Податкові перевірки КІК - до чого готуватись?

Як відбуваються перевірки КІК-правил?

Перевірки КІК є виїзними/невиїзними позаплановими документальними перевірками, що проводяться на основі норм Податкового кодексу України (зокрема, пункту 39-2.6) та низки наказів Міністерства фінансів, що регулюють порядок проведення перевірок контролюючих осіб. Й основний з них – Наказ міністерства фінансів України № 360 від 01.11.2022 «Про затвердження Порядку проведення перевірки контролюючої особи».

Підставами для проведення перевірки контролюючої особи є:

1. Отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків звіту про КІК або подання такого звіту з порушенням вимог ст. 39-2 ПКУ
2. Ненадання контролюючому органу протягом 2 місяців відповіді на запит щодо надання пояснень фактів про причини невідповідності дійсності тих відомостей, що зазначені платником податків у звіті про контрольовані іноземні компанії, або їх помилковості.

Місце і тривалість перевірки

Перевірки КІК проводяться за місцезнаходженням контролюючої особи - це фізична або юридична особа, яка володіє іноземною компанією.

Згідно з Наказом № 360, тривалість перевірки контролюючої особи не має перевищувати 6 місяців. Строк проведення перевірки може бути подовжений на додаткові 6 місяців, у разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів, необхідних для дослідження відповідності умов діяльності КІК та/або її контролера правилам КІК.

Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи протягом двох календарних років. КІК-перевірка жодним чином не перешкоджає проведенню решти податкових перевірок, передбачених ПКУ.

Основні етапи перевірки

Процес перевірки КІК охоплює кілька етапів, кожен з яких передбачає активну взаємодію між податковими органами та контролюючою особою.

1. Попередній збір інформації: Податкові органи аналізують подані контролером повідомлення про КІК, звіти про КІК, а також інформацію про іноземну компанію, зокрема, її доходи, структуру власності та інші дані. На цьому етапі може проводитися аналіз фінансової звітності КІК.
2. Оцінка ризиків: Після аналізу поданих документів, податкові органи визначають, чи є підстави для поглибленої перевірки. Якщо виявлені ознаки порушень (наприклад, приховані доходи або недостовірні дані), розпочинається детальна перевірка.
3. Запити документів: Якщо податковий орган вважає це за необхідне, він може надіслати контролюючій особі запит на подання первинних документів КІК. Також, контролюючий орган може надсилати запити до контрагентів КІК чи компетентних органів іноземних держав.
4. Оцінка поданих документів і пояснень: Податковий орган аналізує документи та пояснення, надані контролюючою особою. У разі, якщо документи підтверджують правомірність операцій, перевірка може бути завершена без донарахувань. Якщо ж порушення виявлені, податкова приймає рішення про донарахування зобов’язань.
5. Складання акту перевірки: На основі аналізу поданих документів, податковий орган складає акт перевірки. Цей документ є ключовим для визначення податкових зобов’язань та можливих санкцій для контролюючої особи. Акт (довідка) про результати перевірки має бути вручений Контролеру протягом 2 робочих днів після дати його складання.
6. Оскарження результатів перевірки: у разі незгоди з актом перевірки на подання відповідних заперечень (з правом додання відповідних підтверджуючих доказів), контролеру чи його представнику надається 30 календарних днів від дня отримання акту. На розгляд заперечень в контролюючих органів є 30 днів, але вже робочих.
7. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки: надсилання контролеру ППР за наслідками перевірки після спливу строку на оскарження акту перевірки здійснюється у загальному порядку,

Права податкових органів під час перевірки контролера

Законодавство України надає податковим органам широкі повноваження під час перевірок КІК. Згідно з п. 39-2.6 ПКУ та Наказом №360, податкові органи мають право:

• Вимагати від контролюючої особи пояснень щодо окремих операцій або незрозумілих елементів звітності. Наприклад, якщо компанія показує значний дохід без відповідних підтверджувальних документів, податкова служба може вимагати детальних пояснень.
• Запитувати копії будь-яких первинних документів, що підтверджують діяльність КІК у контролера.

• Проводити опитування посадових осіб або інших працівників КІК. Це стосується як українських, так і іноземних співробітників. Контролер зобов’язаний сприяти контролюючому органу у забезпеченні можливості проведення опитування відповідних співробітників КІК.

  За відсутності можливості проведення опитування на території України, дане опитування може бути проведене шляхом відеоконференцій, що можуть забезпечуватися платником податків. Якщо співробітники компанії перебувають за кордоном, податкові органи також можуть звернутися за допомогою до іноземних органів у рамках міжнародної правової допомоги.

• Надсилати міжнародні запити до іноземних банків та фінансових установ, щоб отримати інформацію про рахунки КІК та її фінансові операції.
• Надіслати запит про надання документів (інформації) особам, які є сторонами операцій КІК та/або іншими учасниками КІК.
• Надавати запити на проведення зустрічних перевірок в іноземній юрисдикції у разі, якщо є підозри про правопорушення або приховування інформації.

