Що об’єднує трансфертне ціноутворення і контролюючі іноземні компанії
Трансфертне ціноутворення та контролюючі іноземні компанії (КІК) є двома важливими інструментами податкового контролю, що мають на меті запобігти відтоку капіталу з країни та мінімізувати зловживання з боку бізнесу при здійсненні міжнародних фінансових операцій.
КІК – це іноземні компанії, які перебувають під контролем резидентів іншої країни, і їх основна мета – оптимізація податкових зобов’язань. Тобто, резиденти можуть використовувати іноземні компанії для зниження податкових зобов’язань за рахунок переказу доходів у юрисдикції з нижчими податками.
В Україні з 2022 року діє законодавство щодо КІК, згідно з яким резиденти України зобов’язані декларувати і платити податки на доходи своїх КІК.
Трансфертне ціноутворення стосується встановлення цін для товарів, робіт чи послуг між пов’язаними сторонами (підприємствами однієї групи) в міжнародних операціях. Його основною метою є запобігання перекачування прибутку до юрисдикцій з нижчими податками через завищення або заниження цін на товари, послуги чи нематеріальні активи.
В Україні компанії зобов’язані звітувати про контрольовані операції, якщо їх обсяги перевищують певні пороги, а також надавати детальну документацію на запит податкових органів.
Хоча контроль за КІК і трансфертне ціноутворення є різними механізмами податкового контролю, їх об’єднує спільна мета – обмежити використання схем для мінімізації податкових зобов’язань. Обидва механізми сприяють прозорості у міжнародній діяльності компаній і захищають податкову базу держав.
Що слід враховувати
Доходи та витрати КІКів за операціями з пов'язаними нерезидентами або з нерезидентами, зареєстрованими в державах (територіях), включених до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу, або з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до спеціального переліку, визначаються за принципом «витягнутої руки».
Якщо доходи КІК за цими операціями виявляються нижчими за ті, що були б отримані відповідно до принципу «витягнутої руки», розрахованого за правилами статті 39, вони збільшуються на суму різниці.
Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії в зазначених операціях виступала інша контрольована іноземна компанія, то ця інша компанія має право пропорційно коригувати фінансовий результат за такою операцією, зменшуючи його на відповідну різницю.
Якщо витрати КІК за такими операціями перевищують рівень, визначений за принципом «витягнутої руки», скоригований прибуток КІК додається до цієї різниці. У випадку, коли контрагентом є інша КІК, вона також має право зменшити свій фінансовий результат на цю різницю.
Контролюючий орган має право вимагати від контролюючої особи документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК, якщо їхній річний обсяг перевищує 10 мільйонів гривень, а загальний дохід КІК становить понад 150 мільйонів гривень.
Протягом 60 календарних днів з моменту отримання запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, контролююча особа зобов’язана подати відповідну документацію або відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, або відповідно до законодавства країни, де зареєстрована перевірена іноземна компанія, з перекладом документації на українську мову.
Якщо контролююча особа не надає необхідний документ, контролюючий орган має право збільшити оподатковуваний прибуток контрольованої іноземної компанії на 30% від суми доходів або витрат, по яких документація з трансфертного ціноутворення або копії первинних документів не були надані.
Якщо контролюючий орган виявляє, що подана документація з трансфертного ціноутворення не відповідає вимогам статті 39 Кодексу, він має право самостійно розраховувати розмір доходів і витрат контрольованої іноземної компанії за цими операціями, дотримуючись норм статті 39, та, відповідно, збільшити оподатковуваний прибуток компанії.
У звіті про контрольовані іноземні компанії необхідно зазначити всі операції з нерезидентами – пов’язаними особами, а також з нерезидентами, зареєстрованими в країнах (на територіях), які входять до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких внесена до переліку, затвердженого згідно з підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Як відчуває на собі ці зміни бізнес?
Український бізнес загалом неоднозначно реагує на посилення контролю у сфері КІК і трансфертного ціноутворення, що зумовлено необхідністю адаптації до нових вимог.
Нові правила вимагають значних витрат на юридичні, бухгалтерські та аудиторські послуги, оскільки компанії зобов’язані розробити й підтримувати детальну звітність щодо операцій із пов’язаними сторонами та контрольованими іноземними компаніями.
Це особливо відчутно для середнього та малого бізнесу, який не завжди має ресурси для найму кваліфікованих фахівців.
Деякі компанії почали переглядати структуру власності та операційні моделі для зниження ризику оподаткування в Україні. Це включає, наприклад, зміну контролю над іноземними активами чи перегляд механізмів здійснення міжнародних операцій.
Компанії почали приділяти більше уваги процесу встановлення внутрішньогрупових цін, щоб уникати конфліктів із податковими органами.
Багато компаній розглядають використання спеціалізованого програмного забезпечення для обґрунтування цін, зважаючи на зростаючий інтерес ДПС до контрольованих операцій.
Українські підприємці часто висловлюють занепокоєння щодо частих змін податкового законодавства та непередбачуваності регулювання, оскільки зміни в сфері КІК і трансфертного ціноутворення додають складності. Бізнес побоюється посилення перевірок і штрафів, особливо в умовах, коли практика застосування нових норм ще не є стабільною.
Сьогодні бізнес активно шукає консультацій з державними органами та профільними експертами, що свідчить про високий інтерес до коректного застосування нових норм.
Водночас є запит на чіткіші рекомендації та практичні інструкції від ДПС.
Коли підприємство звертається до податкового органу за консультацією, податкова часто надає відповідь таким чином, що вона залишається незрозумілою.
На жаль, між бізнесом і податковою не завжди відбувається зворотній зв’язок. Не буде зайвим, якщо податкова почне збирати відгуки від підприємств щодо якості наданих консультацій і почне враховує їх для подальшого покращення комунікації.
Як бачимо Україна активно працює над посиленням податкового контролю та впровадженням міжнародних стандартів у сфері контролю за іноземними компаніями та трансфертним ціноутворенням.
Але сьогодні Державна податкова служба (ДПС) потребує вдосконалення та підготовки фахівців з трансфертного ціноутворення та міжнародного податкового контролю. Складність оцінки трансфертних цін і контроль за КІК вимагають високої кваліфікації, доступу до міжнародних баз даних і сучасного програмного забезпечення для аналізу фінансових операцій.
Держава розширює співпрацю з міжнародними організаціями, як-от ОЕСР, з метою інтеграції в систему автоматичного обміну податковою інформацією (CRS). Але доступ до глобальних податкових баз даних ще потребує вдосконалення, що покращить здатність відстежувати іноземні активи.
