Процедура взаємного узгодження як один з інструментів захисту від фіскального свавілля

Вже неодноразово в попередніх публікаціях ми наголошували на тому, як важливо правильно визначити актуальний статус податкового резидентства платника податку, адже саме він має ключове значення як для встановлення обсягу податкових зобов’язань відповідного платника, а іноді й підконтрольних йому юридичних осіб, так і для уникнення штрафів за невиконання тих чи інших адміністративних обов’язків щодо належного та своєчасного декларування та звітування.

Сьогодні, в ситуації, коли понад 8 мільйонів українців вимушено проживають за межами України, і, при цьому, єдиним гарантованим механізмом «втрати» податкового резидентства України є оформлення виїзду на постійне місце проживання за кордон, що передбачає особисте подання та отримання документів, а для чоловіків ще й зняття з обліку у військкоматі, вочевидь, далеко не всі українці мають технічну можливість оформити виїзд на ПМЖ. До того ж далеко не всі українці фактично мають намір постійно проживати за межами України. Для багатьох це все ще тимчасовий вимушений захід захисту себе та своїх близьких.

Водночас, як ви пам’ятаєте, податкове резидентство — це ознака, що вказує на максимально тісний контакт людини з країною, якій вона має сплачувати податки. І в контексті податкового резидентства важливо розуміти, що відповідний статус визначається окремо на кожен календарний рік.

Таким чином, із врахуванням того факту, що більшість людей екстрено іммігрували у лютому-березні 2022 року, без оформлення виїзду на ПМЖ та без закриття українських ФОПів, існує висока ймовірність того, що, фактично, такі українці стали податковими резидентами іноземних країн фактичного проживання, якщо не у 2022 році, то точно у 2023, але Україна продовжує вважати їх власними податковими резидентами та, відповідно, очікувати від них декларування та оподаткування ВСІХ СВОЇХ доходів, в тому числі іноземних, в Україні, що, вочевидь, створює підґрунтя для численних податкових спорів.

Тож, сьогодні знайомимо вас з одним із дієвих інструментів захисту інтересів сумлінних платників податків від фіскального свавілля, зокрема, з процедурою взаємного узгодження. І одразу застерігаємо, що даний інструмент, перш за все, є інструментом захисту законних інтересів платників податків, і НЕ рекомендований для використання «креативними» платниками, які мають на меті не сплачувати податки в жодній країні, або протиправно зменшувати розмір власних податкових зобов’язань, користуючись недоліками системи.

Що таке процедура взаємного узгодження

Як відомо, в ситуації, коли декілька країн, згідно з нормами локального законодавства, мають підстави для визнання особи власним податковим резидентом, для визначення актуального статусу податкового резидента і, відповідно, податкових зобов’язань такої особи буде застосовуватись відповідна конвенція про уникнення подвійного оподаткування між країнами-претендентами. Для довідки, на сьогодні, між Україною та іншими державами укладено 72 конвенції.

Якщо ж особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від інших засобів правового захисту подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, якщо застосування такої процедури передбачено положеннями відповідної конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Простими словами, процедура взаємного узгодження - це процедура, коли:

• обсяг податкових зобов’язань узгоджується не між платником податку та фіскальним органом тієї чи іншої країни, яка претендує на оподаткування доходів такої особи, а між компетентними органами держав, між якими укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування;
• в ситуації, коли, на думку платника податків, фіскальна служба тієї чи іншої країни неправильно застосувала положення відповідної конвенції та помилково оподаткувала або має намір оподаткувати доходи такого платника податку.

Слід зазначити, що порядок подання та розгляду заяв про застосування процедури взаємного узгодження, як правило, передбачений нормами внутрішнього законодавства, тож особа, яка має намір його застосувати, перш за все, має звернутися до законодавства тієї країни, до компетентного органу якої вона має намір звернутися із відповідною заявою.

Якщо говорити про Україну, то порядок проведення процедури взаємного узгодження врегульовано Податковим кодексом України. При цьому, право на подання такої заяви мають як резиденти, так і нерезиденти, за умови, що таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування із країною резидентства нерезидента.

