Профіскальні КІК-новини щодо штрафів і не тільки

Звершується третій рік функціонування української версії правил про контрольовані іноземні компанії (КІК).

Тож оновімо наше трирічне резюме того, яким чином правила сприймаються саме податковим органом, і яке актуальне висвітлення фіскальної позиції нам на сьогодні відоме (ані як платники податків, ані як експерти ми не зобов’язані його поділяти, але його точно слід враховувати у своєму податковому плануванні).

Щодо збільшення КІК-податків через “ресурсний” законопроєкт

Через набуття чинності 01 грудня 2024 р. законом № 4015-IX (той самий одіозний ресурсний законопроєкт №11416-д) про підвищення податків, буде підвищено і податкове КІК-навантаження для контролерів фізичних осіб з 2025 року:

1. Для випадків “наскрізних дивідендів українського походження”, що становитимуть частину прибутку КІК —  від діючих 6,5% до 10%, відповідно
2. Для випадків своєчасного (до дати подання відповідного Звіту про КІК за повною формою) фактичного отримання розподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 10,5% до 14%, відповідно
3. Для випадків нерозподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 19,5% до 23%, відповідно

Щодо штрафів за порушення правил КІК

31 грудня 2024 р. закінчується термін подання повного звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2023 звітний (податковий) рік (пп. 39-2.5.4 ПКУ). І відповідні податкові служби в регіонах, ДПС у м. Києві нагадують всім вірогідним контролерам про необхідність КІК-звітування, зауважуючи, що “за невиконання правил КІК до контролюючої особи КІК застосовується фінансова відповідальність у вигляді накладення штрафу, розмір якого визначений п. 120.7 ПКУ.”

Нижче — приклад повідомлення столичних податківців.

Тож незважаючи на наявний п. 72 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, позиція контролюючого органу вже сформована і вона зводиться до того, що КІК порушення фіксуються від початку 2022 року, і штрафні санкції будуть накладатись на певних порушників за невідповідність КІК- правилам від початку 2022 року, проте, саме нарахування штрафів і надсилання порушникам відповідних ППРок за законодавством можливе не раніше, ніж сплине 6 місяців після місяця, в якому буде припинений воєнний стан.

Про те, що положення вказаного пункту 72 лише відтерміновує застосування відповідальності за порушення, передбачені абзацами першим — восьмим пункту 120.7 ПКУ, і що таке тлумачення норми погоджено із Міністерством фінансів України, ДПС України повідомила на своєму сайті 25 жовтня 2024 р.

Аналогічна позиція висвітлена і в ІПК від 16.09.2024 № 4467/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.

Тобто, якщо Ви, припустимо, контролер КІК, що створив у 2022 році одноосібний КІК, який потім у 2023 році переоформив на іншу особу через купівлю-продаж і не подав до сьогодні ані Повідомлення про набуття статусу контролера у 2022 р., ані Повідомлення по втрату статусу контролера, ані Звіт про КІК за звітний 2022 рік, а воєнний стан буде припинений, наприклад, за наслідками 2026 року, це означатиме, що влітку 2027 року ДПС України має право нарахувати Вам, щонайменше, 3 штрафи за КІК-порушення 2022-2023рр. на загальну суму 1 514 000 гривень (станом на 2024 р.): 

1. Неподання “вхідного” Повідомлення про КІК у 2022 р. — 302 800  грн.
2. Неподання звіту про КІК за наслідками 2023 р. — 908 400 грн.
3. Неподання “вихідного” Повідомлення про КІК у 2023 р. — 302 800 грн.

Причому, якщо з врахуванням цих ризиків Ви до кінця 2024 року виправите помилки, і будуть подані вищезгадані 3 документи, тоді Вам загрожуватиме лише штраф за несвоєчасно поданий Звіт про КІК в розмірі 151 400 гривень. Економія в 1 362 600 грн. на імовірних податкових санкціях. Тож не нехтуйте можливістю самостійного виправлення помилок з подання КІК-звітності.

Додатковим стимулом “не розслаблятись” має стати нагадування, що з 2024 року в Україні запрацював автоматичний обмін фінансовою інформацією для податкових цілей за стандартом СRS.

І, відповідно до викладеної на сайті ДПС інформації, станом на 19.11.2024р., за результатами першого інформаційного обміну CRS, ДПС забезпечено отримання інформації від близько 50 іноземних юрисдикцій та  направлення інформації до 51 іноземної юрисдикції.

Враховуючи різне нормативно-правове регулювання питань щодо CRS, що діють у різних юрисдикціях світу, які є учасниками Багатосторонньої угоди CRS, отримання ДПС інформації про іноземні фінансові рахунки податкових резидентів України від повного переліку можливих країн — партнерів очікується у вересні 2025 року.

