«Перезавантаження» БЕБ: взаємодія для захисту інтересів бізнесу та держави

У 2021 році бізнес-спільнота сприйняла початок функціонування Бюро економічної безпеки України як можливість почати нову сторінку у відносинах з державою, орієнтовану на гарантування рівних правил гри для всіх учасників ринку, захисту від тіньових схем, чесної конкуренції, що врешті-решт призведе до відчутного зростання економіки країни.

Прогнозувалось, що замість дублювання функцій Служби безпеки України, Національної поліції чи податкової міліції держава отримає єдиний центральний орган виконавчої влади, який мав би навести лад з економічною злочинністю, змінивши «маски-шоу» та бюрократичний тиск на аналітичний підхід до розслідувань та захист доброчесного бізнесу.

Передумови кримінально-правового тиску на бізнес

Тривалий час багато очікувань від роботи БЕБ залишались нереалізованими. Від бізнесу все частіше лунали тези про низьку ефективність цього органу, яка полягала, зокрема, у невиконанні аналітичної функції, завдань у сфері протидії економічним злочинам та отриманні низьких результатів досудових розслідувань кримінальних проваджень, що супроводжувалось формальними порушеннями, які давали можливість перешкоджати діяльності бізнесу та чинити на нього безпідставний тиск.

Фактично, замість дієвого аналітичного органу, здатного виявляти системні економічні загрози, бізнес отримав ще одного гравця на полі кримінально-правового тиску.

Наприклад, статистика діяльності БЕБ у 2024 році свідчить про надмірне втручання у господарську діяльність підприємств. Загалом з 6 805 кримінальних проваджень, що перебували у провадженні БЕБ, 5 547 стосувалися саме ведення бізнесу. При цьому, до суду було скеровано лише 681 справу, що становить близько 12% від загальної кількості.

Тобто переважна більшість справ не доходила до судового розгляду, в той же час активно застосовувались слідчі дії, обшуки, арешти майна та незаконний вплив з публічним висвітленням обставин справ, які часто так і не отримували судової перспективи. Водночас, про «увагу» БЕБ бізнес дізнавався постфактум – з ухвали суду на обшук, коли детективи вже стоять на порозі.

Ключові сфери діяльності БЕБ

За даними статистики найбільшу частину кримінальних проваджень, що стосуються сфери господарської діяльності, які розслідуються БЕБ, складають податкові злочини. Зокрема у 2024 році за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів) обліковано 2 389 випадків, що становить майже половину всіх кримінальних правопорушень у цій сфері.

Серед напрямів, де діяльність БЕБ найбільш відчутна для підприємницького середовища, особливе місце займають справи про незаконний обіг підакцизних товарів. Так, за статтею 204 КК України у звітному періоді зареєстровано 887 фактів, що стосуються контрафактного алкоголю, тютюнових виробів чи пального. 

Не менш чутливим для бізнесу є застосування співробітниками БЕБ ст. 205-1 КК України (фіктивне підприємництво), яка в реальності стала універсальним інструментом для відкриття кримінальних проваджень проти будь-якого бізнесу, оскільки для цього достатньо визнати окремі контракти сумнівними чи встановити зв’язок із «ризиковим» контрагентом.

Дедалі поширеніше зустрічається відкриття кримінальних проваджень на підставі аналітичного продукту БЕБ. При цьому, бізнес на стадії підготовки такого аналізу обмежений в можливості висловити свою позицію, в тому числі надати пояснення чи уточнення. Тому компанії опиняються в залежності від рівня професійності, досвідченості та неупередженості конкретного аналітика, адже його висновок – аналітичний продукт, стає відправною точкою для втручання держави в господарську діяльність бізнесу.

«Перезавантаження» БЕБ: чого очікує бізнес

Надмірне попереднє втручання БЕБ у господарську діяльність підприємств, численні скарги бізнес-асоціацій та професійних організацій на дії детективів призвели до створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для перевірки діяльності цього органу.

Кульмінацією стало ухвалення та підписання закону про «перезавантаження» БЕБ, яке має на меті реформувати орган шляхом кадрових змін, перевлаштування репресивної філософії на аналітичну. Очікується, що новий керівник БЕБ, який з великою боротьбою був призначений на посаду 6 серпня 2025 року, зможе налагодити:

• мінімізацію тиску на бізнес;
• зосередження на реальних економічних загрозах, а не на формальних показниках;
• запровадження сучасних аналітичних інструментів для попередження економічних порушень;
• захист добросовісного бізнесу.

Наразі маємо вагомі шанси для відновлення довіри до правоохоронної системи, адже в умовах війни український бізнес є ключовою опорою економічної стійкості країни, від якого залежить, в тому числі, фінансування оборонних потреб та забезпечення стабільності. 

Поки БЕБ перезавантажується: поради для підприємців 

1. Фінансова прозорість та внутрішній аудит.

   Регулярний аудит бухгалтерії допоможе вчасно виявити можливі неточності та усунути їх, а також значно знизити ризик претензій з боку контролюючих органів.

2. Документальне підтвердження операцій.

   Кожна фінансова/господарська операція має бути підкріплена відповідними документами – договорами, актами виконаних робіт та первинною документацією.

   У випадку обшуків чи перевірок це дозволить довести законність діяльності.

3. Регулярна експертиза у приватних або державних експертів.

   Проведення економічної експертизи може стати додатковим доказом правомірності дій підприємства. 

4. Юридичний супровід бізнесу.

   Постійна співпраця з юристами дозволяє своєчасно виявляти ризикові моменти у договорах, податкових деклараціях чи корпоративних процесах та підготувати захисну стратегію ще до виникнення конфлікту, а також забезпечити внутрішній регламент дій на випадок обшуків чи слідчих (розшукових) дій.