Особливістю перевірок КІК є не просто той факт, що податкові органи мають право додатково запитувати копії первинних документів КІК, навіть якщо вони знаходяться за межами України, а й те, що в своїх правах щодо запиту документів, формально, відповідно до ПКУ, податкові органі не обмежені ані переліком таких документів, ані певним визначеним періодом, в тому числі, «звітним періодом КІК».

Це створює значне навантаження на платників податків, оскільки обсяг необхідних документів може бути великим, а їх подача може зайняти чимало часу. І це може бути приводом для зловживань фіскальними правами контролюючого органу, адже це може бути використано як інструмент для тривалих перевірок, у ході яких можуть бути запитані документи за попередні роки або інформація про операції, що не мають відношення до звітного податкового періоду.

Приклад фіскальних зловживань: Уявімо, що контролююча особа (фізична особа) володіє КІК на Кіпрі з 2017 року. Як добропорядний платник податків, контролер подав звіт про КІК за наслідками першого перехідного періоду – звітних 2022 та 2023 р. Під час перевірки, на додачу до фінансової звітності КІК за 2022/2023рр., податковий орган може запитувати копії первинних документів КІК не тільки за період 2022/2023 рр., а також моменту створення компанії – з 2017р.

Якщо контролююча особа не підготує ці документи заздалегідь, процес збору може зайняти багато місяців, що створить додаткові ризики для платника податків. І тут платнику податків-контролеру доведеться визначатись зі стратегією – або витрачати купу часу на підготовку, іноді, зайвих документів, або готуватись (з незрозумілими перспективами щодо успіху) оскаржувати такі запити через подання скарги або в судовому порядку.

Які документи можуть бути запитані під час перевірки контролера КІК?

Податкові органи мають право вимагати широкий перелік документів, що підтверджують діяльність КІК. Відповідно до Наказу № 360, перелік документів не є вичерпним і включає:

• Фінансову звітність КІК, в тому числі, за кілька років, що включає як річні, так і квартальні або проміжні звіти.
• Документи про операції з активами: договори купівлі-продажу, акти виконаних робіт, рахунки-фактури.
• Банківські виписки КІК, що підтверджують рух коштів на рахунках компанії.
• Первинні бухгалтерські документи, що підтверджують всі операції КІК з контрагентами, включаючи інвестиції, продаж активів, виплату дивідендів тощо.
• Дані про кінцевих бенефіціарних власників КІК та про осіб, що ухвалюють рішення щодо фінансової діяльності компанії.

Документи повинні бути надані протягом одного місяця після дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою, переклад українською мовою не вимагається.

Документи, складені іншими мовами, ніж англійська, потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу відповідно до вимог законодавства (таким належним засвідченням, на думку контролюючого органу, відповідно до різних ІПК, є нотаріально засвідчений переклад копії документу, оформлений відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020): «із засвідченням цифровим підписом, з відміткою про засвідчення копії документа «згідно з оригіналом», зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»).

Подання документів може здійснюватися як в паперовій формі, так і в електронному вигляді, що важливо брати до уваги контролюючим особам. У разі подання документів в електронному форматі, необхідно дотримуватися встановлених вимог щодо електронного підпису та автентичності документів.

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій КІК під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 30 календарних днів після дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів, контролюючий орган може вимагати від контролера надання аудиторського висновку про фінансову звітність КІК, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку.

При наданні контролюючою особою висновку аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, що підтверджує фінансові результати КІК, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток КІК до оподаткування та обчислюється скоригований прибуток КІК. Подання контролером такого аудиторського висновку не потребує надання нею додаткових документів для підтвердження прибутку КІК до оподаткування.

Аналіз форми акту (довідки) про результати перевірки

Ключовим етапом податкової перевірки КІК є складання акту (довідки) про результати перевірки. Цей документ складається на підставі аналізу поданих документів і містить докладний опис виявлених порушень (у разі наявності), а також рекомендації щодо подальших дій.

Форма акту регулюється Наказом Міністерства фінансів № 16 від 11.01.2023 і включає такі основні розділи:

• Інформація про платника податків: Тут вказується структура власності КІК, її кінцеві бенефіціари, а також особи, які приймали рішення про фінансові операції.
• Оцінка доходів КІК: Цей розділ містить детальну інформацію про доходи КІК, включаючи прибутки від продажу активів, дивіденди, інвестиції та інші джерела доходів.
• Оцінка податкових ризиків: Важливий елемент акту, в якому податковий орган зазначає потенційні ризики щодо ухилення від оподаткування. Тут вказуються всі виявлені невідповідності або порушення податкового законодавства.
• Рекомендації щодо нарахування податків або штрафів: На основі аналізу поданих документів, податкові органи можуть рекомендувати донарахування податків або застосування штрафних санкцій. У разі виявлення порушень, платник податків має право подати заперечення або оскаржити рішення в суді.

