Україна та ринок вíртуальних активів: де ми зараз i куди рухаємося

Регулювання криптовалют: довга історія змíн

Як пам’ятаєте, зусилля з врегулювання ринку віртуальних активів в Україні тривають вже кілька років. У 2022 році здавалося, що шлях до легалізації завершено: Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», підписаний Президентом. Проте, через відсутність фіскальних механізмів закон так i не набув чинності. Тим часом, Європейський Союз ухвалив регламент MiCA, що змусило Україну переглянути свою політику в контексті європейських стандартів, враховуючи набутий статус кандидата на вступ до Союзу. 

У листопаді 2023 року було представлено два конкурентні проєкти: один від Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), інший — від Міністерства цифрової трансформації України (Мiнцифри). В попередніх публікаціях ми детально розбирали обидва законопроєкти.

Наразі відомо, що готується третій компромісний проєкт, який мав би врахувати суперечності між попередніми документами, позицію ринку, а також державну політику інтеграції України до Європейського Союзу. Адже адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу є пріоритетною складовою цього процесу, яка спрямована на досягнення необхідного рівня відповідності правової системи України праву Європейського Союзу та включає адаптацію законодавства, утворення інституцій та інші додаткові заходи, які є необхідними для ефективного правотворення та правозастосування.

Статус компромісного проєкту

Згідно з низкою офіційних заяв, ухвалення нового законопроєкту заплановане на перше півріччя 2025 року. Наразі до розробки залучені представники НКЦПФР, Мiнцифри, Мінфіну, НБУ та експерти МВФ. Водночас реальна дата прийняття буде залежить від здатності знайти баланс між двома попередніми підходами. Основні аспекти обговорення включають оподаткування, регуляторні рамки та адаптацію до європейського законодавство (MiCA, DORA, DAC8, AML-Директива). А, ну і власне конкурентну боротьбу відомств за право виконувати роль державного регулятора ринку. 

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Мінфіну» повідомив, що робоча група, яка бере участь у розробці законодавства щодо криптоактивів, планує запропонувати Нацбанк України як регулятора ринку віртуальних активів. В цьому ж інтерв’ю він заявив, що НКЦПФР, яка мала пред’явити такий проєкт, «не впоралась», тому «депутатам довелось брати ініціативу в свої руки». В той же час надати більше деталей він не зміг, бо «особисто засідання не відвідує» – не  царська це справа. Цікаво тепер, як впораються депутати. Готуємо попкорн.

У контексті останніх обговорень схоже, що реальні строки запуску повноцінного регулювання ринку ВА — 2026 рік.

Головні суперечки навколо закону

Також нещодавно вийшла публікація на Incrypted, де редакція провела опитування серед представників бізнес-спільноти про те, що вони думають про процеси розробки регулювання, який підхід до оподаткування їм ближче та що б вони хотіли бачити в українському законодавстві стосовно криптовалют. Я наведу декілька відповідей, і ми разом оцінимо їхню адекватність.

Одне із питань, що викликає дискусії протягом тривалого часу — чи потрібно Україні приводити власне законодавство щодо крипторинку у відповідність до європейського регламенту MiCA. Опитані редакцією Incrypted представники бізнесу одноголосно заявили, що Україні доведеться це зробити. В першу чергу, на тлі зобов’язань, які накладає на країну статус кандидата в члени Євросоюзу.   

Зокрема, у «біржі» WhiteBIT зазначили, що «для їхнього бізнесу відповідність українського законодавства міжнародним стандартам, як-от MiCA та рекомендаціям FATF, є принципово важливою, адже WhiteBIT є регульованою криптобіржею, яка має ліцензії в багатьох країнах, включаючи Іспанію, Литву, Польщу, Чехію та Болгарію, і працює відповідно до правової бази Європейського Союзу».

Незрозуміло тільки відповідно до якої правової бази WhiteBIT працює в Україні і головне – в якій організаційно-правовій формі, адже за відсутності регуляції в Україні немає та й не може бути регульованих криптобірж. І виходить, що «регульована біржа» WhiteBIT в Україні не така вже й регульована і не така вже й біржа.

На офіційному веб-сайті, наприклад, зазначено, що якщо користувач використовує сервіси WhiteBIT, доступні через платформу WhiteBIT або створює акаунт на платформі WhiteBIT, він погоджується беззастережно прийняти і дотримуватися викладеної нижче загальнодоступної електронної Угоди користувача (далі - «Угода користувача»).

У цій Угоді термін «WhiteBIT» означає WhiteBIT Group. А «WhiteBIT Group» в свою чергу – це всі особи, що керують платформою, зокрема, але не виключно, компанії UAB Clear White Technologies (Литовська Республіка), WhiteBIT Financial Company s.r.o. (Чеська Республіка), WhiteBIT Tech Sp. Z.o.o (Республіка Польща), WhiteBIT Solutions LLC (Республіка Болгарія), WhiteBIT Operations Australia PTY LTD (Австралія), WhiteBIT Georgia LLC (Грузія), Clear White Technologies Limited (Гонконг), Clear White Operations Limited (Республіка Сейшельські Острови), Whitebit Solutions Ltd (Республіка Сейшельські Острови), Nova Fintech LLC (Сент-Вінсент і Гренадіни), некорпоративні організації і групи, які надають послуги WhiteBIT і несуть відповідальність за такі сервіси.