Наразі ДПС здійснює обробку та аналіз отриманої інформації про суми залишків коштів на фінансових рахунках, суми зарахувань (надходжень) на рахунки за операціями, здійсненими впродовж 2023 року та співставлення одержаної інформації із даними податкових декларацій ідентифікованих осіб.

Щодо підготовки аудиторських висновків для КІК-офшорів, підготовлених українськими аудиторами

В ІПК від 27.09.2024 № 4639/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, після звичайного цитування податкових норм, ДПС підсумково зазначила, що письмовий висновок аудиторської компанії, який підтверджує фінансову звітність КІК, готується тією аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції. Та при цьому додала, що “вимогами ст. 39-2 ПКУ не регламентовано вимоги щодо підтвердження факту наявності у суб’єкта аудиторської діяльності права на проведення аудиту фінансової звітності у відповідних іноземних юрисдикціях”.

Які висновки з цієї ІПК можуть для себе зробити платники податків:

1. Мабуть, українські податківці вічно будуть уникати прямих відповідей на поставлені питання, ігноруючи те, що ІПК повинна містити “обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства” (як це передбачено п. 52.3 ПКУ).
2. Податківці так і не визначились, які аудиторські висновки вони готові приймати на підтвердження достовірності й коректності фінансової звітності іноземних компаній.
3. Контролер може звернутись до суб’єкта аудиторської діяльності, якого включено до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності України, для підтвердження фінансової звітності офшорних КІК, якщо контролер зможе довести право цих аудиторів проводити аудит такої фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції самостійно визначеним способом (адже ПКУ не регламентовано вимоги щодо підтвердження факту наявності у суб’єкта аудиторської діяльності такого права).

Щодо визначення активних доходів

Нагадую, що в разі, коли КІК зареєстрований в країні, з якою в України укладена угода про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому менше 50% з загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел  КІК отримує в формі пасивних доходів, то нерозподілений скорегований прибуток такої КІК звільняється від оподаткування на рівні українського контролера.

Тож для пільгових КІК важливо визначитись із часткою активних доходів, особливо у випадках, коли сукупний річний дохід всіх КІКів контролера із всіх джерел перевищує 2 мільйони євро.

Із ІПК № 4186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 23.08.2024 року можна дійти висновку, що контролюючий орган, на прикладі доходу, отриманого КІК від списання кредиторської заборгованості за раніше отриманими позиками, фактично робить висновок, що для випадків отримання КІК-доходів, не віднесених пп. 14.1.268 ПКУ до “пасивних”, КІК самостійно у своїй обліковій політиці визначає, які її доходи вважаються активними, а які пасивними, проте, в межах, передбачених стандартами (МСФЗ чи локальними) або іншими нормативними документами.

Щодо заповнення граф 31-33 звіту про КІК

Контролюючий орган вчергове підтвердив у низці ІПК, що:

1. Графи 31—33 підлягають заповненню навіть по пільговим “звільненим” КІК
2. У графах 31—33 Звіту про КІК відображаються всі без винятку операції КІК з нерезидентами (пов’язаними особами чи резидентами із країн чи ОПФ, затверджених Постановами КМУ №480 від 04.07.2017 р.  та 1045 від 27.12.17 р.), із зазначенням: переліку операцій, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку — ІПК від 09.09.2024 № 4370/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо
3. У графах 31—33 Звіту про КІК відображаються операції КІК з нерезидентами відносно самої цієї КІК (а не відносно України, за визначенням ПКУ) — ІПК від 09.09.2024 № 4370/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Щодо зайво (помилково) поданих звітів про КІК

Восени 2024 року кілька десятків ІПК стосувались, в тому числі, питання наслідків безпідставного помилкового подання звітів про КІК.

Це достатньо поширені ситуації, коли не визначившись із власними обставинами резидентського статусу, із складом можливих контролерів тощо, під “тиском” новинного фонду тощо, громадяни України подавали Звіти про КІК в тих випадках, коли відповідно до більш ґрунтовного аналізу фактичних обставин нормативні підставі для такого подання були відсутні. Отже, логічно, що в подібних ситуаціях такі “контролери” звернулись за роз’ясненнями до податкової служби щодо того, як діяти в частині помилково поданих Звітів про КІК.

На що контролюючий орган вчергове формально відписувався, що чиним законодавством не передбачено процедуру визнання звіту про КІК недійсним. Платник податків має право подати інформаційний лист через електронний кабінет платника податків або безпосередньо у відділенні податкової служби з обґрунтованим поясненням щодо помилкового подання звіту про КІК.

ІПК від 13.09.2024 № 4450/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, № 4451/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, тощо.