Судова практика ТЦУ: частина 3

Ми продовжуємо аналіз судової практики, пов’язаної зі спорами між бізнесом та податковими органами України у сфері трансфертного ціноутворення.

Предмет спору:

Справу порушено через оскарження податкового повідомлення-рішення, яким податковий орган донарахував підприємству податок на прибуток на суму 1 230 504 грн і штрафні санкції на 140 326 грн. Причина донарахування — висновки ДПС про порушення принципу “витягнутої руки” при експортних операціях із контрагентами-нерезидентами.

Податкова стверджувала, що вартість товарів була занижена в порівнянні з ринковою, що призвело до недоотримання доходів підприємством і, відповідно, до заниження податку на прибуток.

Аргументи сторін:

1. Податкова служба:

   • Наполягала, що умови контрольованих операцій не відповідали принципу “витягнутої руки”, передбаченому Податковим кодексом України.
   • Висновки базувалися на Порядку розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани (Постанова КМУ №381 від 04.06.2015).

   • Згідно з розрахунками дохід позивача був занижений:

     • на 264 833,74 грн у 2015 році;
     • на 1 667 445,43 грн у 2016 році.
   • Розрахунки подавалися як доказ заниження податкових зобов’язань.

2. Підприємство (позивач):

   • Аргументувало, що податкова не надала належних доказів для підтвердження розрахунків.
   • Наполягало, що аналіз відповідності контрольованих операцій принципу “витягнутої руки” не відповідав законодавчим вимогам (при визначенні співставних компаній підприємство користувалося ІБД “Руслана” станом на жовтень 2017 року, при цьому податковий орган використовував цю інформаційну базу даних на момент проведення перевірки, тобто серпень 2021 року).
   • Зазначило, що податкова не врахувала особливості операцій та надала необґрунтовані висновки (висновки акту викладено без належного посилання на використані ним джерела інформації, без відображення відомостей з цих джерел).

Рішення суду:

1. Неналежність доказів:

   • Суд дійшов висновку, що розрахунки податкової не відповідають вимогам Постанови КМУ №381 та п. 5 розділу II Порядку №727, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20.08.2015 року.
   • Виявлено, що докази, надані ДПС, не підтверджують заниження доходів підприємства в спірних операціях.

2. Порушення процедури:

   • Податкова порушила ст. 77 КАС України, яка зобов’язує відповідача довести правомірність своїх дій та рішень.
   • Висновки податкової ґрунтувались на припущеннях та неповному аналізі обставин справи.

3. Недоліки апеляційної скарги:

   • Податкова в апеляції не спростувала висновків суду першої інстанції.
   • Аргументи скарги зводились до переоцінки доказів, а не до обґрунтування порушень судом норм матеріального чи процесуального права.

Підсумок:

Суд першої інстанції визнав податкове повідомлення-рішення протиправним і скасував його. Апеляційний суд погодився з цим рішенням.

Чому податкова програла?

1. Податкова не змогла обґрунтувати свої розрахунки згідно з вимогами Постанови КМУ №381. 

   Податкова служба повинна була аргументувати свої розрахунки відповідно до вимог законодавства та нормативних документів, які регулюють питання трансфертного ціноутворення та перевірки контрольованих операцій. 

2. Не було доведено, що умови контрольованих операцій порушують принцип “витягнутої руки”.
3. Висновки ДПС базувались на припущеннях, а не на конкретних і обґрунтованих фактах. 
4. Недоліки апеляційної скарги: податкова не вказала на помилки суду першої інстанції, що залишило її доводи непідтвердженими.

Давайте ще раз розглянемо, які вимоги мала виконати податкова, щоб довести правомірність своїх висновків:

1.  Документально підтвердити вибір зіставних компаній:

   • Надати інформацію про діяльність, функції, ризики та рентабельність обраних компаній.
   • Показати, чому вони є релевантними для порівняння з позивачем.

2. Використати офіційні бази даних або інші джерела:

   • Наприклад, ORBIS, Amadeus або інші комерційні бази даних, які містять інформацію про зіставні операції.

3. Розкрити механізм вибору зіставних компаній:

   • Пояснити, які критерії використовувались для визначення співставності.
   • Надати функціональний аналіз обраних компаній.

4. Обґрунтувати вплив економічних умов:

   • Пояснити, як враховувались особливості ринку країни-нерезидента, валютні ризики та політична нестабільність.

5. Уникнути викривлень:

   • Виключити компанії з непорівнянними характеристиками або скоригувати дані для забезпечення об’єктивності розрахунків.

Як бачимо, через відсутність обґрунтованого вибору зіставних компаній та доказів їх співставності суд зазначив, що висновки податкової є необґрунтованими. 

Більш детально ознайомитись з цією справою ви можете на загальнодоступному ресурсі: https://reyestr.court.gov.ua/, справа № 380/1352/20.