Податкова реформа Кіпру-2026: що змінюється для резидентів, non-dom, пасивних доходів і криптоінвесторів

Кіпр роками залишався одним із найулюбленіших напрямків релокації для українських підприємців і водночас — популярною юрисдикцією для структурування бізнесу: привабливий податковий режим, зрозуміле та гнучке корпоративне право (англосаксонська логіка, звичні інструменти для груп і холдингів), мережа конвенцій, репутація в ЄС.

До цього «базового набору» додавались і дуже практичні «плюшки», за які Кіпр обирали знову і знову:

• ЄС-юрисдикція з доступом до європейського банкінгу та ринків, майже без «офшорного» шлейфу.
• Сильна інфраструктура професійних сервісів (юристи, аудит, адміністратори, корпоративні провайдери) і передбачувана бізнес-практика.
• Зручні режими для міжнародних команд і релокантів: від work permit / BCS до розвитку екосистеми навколо tech і фінансових сервісів.
• Якісне середовище для життя: клімат, англійська мова в бізнесі, міжнародні школи, логістика, безпека, «м’яка» інтеграція для сімей.
• Структурування активів і спадковості: зрозумілі трастові/приватні механізми, які часто використовують у сімейному плануванні (у межах комплаєнсу).
• І, що дедалі важливіше для нової економіки, системна ставка на фінтех і віртуальні активи: Кіпр прагне бути юрисдикцією, яка не «бореться» з інноваціями, а інтегрує їх у правила.

Але 2026 рік став справжнім водорозділом. «Довгоочікувана» комплексна податкова реформа, яку парламент схвалив 22 грудня 2025 року, а закони опублікували в Government Gazette 31 грудня 2025 року, фактично перезібрала ключові правила гри. І це не «косметичне оновлення» чи точкова зміна ставки. Комплексна реформа одночасно зачепила кілька фундаментальних блоків податкового права, які раніше існували як окремі режими, винятки або «комфортні зони», а тепер вибудувані в єдину систему з новою логікою взаємодії та новими тригерами оподаткування — від визначення податкового резидентства фізичних осіб і компаній до оподаткування пасивних доходів, режиму non-dom та врегулювання операцій з криптоактивами.

У цьому огляді я свідомо зосереджуюся на тих питаннях, які найчастіше є критичними для українського бізнесу та HNW-сімей на Кіпрі: податкове резидентство фізичних осіб, доміциль і режим non-dom, оподаткування пасивних доходів (дивіденди, відсотки, оренда), а також новий спеціальний режим для криптоактивів. Саме ці блоки безпосередньо впливають на структурування активів, розподіл прибутку, управління холдингами та персональне податкове планування.

Інші зміни я розгляну оглядово без деталізації. 

1) Коли зміни застосовуються: ключова дата — 1 січня 2026 року

Базове правило реформи просте: новий режим застосовується до податкових років, що починаються з 1 січня 2026 року і далі.  

Водночас у багатьох блоках реформи передбачено перехідні правила (особливо щодо дивідендів і механізму Deemed Dividend Distribution (DDD) — так званого «умовного розподілу дивідендів», коли нерозподілений прибуток компанії вважається таким, що підлягає оподаткуванню на рівні акціонерів, навіть без фактичної виплати). Саме для прибутків 2024–2025 років цей механізм продовжує діяти у перехідному режимі. Тому в 2026–2031 роках податкова реальність буде «гібридною»: нові ставки для прибутків, сформованих після 1 січня 2026 року, поєднуватимуться зі спеціальними перехідними конструкціями щодо прибутків попередніх років.

2) Податкове резидентство: «60-денне правило» стало гнучкішим, а корпоративна резидентність — жорсткішою

2.1. Фізичні особи: важлива зміна в 60-денному правилі

Для цілей 60-денного правила податкового резидентства більше не потрібно, щоб особа не була податковим резидентом іншої юрисдикції в тому ж податковому році.  

Що це означає практично (і де ризики):

• Це рішення виглядає як крок назустріч мобільним підприємцям (у т.ч. тим, хто живе «між країнами»), але фактично воно підвищує ймовірність подвійного резидентства.
• Відтепер питання «Чи я резидент Кіпру?» не можна розглядати ізольовано від питання «Чи не визнає мене резидентом інша країна?» — навіть якщо Кіпр більше не вимагає «non-resident elsewhere» для 60-денного тесту.
• У разі конфлікту ключовим стає DTT-аналіз (tie-breaker) та доказова база (центр життєвих інтересів, звичне місце проживання тощо).

