Про звіт ТСК з питань розслідування неповернення валютної виручки в Україну

16 березня народним депутатам Верховної Ради України для ознайомлення роздано проєкт Постанови ВРУ «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну» (реєстр. № 15075 від 11.03.2026) (далі – ТСК або Комісія та ЗЕД відповідно).

Нагадаємо, що ТСК з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами ЗЕД, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну, була утворена рік тому постановою ВРУ від 12.03.2025 №4302-ІХ.

Комісію було створено строком на один рік з дня її утворення, її основними завданнями визначено:

розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами ЗЕД при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (далі – ЗЕО), зокрема неповернення в Україну валютної виручки за операціями з експорту товарів, незаконне виведення валютних цінностей за межі України;

встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до можливої організації та вчинення порушень законодавства суб’єктами ЗЕД при здійсненні ЗЕО, у т. ч. встановлення дій чи бездіяльності посадових осіб державних органів, що призвели та/або створили можливості для вчинення таких правопорушень;

встановлення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушень законодавства суб’єктами ЗЕД при здійсненні ЗЕО, розроблення змін до законодавства, спрямованих на запобігання таким порушенням.

Загалом автор цієї публікації не може не відзначити значне зростання ролі та активності тимчасових комісій у діяльності Парламенту протягом 2025-2026 років, хоча спеціальний закон про такі комісії і діє з 2019 року (Закон України від 19.12.2019 №400-IX «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»), а самі такі комісії створювались народними депутатами і до 2019 року.

Про Попередній звіт та Звіт ТСК

Цікаво, що Попередній проєкт звіту ТСК, який Комісія, після шести місяців своєї роботи, зареєструвала відповідним проєктом постанови ВРУ за реєстр. № 14024 від 09.09.2025, Парламентом так і не було офіційно взято до відома - відповідна постанова не виносилась на голосування, не була проголосована, попередній звіт не набув належного статусу та офіційно не був оприлюднений.

Його текст майже без істотних змін увійшов і до проєкту остаточного Звіту Комісії від 11.03.2026, який тепер також очікує офіційного розгляду Парламентом.

Проєкти звітів ТСК дають можливість частково ознайомитися із «внутрішньою кухнею» подібних парламентських комісій та оцінити, яким чином вони проводять слідство.

Необхідно зазначити, що на зростання ролі тимчасових слідчих (спеціальних) комісій ВРУ прямо впливає зростання прозорості їхньої діяльності. За діяльністю окремих таких комісій ми з кінця минулого року взагалі маємо можливість споглядати у прямій трансляції через youtube-канали народних депутатів ВРУ. ТСК, про яку йде мова у цій публікації, такою прозорістю не відрізнялась.

Про механізм діяльності ТСК

Для реалізації визначених основних завдань ТСК активно користувалася своїм правом на отримання необхідних для своєї діяльності інформації, документів, матеріалів та інших відомостей, що стосуються предмета розслідування від: ДПС, Держмитслужби, Нацбанку, БЕБ, Нацполіції (та окремо від Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції), Держфінмоніторингу, Мінекономіки тощо.

У рамках здійснення контрольної функції та перевірки обставин, що можуть свідчити про порушення податкового та валютного законодавства у сфері ЗЕД, переважно у 2022–2024 роки, Комісією було запитано інформацію, зокрема:

ДПС щодо:

• реєстрації податкових накладних (далі – ПН) за операціями з окремими групами товарів відповідно до кодів УКТЗЕД;
• обсягів валютної виручки, строків повернення якої в Україну не було дотримано, в розрізі суб’єктів господарювання (далі – СГ);
• наявності податкового забезпечення та обсягів експорту окремих компаній;

Держмитслужби щодо:

• операцій з товарами, що класифікуються за окремими товарними позиціями згідно з УКТЗЕД;
• алгоритмів дій митних органів, спрямованих на виявлення фактів та запобігання неповерненню валютної виручки, протидію виведенню валютних цінностей, а також механізмів взаємодії з ДПС, НБУ та іншими державними органами;
• використання інструментів автоматизованого ризик-менеджменту під час митного оформлення товарів;
• кількості зафіксованих порушень за 2022–2024 роки, зокрема випадків експорту без своєчасної оплати, без відкритих валютних рахунків, а також відомостей про відкриття кримінальних проваджень щодо відповідних правопорушень;
• результатів службових розслідувань і перевірок дій або бездіяльності посадових осіб митниць, які могли сприяти ухиленню від повернення валютної виручки;

