Україна прямує до звітності зі сталого розвитку: Законопроєкт № 13425

Оновлено: 11 липня 2025 о 14:46

Зміст

Історична довідка
Про зміни, які пропонуються Законопроєктом № 13425
Про запропоновану статтю «Звітність із СР»
Про кінцеві положення Законопроєкту № 13425 та заходи, передбачені Стратегією
Рекомендації

Історична довідка
Про зміни, які пропонуються Законопроєктом № 13425
Про запропоновану статтю «Звітність із СР»
Про кінцеві положення Законопроєкту № 13425 та заходи, передбачені Стратегією
Рекомендації

На початку публікації для глибшого занурення в тему пропоную ознайомитись із своєю попередньою публікацією «Запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні та директиви Європейського Союзу», де було зазначено, що у межах євроінтеграційних процесів Україна взяла на себе зобов’язання запровадити нові форми звітності, зокрема звітність зі сталого розвитку в межах парадигми сталого розвитку/ESG (акронім англ. від: E — довкілля (environment), S — соціальна відповідальність (social responsibility) та G — управління (governance)).

Історична довідка

В Україні шлях до звітності із сталого розвитку (далі – СР) розпочато понад п’ять років тому, коли Президент України своїм Указом від 30.09.2019 № 722/2019 постановив, що Україна буде забезпечувати дотримання цілей СР на період до 2030 року. Однак лише через п’ять років розпорядженням КМУ від 18.10.2024 № 1015-р було схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності та Операційний план її реалізації у 2024-2026 роках (далі – Стратегія та Операційний план).

На виконання Стратегії та Операційного плану Уряд 25.06.2025 затвердив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку». Законопроєкт зареєстрований в Парламенті за № 13425 від 26.06.2025 та 30.06.2025 розданий для ознайомлення народним депутатам України.

Законопроєкт № 13425 розроблено з метою гармонізації національного законодавства у сфері бухобліку та фінзвітності з вимогами європейського законодавства шляхом внесення змін та доповнень до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996). У разі його прийняття, він має запустити масштабні зміни у сфері вітчизняної фінзвітності шляхом запровадження звітності із СР.

Розробка Законопроєкту № 13425 здійснена:

на виконання статті 387 Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та ЄС, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, яка передбачає впровадження Україною відповідних міжнародних стандартів та поступове наближення до права ЄС у сфері бухобліку;
з метою забезпечення подальшої імплементації: Директиви (ЄС) 2022/2464 від 14.12.2022 щодо корпоративної звітності із СР; Директиви Комісії (ЄС) 2023/2775 від 17.10.2023 щодо коригування критеріїв розміру мікро, малих, середніх і великих підприємств або груп; Директиви (ЄС) 2013/34/ЄС від 26.06.2013 про річну фінзвітність, консолідовану фінзвітність та пов’язану звітність певних типів підприємств.

На жаль Стратегія, Операційний план та Законопроєкт № 13425 вже дещо застарілі, оскільки не враховують положення Директиви ЄС 2024/1760 від 13.06.2024 «Про комплексну перевірку корпоративної стійкості та про внесення змін» (див. попередню статтю автора).

Крім цього, 30.06.2025 Правління НБУ схвалило Білу книгу з управління екологічними, соціальними та управлінськими (Environmental, Social, and Governance – ESG) ризиками у фінансовому секторі.

Про зміни, які пропонуються Законопроєктом № 13425

Законопроєкт № 13425 вносить зміни до Закону № 996, якими передбачені:

запровадження в Україні складення, подання та оприлюднення звітності із СР;
актуалізація критеріїв для визначення категорії підприємств та груп;
врегулювання питання ведення бухобліку державними унітарними підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), а також складання та подання ними звіту про управління тощо.

Крім того, звертаю увагу, що Законопроєкт № 13425 надає в оновленій редакцій тлумачення цілої низки термінів Закону № 996, а також доповнює Закон № 996 тлумаченнями термінів, що стосуються такої звітності.

Згідно з положеннями Законопроєкту № 13425 звітність із СР є звітністю підприємства, яка містить інформацію про питання СР відповідно до вимог стандартів звітності із СР, та відображатиме екологічні та соціальні питання, а також питання, що стосуються трудових відносин, дотримання прав людини, боротьби з корупцією.

Звітність із СР включатиметься до звіту про управління як окремий розділ та має відповідати відповідним стандартам, тобто документам, прийнятим Європейською Комісією, якими визначено обов’язкові вимоги та порядок розкриття підприємствами інформації у цій звітності.

Звіт про управління відповідно до чинної редакції Закону № 996 подається разом із фінзвітністю, в т.ч. до органів ДПС, або публічно оприлюднюється. Для суб’єктів господарювання (далі – СГ), цінні папери яких обертаються на регульованому ринку, звітність про управління буде подаватися також до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦП) або до відповідної біржі.

Мінфін наказом від 07.12.2018 № 982 затвердив Методичні рекомендації зі складання звіту про управління. Після прийняття Законопроєкту № 13425, найімовірніше, очікуємо на внесення змін до цих методичних рекомендацій.

Оновлені Законопроєктом № 13425 визначення з урахуванням загальних підходів ЄС надають тлумачення мікро, малим, середнім та великим підприємствам з урахуванням критеріїв балансової вартості активів, чистого обороту та середньої кількості працівників.