2.2. Компанії: тест «інкорпорації» як додатковий тригер резидентності

Окрім традиційного критерію фактичного управління та контролю запроваджується додатковий суттєвий критерій: компанія, зареєстрована відповідно до законодавства Кіпру про компанії, вважатиметься податковим резидентом Кіпру незалежно від того, чи визнається вона податковим резидентом іншої держави, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Де слід бути уважними:

• Структури, де кіпрська компанія «адміністративно» інкорпорована на Кіпрі, але фактичне управління або «substance» розміщені в іншій країні, потребують переоцінки.
• Потенційний конфлікт резидентності тепер не «теоретичний», а системний: Кіпр сам вважатиме таку компанію резидентом, і питання «хто перший» вирішуватиметься вже на рівні DTT/взаємних процедур.

3) Доміциль і non-dom: «17 із 20» тепер тримається довше — і з’являється платне продовження пільги

3.1. Ретенція доміцилю: правило «20 років нерезидентства»

Визначення доміцилю уточнено таким чином, що особа, яка вважалася такою, що набула статусу «вважається доміцильованою» на підставі проживання на Кіпрі щонайменше 17 із останніх 20 років, зберігає цей статус доти, доки не мине 20 повних років, протягом яких вона не є податковим резидентом Кіпру.

Інакше кажучи, після втрати статусу non-dom повернутися до нього значно складніше: для цього вже недостатньо просто припинити резидентство на короткий період — потрібен тривалий двадцятирічний період нерезидентства.

Це важливо тому, що статус доміцильованої особи безпосередньо впливає на оподаткування пасивних доходів — передусім дивідендів та відсотків через спеціальний внесок на оборону. Відтак мова йде не лише про формальне визначення статусу, а про довгострокові фіскальні наслідки для структурування активів, холдингів і приватного капіталу. Для українських підприємців та HNW-сімей це означає необхідність стратегічного планування на десятирічну перспективу, а не ситуативного реагування.

3.2. Платна «альтернатива» після 17 років: lump-sum режим

Після завершення 17-річного періоду податкового резидентства фізична особа, яка втратила статус non-dom і вважається доміцильованою для податкових цілей на Кіпрі, може обрати альтернативний режим оподаткування. Він передбачає сплату фіксованого внеску у розмірі 50 000 євро на рік за п’ять послідовних податкових років. Фактично йдеться про одноразовий платіж 250 000 євро за п’ятирічний період, із можливістю скористатися таким режимом двічі.

Важливо наголосити, що цей фіксований платіж не є «індульгенцією» від усіх податків і застосовується виключно до фізичних осіб. Його дія обмежується спеціальним внеском на оборону (Special Defence Contribution, SDC) — податком, який справляється з пасивних доходів доміцильованих осіб, зокрема дивідендів та відсотків.

Інакше кажучи:

• платіж у 50 000 євро на рік (або 250 000 євро за п’ять років) замінює зобов’язання зі сплати SDC за відповідний період;
• він не звільняє від податку на доходи фізичних осіб, якщо такий підлягає сплаті;
• не поширюється на доходи від активної підприємницької діяльності;
• не замінює податок на приріст капіталу у випадках, коли він застосовується;
• не впливає на корпоративне оподаткування та податкові зобов’язання компаній.

Чому це важливо: економічна доцільність такого режиму напряму залежить від обсягу пасивних доходів фізичної особи, які за загальними правилами підпадали б під SDC. За значних дивідендних або відсоткових доходів фіксований внесок може бути фінансово виправданим. Натомість за незначних пасивних доходів сплата 50 000 євро на рік може виявитися економічно недоцільною.

4) Пасивні доходи: дивіденди, умовний розподіл прибутку (Deemed Dividend Distribution, DDD), прихований розподіл прибутку (Disguised Dividends), відсотки та оренда — головне поле змін

4.1. Дивіденди: базову ставку SDC знижено до 5%, але перехідні правила створюють «подвійну систему»

Для дивідендів фізичних осіб ставку спеціального внеску на оборону знижено з 17% до 5%.

