Типи автоматичного обміну податковою інформацією в ЄС

В наших попередніх матеріалах ми вже звертали вашу увагу на те, що в податкових органів України з’являється все більше можливостей отримувати інформацію, яку можна використовувати для податкових цілей, без зусиль, в автоматичному порядку.

Так, Україна вперше в кінці вересня 2024 році взяла участь в автоматичному обміні фінансовою інформацією за стандартом СRS, і українська податкова служба отримала інформацію від понад 50 юрисдикцій і направили інформацію в понад 30 країн. Детальніше про CRS читайте тут.

Україна також готується збирати податкову інформацію від операторів цифрових платформ.

Ці ініціативи і податкові інструменти міжнародного обміну насправді не українське ноу-хау, і, наприклад, наш найближчий сусід – ЄС, має частиною свого законодавства Директиву про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування, що передбачає і вищезгадані, і додаткові типи автоматичного обміну інформацією, що використовуватиметься для податкових цілей.

І важливо бути обізнаними у тому, які саме типи інформації доступні податковим службам країн ЄС в рамках автоматичних постійних обмінів, оскільки:

1. Україна – один з найімовірніших наступних членів ЄС у найближчому майбутньому;
2. Вже сьогодні у резидентів України є рахунки, активи і бізнес в країнах Європи, відповідно до їх інтересів, яких торкаються напряму європейські податкові регуляторні принципи.

Отже, на сьогодні Директива ЄС 2011/16/ЕС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування (DAC), по суті, становить цілу низку послідовно прийнятих директив (в першу версію Директиви від 2011 року вносились послідовно зміни, що регулювали автоматичний обмін по окремим значним питанням) від DAC 1 до DAC 8, які передбачають актуальні 8 типів автоматичного обміну інформацією для податкових цілей, що може впливати на ваш бізнес в ЄС.

Фактично, DAC діє з 2014 року та є важливим інструментом для сприяння податковій прозорості та співпраці між державами-членами ЄС. Обмінювана інформація включає відомості про доходи від трудової діяльності, гонорари директорів, продукти страхування життя, пенсії, володіння та доходи від нерухомого майна, володіння компаніями, доходи через маркетплейси, операції з криптовалютами тощо.

Такий обмін інформацією допомагає запобігти ухиленням від сплати податків та іншим фінансовим злочинам, ускладнюючи для фізичних та юридичних осіб приховування активів або доходів від податкових органів.

DAC 1 – контрольна інформація

Директива «DAC-1 – 2011/16/EU» є наріжним каменем обміну податковою інформацією в рамках Європейського Союзу. Вона встановлює наступне:

• Обов'язкова співпраця: правила, які визначають, як держави-члени ЄС повинні обмінюватися податковою інформацією.
• Електронний обмін: протоколи безпечного обміну цифровою інформацією.
• Форми обміну: за запитом, автоматичний та спонтанний.
• Координація та оцінка: процедури співробітництва між державами-членами та Комісією ЄС для забезпечення відповідності та ефективності.

З 1 січня 2015 року Директива про адміністративне співробітництво передбачає обов'язковий автоматичний обмін інформацією щодо наступних категорій доходів та капіталу в межах ЄС, із зазначенням ІПН отримувача:

• Дохід від найманих працівників: заробітна плата, оклади та інші компенсації працівникам.
• Пенсії: розподіл пенсійного доходу.
• Винагорода Ради директорів: гонорари, які виплачуються директорам компанії.
• Ліцензійні збори, роялті (з 01.01.2024): прибуток від продажу чи використання інтелектуальної власності.
• Володіння нерухомим майном та дохід від нього: дохід від володіння та оренди нерухомості.
• Продукти страхування життя: можуть відноситися до інвестиційно-пов'язаного страхування життя з потенційною грошовою вартістю.

Стаття 27 Директиви вимагає надання звіту про її застосування кожні п'ять років із 1 січня 2013 року.

DAC 2 – банківська (фінансова) інформація

Поправка DAC-2 (2014/107/EU), яка набула чинності 1 січня 2017 року, розширила сферу автоматичного обміну інформацією між державами-членами ЄС і країнами-учасницями. Ця директива спрямована на ухилення від сплати податків, вимагаючи від фінансових установ (банків, брокерів, страхових та пенсійних фондів тощо) повідомляти таку інформацію про рахунки резидентів інших держав-учасниць:

1. Залишки на рахунках
2. Процентний дохід
3. Дивіденди
4. Дохід від реалізації фінансових активів
5. Інші доходи, пов'язані з рахунком

DAC-2 замінив попередні угоди (наприклад, Директиву про податок на заощадження), які були менш ефективними для забезпечення сплати фізичними особами податків на доходи, отримані в інших країнах. По суті, це основа автоматичного обміну за стандартом СRS в межах ЄС.