Нацбанку – про обсяги неповернення валютної виручки або повернення з порушенням встановлених законодавством строків;

БЕБ щодо:

• неповернення валютної виручки в Україну після проведення експортних операцій;
• ухилення від оподаткування шляхом виведення валютних коштів за кордон;
• фіктивного експорту з використанням підприємств із ознаками ризиковості;
• зловживання отримання сертифікатів про форс-мажор чи підробленими документами для уникнення відповідальності;
• взаємодії з Держмитслужбою, ДПС, Нацбанком та іншими державними органами в частині протидії незаконному виведенню валютних коштів;
• основних заходів економічної безпеки, впроваджених БЕБ для мінімізації втрат державного бюджету та запобігання незаконним валютним операціям;
• статистичної інформації відомства з порушеного питання за 2022–2024 роки;

Нацполіції щодо:

• виявлених фактів створення організованих злочинних угруповань, що діяли з метою ухилення від валютного контролю;
• фіктивного експорту, за яким не здійснювалося повернення валютної виручки;
• можливих корупційних зв’язків посадових осіб, які могли сприяти зазначеній діяльності;
• взаємодії з БЕБ, СБУ, Нацбанком, ДПС, а також щодо наявності міжвідомчих груп та координаційних механізмів, спрямованих на запобігання незаконному виведенню капіталу за кордон;
• статистичної інформації відомства з порушеного питання за 2022–2024 роки;

Окремо до Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції щодо:

• виявлених фактів створення організованих злочинних угруповань, що ухиляються від валютного контролю;
• випадків фіктивного експорту без повернення валютної виручки на розрахункові рахунки в уповноважених банках;
• можливих корупційних зв’язків посадових осіб, які сприяли такій діяльності;
• взаємодії з БЕБ, СБУ, Нацбанком, ДПС, а також про наявність міжвідомчих груп і координацію заходів з протидії незаконному виведенню капіталу;
• статистичної інформації за 2022–2024 роки з порушеного питання;

Держфінмоніторингу щодо:

• операцій з експорту товарів (продукції) без повернення валютної виручки;
• операцій з ознаками штучного заниження контрактної вартості, дроблення платежів, залучення фіктивних нерезидентів;
• операцій з виведення коштів у ризикові юрисдикції;
• наявного аналізу ролі пов’язаних осіб, типових схем ризикової поведінки, а також фактів використання підставних українських експортерів, які припиняють діяльність без повернення валютної виручки;
• статистичної інформації відомства з порушеного питання;
• міжнародної співпраці в рамках міжнародних мереж фінансової розвідки;

Міністерства економіки – щодо СГ, які зверталися до Міністерства із заявою про продовження строку повернення валютної виручки, а саме, щодо:

• переліку таких СГ;
• суми валютної виручки, зазначені у відповідних заявах;
• інформації про ухвалені рішення (позитивні або негативні) за результатами розгляду таких заяв.

Також ТСК в рамках своєї діяльності залучала наукову, експертну та громадську підтримку, зокрема, співпрацювала з Дослідницькою службою ВРУ, Державним податковим університетом, громадською організацією «ID Ukraine» тощо.

У процесі здійснення своєї діяльності Комісія проводила численні робочі зустрічі, на яких обговорювалася проблематика неповернення валютної виручки, а також використовувала інформацію, отриману її членами під час реалізації депутатських повноважень, зокрема, за наслідками значної кількості направлених депутатських звернень.

Про результати діяльності ТСК

ТСК встановлено:

• неповернення валютної виручки створює низку істотних ризиків для національної економіки України:

  • відплив капіталу,
  • тиск на курс гривні,
  • зменшення податкових надходжень,
  • тінізація економіки,
  • легалізація доходів сумнівного походження.

• наявність системних порушень валютного та податкового законодавства у сфері ЗЕД, а саме:

  • масове неповернення валютної виручки у встановлений строк;
  • здійснення фіктивного експорту за участю підприємств з ознаками ризиковості;
  • виведення коштів через офшорні та транзитні схеми, у т. ч. із залученням підконтрольних нерезидентів;
  • відсутність належної координації між органами, що здійснюють валютний та митний контроль;
• окрему проблему, якою є некоректність здійснення повідомлення про можливе порушення валютного законодавства, зокрема при імпорті природного газу, внаслідок недосконалого регулювання;
• проблему неповернення валютної виручки має і нормативно-правові, і організаційні чинники, що потребують подальшого системного врегулювання та посилення державного контролю;
• законодавством не передбачена кримінальна відповідальність за неповернення валютної виручки, а санкції до нерезидентів за такі порушення наразі не застосовуються тощо.

