Солідарна відповідальність та ефективна взаємодія в державній наглядовій діяльності щодо об’єктів спільного регулювання

Сьогодення свідчить, що багато країн досі не впровадили в повному обсязі вимоги FATF щодо віртуальних активів та постачальників послуг, пов’язаних із оборотом віртуальних активів (ППВА), для запобігання їхньому використанню у незаконній фінансовій діяльності. Відсутність реалізації цих вимог (Рекомендація 15 FATF) створює значні прогалини у глобальній системі, які використовують злочинці та терористи. 

У лютому 2023 року Пленарне засідання FATF погодило дорожню карту для посилення впровадження стандартів FATF щодо віртуальних активів і постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. FATF провела оцінку поточного рівня впровадження стандартів у межах глобальної мережі. 

Після 12-місячного процесу збору та аналізу інформації FATF публікує таблицю, яка показує статус впровадження Рекомендації 15 країнами-членами FATF та іншими юрисдикціями, де активність ППВА є найбільш значущою. 

FATF у своєму звіті щодо статусу впровадження Рекомендації 15 наголошує на важливості виконання урядами своїх зобов’язань щодо стандартів ПВК/ФТ у сфері віртуальних активів. Це необхідно для ефективної боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму на національному і глобальному рівнях. Звіт також спрямований на підтримку юрисдикцій у регулюванні та нагляді за ППВА щодо ПВК/ФТ.

Звіт включає 38 членів FATF, які мають бути лідерами у впровадженні стандартів ПВК/ФТ, та 20 інших юрисдикцій, визначених за обсягом торгівлі віртуальними активами (ППВА, які відповідають за, щонайменше, 0,25% глобального обсягу) чи за кількістю користувачів (понад 1 млн). 

 Додаткові 20 юрисдикцій із суттєвою активністю у сфері ППВА: Багамські Острови, Кайманові Острови, Колумбія, Кіпр, Єгипет, Естонія, Гібралтар, Казахстан, Литва, Мальта, Нігерія, Філіппіни, Польща, Сейшели, Таїланд, Україна, ОАЕ, Венесуела, В'єтнам, Британські Віргінські Острови. 

Аналіз даних прогресу звіту показав:

• 100% юрисдикцій провели або проводять оцінку ризиків у сфері ППВА (Австралія, Фінляндія, Греція, Малайзія, Португалія — у процесі); 
• 9% заборонили або перебувають у процесі заборони використання ППВА (Китай, Єгипет, Саудівська Аравія, Сейшели та Індонезія — у процесі);
• 17% не створили регуляторної бази для реєстрації чи ліцензування ППВА (В'єтнам, Нова Зеландія, Туреччина, Аргентина, Колумбія); 
• 22% не зареєстрували ППВА на практиці (Україна, Аргентина, Колумбія та інші);
• 28% не вжили примусових заходів щодо ППВА (Україна, Аргентина, Бразилія, Китай та інші);
• 33% не запровадили «правила передачі» для ППВА (Україна, Австралія, Китай, Південна Африка та інші). 

Підсумовуючи, Багамські Острови — єдина юрисдикція серед 58 країн, що визнана повністю відповідною Рекомендації 15 (оцінка 2022 року). Необхідно зазначити, що 13 юрисдикцій ще не пройшли оцінку відповідності оновленим стандартам FATF. 

Таблиця зі звіту FATF є корисним довідником для розуміння стану впровадження Рекомендації 15 у різних юрисдикціях. Вона слугує інструментом оцінки ефективності національних регуляторних рамок у 58 країнах. FATF висловила особливу подяку компаніям з блокчейн-аналітики за їхній цінний внесок у цей процес. «Наша мета – встановити глобальні рівні правил гри, щоб індустрія відповідала регуляторним вимогам та зменшила можливості для зловживань у цьому секторі з боку злочинців». – Т. Раджа Кумар, президент FATF.

Сектору віртуальних активів потрібні глобально узгоджені стандарти для боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. 