Відповідно до вимог DAC-2, для забезпечення справедливого оподаткування фінансових активів і доходів з 2017 року в ЄС збирають та автоматично щороку у вересні обмінюються даними:

• Інформація про власника рахунку:

  • Найменування (юридична особа), ПІБ (фізична особа)
  • Адреса
  • Країна проживання (реєстрації)
  • Ідентифікаційний податковий номер (ІПН)
  • Дата та місце народження (для фізичних осіб)
  • Номер рахунку

• Інформація про обліковий запис:

  • Залишок на рахунку або вартість на кінець календарного року

  Для депо-рахунків:

  • Загальна сума валових відсотків, дивідендів та інших доходів
  • Загальний валовий дохід від продажу фінансових активів

  Для депозитних рахунків:

  • Загальний валовий процентний дохід

DAC 3 – інформація про попередні податкові рішення

Директива Ради 2015/2376/ЄС, також відома як DAC-3, базується на DAC-1 шляхом посилення обміну інформацією між податковими органами ЄС. Важливим доповненням є автоматичний обмін інформацією про «попередні податкові рішення» з транскордонним виміром.

Попередні податкові рішення — це попередньо схвалені угоди між компанією та податковим органом про те, як будуть розраховуватися податки з майбутніх операцій. Угоди про трансфертне ціноутворення є особливим типом попередніх податкових рішень, які застосовуються до операцій між пов’язаними компаніями в різних країнах.

Обмін інформацією про попередні податкові рішення допомагає запобігти використанню компаніями прогалин у національному податковому законодавстві.

За умовами DAC-3, під автоматичний обмін повинен потрапляти широкий спектр ситуацій, включаючи, проте не обмежуючись, наступні типи транскордонних податкових рішень та угод про попереднє ціноутворення:

• які стосуються пільгових податкових режимів або передбачають коригування в сторону зменшення оподатковуваного прибутку (зокрема, рішення, що визначають податковий статус гібридного суб'єкта в одній державі-члені, що відноситься до резидента іншої юрисдикції; рішення щодо основи оцінки для амортизації активу в одній державі-члені, що придбаний у компанії групи в іншій юрисдикції тощо);
• щодо постійного представництва (рішення, що визначають наявність чи відсутність ПП; рішення, що визначають наявність чи відсутність фактів, які можуть вплинути на податкову базу ПП);
• щодо корпоративної реструктуризації або розрахунків податків для транснаціональних корпорацій.
• щодо пов'язаних осіб, включно в межах правил ТЦУ;
• за односторонніми угодами між податковою і платником податків щодо використовуваного методу ТЦУ, а також інші односторонні ті багатосторонні рішення щодо ТЦУ;
• інші види податкових рішень, узгоджені на Форумі зі шкідливих податкових практик.

Директива вимагає автоматичного обміну інформацією про попередні податкові рішення та угоди між усіма державами-членами ЄС з 1 січня 2017 року. Крім того, існують положення про обмін інформацією з третіми країнами за певних обставин.

DAC 4 – покраїнна звітність в межах ТЦУ

Директива DAC-4 (2016/881/EU) запровадила щорічну звітність по країнах (CbCR) для підвищення податкової прозорості. Транснаціональні корпорації (міжнародні групи компаній – МГК), консолідований дохід яких перевищує 750 мільйонів євро, повинні підготувати та подати CbCR. Цей звіт надає податковим органам певний перелік фінансових і інших показників в розрізі юрисдикцій, включаючи:

• юрисдикцію інкорпорації і юрисдикцію резидентства учасника МГК;
• загальну суму доходів (виручки) за звітний фінансовий рік, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї МГК і пов'язаними особами, і суму доходів (виручки) за угодами з непов'язаним особами;
• суму прибутку (збитку) до оподаткування за звітний фінансовий рік;
• суму сплаченого корпоративного податку в звітному фінансовому році;
• суму нарахованого корпоративного податку за звітний фінансовий рік;
• розмір СК (зареєстрованого статутного капіталу) на дату закінчення звітного фінансового року;
• суму нерозподіленого (накопиченої) прибутку на дату закінчення звітного фінансового року;
• чисельність працівників за звітний фінансовий рік;
• балансову вартість матеріальних активів на дату закінчення звітного фінансового року;
• основні види діяльності, що здійснюються учасниками МГК.

