Вступ

В останній декаді минулого місяця, 23-26 березня, в м. Нью-Йорк (США) відбулася чергова, вже 32-га сесія Комітету експертів з питань міжнародного співробітництва в податкових питаннях Ради з економічних та соціальних питань Організації Об’єднаних Націй (далі – Комітет та ООН відповідно).

Такі сесії відбуваються двічі на рік, зазвичай у березні та жовтні. Вони мають істотне значення для розвитку міжнародного податкового права та налагодження міжнародного співробітництва в податкових питаннях.

На жаль, Україна, яка є однією із країн-засновниць ООН і тільки намагається увійти до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), в питаннях міжнародного оподаткування більшою мірою звертає увагу на результати діяльності відповідних комітетів, форумів, робочих груп ОЕСР та ігнорує діяльність відповідних комітетів (підкомітетів) ООН, що стосується питань міжнародного оподаткування, в т.ч у сфері трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ).

Зазначу, що напрацювання ООН з таких питань не протирічать основним положенням відповідних розробок ОЕСР, а в окремих моментах – доповнюють їх та додатково роз’яснюють окремі положення, не розгорнуті у вказівних інструкціях та інших документах і роз’ясненнях ОЕСР.

Проте діяльність ООН у сфері ТЦ залишається недостатньо відомою в Україні. Про це автор вже вказував в інших своїх публікаціях: «Міжнародні ініціативи у сфері трансфертного ціноутворення: діяльність Організації Об’єднаних Націй» від 29 грудня 2023 року та «Інструментарій ООН щодо комплаєнсу трансфертного ціноутворення» від 7 березня 2025 року.

Крім того, зазначу, що Мінфін та ДПС протягом вже понад 12 років так і не спромоглися забезпечити себе, платників податків та суддів офіційними перекладами документів, як ОЕСР, так і ООН, у сфері міжнародного оподаткування, в т.ч. щодо ТЦ. Всі наслідки відсутності таких перекладів уявіть собі самі, як і причини такої відсутності.

ООН затвердили цілу низку вказівних рекомендацій у сфері ТЦ, які не обмежуються лише Практичним керівництвом ООН з трансфертного ціноутворення для країн, що розвиваються (UN Practical Manual on Transfer Pricing for Developing Countries 2021; остання редакція, далі – Практичне керівництво ООН).

Практичне керівництво ООН, особливо в питаннях адміністрування ТЦ податковими органами, доповнює Настанови ОЕСР з трансфертного ціноутворення для транснаціональних корпорацій і податкових адміністрацій (OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational Enterprises and Tax Administrations 2022; остання редакція, далі – Настанови ОЕСР).

На своїй 31-й сесії, яка відбулася у жовтні 2025 року, Комітет експертів з міжнародного співробітництва в податкових питаннях при ООН (Комітет) вирішив створити Підкомітет з трансфертного ціноутворення (Підкомітет) із мандатом до завершення 2028 року для просування роботи Комітету в цій галузі.

Цей Підкомітет у новому складі створено на заміну попереднього Підкомітету з ТЦ в іншому складі, який мав мандат на дії протягом 2022-2025 років.

Комітет призначив Метью Ґбонджуболу (Mathew Gbonjubola), Ванду Монтеро Куелло (Wanda Montero Cuello) та Труде Стейннес Сонвісен (Trude Steinnes Sønvisen) виконувачами обов’язків співкоординаторів у складі нового Підкомітету. Загальний склад Підкомітету налічує 30 фахівців.

Ні до попереднього, ні до нинішнього складу підкомітетів з ТЦ при ООН представники України не входили / не входять. А така участь могла б зробити позицію України у питаннях розвитку правил ТЦ проактивною - на відміну від нинішньої реактивної та пасивної.

Перші засідання Підкомітету вже відбулися 27 січня та 25 лютого 2026 року та були зосереджені на початковій орієнтації учасників Підкомітету щодо практичних аспектів та методів роботи, а також на підготовці плану роботи Підкомітету.