Водночас дивіденди, що виплачуються з прибутків кіпрських компаній, сформованих до 31 грудня 2025 року, залишаються під ставкою 17% у межах перехідного періоду до 31 грудня 2031 року.

Для прибутків, сформованих починаючи з 2026 року, застосовується новий режим:

• для фізичних осіб — ставка 5%;
• для компаній — загалом 0%.

Практичні наслідки:

• У 2026–2031 роках критично важливо трасувати (tracking), з якого року походить прибуток, що розподіляється як дивіденд: до 2025 включно чи з 2026.
• Внутрішні дивідендні політики груп і бухгалтерський облік «pools of profits» стають не «технікою», а фактором прямої ставки податку.

4.2. Умовний розподіл прибутку (Deemed Dividend Distribution, DDD): що саме скасовано і що залишилось

Як працювало правило раніше?

Механізм умовного розподілу прибутку передбачав, що якщо кіпрська компанія не розподіляє свій прибуток у вигляді дивідендів протягом визначеного строку (як правило, двох років після його формування), частина такого прибутку вважалася «умовно розподіленою» між акціонерами — навіть без фактичної виплати.

У результаті акціонери — податкові резиденти та доміцильовані особи — були зобов’язані сплатити спеціальний внесок на оборону (SDC) так, ніби дивіденди були виплачені.

Тобто компанія могла не платити дивіденди, але податок усе одно виникав.

Що змінилося з 2026 року?

Для прибутків, сформованих починаючи з 1 січня 2026 року, цей механізм скасовано.

Це означає, що якщо компанія не розподіляє прибуток, сам по собі факт його нерозподілу більше не створює автоматичного податкового зобов’язання у акціонерів.

Але перехідні правила залишилися для прибутків 2024–2025 років.

Для цих років діє спеціальна «70% конструкція»:

якщо прибуток не буде розподілений протягом двох років, 70% бухгалтерського прибутку вважається умовно розподіленим, і до нього застосовується ставка 17% спеціального внеску на оборону.

Контрольні дати такі:

• для прибутку 2024 року — 31 грудня 2026 року;
• для прибутку 2025 року — 31 грудня 2027 року.

Тобто у 2026–2027 роках компанії з нерозподіленим прибутком за ці періоди можуть отримати податкове зобов’язання навіть без фактичної виплати дивідендів.

Додатково:

у разі ліквідації компанії прибутки, сформовані до 31 грудня 2025 року, також можуть «підтягуватися» під дію перехідних правил.

Практичний висновок

Хоча механізм умовного розподілу прибутку формально скасовано, він ще кілька років впливатиме на структури з накопиченим прибутком 2024–2025 років. Тому питання розподілу чи нерозподілу прибутку в цей перехідний період потребує окремого податкового планування.

4.3. «Disguised dividends»: новий ризик для приватного користування активами компанії

Реформа вводить концепцію «прихованого розподілу прибутків» («disguised dividends») для ситуацій, коли активи кіпрської компанії використовуються для особистих потреб фізособами-акціонерами (прямими або непрямими), які є tax resident & domiciled на Кіпрі. Ставка — 10%.  

PwC також підкреслює цю новацію й «подвійну» ставку проти стандартних 5% на дивіденди.  

Коли «спрацьовує» (типові кейси):

• Особисте користування активом компанії (наприклад, нерухомість/авто/яхта/інше майно) — база може визначатися через ринкову вартість і відсоток персонального використання.  
• Продаж/передача активу акціонеру за ціною нижче ринкової — база як різниця між ринковою вартістю та фактичною компенсацією.  

Є і винятки (наприклад, якщо застосовуються правила benefit-in-kind, або у контексті капітального зменшення/ліквідації).  

Практичний висновок: структури «компанія володіє активом, яким користується UBO» відтепер потребують аудиту політик користування, договорів, обліку та (часто) — переупакування.

4.4. Відсотки: різний підхід для фізичних осіб і компаній

Оподаткування відсоткових доходів після реформи зберігає розмежування між фізичними особами та компаніями.

Для фізичних осіб, які є податковими резидентами та доміцильованими на Кіпрі, відсотковий дохід звільняється від податку на доходи фізичних осіб, але підлягає сплаті спеціального внеску на оборону за ставкою 17%. Для окремих інструментів — зокрема державних, муніципальних або певних біржових цінних паперів — застосовується знижена ставка 3%.