Кроки, здійснені всіма членами FATF і юрисдикціями з суттєвою активністю ППВА у сфері впровадження Рекомендації 15 (показники України)

У результаті спроб урегулювати діяльність ринку віртуальних активів протягом шести років і впровадити міжнародні стандарти, оновлену Рекомендацію 15 FATF та Пояснювальну записку до неї, Правило подорожей першим кроком стало законодавство в сфері ПВК/ФТ. Таким чином, 28 квітня 2020р. набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ознайомитись з повною версією можна тут), яким передбачено реалізацію Рекомендацій FATF шляхом упровадження заходів з ПВК/ФТ на ринку віртуальних активів.

Проте, аби розпочати повноцінну легалізацію ринку віртуальних активів та впровадити ПВК/ФТ-процедури, потрібно було прийняти профільний закон, що містить основні визначення, розкриває правовий статус і ключові правила діяльності ринку. На початку 2020 року був зареєстрований проєкт Закону «Про віртуальні активи», який, після розгляду 15 липня 2020 р. у Комітеті цифрової трансформації Верховної Ради України, був відправлений на доопрацювання з основним питанням визначення правової сутності в уже чинній системі національного законодавства. 

Позитивними рисами цього законопроєкту були: класифікація віртуальних активів на незабезпечені й забезпечені, пропозиція регулювання забезпечених віртуальних активів тим державним наглядовим органом, котрий регулює об'єкт забезпечення, введення термінології і понять ринку таких активів. Також імплементовані види діяльності на ринку віртуальних активів, які підлягають обов’язковій реєстрації або ліцензуванню. Після складного шляху внесення пропозицій і голосування 17 лютого 2022 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про віртуальні активи» (далі – Закон) з пропозиціями Президента, який підписав його 15 березня 2022 р.. 

У прикінцевих положеннях Закону вказано, що він набирає чинності після внесення змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування операцій з віртуальними активами. У Верховній Раді України в листопаді 2023 року зареєстровані два проєкти Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» №10225, над яким працювала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та №10225-1 від Міністерства цифрової трансформації України, наразі триває їх обговорення. Детально порівняння цих законодавчих ініціатив ми розглянемо нижче.

Необхідно зазначити, що проєктом Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні від 07.11.2023 №10225, окрім норм щодо оподаткування віртуальних активів, пропонується нова редакція Закону України «Про віртуальні активи» та відповідні зміни до пов’язаних законодавчих актів, що імплементують вимоги Регламенту ЄС до діяльності крипторинку (Регламент Markets in Crypto assets (MiCА)).

Проєктом Закону, шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема:

• запровадження механізму оподаткування податком на прибуток підприємств віртуальних активів шляхом запровадження окремого обліку результатів та коригування фінансового результату;
• запровадження механізму оподаткування ПДФО віртуальних активів;
• операції з віртуальними активами – не є об'єктом оподаткування ПДВ;
• суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють операції з віртуальними активами, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

В обговоренні питань упровадження законодавства щодо діяльності ринку віртуальних активів приватний сектор наголошує на необхідності швидкого внесення змін до Податкового кодексу України стосовно операцій з віртуальними активами. 

Саме визначеність в оподаткуванні діяльності провайдерів послуг, пов’язаних з оборотом віртуальними активами, сприятиме швидкості реєстрації учасників ринку. Варто зауважити, що в результаті внесених змін до Закону, наглядовим органом за діяльністю ринку віртуальних активів вказано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Необхідно зазначити, що НКЦПФР - не єдиний державний регуляторний орган щодо операцій з криптоактивами та діяльності ППВА. Якщо віртуальні активи забезпечені валютними цінностями, то державним регулятором обігу таких криптоактивів є Національний банк України. Однак, з питань виконання процедур ПВК/ФТ відповідальним залишається НКЦПФР. Таким чином, ми знову стикаємось з міжрегуляторними ризиками. І ці ризики у сфері державного управління зовсім не нові.

Прикладом міжрегуляторних ризиків в державному управлінні, не вирішених шляхом чіткого розподілу сфер регулювання між регуляторами по секторах вексельного ринку та координації їхньої діяльності, залишається обіг векселів. 

