Суд ЄС: заборона надання юридичних консультаційних послуг російським компаніям є правомірною

У жовтні 2022 року, приймаючи 8-й пакет санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ до України, ЄС до переліку обмежувальних заходів додано заборону на надання юридичних консультаційних послуг. У лютому 2023 року в рамках 10-го санкційного пакету внесено додаткові зміни до цієї заборони.

За певними застереженнями та виключеннями, зазначені обмежувальні заходи забороняють будь-якій особі, яка має право надавати юридичні консультаційні послуги на території ЄС, надавати такі послуги уряду РФ або будь-яким юридичним особам, організаціям чи установам, створеним на території РФ.

Вже у грудні 2022 року до Загального Суду ЄС надійшов позов від однієї з європейських колегій адвокатів, а саме Ordre néerlandais des avocats du barreau de Bruxelles, з вимогою скасувати відповідну заборону. Згодом, у 2023 році, додалися позови від французьких Ordre des avocats à la cour de Paris та ACE-Avocats, ensemble. Відповідні справи T-797/22, T-798/22 та T-828/22 були об’єднані. 

Позивачі наполягали на тому, що обмежувальні заходи порушують принцип конфіденційності та збереження адвокатської таємниці, є прямим втручанням у здійснення адвокатської діяльності та незалежність адвокатів, а також порушують право на правову допомогу.

2 жовтня 2024 року Загальний суд Суду ЄС відхилив зазначені позови. Незважаючи на те, що опубліковано лише рішення у справі T-797/22 за першим із вказаних позовів, з прес-релізу суду випливає, що воно є ідентичним і в двох інших справах.

Приймаючи рішення, Суд мотивував, що фундаментальне право на правову допомогу та отримання юридичних консультацій слід розглядати виключно як таке, що існує у контексті права на справедливий суд. Тобто, таке право не розповсюджується на позасудову юридичну допомогу.

Враховуючи, що обмежувальні заходи не стосуються судових, адміністративних або арбітражних процедур, відповідно, відсутнє і порушення права на правову допомогу.

Подібну логіку застосовано Судом і в контексті спростування позиції позивача щодо порушення принципу забезпечення незалежності адвокатів. Гарантування незалежності адвокатів є важливим фактором гарантії права особи на справедливий суд. Введені санкційні обмеження не порушують зазначеного принципу, оскільки не стосуються надання правової допомоги у судових справах.

У рішенні також зазначається, що заборона не містить порушення принципу конфіденційності та збереження адвокатської таємниці, адже ці елементи зберігаються у контексті надання юридичних послуг в рамках судових проваджень. 

Судом підкреслено, що обмежувальні заходи можуть бути застосовані до діяльності адвокатів, якщо такі обмеження виправдані цілями загального суспільного інтересу ЄС, за винятком ситуацій, коли обсяг таких обмежень може бути оцінений як непропорційне або неприпустиме втручання.

Враховуючи всі застереження та виключення, що їх містять обмежувальні заходи, які є предметом спору, Суд дійшов висновку про те, що вони відповідають цілям загального суспільного інтересу та не порушують засад ролі адвокатів у демократичному суспільстві. 

Зазначене рішення може бути оскаржене. Чи підуть позивачі на цей крок? Подивимось.

Тобто, Судом підтверджено, що юристи та юридичні компанії, які провадять діяльність на території ЄС, не мають права надавати позасудову юридичну допомогу російським компаніям, втім зберігають право на представництво інтересів останніх у судових та арбітражних органах.

Дійсно, не можна не радіти збереженню Судом такого важливого санкційного механізму, як заборона надання юридичних консультаційних послуг уряду та компаніям РФ.

Водночас, текст рішення Суду нагадує нам про те, що зазначені обмежувальні заходи не розповсюджуються на надання юридичних консультаційних послуг фізичним особам.

В цьому контексті важливо нагадати, що це не перша справа, яка стосувалася введеної заборони надання юридичних консультаційних послуг в рамках санкцій проти РФ.

5 вересня 2024 року Суд ЄС (Друга палата) виніс рішення у справі за запитом про тлумачення положень Регламенту Ради (ЄС) від 31 липня 2014 року № 833/2014 «Про обмежувальні заходи у зв'язку з діями Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні» (зі змінами внесеними Регламентом Ради (ЄС) від 6 жовтня 2022 №2022/1904), які стосуються заборони надання юридичних консультаційних послуг.

Запит на тлумачення положень законодавства було подано в рамках судового розгляду справи за позовом фізичних осіб – покупців об’єкту нерухомості, розташованого у м. Берлін, Німеччина, що перебував у власності юридичної особи, заснованої у РФ, та нотаріусом, який відмовився посвідчувати правочин купівлі-продажу об’єкту нерухомості з посиланням на впровадження заборони надання юридичних консультаційних послуг російським компаніям. 

Судом роз’яснено, що посвідчуючи правочин купівлі-продажу, німецький нотаріус виконує (незалежно та неупереджено) публічні функції, на які він уповноважений державою. До функцій німецького нотаріусу не віднесено надання юридичних консультаційних послуги з метою захисту чи просування інтересів сторін. 

Відтак, Суд дійшов висновку, що нотаріальне посвідчення правочинів купівлі-продажу об’єктів нерухомості не підпадає під заборону надання юридичних консультаційних послуг юридичним особам, створеним у РФ.

Наскільки така інтерпретація європейських санкцій вплине на ефективність їх застосування, покаже час, але можна припустити, що цей вплив буде радше негативним.