Для компаній підхід інший: відсотковий дохід оподатковується у межах корпоративного податку на прибуток і, як загальне правило, не підлягає спеціальному внеску на оборону.

Таким чином, податковий режим відсотків безпосередньо залежить від статусу отримувача доходу, що має враховуватися при структуруванні фінансування, розміщенні ліквідності та інвестиційній моделі групи.

4.5. Орендний дохід: спеціальний внесок скасовано

Після реформи орендний дохід більше не підлягає сплаті спеціального внеску на оборону. Відтепер він оподатковується виключно в межах загального податку — податку на доходи фізичних осіб або корпоративного податку на прибуток, залежно від того, хто є отримувачем доходу.

Для власників нерухомості це означає скасування подвійного податкового навантаження, яке раніше виникало через поєднання загального податку та спеціального внеску. Водночас зростає значення правильного декларування орендного доходу, документального підтвердження витрат і коректного визначення оподатковуваної бази.

У практичному вимірі це робить питання структурування володіння нерухомістю — через фізичну особу чи компанію — ще більш стратегічним.

5) Криптоактиви: спеціальна ставка 8% — сигнал, що Кіпр бачить майбутнє у віртуальних активах

5.1. Ставка 8% і прив’язка до європейського регулювання

Прибутки будь-якої особи від відчуження криптоактивів у розумінні Регламенту ЄС про ринки криптоактивів (MiCA, Регламент (ЄС) 2023/1114) оподатковуються за спеціальною ставкою 8%.

Йдеться про комплексний підхід до оподаткування операцій із віртуальними активами, який вперше отримав чітке законодавче закріплення.

Важливо, що, як зазначає PwC, ставка 8% застосовується не лише до разового продажу, а й до прибутків від трейдингу криптоактивами. Тобто як інвестиційні операції, так і активна торгівля підпадають під спеціальний режим, якщо йдеться про відчуження криптоактивів у межах визначення MiCA.

Це можна розглядати як принциповий політичний сигнал: попри високу волатильність крипторинків, регуляторні потрясіння, банкрутства окремих гравців, санкційні обмеження та посилення вимог фінансового моніторингу, Кіпр демонструє стратегічну позицію. Юрисдикція виходить із того, що віртуальні активи є повноцінним класом активів, який буде інтегруватися у фінансову систему, і створює прозорий та передбачуваний податковий режим для інвесторів.

5.2. Історичний контекст: що було до 2026 року

До реформи 2026 року на Кіпрі не існувало спеціального режиму для криптоактивів. Податкові наслідки залежали від кваліфікації діяльності:

• якщо операції мали характер підприємницької діяльності — застосовувався загальний податок на доходи або корпоративний податок;
• якщо операції вважалися інвестиційними — аналізувався характер доходу;
• у випадку епізодичних операцій питання часто вирішувалося індивідуально, виходячи з природи активу та регулярності діяльності.

Така модель створювала невизначеність: податковий режим залежав від фактичних обставин і оцінки податкового органу.

Реформа 2026 року змінює логіку. Ключовим стає сам факт відчуження криптоактиву з прибутком, а не інтенсивність або системність торгівлі. Таким чином, аргумент «епізодичності» більше не є визначальним для виникнення податкового зобов’язання в межах спеціального режиму.

5.3. Що вважається відчуженням

Під відчуженням прямо розуміються:

• продаж;
• дарування (розглядається як форма відчуження активу. Якщо на момент дарування ринкова вартість криптоактиву перевищує його вартість придбання (собівартість), у дарувальника виникає оподатковуваний прибуток, який підлягає оподаткуванню за ставкою 8%. Отримувач активу податок на момент отримання, як правило, не сплачує (якщо не виникає окремого податку на дарування — а на Кіпрі загального податку на дарування немає). Але для нього формується нова база — зазвичай ринкова вартість на дату отримання, яка буде враховуватися при подальшому відчуженні.
• обмін одного криптоактиву на інший;
• використання криптоактиву як засобу платежу.

Це означає, що податково значущими є не лише операції з «виведенням у фіат», а й обмін криптоактивів між собою або оплата товарів і послуг криптою.

