Трансфертне ціноутворення у 2026 році: ключові ризики після подання декларації з податку на прибуток за 2025 рік

Подання декларації з податку на прибуток за 2025 рік традиційно актуалізувало питання трансфертного ціноутворення (ТЦУ). 

Для багатьох платників саме фінансовий результат став «тригером» для подальшого аналізу контрольованих операцій, оскільки зіставлення маржі, структури витрат та операцій із нерезидентами вже на етапі камерального аналізу формує профіль ризику компанії.

2025 рік демонструє чітку тенденцію: трансфертне ціноутворення більше не сприймається як формальний звітний обов’язок — воно стало інструментом глибокого податкового контролю бізнес-моделі групи.

Що аналізує податкова після звітності?

Після подання декларації контролюючі органи першочергово зіставляють:

• рівень рентабельності платника;
• частку операцій із нерезидентами;
• обсяг витрат на користь пов’язаних осіб;
• динаміку маржі порівняно з попередніми роками.

Особливу увагу привертають ситуації, коли:

• компанія демонструє мінімальний прибуток або збиток;
• суттєві суми виплачуються нерезидентам за послуги;
• відбувається концентрація прибутку за межами України.

Фактично аналіз декларації з податку на прибуток стає відправною точкою для потенційної ТЦУ-перевірки.

Які типові ризикові зони?

Найбільш поширені ризикові операції:

1. Імпорт товарів від пов’язаного нерезидента з низькою маржею перепродажу.
2. Експорт продукції через торгового посередника-нерезидента.
3. Виплата роялті, маркетингових, консультаційних послуг.
4. Фінансування всередині групи (позики, відсотки).
5. Операції з нерезидентами з «ризикових» юрисдикцій.

У 2025 році особливої уваги набули операції, де:

• українська компанія формально є ключовим виробником або дистриб’ютором,
• але фактична маржа концентрується в іноземній структурі.

Принцип «витягнутої руки»: формальність чи економічна сутність?

Стаття 39 Податкового кодексу України закріплює принцип «витягнутої руки», однак у 2025-2026 роках акцент дедалі більше зміщується з формального порівняльного аналізу на економічну сутність операції.

Контролюючі органи аналізують:

• функції сторін;
• розподіл ризиків;
• наявність активів;
• фактичну ділову мету операції.

Якщо українська компанія несе основні операційні ризики, але отримує мінімальний прибуток — це потенційний сигнал для донарахувань.

Ділова мета і трансфертне ціноутворення

Концепція ділової мети дедалі частіше застосовується паралельно з ТЦУ.

Типові питання:

• Чи була економічна доцільність залучення пов’язаної особи?
• Чи отримано реальний економічний ефект від послуг?
• Чи не є операція спрямованою виключно на зменшення податкового навантаження?

Особливо це стосується:

• внутрішньогрупових послуг;
• маркетингових витрат;
• управлінських платежів;
• роялті за торговельні марки.

Фінансові операції: відсотки і тонка капіталізація

У 2025-2026 роках зберігається актуальність:

• перевірки відповідності процентної ставки ринковому рівню;
• аналізу кредитного рейтингу позичальника;
• застосування правил тонкої капіталізації.

Позики від пов’язаних нерезидентів залишаються одним із ключових об’єктів ТЦУ-контролю, особливо у випадках збитковості української компанії.

Документація з ТЦУ: стратегічний документ, а не формальність

Практика свідчить, що формально складена документація без глибокого функціонального аналізу не забезпечує належного захисту.

Сьогодні особливого значення набувають:

• узгодженість документації з фінансовою звітністю;
• логічність обраного методу;
• реалістичність порівняльної вибірки;
• обґрунтування економічної моделі групи.

Наявність документації не гарантує відсутності донарахувань, якщо її зміст не відповідає фактичній бізнес-моделі.

Звітність 2025 року: що варто перевірити вже зараз

Після подання декларації платникам доцільно:

1. Провести аналіз фінансових коефіцієнтів у розрізі контрольованих операцій.
2. Оцінити відповідність маржі ринковому діапазону.
3. Перевірити узгодженість ТЦУ-політики з фактичними договорами.
4. Оцінити ризики операцій із «ризиковими» юрисдикціями.
5. Проаналізувати економічну доцільність внутрішньогрупових послуг.

Особливо це актуально для компаній, які:

• працюють у структурі міжнародної групи;
• демонструють низьку рентабельність;
• мають значні виплати на користь нерезидентів.

Тенденції 2026 року: до чого готуватися бізнесу

Очікується:

• подальше посилення аналітичного відбору платників;
• інтеграція фінансового моніторингу та ТЦУ-аналізу;
• зростання уваги до операцій із нематеріальними активами;
• активізація перевірок щодо концентрації прибутку за кордоном.

Трансфертне ціноутворення стає елементом комплексної оцінки податкової моделі бізнесу.