Державними регуляторами обігу комерційних векселів на етапі випуску та реалізації бланків є НБУ, з питань наявності підстав для емісії та розрахунку векселями – Державна фіскальна служба, з питань торгівлі векселями – НКЦПФР. Крім того, протестом векселів займаються нотаріуси, врахуванням, авалем векселів – банки, всі вони є суб’єктами фінансового моніторингу.

В результаті, протягом щонайменше 15 років, в Україні векселі є високо ризиковими інструментами, які використовують в злочинній діяльності, зокрема, у відмиванні кримінальних доходів. Це відбувається через відсутність єдиної системи обліку руху векселів на етапах емісії, вексельних розрахунків, купівлі-продажу векселів, погашення або опротестування векселів, авалювання, доміціляції та інших вексельних операцій.

Щодо обігу криптоактивів, суб’єкти державного регулювання ринку віртуальних активів – НКЦПФР та НБУ також є суб’єктами фінансового моніторингу. Однак, відповідальною за діяльність ринку віртуальних активів в сфері ПВК/ФТ, суб’єктом державного фінансового моніторингу визначена НКЦПФР. Логічно виникає питання, яким чином НКЦПФР може впливати на використання віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, в операціях відмивання кримінальних доходів? Питання обігу стейблкоїнів, наприклад USDT, в Європі є одним з найсучасніших викликів з боку державного регулювання. 

Використовуючи напрацьовані пропозиції з державного регулювання інструментів фінансового і фондового ринків, які мають не одного регулятора, для правового запуску транспарентного ринку віртуальних активів доцільно рекомендувати розробку інтегральної системи даних про обіг віртуальних активів, залучивши до адміністрування даних всіх державних регуляторів. Якщо така система буде створена на базі Національної системи ПВК/ФТ, то і правоохоронна, і судова системи можуть бути залучені до неї. Звичайно, з відповідною системою допусків до інформації. 

Враховуючі останні стрімкі кроки в цифровій трансформації державного регулювання, така задача абсолютно прийнятна. І в якості новітнього тренду модернізації державного управління, особливо для інструментів цифрової економіки, доцільним є створення такої інтегральної системи на основі блокчейн-технології.

В системі спільного державного регулювання сектору економіки, відповідно до європейських стандартів, усі держави-члени ЄС повинні мати схеми компенсацій також для вкладників та інвесторів ринку віртуальних активів. З 1994 року в ЄС існує директива «Про програми із захисту банківських вкладів». З 1997 року – Закон «Про схеми компенсацій для інвесторів». Вимоги Регламенту ЄС щодо діяльності крипторинку (Регламент Markets in Crypto assets (MiCА) включають в себе також вимоги до захисту прав інвесторів, особливо в сферах відмивання грошей, шахрайства та кіберзлочинності. 

Україна може врахувати досвід інших країн, наприклад, Великої Британії чи Казахстану, у сфері захисту прав споживачів фінансового ринку та інвесторів. Там фонд гарантій єдиний. У ньому існують чіткі лімітовані підфонди для кожного виду діяльності: банківського, страхового, інвестиційного. Цьому фонду не передаються жодні функції нагляду, а лише адміністрування внесків та організація проведення виплат компенсацій.

Але створення компенсаційних механізмів - це не лише створення фондів гарантування, ефективність яких Україна не змогла продемонструвати в повному обсязі. Все більше розгортається страхова діяльність в Web3, зокрема, в децентралізованих фінансах. Все більше інструментарій крипторинку фактично є не тільки фінансовим, що потребує усвідомлення вибору державного наглядового органу і його ефективної взаємодії з іншими державними наглядовими органами та органами влади в цілому.

Головне, на чому однозначно необхідно поставити наголос, державне регулювання не може визначати напрямки розвитку цифрової індустрії. Його призначення – ефективно реагувати на використання цифрового сектору економіки в злочинній діяльності та припиняти спроби такого використання цифрових активів. І задля вирішення таких задач, вже беззаперечно доведено на глобальному рівні, необхідно розвивати публічно-приватне партнерство. А партнерство - це завжди про довіру, а ще про довіру без довіри, а значить про блокчейн!