Коли та куди подається заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження

Якщо процедура взаємного узгодження ініціюється в Україні, відповідна заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до Міністерства фінансів України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.

Така заява може бути подана або ДО ПОЧАТКУ або ПІСЛЯ проведення податкової перевірки та обов’язково має містити опис обставин, які свідчать про можливість порушення прав платника податків, що випливають з міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо заява подається платником податків ПІСЛЯ ОСКАРЖЕННЯ результатів податкової перевірки в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ, така заява має бути подана протягом 10 робочих днів після отримання рішення за результатами оскарження.

Дуже важливо одночасно з поданням заяви про взаємне узгодження письмово повідомити податкову службу про її подання, адже в такому випадку спірні грошові зобов’язання з питань, порушених у заяві, вважатимуться неузгодженим до завершення розгляду заяви (тобто, штрафні санкції за невиконання таких грошових зобов’язань не нараховуватимуться).

У тому випадку, коли платник податків НЕ ОСКАРЖУЄ спірне податкове рішення-повідомлення в адміністративному порядку (тобто, у вищий за ієрархією податковий орган), строк для подання заяви про взаємне узгодження становить 1095 календарних днів з дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного за результатами податкової перевірки.

При цьому, резиденти України, які вважають, що іноземні фіскали оподаткували або мають намір їх оподаткувати з порушенням положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, мають право звернутися до Міністерства фінансів України із відповідною заявою протягом 1095 календарних днів з дати отримання повідомлення про вчинення дії або прийняття рішення відповідним органом іноземної держави.

Як здійснюється розгляд заяв у справах за процедурою взаємного узгодження

Під час розгляду заяви компетентний орган України:

• здійснює перевірку документів, наданих платником податків, на відповідність вимогам до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження;
• перевіряє наявність підстав для розгляду або відмови у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження згідно з міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, на підставі якого подано заяву.

Під час розгляду заяви компетентний орган України має право запитувати у платника податків додаткові документи та пояснення, що стосуються обставин, викладених у заяві, або вимагати усунення порушень, допущених платником податків під час складання документів.

Строк розгляду заяви про застосування процедури взаємного узгодження становить 60 робочих днів з дати отримання заяви від платника податків. НЕ ПЛУТАТИ ЗІ СТРОКОМ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ!

Через 60 робочих днів Мінфін лише повідомляє платника податків про початок розгляду або відмову в розгляді справи за процедурою взаємного узгодження із зазначенням причини відмови.

Розгляд справи за процедурою взаємного узгодження

За результатами проведення консультацій з компетентним органом іншої країни за процедурою взаємного узгодження Мінфін, як компетентний орган України повідомляє платника податків та ДПС у письмовій формі про результати розгляду справи не пізніше п’яти робочих днів за днем прийняття рішення.

Дуже важливо розуміти, що податкові органи не мають права приймати будь-які рішення, які суперечать домовленостям, досягнутим у рамках процедури взаємного узгодження.

Якщо компетентні органи досягли домовленостей, якими визнано повністю або частково, що платник податку піддавався або піддається оподаткуванню, яке не відповідає умовам міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, податкова скасовує податкові повідомлення-рішення, зобов’язання за якими були предметом оскарження, і направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах суми, обґрунтованість нарахування якої була визнана в межах домовленостей між компетентними органами.

Ще важливіше розуміти, що процедура взаємного узгодження НЕ МОЖЕ проводитися ОДНОЧАСНО з оскарженням в адміністративному або СУДОВОМУ порядку щодо ТОГО САМОГО рішення контролюючого органу.

Рішення контролюючого органу НЕ МОЖЕ бути оскаржене в адміністративному порядку після досягнення домовленостей за результатами його розгляду за процедурою взаємного узгодження, але МОЖЕ БУТИ оскаржене в суді, і, відтак, може бути непоганим проміжним інструментом захисту прав платника податків, що може бути застосований після оскарження спірного рішення в адміністративному порядку, але до його оскарження в суді.