У нещодавній публікації про новий Федеральний закон Швейцарії про прозорість юридичних осіб (Federal Act on the Transparency of Legal Entities /TLEA) ми обіцяли продовжити розмову про зміни, внесені ним до Федерального закону Швейцарії про боротьбу з відмиванням коштів (AMLA). 

Тож сьогодні поговоримо про поширення обов’язків AML due diligence на надавачів юридичних послуг.

Спробуємо розібратися, як на шляху до остаточної редакції положення закону суттєво втратили гостроту та стали сильно поміркованими, у зв’язку з чим цей закон навіть охрестили "беззубим тигром"

Про які обов’язки ідеться?

Ідентифікація клієнтів та бенефіціарних власників, визначення і документування мети та предмета операції чи правочину та проведення додаткових перевірок у разі ідентифікації операції чи правочину як таких, що мають «високий ризик». 

Крім того, на юристів та консультантів покладаються обов’язки із вжиття відповідних організаційних заходів, наприклад, проведення тренінгів для співробітників та впровадження внутрішніх перевірок дотримання співробітниками AML/CFT вимог. 

На кого покладені відповідні обов’язки? 

Прийнятий закон не поширює дію AMLA на всіх юристів, нотаріусів та консультантів. 

Натомість, відповідні AML зобов’язання покладені на фізичних та юридичних осіб, які, при здійсненні своєї професійної діяльності, задіяні в (1) операціях з нерухомістю; (2) створенні та реєстрації юридичних осіб; (3) правочинах щодо купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав тощо.

Втім, навіть цей досить обмежений перелік має свої винятки. 

Так до операцій з нерухомістю, які не підпадають під дію AMLA, відносяться операції, що регулюються сімейним та спадковим правом, а також операції щодо нерухомості, яка використовується з метою власного проживання. Крім того, якщо нерухомість перебуває у власності юридичних осіб та коштує менше 5 мільйонів швейцарських франків, то операції щодо неї також не підпадають під дію AMLA. 

Крім того, юристи та нотаріуси, що надають послуги, повʼязані із судовими провадженнями (кримінальними, адміністративними чи арбітражними), повністю виключені із зобов’язань за AMLA. Так само винятками щодо дії AMLA стали фізичні або юридичні особи, які мають право надавати послуги у сфері обов’язкового аудиту. 

Що не так?

До AML реформи Швейцарія підступилася у 2023 році, почавши розробляти перші проекти майбутнього TLEA. 

Первинно законодавець планував розширити прямі AML зобов’язання із проведення належної юридичної перевірки на всіх консультантів та представників юридичних професій під час здійснення ними діяльності, що має відношення до операцій із «високим ризиком». При цьому до таких послуг планували віднести як створення юридичних осіб та структурування бізнесу, трастові та фідуціарні послуги, так і всі правочини із нерухомим майном. 

Відповідно, надавачі юридичних послуг мали б універсальне зобов’язання щодо встановлення та звітування щодо особи клієнтів, кінцевих бенефіціарних власників та походження коштів, задіяних у таких операціях.

При цьому, всі операції із нерухомістю, розрахунок за якими мав здійснюватися грошовими коштами, мали б проходити AML перевірки незалежно від вартості відчужуваного об’єкту. 

Тобто, у випадку прийняття відповідних норм всі консультаційні послуги, що так чи інакше могли слугувати приховуванню особи справжнього власника, мали б прямо регулюватися AML/CFT законодавством Швейцарії. 

Головним же каменем спотикання у фінальному законі став саме принцип конфіденційності та збереження адвокатської таємниці. 

Юристи та нотаріуси зобов’язані повідомляти інформацію про підозрілу діяльність відповідним державним органам лише у випадку одночасної наявності таких умов: (і) такі особи залучені до здійснення фінансової операції від імені та на користь клієнта, та (іі) інформація, що є у їхньому розпорядженні, не захищена принципом конфіденційності чи адвокатською таємницею.

Очевидно, що прийняття саме таких правил фактично зробить цей закон неефективним.