Судова практика ТЦУ

В Україні судові справи щодо трансфертного ціноутворення (ТЦ) стосуються переважно визначення контрольованих операцій, дотримання принципу «витягнутої руки», особливостей звітності, а також відповідальності платників податків за порушення вимог ТЦ. Верховний Суд України активно розглядає подібні справи, і в межах Касаційного адміністративного суду вже є кілька оглядів практики, які висвітлюють певні рішення.

Розглянемо суть справи, рішення по якій було прийнято на користь підприємства. 

Ця справа – про обґрунтованість підходів до вибору зіставних операцій у трансфертному ціноутворенні.

Позиція Товариства. По операціям щодо надання послуг перевалки та зберігання вантажів, іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту, на адресу іноземної компанії, Товариством обрано метод чистого прибутку.

При застосуванні цього методу у якості найбільш прийнятного та обґрунтованого показника рентабельності Товариством обрано показник чистої рентабельності витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості наданих послуг та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат), пов`язаних з наданням послуг.

Для реалізації цього методу Товариством обрано джерело інформації – база даних «RUSLANA».

Стратегія пошуку зіставних підприємств включала відбір компаній за видом діяльності, країною реєстрації, а також за іншими критеріями пошуку, пов`язаними зі структурою володіння та фінансовими порогами: 

• першим кроком виключено всі неактивні компанії; 
• другим кроком обмежено вибірку компаніями, які зареєстровані в Україні; 
• третім кроком визначено компанії, які надають послуги перевалки та зберігання вантажів за КВЕД; 
• четвертим кроком виключено компанії, які мали довгострокові операційні збитки; 
• п`ятим кроком виключені компанії за критерієм структури володіння, тобто, ті компанії, власниками яких є юридичні особи з корпоративними правами більше 20 відсотків та ті компанії, які володіють корпоративними правами інших компаній в розмірі більше 20 відсотків; 
• шостим кроком виключено компанії за доступністю фінансової інформації, тобто, ті, у яких в базі даних «RUSLANA» відсутня фінансова інформація; 
• сьомим кроком виключено компанії за фінансовим порогом, тобто, ті компанії у яких загальний обсяг операцій не є зіставним з оборотом позивача;
• восьмим кроком виключені компанії, якщо в Інтернеті було неможливо знайти якусь інформацію про їхню фактичну діяльність; 
• дев`ятим кроком проведено додаткове дослідження діяльності компаній в мережі Інтернет, виключено компанії, які використовують власні або орендовані транспортні засоби, здійснюють виробництво або дистрибуцію товарів, здійснюють діяльність, яка не відповідає кодам діяльності, тощо; 
• десятим кроком проведено додаткове дослідження структури володіння.

Таким чином, за 2014 рік Товариством було відібрано 16 компаній та за 2015 рік 14 компаній, як зіставних з платником податків, та розраховано діапазон чистої рентабельності витрат зіставних компаній та встановлено, що значення чистої рентабельності витрат позивача в рамках контрольованих операцій перебувають в межах діапазону рентабельності, відповідно до ринкового діапазону рентабельності зіставних компаній.

Позиція податкової. За результатами аналізу комерційних та фінансових умов контрольованих операцій Товариство самостійно та без достатніх підстав включило обрані зіставні підприємства без достатньої інформації для підтвердження їх зіставності. 

Крім того, звернули увагу, що глибоководні порти є зручнішими для експортерів в частині перевезення зерна судами більшої вантажопідйомності, а тому, для співставлення потрібно вибирати саме такі порти заходу.

Щодо співставності підприємств контролюючим органом додатково було проведено аналіз комерційних та фінансових умов контрольованих операцій, з урахуванням матеріальних та нематеріальних активів, що перебувають у розпорядженні сторін та використовуються в цілях отримання прибутку. 

В рамках цього критерію контролюючим органом було застосовано та проаналізовано дві складові:

• розмір основних фондів та 
• кількість працюючих осіб співставних компаній, що вплинуло на результати вибірки. 

Отже, під час проведення перевірки контролюючим органом поставлено під сумнів відбір Товариством співставних компаній та залишено у вибірці 3 компанії за 2014 рік та 2 компанії за 2015 рік та розрахований діапазон рентабельності зіставних компаній більший, ніж розрахований Товариством. 

Враховуючи зазначені обставини, податковим органом зроблені висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток. 

За результатом розгляду позиції Товариства та Податкового органу суд дійшов наступного висновку.

• з акту перевірки не вбачається, з яких підстав податковий орган частково залишив в вибірці компанії, а частково виключив;
• податковий орган не взяв до уваги той факт, що Товариство є суб`єктом спеціальної економічної зони «Порто-франко»; 
• всі порти мають однакову під`їзну транспортну інфраструктуру, різниці в осадці є не значними та, в залежності від групи портів, застосовуються різні ставки на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу;
• відповідно до зводів звичаїв морських портів Чорноморськ, Одеса, Південний надається однаковий перелік послуг.
• Податковим органом не доведено обґрунтованість виключення зіставних компаній, наведених Товариством у вибірці, викладеній у документації з трансфертного ціноутворення за 2014-2015 роки, на підставі критерію географічного розташування портів, у яких суб`єкти господарювання здійснюють господарську діяльність.

За результатами розгляду справи, податкові повідомлення-рішення було скасовано.

Як бачимо, обґрунтованість підходів до відбору зіставних операцій у ТЦ є надзвичайно важливою, оскільки вона визначає, наскільки точними та об’єктивними будуть результати аналізу. Вибір зіставних операцій впливає на оцінку ринкових цін для контрольованих операцій, що проводяться між пов’язаними особами, і допомагає уникнути проблем із податковими органами. 

Українська судова практика свідчить про поступовий розвиток розуміння принципів ТЦ. 

Останнім часом суди дедалі частіше визнають важливість детального і якісного документування ТЦ для забезпечення відповідності міжнародним нормам і українському законодавству.