Станом на першу половину 2025 року обсяг порушень у сфері повернення валютної виручки перевищує $8 млрд, при цьому найбільша частка припадає на аграрну продукцію (таку ж оцінку було наведено і у проєкті Попереднього звіту ТСК).

Існують також необґрунтовані та економічно не існуючі порушення повернення валютної виручки під час здійснення операцій з імпорту природного газу, що вимагає вдосконалення валютного регулювання.

ТСК встановлено наявність і формально законних механізмів уникнення відповідальності, і поширених протиправних схем. Зокрема, виведення коштів через фіктивних експортерів, які після разової операції припиняють свою діяльність, або «технічних» імпортерів, які користуються пільговим режимом оподаткування.

У липні 2025 року була здійснена спроба експорту сої «у митному режимі переробки», що дозволило уникнути створення експортного забезпечення.

Окремою проблемою є згадана вище некоректність здійснення повідомлення про можливе порушення валютного законодавства, зокрема при імпорті природного газу внаслідок недосконалого регулювання. Це зумовило необхідність ініціювання та проведення великої кількості податкових перевірок та мало наслідком зупинення закачування газу приватними трейдерами до українських газосховищ, що, своєю чергою, фактично підірвало енергетичну безпеку України, а також призвело до зайвих витрат коштів державного бюджету та НАК «Нафтогаз України» на закупівлю природного газу.

Феномен «сірого експорту» має комплексні негативні наслідки:

• втрата валютної виручки,
• сприяння девальвації гривні,
• недофінансування оборонного сектору,
• втрати державного бюджету через несплату ПДВ,
• перенавантаження дорожньої інфраструктури нелегальним транспортом,
• викривлення конкурентного середовища тощо.

Висновки та рекомендації ТСК

Проблема неповернення валютної виручки та фіктивного експорту має системний характер і є однією з ключових загроз фінансовій стабільності та економічній безпеці країни.

За оцінками експертів, «у разі забезпечення належного повернення валютної виручки Україна могла б значно зменшити залежність від зовнішніх кредитів, зокрема МВФ, та уникнути втрат державного бюджету на десятки мільярдів гривень».

Загальна сума операцій щодо неповернення валютної виручки становить понад $8 млрд. Особливо негативний ефект від них стався на аграрному ринку та ринку природного газу.

Відсутність належної координації між контролюючими органами знижує ефективність валютного та митного контролю, що сприяє розвитку тіньових схем у ЗЕД.

Недосконале регулювання, зокрема щодо обліку валютних операцій при імпорті природного газу, мало негативні наслідки для енергетичної безпеки України та призвело до зайвих втрат коштів державного бюджету та НАК «Нафтогаз України».

Комісія рекомендує посилити законодавчі та удосконалити практичні правові механізми контролю за поверненням валютної виручки, зокрема шляхом запровадження чітких критеріїв для суб’єктів експорту та застосування жорстких санкцій за їх порушення.

Висновок

Проєкт Звіту ТСК констатує наявність істотних проблем у поверненні валютної виручки в Україну та підтверджує проблему виведення капіталу за межі України.

Він є цікавим, але був би набагато цікавішим та результативнішим, якби він був менш загальним та містив більше конкретики та прикладів (навіть анонімізованих).

Співставлення остаточної версії звіту із проєктом Попереднього звіту (відсутність істотних змін у редакціях) дозволяє зробити висновок, що протягом другого півріччя функціонування ТСК діяльність якщо і відбувалась, то мала формальний характер.

Рекомендації Звіту абстрактні та формальні (посилити законодавство, удосконалити правовий контроль, застосовувати більш жорсткі санкції за неповернення валютної виручки). Схоже, що бездумне посилення санкцій – стандартна реакція всіх гілок нашої державної влади на будь-які проблеми.

За рік своєї діяльності, особливо за друге півріччя, ТСК за допомогою фахівців відповідних міністерств та відомств, науковців та експертів могла б напрацювати і конкретні законопроєкти та проєкти нормативно-правових актів з порушеного питання та вжити заходів щодо налагодження відповідної взаємодії між органами, що здійснюють валютний та митний контроль тощо. Відсутність таких конкретних проєктів та заходів сприяє подальшому витоку валютної виручки.

Сподіваємось, що Звіт ТСК належним чином набуде свого офіційного статусу та матиме практичні наслідки, які призведуть до реального покращення ситуації з повернення валютної виручки в країну.