Цікаво, котра саме з наведеного переліку компаній та «некорпоративних організацій та груп» надає українському користувачу сервіси, і головне несе за них відповідальність? До регулятора/судового органу якої країни звертатися користувачеві, якщо завтра сервіс перестане працювати і всі кошти зникнуть? Чи зареєстрована бодай одна з цих компаній в Україні як платник податку? Дуже хотілося б отримати відповіді на ці питання перед тим, як запитувати у представників цієї групи іноземних компаній, які: 1) не регулюються українським законодавством, 2) не сплачують в Україні податки з доходу, заробленого з українських користувачів, їхню думку щодо регулювання ринку крипти в Україні.

Окрім встановлення загальних регуляторних рамок, не менш спірним питанням також є оподаткування операцій із криптовалютами. Підхід до нього можна назвати ключовою відмінністю між двома запропонованими документами. Incrypted пишуть, що «відповідно до законопроєкту НКЦПФР, ставка становитиме 18% ПДФО та додатковий військовий збір. Мінцифра ж пропонує поетапний підхід для фізосіб — від оподаткування операцій з криптовалютами за ставкою 5% впродовж перших трьох років, 9% — протягом наступних п’яти, після чого застосовується загальна ставка у 18%. Для бізнесу ж пропонується встановити податок на прибуток у 18% або 9% на виведений капітал, за умови використання режиму Дія.City».

Але насправді не всі розуміють, що з точки зору фактичного податкового навантаження не тільки і не настільки ставка податку має значення. Не менше, якщо не більше значення має база оподаткування. 

І НКЦПФР і Мінцифра пропонують оподаткування доходу від операцій з криптоактивами за моделлю оподаткування інвестиційного прибутку – тобто, дохід мінус витрати на придбання, і лише в операціях обміну криптоактивів на фіат або товари та послуги реального світу. Крім того, НКЦПФР також пропонує звільнення від оподаткування доходу від майнінгу та стейкінгу, а також від обміну ВА на ВА. В той час як Мінцифри пропонує нижчу ставку, але не звільняє від оподаткування операції з обміну ВА на ВА. Також варто зауважити, що підхід проекту Мінцифри щодо форми документів, що підтверджують витрати, потенційно може створити досить суттєві проблеми, оскільки інформація, записана в блокчейни, не зможе вважатись електронним документом.

В той же час, пан Кирило Хомʼяков, регіональний голова ще однієї «біржи» Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці, підкреслив, що до оподаткування користувачів важливо підходити з реалістичної точки зору: «Завищені податки ніколи нікого не приваблювали і викликали масу дискусій, тому з боку криптоспільноти є сумніви щодо ПДФО на криптовалюту за стандартною ставкою. Говорячи про реалізацію закону та оподаткування, країни ЄС пішли шляхом впровадження перехідного періоду. Думаю, що і нам цей шлях підійшов би більше».

Цікаво, які саме країни ЄС він мав на увазі.

Наразі між 28 країнами Європейського Союзу наявні суттєві відмінності між правилами оподаткування відповідних доходів фізичних осіб. 

Така різниця між податковими режимами сформувалась завдяки кільком факторам:

• відсутність вимог до уніфікації правил оподаткування фізичних осіб на рівні європейського законодавства; 
• відсутність єдиної класифікації віртуальних активів з метою оподаткування, в результаті чого в одних країнах криптовалюта розглядається як фінансовий актив, в інших – як товар, а в третіх зовсім по-іншому. Позиція кожної країни з цього приводу впливає на правила оподаткування приросту капіталу.
• політичні та фіскальні цілі кожної окремої країни: деякі країни вирішують застосувати більш сприятливий підхід до оподаткування, щоб заохотити розвиток ринку віртуальних активів. Інші, з мотивів забезпечення фіскальної стабільності, ставляться до цього дуже обережно і не вбачають потреби у податкових стимулах. 

Більшість країн ЄС з прогресивною шкалою оподаткування фізичних осіб залишились вірними такому підходу також щодо віртуальних активів. Так, податок на приріст капіталу може сягати 50,5% у Німеччині, 52,06% у Данії, 30% у Швеції або до 44% у Фінляндії. Франція застосовує єдиний податок у розмірі 30%. Люксембург має податкову систему подібну до німецької.

І врешті-решт, який економічний резон робити пільгову ставку в країні, яка відчайдушно намагається наповнити державний бюджет, добряче висмоктаний війною, в галузі, де доходність становить від 19% до 1834%. Саме такі цифри, отримані в ході аналізу дохідності криптовалют, оприлюднили аналітики інформаційного ресурсу Wu Blockchain. Більше детально про це тут. Чому держава має робити пільгову ставку при такій дохідності?

Перспективи та рекомендації для ринку

Зважаючи на складність дискусій, реалістичні терміни для ухвалення нового закону можуть бути зрушені на кінець 2025 року. Поки регуляторні рамки остаточно не визначені, бізнесу слід фокусуватися на прозорості діяльності, відповідності FATF та MiCA. Для користувачів важливо усвідомлювати зміни в оподаткуванні та фінансовому моніторингу.

Підсумок

Регуляторний процес щодо криптоактивiв в Україні перебуває у критичній стадії. Врахування міжнародного досвіду та локальних умов — ключ до створення ефективного законодавства. Проте, реальність іноді диктує компроміси, необхідні для стабільності ринку та гармонізації з європейськими стандартами. Щоб залишатися конкурентоспроможними, учасникам ринку слід бути готовими до адаптації в нових умовах.