Відповідальність контролера за дії під час перевірок

Неподання первинних документів КІК

Невиконання вимог податкових органів або неподання запитуваних документів може мати серйозні наслідки. Відповідно до п. 120.7 Податкового кодексу України, за неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у передбачених ПКУ випадках, передбачений штраф в розмірі 3% від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто, для 2024р – це максимум 3 028 000 грн.).

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів.

Якщо документи не надані, податкова служба може ініціювати додаткові типи перевірки, а також нарахувати додаткові зобов'язання за кожне порушення (за припущенням податкового органу).

Нагадую, що термін податкової давності для виявлення порушень КІК-правил і донарахування відповідних платежів – 7 років, відповідно до п. 102.1 ПКУ.

Неможливість проведення опитування іноземних співробітників КІК

ПКУ (пп. 39-2.6.4.7) прямо передбачає зобов’язання контролера лише сприяти контролюючому органу у забезпеченні можливості проведення опитування відповідних співробітників КІК у форматі відеоконференції. За відсутність бажання співробітників витрачати час на відео-спілкування з української податковою службою жодної відповідальності не передбачено.

Тож рекомендовано, у разі отримання запиту контролером від податкової служби щодо необхідності проведення відеоконференції, письмово переадресувати таке прохання до відповідних співробітників, однак, в разі отримання відповіді щодо неможливості взяти участь у відповідних процедурах, цього достатньо, аби контролер виконав свої зобов’язання за ПКУ.

При цьому, за відсутності ефективної організаційної допомоги контролера, у податкового органу є можливості звертатись за відповідною процесуальною допомогою до іноземних органів у рамках міжнародної правової допомоги.

Стратегії мінімізації ризиків

Для мінімізації ризиків під час податкової перевірки КІК платникам податків рекомендується:

• Забезпечити ведення належного обліку операцій КІК та зберігання первинних документів. Це стосується всіх операцій КІК, включаючи договори, рахунки-фактури, акти виконаних робіт та інших документів.
• Надавати документи в електронному вигляді, що дозволяє скоротити час на їх перевірку та зменшити ризик втрати або пошкодження паперових копій.
• Використовувати міжнародну правову допомогу, якщо це необхідно для надання інформації про іноземних співробітників або контрагентів КІК.

• Завчасно підготувати аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК. Завчасне подання такого звіту не є обов’язковою вимогою, проте такий висновок може суттєво зменшити обсяг запитів з боку податкових органів щодо первинних документів та прискорити процес перевірки.

  В разі отримання запиту щодо надання копій первинних документів від податкового органу, після подання разом із звітом про КІК копії фінансової звітності КІК за відповідний звітний період, одночасно з аудиторським висновком, рекомендовано, у відповідь на такий запит, послатись на вихід податкового органу за межі своїх повноважень і порушення ст. 19 Конституції України, адже пряма норма пп. 39-2.6.4.3 ПКУ передбачає, що надання належного аудиторського висновку звільняє від необхідності надання додаткових документів для підтвердження прибутку КІК до оподаткування.

  Проте, зверніть увагу, що «належним аудиторським висновком» для такої цілі буде лише:

  1. Висновок аудиторської компанії, а не приватного аудитора (принаймні, так формально звучить чинна редакція ПКУ, що буде призводити до суперечок з податковим органом).

  2. Висновок такої аудиторської компанії, яка має право на проведення аудиту фінансової звітності у юрисдикції КІК (тут можуть бути складності у випадку класичних офшорів, в юрисдикціях яких, вимоги до аудиторської діяльності не встановлені, переліку затверджених аудиторів не передбачено, отже, навіть іноземні, а також українські, аудиторські компанії можуть готувати висновки для таких КІК.

     Однак, може знадобитись доводити це податковому органу. Рекомендовано завчасно забезпечити наявність відповідних юридичних висновків, бажано, як-от, на зразок legal opinion та мати від їх місцевих фахівців).

  3. Аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК не повинен містити відмову від надання висновку або негативного висновку.

Висновок

Українські КІК-правила є новими та досить жорсткими, що створює додаткові виклики для контролюючих осіб. Податкові перевірки контролерів - це складний процес, який потребує ретельної підготовки, знання прав і обов’язків як платників податків, так і податкових органів.

Проте, завчасна й ретельна підготовка всіх необхідних документів, правильне ведення бухгалтерії і використання аудиторських висновків, а також, розуміння своїх прав можуть суттєво зменшити ризики та уникнути штрафів чи додаткових перевірок. Водночас, варто бути готовими до потенційних зловживань з боку податкових органів і мати чітку стратегію дій у таких випадках.