Трансфертне ціноутворення 2025: відповіді на ключові запитання бізнесу

1. Якщо є один контрагент-нерезидент і багато товарів, які поставляються за чотирма різними контрактами, чи можу я згрупувати операції у звіті  про КО окремо по кожному контракту?

Так, ви можете подати звіт про контрольовані операції, згрупувавши операції окремо по кожному контракту з одним контрагентом, якщо виконуються такі умови:

1. Операції в межах кожного контракту є однотипними, тобто мають однакову економічну суть, предмет постачання (наприклад, категорія товарів), однаковий метод трансфертного ціноутворення (наприклад, метод ПКЦ) та схожі умови.
2. Контракти між собою суттєво відрізняються — за товарними групами, умовами поставки, формулою ціни або методологією аналізу. Це обґрунтовує доцільність окремого відображення.
3. Ви надаєте пояснення логіки такого групування у документації з трансфертного ціноутворення.

Ось приклад фрагменту з документації з ТЦУ (розділ «Опис групування»), що пояснює логіку групування операцій по контрактах з одним контрагентом.

«У межах звіту про контрольовані операції з контрагентом EXAMPLE LTD (Польща) підприємством здійснювались поставки товарів за чотирма окремими зовнішньоекономічними контрактами.

З огляду на те, що кожен із контрактів передбачав постачання різної товарної групи за окремими умовами (у т.ч. різні формули ціноутворення, терміни оплати, логістичні умови), контрольовані операції згруповано по кожному контракту окремо.

Для всіх груп операцій застосовано метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПКЦ). У межах кожної групи аналізувались однорідні товари з відповідним ринковим діапазоном цін.

Детальний реєстр операцій, що входять до кожної з груп, зберігається у компанії та може бути наданий на запит контролюючого органу.»

2. Які операції вважаються контрольованими у 2024 році? Чи є зміни?

Найбільше запитань викликає оновлений Перелік низькоподаткових юрисдикцій, який був затверджений у 2023 році наказом Мінфіну № 356. 

Якщо ваш контрагент зареєстрований у такій юрисдикції, навіть без зв’язку між компаніями, то операція може бути визнана контрольованою.

Крім того, залишаються чинними такі критерії:

• Операції з пов’язаними нерезидентами, незалежно від країни реєстрації.
• Операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) або сплачують його за ставкою на 5 і більше відсотків нижче, ніж ставка в Україні.
• Операції через посередників, якщо кінцевим бенефіціаром є пов’язана особа або резидент низькоподаткової юрисдикції.

Тому раджу оновити перелік контрагентів, перевірити їхню юрисдикцію та проаналізувати структуру власності.

3. Чи можна не подавати документацію, якщо звіт уже подано?

Звіт про контрольовані операції і документація з трансфертного ціноутворення — це два окремих обов’язки.

Звіт подається до 1 жовтня 2025 року за 2024 рік. Документація подається на запит податкової служби, але готувати її потрібно завчасно. Відповідно до п. 39.4 ПКУ документація має бути надана протягом 30 календарних днів із моменту отримання запиту.

Надання звіту без документації не звільняє від штрафів:

• За неподання документації — 300 розмірів прожиткового мінімуму (у 2025 році — близько 1 млн. грн.).
• За неподання звіту — 300 розмірів ПМ + 1% вартості КО.

4. Чи можна оптимізувати податки через трансфертне ціноутворення?

Оптимізація можлива в межах закону з використанням ринкових інструментів:

• Групова політика ціноутворення дозволяє обґрунтовано розподіляти прибутки між компаніями в групі.
• Використання інструментів фінансування, торгових марок, нематеріальних активів з дотриманням принципу «витягнутої руки».
• Розумне структурування бізнесу, наприклад, передача функцій закупівлі, фінансування або R&D до іноземної компанії з подальшим документальним обґрунтуванням ціни.

Важливо пам’ятати, що податкова дедалі частіше вимагає функціональний аналіз та обґрунтування цін не лише у формі таблиць, а й у вигляді глибокої аналітики. Саме тут формується новий тренд — переходити від формальної до економічної суті операцій.

5. Якщо протягом року були операції з кількома нерезидентами з однієї низькоподаткової юрисдикції, але з кожним на суму менше 10 млн. грн., чи потрібно подавати звіт про контрольовані операції?

Ні, звіт про контрольовані операції не подається, якщо обсяг операцій з кожним окремим контрагентом-нерезидентом не перевищує 10 млн. грн. без ПДВ, незалежно від того, що всі ці контрагенти  з однієї і тієї самої країни).

ПКУ не передбачає сумування операцій по країні — обсяг контрольованих операцій рахується по кожному контрагенту окремо, навіть якщо всі вони зареєстровані в одній юрисдикції з Переліку КМУ.

Проте важливо! 

Відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ платник податку зобов’язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму перевищення договірної ціни над ціною, розрахованою за принципом «витягнутої руки», якщо така різниця існує;
• або ж мати документи, які підтверджують, що договірна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Це означає, що трансфертне ціноутворення застосовується навіть без подання звіту, а отже, потрібно або провести самостійне коригування, або бути готовим обґрунтувати ринковість ціни у разі перевірки.

Питання трансфертного ціноутворення залишаються одними з найбільш чутливих для бізнесу, особливо в умовах зростаючого контролю з боку податкових органів. 

Звітування до 1 жовтня — це не лише формальна вимога, а й інструмент захисту компанії під час перевірок. 

Вчасна підготовка, глибоке розуміння правил і правильне структуроване подання інформації — спосіб уникнути штрафів і довготривалих податкових спорів.

Сподіваюся, що відповіді на ці запитання допоможуть підприємствам краще зорієнтуватися в нюансах трансфертного ціноутворення та своєчасно виконати свої обов’язки.