для електромобілів, яке відбулося головним чином завдяки появі Китаю як нового виробника цього виду продукції, що швидко розвивається. Зростаюче домінування Китаю на ринку електромобілів та акумуляторів для електромобілів викликало занепокоєння щодо торговельної залежності та стійкості галузі в цілому, враховуючи, що ця галузь вважається вирішальною для переходу на зелену енергетику.

Центр стратегічного прогнозування в Центрі Стімсона (США)

Відомий американський журнал «The Foreign Policy» (Зовнішня політика) у своїй статті від 13 січня 2025 року «Головні глобальні небезпеки епохи `знищити все`(буквально – `спалити все`)» (The Top Global Dangers for a Burn-It-Down Era) увосьме представив результати щорічної програми прогнозування «10 найбільших глобальних ризиків», яке базується на досвіді прогнозування авторів дослідження в Національній розвідувальній раді США. Авторами дослідження є Роберт А. Меннінг (Robert A. Manning) і Метью Берроуз (Mathew Burrows) – науковий співробітник і директор Центру стратегічного прогнозування в Центрі Стімсона відповідно.

ТОП-10 глобальними ризиками автори цього дослідження визначили:

• Америка-ізгой, як наслідок одностороннього економічного втручання (і ймовірність не тільки економічного втручання) Америки в глобальні процеси з метою захисту економічних і безпекових інтересів США;
• каскадні проблеми на Близькому Сході;
• Американо-Мексиканське зіткнення;
• погана угода чи вихід Америки з процесів вирішення війни в Україні, коли не буде якнайшвидше досягнуто домовленостей між Україною та Росією;
• нанесення Китаєм економічного удару по Америці у відповідь (зустрічні мита, девальвація валюти, заборона експорту рідкоземельних мінералів) та подальше загострення протистояння між глобальними стратегічними конкурентами;
• Північнокорейська агресія;
• переломний момент для клімату в масштабі Планети, коли буде досягнуто точку неповернення;
• втрачене десятиліття для найбідніших у світі (3,3 млрд людей) внаслідок зростаючого дефіциту і боргу;
• ймовірні проблеми Пакистану і Нігерії, які можуть бути занадто великими, щоб зазнати краху;
• недостатність (відсутність належного) управління в сфері технологій ШІ.

Наведені дослідження не є єдиними, але вони є щорічними, достатньо глибокими та мають свої методики здійснення. Цікавим є відстеження динаміки ризиків та трендів в таких дослідженнях із року в рік. Однак, за наявності, пропонуємо використовувати й інші дослідження щодо глобальних ризиків. Будемо раді, якщо ви поділитесь посиланнями на такі дослідження.

Підготовлено із використанням матеріалів вебпорталів ОЕСР, Всесвітнього економічного форуму та журналу «Зовнішня політика» (США)