Склад та форми фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління та звітності із СР банків та небанківських фінансових установ, державне регулювання та/або нагляд за діяльністю яких здійснює Нацбанк, установлює Нацбанк (щодо небанківських фінансових установ – за погодженням із Мінфіном – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку, аудиту та організації звітування із СР).

Фінзвітність та консолідована фінзвітність за МСФЗ звітності має складатися на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ, яка оприлюднена державною мовою на офіційному веб-сайті Мінфіну (див. підрозділ «Таксономія» на офіційному веб-сайті Мінфіну).

Державні унітарні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, переходять на МСФЗ, складають та подають разом з річною фінзвітністю звіт про управління з урахуванням положень Політики державної власності, визначеної КМУ (див. постанову КМУ від 29.11.2024 № 1369).

Про запропоновану статтю «Звітність із СР»

Законопроєктом № 13425 планується Закон № 996 доповнити ст. 12-2 «Звітність із СР», яка, зокрема, визначає, що:

звітність із СР за стандартами звітності із СР складають: великі підприємства; середні підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу; малі підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу; материнські підприємства великої групи;
звітність із СР та консолідована звітність із СР включається до звіту про управління та консолідованого звіту про управління як окремий розділ;
дочірні підприємства та материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами, можуть не складати звітність із СР, якщо такі підприємства включено до консолідованої звітності із СР свого материнського підприємства;
малі та середні підприємства (крім підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, та державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) самостійно визначають доцільність складання звітності із СР;
підприємства, які складають звітність та консолідовану звітність із СР розвитку за стандартами звітності із СР подають її за відповідною таксономією звітності із СР, яка має бути оприлюднена державною мовою на офіційному веб-сайті Мінфіну, в єдиному електронному форматі;
підприємства, які згідно із законодавством зобов’язані складати звітність та консолідовану звітність із СР, подають та оприлюднюють таку звітність разом із звітом з надання впевненості щодо звітності із СР у строки, передбачені для подання та оприлюднення фінзвітності;
материнські підприємства великої групи зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати консолідовану звітність із СР, складену за відповідними стандартами звітності, разом із звітом з надання впевненості щодо звітності із СР на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі);
материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до цього Закону не складають звітність із СР, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати на своїй веб-сторінці або своєму веб-сайті (у повному обсязі) звітність із СР свого материнського підприємства разом із звітом з надання впевненості щодо звітності із СР тощо.

Положення Законопроєкту № 13425 не дають чіткого тлумачення того, що мається на увазі під «наданням впевненості щодо звітності із СР». Однак, Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) 23.12.2024 оприлюднив Інформаційне повідомлення щодо питань звітування зі сталого розвитку та надання впевненості.

В цьому повідомленні, зокрема, зазначено, що:

Європейські стандарти звітності із СР (ESRS), прийняті делегованим Регламентом Комісії (ЄС) 2023/2772 від 31.07.2023 для використання всіма компаніями, на які поширюється дія Директиви з бухгалтерського обліку 2013/34/ЄС від 26.06.2013 (зі змінами), визначають інформацію, яку підприємство повинне розкривати про свій суттєвий вплив на екологічні та соціальні фактори, про стійкість управління, а також про вплив екологічних і соціальних факторів на діяльність підприємства та пов’язані з цим ризики і можливості.

Починаючи з 2024-2025 років звітність із СР великих компаній ЄС має бути перевіреною обов’язковими аудиторами або іншими надавачами послуг із надання впевненості.

Комітетом європейських органів нагляду за аудиторською діяльністю (CEAOB) розроблено та схвалено Рекомендації CEAOB щодо обмеженої впевненості у звітності про сталий розвиток до ухвалення Європейською Комісією стандартів обмеженої впевненості, які відповідно до CSRD мають бути схвалені не пізніше 01.10.2026 року.

Про кінцеві положення Законопроєкту № 13425 та заходи, передбачені Стратегією

У разі прийняття Законопроєкту № 13245, він має набрати чинності вже наступного року - з 01.01.2026 року.

КМУ та НБУ протягом шести місяців з дня набрання ним чинності матимуть: привести власні нормативно-правові акти (далі – НПА) у відповідність із ним; забезпечити приведення міністерствами та відомствами їх НПА у відповідність із цим Законом.

Згідно з «Прикінцевими положеннями» Законопроєкту № 13245 першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність із СР є:

2027 рік – для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб, а також для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб;
2028 рік – для великих підприємств та материнських підприємств великої групи (крім визначених виключень);
2029 рік – для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.

У 2026 році для визначення власної категорії та групи підприємства застосовують показники річної фінзвітності та річної консолідованої фінзвітності за 2025 рік. Тобто показники фінзвітності вашого підприємства за поточний (2025-й) рік вже стануть основою визначення обов’язку та/або часу подання звітності із СР. Будьте уважні.

Стратегією передбачено здійснення наступних заходів щодо запровадження звітності зі СР:

до завершення 2025 року:

формування нормативно-правової бази аудиту звітності із СР;
впровадження складання, подання, оприлюднення звітності із СР (враховуючи, що Законопроєкт № 13425 знаходиться ще тільки на розгляді народних депутатів України, дотримання цих термінів вже є малоймовірним – прим. автора);

протягом 2026 – 2030 року:

розроблення методичних рекомендацій для застосування стандартів звітності із СР;
подальше запровадження складання, подання, оприлюднення звітності із СР;
створення платформи для звітності із СР в електронній формі;
започаткування проведення аудиту з надання впевненості у звітності із СР та контролю за якістю послуг;
започаткування національної програми професійної підготовки спеціалістів.