CbCR застосовується до фінансових років з 1 січня 2016. Компанії повинні подати звіт до відповідної податкової інспекції (як правило, це кінцева материнська компанія) протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року. Результати звітності підлягають автоматичному обміну між країнами-учасницями.

DAC 5 – інформація про бенефіціарних власників

Директива DAC-5 (2016/2258/ЄС) – це важливий нормативний акт ЄС, спрямований на боротьбу з відмиванням грошей і підвищення податкової прозорості. Вона передбачає, що податкові органи мають доступ до інформації про «бенефіціарну власність», яка розкриває фактичних осіб, які контролюють компанії або трасти. Наприклад, підставна компанія-оболонка може вказати номінального власника, але бенефіціарним власником є особа, яка фактично тягне за ниточки.

DAC-5 є доповненням до DAC-2 і ускладнює приховування незаконних коштів або ухилення від сплати податків.

Було встановлено, що для забезпечення ефективного моніторингу застосування фінансовими установами процедур належної перевірки, викладених у DAC, «податковим органам потрібен доступ до інформації про боротьбу з відмиванням коштів. За відсутності такого доступу ці органи не зможуть відслідковувати, підтверджувати та перевіряти, чи належним чином фінансові установи застосовують положення DAC 2 шляхом правильного визначення та звітування про бенефіціарних власників посередницьких структур».

Для того, щоб податкові органи могли ідентифікувати контролюючих осіб такої посередницької структури, DAC 5 гарантує, що податкові органи мають доступ до інформації про бенефіціарну власність, зібраної відповідно до законодавства про боротьбу з відмиванням коштів.

DAC 6 – інформація про схеми агресивного податкового планування

Директива DAC-6 (2016/881/EU) спрямована на запобігання агресивним схемам ухилення від сплати податків. Вона також неформально називається «директива про європейських посередників», бо вона вимагає від податкових посередників (консультантів, юристів тощо) повідомляти про будь-які моделі податкового планування, які демонструють певні «характерні ознаки» — це червоні прапорці, що вказують на потенційне податкове зловживання.

Повідомлення про модель агресивного податкового планування автоматично не означає, що вона є незаконною, але це допомагає владі провести подальше розслідування.

DAC-6 передбачає щоквартальний автоматичний обмін звітною інформацією про шкідливі податкові практики між державами-членами ЄС. Ця міжнародна співпраця допомагає швидко виявляти та ліквідовувати зловживання податковими схемами. Директива також передбачає штрафні санкції за невиконання як для посередників, так і для платників податків. Детальніше про директиву DAC-6.

DAC 7 – інформація про доходи, отримані через онлайн-маркетплейси

Директива DAC-7 (2021/514/ЄС) спрямована на гіг-економіку і онлайн-ринки. Вона вимагає від операторів цифрових платформ (наприклад, Airbnb, Etsy або Uber) повідомляти інформацію про продавців, які використовують їхню платформу. Це має на меті підвищити прозорість і гарантувати, що продавці правильно сплачують податки на дохід, отриманий через платформу.

Обмінюючись цими даними між державами-членами ЄС, податкові органи можуть легше відстежувати доходи та забезпечувати дотримання податкового законодавства.

Обов’язок торкнеться тільки «підзвітних операторів», які будуть відповідати наступним критеріям:

• Платформа є податковим резидентом держави-члена ЄС;
• Платформа зареєстрована відповідно до законодавства держави-члена ЄС;
• Має місце управління або постійне представництво в державі-члені ЄС;
• На платформі продавці можуть вести «відповідну діяльність», і такі продавці є резидентами держави ЄС;
• Платформа полегшує оренду нерухомого майна, розташованого в державі-члені ЄС.

В звіти по DAC 7 повинні будуть потрапляти тільки «підзвітні продавці», що відповідають певним критеріям:

• Продавці здійснюють «відповідну діяльність», до якої відносяться: оренда нерухомого майна, надання побутових послуг, продаж товарів (авто, електроніка, одяг тощо) і оренда будь-якого виду транспорту;
• Продавці мають прямий зв’язок з ЄС: на це можуть вказувати наявність у продавця основної адреси в ЄС, ідентифікаційного номера платника ПДВ в державі-члені ЄС або оренда нерухомого майна, розташованого в країні ЄС.

