Спадкування за правом представлення: як це працює?

13 березня 2025 о 14:09

За правилами, встановленими українським законом, у разі відсутності заповіту, спадкування відбувається за законом. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга – це визначене коло осіб, яке враховує ступінь близькості до спадкодавця, оскільки законом закріплено припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам (вочевидь, у разі відсутності такого бажання, спадкодавець мав би чітко сформулювати свою волю в заповіті).

Чинним законодавством України передбачено п’ять черг спадкоємців за законом:

перша черга – це діти, чоловік/дружина та батьки;
друга черга – рідні брати та сестри, баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
третя черга – рідні дядько та тітка;
четверта черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як 5 років до моменту відкриття спадщини;
п’ята черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, при цьому народження самого спадкодавця не входить до цього числа).

Основне правило зміни черги - родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Тобто, у разі наявності принаймні одного спадкоємця першої черги все майно спадкодавця спадкується таким спадкоємцем, а всі інші родичі усуваються від спадкування. Якщо ж спадкодавець має декілька родичів першої черги, спадщина розподіляється між усіма спадкоємцями першої черги у рівних частинах.

Звісно, це ідеальна ситуація, але всі ми розуміємо, що життя бентежне і не завжди складається так, що у спадкодавця є живі родичі першої, другої і навіть третьої черги. Яким же чином відбувається спадкування у разі, якщо у спадкоємця відсутні живі родичі першої черги, але є, наприклад, онуки, які, хоч і відносяться до п’ятої черги, але є спадкоємцями першої черги дітей спадкодавця і мають право спадкування за своїми батьками?

В такому разі включається механізм спадкування за правом представлення, що передбачає набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п’ятої черги включаються замість спадкоємця до складу першої, другої, третьої черги внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

Необхідно розмежовувати випадки, коли в процесі спадкування право на спадкування одержують спадкоємці наступної черги. Це може бути пов’язано з відсутністю спадкоємців попередньої черги, усуненням спадкоємців попередньої черги від права на спадкування, неприйняттям спадкоємцями попередньої черги спадщини або з їх відмовою від прийняття спадщини та випадками, коли змінюються спадкоємці в межах однієї черги (наприклад, коли один спадкоємець першої черги відмовляється від своєї частини спадщини на користь іншого спадкоємця першої черги, у випадку спадкової трансмісії або у разі спадкування за правом представлення).

Так, за своєю суттю спадкування за правом представлення не є окремою підставою чи видом спадкування. Це лише специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, за яким відбувається зміна особи спадкоємця в межах однієї черги, і родичі нижчого ступеня споріднення спадкують те майно, яке б за законом перейшло їхнім родичам вищого ступеня споріднення зі спадкодавцем, якби до моменту відкриття спадщині ці родичі вищого ступеня споріднення були б живі.

Отже, це відбувається таким чином:

онуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;
правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;
прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

При чому, у разі спадкування по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Родичами по прямій низхідній лінії є рідні прадід/прабаба, дід/баба, батько/мати, онук/онучка, правнук/правнучка, праправнук/праправнучка тощо, а тому у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця право на спадкування отримують їхні діти (правнуки спадкодавця), у разі смерті правнуків – їхні діти (праправнуки спадкодавця) тощо, незалежно від кількості «пра-».

Таким чином, в першу, другу та третю чергу спадкувати мають право не лише близькі родичі, але й родичі нижчих ступенів споріднення зі спадкодавцем, оскільки таке право в них виникає у зв’язку зі смертю їхніх близьких родичів, а не через відсутність спадкоємців першої-третьої черги.

Наприклад, у разі спадкування за дідом/бабою, у разі, якщо діти такого спадкодавця померли, у першу чергу право на спадкування мають онуки, які при розподілі спадкового майна ніби «представляють» своїх батька або матір, що померли за спадкодавця, тобто до відкриття спадщини. При цьому, такі онуки виступають як безпосередні спадкоємці свого діда/баби, а не як спадкоємці свого батька або матері, яких вони, так би мовити, «представляють». В такому разі онукам спадкодавця належить та частка, яка б переходила за законом до їхнього батька або матері, які померли до відкриття спадщини. І у разі, якщо таких онуків декілька, ця частка розподіляється між ними порівну.

Розглянемо ситуацію: в день відкриття спадщини у спадкодавця, який не залишив заповіту, серед живих спадкоємців першої черги залишились дві дочки та онук і онучка, які є дітьми третьої дочки спадкодавця, яка померла раніше за спадкодавця. В такому разі, 1/3 спадкового майна отримає перша дочка спадкодавця, 1/3 – друга дочка спадкодавця, 1/6 отримає онук, який є сином третьої дочки спадкодавця, і ще 1/6 – онучка, яка є дочкою третьої дочки спадкодавця. Тобто 1/3 спадкового майна, на яку мала б право третя дочка спадкодавця, якби була жива, в рівних частинах успадкували її діти.

В минулих матеріалах ми розглядали спадкування в порядку спадкової трансмісії. Важливо не плутати спадкування за правом представлення та спадкування в порядку спадкової трансмісії, оскільки ці порядки спадкування, хоч і мають деякі схожі риси, але кардинально різняться в такому:

спадкування за правом представлення можливе виключно у разі спадкування за законом, тоді як спадкування в порядку спадкової трансмісії можливе як у разі спадкування за законом, так і у разі спадкування за заповітом;
спадкування за правом представлення наступає у випадку, якщо спадкоємець помер раніше за спадкодавця, тобто до відкриття спадщини, а спадкова трансмісія – якщо спадкодавець помер раніше, але спадкоємець також помирає, не встигнувши прийняти спадщину чи відмовитись від неї;
перелік осіб, які мають право на спадкування за правом представлення чітко визначений законом і є вичерпним, тоді як спадкоємцем в порядку спадкової трансмісії може бути будь-яка особа, в тому числі, вказана спадкоємцем першого спадкодавця в заповіті і не пов’язана ні зі спадкодавцем, ні з померлим спадкоємцем родинними зв’язками.

Отже, смерть спадкоємців першої черги не завжди гарантує перехід права на спадкування до спадкоємців другої (третьої, четвертої тощо) черги спадкування. Спадкування за правом представлення дозволяє забезпечити передачу спадкового майна до родичів по прямій лінії споріднення навіть у разі, якщо спадкодавець пережив своїх найближчих родичів.