Зазначу, що за результатами роботи попереднього Підкомітету у жовтні 2025 року Комітет затвердив такі остаточні версії керівних вказівок/настанов:

Зверну увагу, що мандат Підкомітету 2022-2025 років визначив зміну стратегічного підходу щодо трактування та оформлення правил ТЦ. Замість чергового оновлення та внесення доповнень до загального Практичного керівництва ООН було обрано шлях розробки окремих вказівок з найбільш актуальних питань (напрямків) ТЦ, які і наведені вище.

Мандат Підкомітету на 2026-2028 роки:

  • підтверджує важливість практичних рекомендацій щодо ТЦ, особливо з огляду на зростаючу складність транскордонних операцій, які відображають реалії країн, що розвиваються, включно з обмеженнями, пов’язаними з адміністративною спроможністю та доступом до достовірних даних для порівняння (зіставлення).
  • доручає Підкомітету протягом 2026-2028 років:

    • запропонувати оновлення до Практичного керівництва (Посібника) ООН з ТЦ 2021 року;
    • розробити вказівні рекомендації щодо ТЦ в окремих секторах/галузях;
    • розробити вказівні рекомендації щодо односторонніх попередніх угод/домовленостей про попереднє ціноутворення;
    • з питань розподілу прибутку постійними представництвами взаємодіяти з Модельним підкомітетом ООН та Підкомітетом ООН з питань цифрової та глобалізованої економіки.

Плани діяльності Підкомітету у 2026 – 2028 роках

Робота Підкомітету має:

  • враховувати чинну версію Модельної податкової конвенції ООН (United Nations Model Double Taxation Convention Between Developed and Developing Countries 2021) та коментарів до неї;
  • приділяти особливу увагу досвіду країн, що розвиваються, та відображати їхні реалії та пріоритети на відповідних етапах розвитку потенціалу, зокрема з точки зору наявності даних для порівняння (зіставлення);
  • визначати зв’язки з напрямками роботи інших Комітетів у своєму робочому плані та протягом своєї роботи взаємодіяти з іншими відповідними Підкомітетами, якщо це доречно, для забезпечення узгодженості результатів діяльності Комітету;
  • прагнути забезпечити результати, які би ґрунтувалися на практичному досвіді та відповідали обмеженням і пріоритетам країн, що розвиваються, включно з  обмеженнями в доступності даних та адміністративних ресурсах;
  • використовувати широкі консультації зі спостерігачами держав-членів ООН, академічними колами, міжнародними та регіональними організаціями, громадянським суспільством та зацікавленими сторонами промисловості;
  • бути підзвітною Комітету на кожній піврічній сесії та використовувати ці сесії як можливість для широких консультацій зі спостерігачами держав-членів ООН та іншими зацікавленими сторонами, щоб забезпечити технічну обґрунтованість та практичну актуальність своїх рекомендацій.

Окремі дедлайни роботи Підкомітету:

  • запропонувати Комітету робочий план, що визначатиме обсяги оновлення Практичного керівництва ООН, розробки вказівних рекомендацій щодо ТЦ в окремих секторах/галузях та вказівних рекомендацій щодо односторонніх попередніх угод/домовленостей про ціноутворення (березень 2026 року – якраз 32-га сесія, що нещодавно пройшла);
  • надати початковий звіт про можливу роботу Комітету щодо розподілу прибутку постійними представництвами (жовтень 2026 року, 33-тя сесія);
  • надати рекомендації щодо змісту оновленого Практичного керівництва ООН з ТЦ (не пізніше 37-ї сесії, тобто до жовтня 2028 року).

Сфери діяльності Підкомітету

Підкомітет вже запропонував провести роботу у чотирьох основних сферах:

  1. Оновити Практичне керівництво ООН з ТЦ 2021 року, розширюючи або змінюючи його практичні рекомендації, з урахуванням нових бізнес-моделей та змін у реальній економіці.

    Зокрема, пропонується переглянути розділи:

    • 5 «Внутрішньогрупові послуги»,
    • 6 «Нематеріальні активи»,
    • 9 «Внутрішньогрупові фінансові операції» Практичного керівництва ООН.

    Також запропоновано розширити рекомендації Практичного керівництва ООН в частині заходів спрощення дії правил ТЦ, включно з використанням т.зв. «безпечних гаваней».