Якщо підзвітні продавці не надають інформацію, необхідну для належної обачності, після двох нагадувань, але не раніше закінчення 60-денного періоду, оператори платформи повинні або закрити свій обліковий запис та заборонити продавцю повторну реєстрацію на платформі, або утримувати платіж продавцю доти, доки продавець не надасть запитану інформацію.

DAC 8 – інформація про операції з криптоактивами

Справедливе оподаткування має важливе значення для фінансування державних послуг, але децентралізований і часто транскордонний характер криптовалют ускладнює податковим органам відстеження оподатковуваних подій. DAC-8 розширює обмін інформацією в межах ЄС, щоб вирішити цю проблему, орієнтуючись на доходи та транзакції з криптоактивами, якими володіють резиденти ЄС.

Спираючись на визначення MiCA та узгоджуючись з ініціативою OECD CARF, DAC-8 спрямована на боротьбу з ухиленням від сплати податків шляхом підвищення прозорості.

Сферу автоматичного обміну інформацією в рамках DAC6 розширено на інформацію, яку повинні повідомляти постачальники послуг криптоактивів про угоди (передача або обмін) криптоактивів та електронних грошей.

DAC8 буде застосовуватися до всіх постачальників послуг криптоактивів (CASP), які надають послуги в ЄС. Положення DAC8 охоплює широкий спектр криптоактивів, стейблкоінів, включаючи токени електронних грошей та деякі невзаємозамінні токени (NFT).

Як перший крок, CASP, які входять у сферу діяльності, повинні будуть збирати та перевіряти форми самосертифікації від усіх своїх клієнтів, відповідно до конкретних процедур комплексної перевірки, а також інформацію від клієнтів із ЄС.

Згодом певну інформацію (тип і суми транзакцій в криптовалюті, загальну виплачену і отриману суму, справедливу ринкову вартість моменту транзакцій і кількість транзакцій) буде передано до відповідних компетентних органів.

На третьому етапі держава-член, що отримує інформацію, автоматично обмінюватиметься цією інформацією з податковими органами держави-члена, в якій користувач послуг є податковим резидентом.

Відповідно до DAC8, якщо CASP не отримав необхідну інформацію протягом 60 днів і після 2 нагадувань, він повинен заборонити користувачеві криптоактиву (CAU) виконувати транзакції обміну.

Щоб відповідати вимогам DAC8, платники податків повинні вести докладний облік своїх транзакцій з криптовалютою, включаючи дату отримання та реалізації криптовалюти, справедливу ринкову вартість на момент отримання та реалізації, а також збори, пов'язані з придбанням або відчуженням криптовалюти.

DAC 9 – інформація про ІПК для заможних громадян

Обговорюються заплановані подальші зміни до DAC-3, які передбачають розширення сфери застосування чинних правил автоматичного обміну інформацією, що стосується прямого оподаткування, шляхом включення положень про обмін попередніми транскордонними індивідуальними рішеннями (advanced cross-border rulings) щодо заможних фізичних осіб, а також положень про автоматичний обмін інформацією про некастодіальні дивіденди та аналогічні доходи, що не підлягають оподаткуванню, з метою зниження ризиків у сплаті податків, уникнення оподаткування та податкового шахрайства, оскільки чинні положення DAC не охоплюють даний вид доходу.

Держави-члени домовилися обмінюватися інформацією про попередні транскордонні податкові рішення, що стосуються податкових справ фізичних осіб, коли:

• сума угоди чи серії угод, згадуваних в рішенні, перевищує 1 500 000 євро; або
• сфера дії рішення полягає у визначенні податкового резидентства фізичної особи.

Правила поширюватимуться лише на податкові рішення, видані, змінені чи оновлені після 1 січня 2026, а видані до цієї дати, але досі чинні станом на 01.01.2026, не підпадають під дію.

Як бачимо, у податкових служб країн ЄС стає не просто все більше джерел отримання податкової інформації, але й все більше об’єктів автоматичного обміну інформацією для податкових цілей. Тож раджу бути дуже обережними в своїх податкових стратегіях і не намагатися гратися з контролюючими органами в ігри «впіймай мене, якщо зможеш».