5.4. Майнінг — поза спеціальним режимом

Спеціальна ставка 8% не застосовується до відчуження криптоактивів, отриманих шляхом майнінгу. У таких випадках доходи підпадають під загальні правила оподаткування, і їх кваліфікація потребує окремого аналізу.

Це означає, що різні види діяльності у сфері віртуальних активів можуть оподатковуватися за різними моделями.

5.5. Збитки: лише в межах одного податкового року

Збитки від відчуження криптоактивів можна зараховувати лише проти прибутків від таких самих операцій у межах того самого податкового року. Вони:

• не переносяться на наступні роки;
• не можуть використовуватися для зменшення інших видів доходів;
• не підлягають груповому заліку.

Операції, які не підпадають під визначення криптоактивів у межах MiCA або виходять за межі спеціального режиму, оподатковуються за загальними правилами.

Практичний висновок

Для активних трейдерів та інвесторів змінюється логіка управління податковими результатами: синхронізація прибутків і збитків у межах одного року стає критично важливою, а структура операцій потребує планування до здійснення транзакцій, а не після подання декларації.

6) Інші зміни (оглядово), які все одно вплинуть на структури та комплаєнс

6.1. Корпоративний податок: 15% (замість 12,5%)

Ставка податку на прибуток підприємств підвищується з 12,5% до 15%. Водночас можуть застосовуватися спеціальні режими для окремих видів доходів, зокрема для операцій із криптоактивами.

6.2. Гербовий збір: повне скасування з 1 січня 2026 року та перехідне правило для документів, оформлених до 31 грудня 2025 року

З 1 січня 2026 року гербовий збір скасовано. Водночас для документів, підготовлених або підписаних до 31 грудня 2025 року, діють перехідні правила щодо їх належного оформлення та сплати збору відповідно до законодавства, чинного на той момент.

6.3. Податкове адміністрування та повноваження: «підсилення» Tax Commissioner

У пакеті є зміни до ACTL/CTL, зокрема — механізм застави/обтяження щодо акцій як забезпечення податкового боргу понад €100k, якщо податок не сплачено в 30-денний строк (із процедурою повідомлення та можливістю звернення до суду).    

Це не «податкова ставка», а суттєва зміна для корпоративних власників і M&A-ситуацій.

7) Короткий чек-лист: що зробити у 2026 році, щоб не втратити ставку або статус

Податкове резидентство (фізичні особи)

• Перевірити ризики подвійного податкового резидентства: Кіпр більше не вимагає відсутності статусу резидента в іншій державі для застосування 60-денного правила, однак інші країни можуть визнавати особу своїм резидентом.
• Підготувати належну доказову базу для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування (центр життєвих інтересів, постійне житло, місце проживання сім’ї, фактичне управління бізнесом).

Доміциль та статус особи без доміцилю

• Для осіб, які були податковими резидентами Кіпру 17 із останніх 20 років — оцінити доцільність альтернативного фіксованого режиму (50 000 євро на рік протягом п’яти років одним платежем, тобто 250 000 євро за п’ятирічний період).
• Врахувати, що повернення до статусу особи без доміцилю стало складнішим: тепер необхідний двадцятирічний період відсутності податкового резидентства.

Дивіденди та умовний розподіл прибутку

• Налагодити облік прибутків за роками їх формування (до 2025 року та починаючи з 2026 року), оскільки ставки та податкові наслідки різняться.
• Для прибутків 2024–2025 років перевірити строки 31 грудня 2026 року та 31 грудня 2027 року відповідно — саме на ці дати може виникати умовний розподіл 70% прибутку з податковими наслідками.

Прихований розподіл прибутку (10%)

• Провести інвентаризацію активів компаній, якими фактично користуються власники або члени їхніх сімей (нерухомість, транспортні засоби, обладнання тощо), оскільки ринкова вартість такого користування може стати базою оподаткування.

Криптоактиви (8%)

• Визначити, які операції створюють податкову подію: продаж, обмін, дарування або використання криптоактиву як засобу платежу.
• Урахувати, що збитки враховуються лише в межах одного податкового року і не переносяться на наступні роки.
• Відокремити криптоактиви, отримані шляхом майнінгу, оскільки спеціальний режим до них не застосовується.