  2. Розробити секторальні/галузеві вказівні рекомендації щодо ТЦ для інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які стосуватимуться ключових сегментів цієї галузі, таких як телекомунікації, послуги інформаційних технологій (включно із розробкою програмного забезпечення), а також апаратного та технічного обладнання.

    Вибір сектору ІКТ відображає його стрімко зростаючу важливість для більшості країн.

    Метою таких рекомендацій є подальше доповнення Практичного керівництва ООН вже цілеспрямованими практичними рекомендаціями, що вирішують повторювані та специфічні для цього сектору проблеми.

    Пізніше Підкомітет може розглянути і питання розробки інших галузевих/секторальних вказівних рекомендацій.

  3. Розробити вказівні рекомендації щодо односторонніх попередніх угод/домовленостей про попереднє ціноутворення;
  4. Дослідити (у співпраці з Підкомітетом з питань Модельної податкової конвенції ООН та Підкомітетом з питань цифрової та глобалізованої економіки, Підкомітет) питання розподілу прибутку постійними представництвами та надати Комітету початковий звіт, у якому будуть викладені варіанти рекомендацій з порушеного питання для їх подальшого використання, потенційно і у Практичному керівництві ООН (не пізніше 33-ї сесії; жовтень 2026 року).

    Робота над оновленням Практичного керівництва ООН з ТЦ, розробкою галузевих/секторальних вказівних рекомендацій та підготовкою рекомендацій щодо односторонніх угод/домовленостей про попереднє ціноутворення триватиме на ітеративній основі протягом 2026–2028 років.

    Рекомендації щодо змісту оновлення Посібника ООН з трансфертного ціноутворення будуть подані Комітету не пізніше 37-ї сесії (осінь 2028 року).

Висновки або Вимушене повторювання рекомендацій

Понад два роки тому автор вже надавав наступні рекомендації:

Україна (Мінфін, ДПС, профільний парламентський комітет та професійна спільнота з ТЦ) має на системній та постійній основі:

  • стежити за перебігом та результатами діяльності Підкомітету (вже нового Підкомітету);
  • здійснювати поглиблений аналіз напрацювань Підкомітету за всіма напрямами його діяльності;
  • оцінювати доцільність та/або навіть обов’язковість внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та/або підзаконних нормативно-правових актів;
  • організовувати відповідні публічні обговорення та навчання посадових осіб, зокрема, Мінфіну та органів ДПС тощо.

На жаль, наведені рекомендації залишились поза увагою відповідних посадовців та законотворців, тому вимушено повторюю їх у цій публікації через 27 місяців, але вже і для результатів діяльності і Підкомітету 2022-2025 років, і майбутніх результатів вже нового Підкомітету 2026-2028 років.

Нагадаю, що минулого місяця Мінфін оприлюднив проєкти законів України:

  • «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (оприлюднено 24.02.2026);
  • «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення процедури взаємного узгодження, процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях» (оприлюднено 20.02.2026).

Додатково: У разі зацікавлення другим із згаданих законопроєктів пропонуємо ознайомитися із іншою публікацією автора.

У пояснювальних записках до цих законопроєктів, які потребують окремого розгляду, зазначено, що їх розроблено з метою забезпечення адаптації вітчизняного податкового законодавства до положень Настанов ОЕСР у редакції 2022 року (попередня редакція була у 2017 році). Зазначу, що редакція Настанов ОЕСР 2022 фактично була відома ще у 2020 році, коли ОЕСР оприлюднила нові частини окремих розділів, які у подальшому механічно увійшли до повної оновленої редакції 2022 року. Крім того, із січня 2022 року ОЕСР було прийнято і деякі інші рекомендації з питань ТЦ, які поки що Україною просто ігноруються. Фактична швидкість реакції вітчизняних функціонерів та законотворців на оприлюднені вказівні рекомендації ОЕСР вже не буде скорішою за шість років; а на оприлюднені рекомендації ООН – поки взагалі повністю відсутня. Якість та зрозумілість вітчизняного податкового законодавства, у т.ч. в сфері ТЦ – це окрема велика та болюча для платників податків тема.

Сподіваюсь, що публікації, подібні цій, змінять такий стан справ.