Особливості спадкування в умовах воєнного стану: що потрібно враховувати
Повномасштабна війна та введення воєнного стану на всій території України кардинально вплинули на всі сфери життя. Масові переміщення населення, ведення бойових дій та тимчасова окупація територій, руйнування, обмеження роботи державних органів та нотаріальної системи — усе це створило нові виклики для органів державної влади, судів, нотаріусів.
Так, запровадження воєнного стану не скасовує основні правила спадкування, однак змушує до адаптації як чинного законодавства, так і правозастосовної практики до жахливих реалій війни. Складність встановлення факту смерті особи на окупованій території, неможливість подати заяву про прийняття спадщини в строк через перебування в окупації, ускладнений доступ до реєстрів і нотаріусів, втрата документів, відсутність можливості підтвердити місце проживання на день смерті спадкодавця, руйнування або знищення майна - все це є лише частиною факторів, які впливають на можливість громадян реалізовувати свої спадкові права.
Правові засади спадкування під час воєнного стану
Воєнний стан не скасовує норм чинного законодавства про спадкування. Основні правила щодо відкриття спадщини, складу спадкоємців, строків та порядку прийняття спадщини залишаються незмінними. Проте реалії повномасштабної війни вплинули на порядок роботи державних органів, нотаріусів і державних реєстрів. Наприклад, на певних територіях може бути тимчасово обмежений доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а робота нотаріусів організована з урахуванням безпекових вимог: евакуація, зміна адреси, передання спадкових справ іншим нотаріусам.
Така ситуація не скасовує обовʼязку спадкоємців діяти в рамках закону, але вимагає від нотаріусів гнучкого підходу та застосування механізмів, які дозволяють забезпечити доступ громадян до спадкових процедур.
Особливості відкриття спадщини
За загальним правилом, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. При зверненні спадкоємця у звʼязку з відкриттям спадщини нотаріус зʼясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження тощо.
Для того, що підтвердити факт смерті спадкодавця і час відкриття спадщини, спадкоємець має надати нотаріусу свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану.
В умовах воєнного стану і активних бойових дій процедура отримання свідоцтва про смерть ускладнюється з кількох причин:
- смерть особи може бути непідтверджена належним документом, особливо якщо подія сталася на території бойових дій чи тимчасово окупованих, інколи є лише свідчення очевидців;
- факт смерті може не підтверджуватись і особа може вважатись зниклою безвісти - для відкриття спадщини необхідно в судовому порядку оголосити особу померлою;
- факт смерті підтверджується документом, виданим окупаційними органами росії, які не визнаються в Україні, і для встановлення юридичних фактів спадкоємцям доводиться звертатися до суду.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Це підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо). Крім того, місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
У період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення або скасування, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована територія, спадкова справа може бути заведена будь-яким нотаріусом, незалежно від місця відкриття спадщини.
Строки прийняття спадщини та можливість їх поновлення
Загальний строк для подання заяви про прийняття спадщини — шість місяців з дня відкриття спадщини. Воєнний стан не скасовує цього строку. Однак на період дії воєнного стану та протягом 2-х років з дня його припинення або скасування, якщо смерть спадкодавця зареєстрована пізніше ніж через 1 місяць з дня його смерті або дня, з якого його оголошено померлим, строк для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Це положення застосовується до спадщини, яка відкрилась після введення воєнного стану, а також до спадщини, яка відкрилась до введення воєнного стану, але строк для прийняття якої не сплив до його введення, але за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.
На можливість поновлення строків для прийняття спадщини в судовому порядку впливає не так сам факт введення воєнного стану, як вплив обставин, повʼязаних з війною в кожному конкретному випадку. Так підставами для поновлення суд може визнати:
- перебування особи на непідконтрольній Україні території і неможливість її виїзду звідти;
- втрата документів, необхідних для подання заяви, через бойові дії;
- тяжкий стан здоровʼя у звʼязку з військовими діями;
- перебування на військовій службі.
Тому спадкоємцям важливо мати докази неможливості вчинення дій у межах встановленого строку.
Спадкування майна на окупованих територіях
Тимчасово окупована росією територія України є невідʼємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Тимчасова окупація незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для росії жодних територіальних прав.
У звʼязку з цим, будь-які органи, їхні посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їхня діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому чинним законодавством України. Будь-які документи, видані такими незаконними органами чи посадовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.
Отже, свідоцтво про смерть, видане окупаційними органами, є незаконним, але довідка про смерть, видана на тимчасово окупованій території може бути використана судами України для встановлення факту смерті або органами державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті.
Крім того, воєнні дії змінили порядок роботи нотаріусів. Так вчинення нотаріальних дій нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, робоче місце (контора) яких розташовано в межах тимчасово окупованих територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, забороняється. Тобто, нотаріуси з окупованих територій мають змінити місце ведення своєї діяльності, в іншому випадку – вони не можуть вчиняти нотаріальних дій.
Для спадкування майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, необхідно звертатись до нотаріальних органів на підконтрольній Україні території. Як вже зазначалося, якщо спадкодавець на момент відкриття спадщини проживав на території, яка є тимчасово окупованою, місцем відкриття спадщини буде місце подання спадкоємцем (спадкоємцями) першої заяви у спадковій справі (найчастіше, це заява про прийняття спадщини).





