В очікуванні на Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень

Про Законопроєкт № 13233

30 квітня 2025 року Парламентом одержано та зареєстровано за № 13233 (далі – Законопроєкт № 13233) урядовий проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».

Основною метою Законопроєкту № 13233 є приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу для забезпечення подання офіційної заявки України на приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA – Single Euro Payments Area).

На думку ініціаторів, ухвалення Законопроєкту № 13233 також сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, виконанню умов для набуття Україною членства в ЄС та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно надання фінансової підтримки Україні.

У Законопроєкті № 13233 важливою є не тільки суперечлива пропозиція про створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адміністратором якого пропонується визначити ДПС, яка викликала найбільшу увагу суспільства з точки зору її негативного впливу на забезпечення збереження банківської таємниці.

Водночас важливими є пропозиції щодо створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) трастів або інших подібних правових утворень (далі – Реєстр) за адмініструванням ДПС, а також удосконалення процедури верифікації інформації про КБВ юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про КБВ юридичної особи до Єдиного державного реєстру тощо. Такі пропозиції потребують окремої уваги, особливо з боку учасників зовнішньоекономічної діяльності, зокрема задіяних у контролі за контрольованими іноземними компаніями (далі – КІК) та їх діяльністю, але не тільки – про що йтиметься далі.

Вказана публікація має інформаційний характер. Поглиблений аналіз окремих положень запропонованого Законопроєкту № 13233 потребує більших обсягів для викладення.

Про «утворення без статусу юридичної особи» та «трасти» (в тому числі)

Поняття «трасти» в Україні є недостатньо дослідженим у правовій площині і становить лише частину такого більш широкого та ще менш дослідженого поняття як «утворення без статусу юридичної особи».

Податковий кодекс України (далі – Кодекс) останніми роками все активніше використовує поняття «утворення без статусу юридичної особи», хоча його тлумачення в ст. 14 «Визначення понять» Кодексу досі не надано. В останні роки до Кодексу внесені зміни цілим рядом законів України, які використовують вказаний термін, а саме: № 466-IX від 16.01.2020; № 1539-IX від 15.06.2021; № 1914-IX від 30.11.2021; № 2970-IX від 20.03.2023; № 3813-IX від 18.06.2024.

Вперше поняття «утворення без статусу юридичної особи» разом із новими для вітчизняного оподаткування правилами податкового контролю за КІК та оновленими вітчизняними правилами податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ) введено до Кодексу у 2020 році Законом України від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон № 466).

Довідково: Четвертий і п’ятий абзаци п.п. 39-2.1.1 п. 39-2.1 ст. 39-2 Кодексу відображають спробу законотворців надати хоч б якесь визначення поняттю «утворення без статусу юридичної особи» для випадків, передбачених цією статтею. Враховуючи відсутність інших тлумачень у Кодексі (та не тільки), фактично подібне тлумачення цього поняття може використовуватись і для інших податкових цілей, а не тільки для цілей податкового контролю за КІК.

Станом на сьогодні поняття «утворення без статусу юридичної особи» вже використовується у цілому ряді положень Кодексу, зокрема у статтях 14, 39-2, 39-3, 44-2, 170, 121 та пункті 71 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Про запропоновані зміни у Законі № 361, що стосуватимуться Реєстру

Законопроєктом № 13233 пропонується внести наступні зміни та доповнення до Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), що, у разі його прийняття, прямо чи опосередковано стосуватимуться Реєстру:

• ст. 1:

  • у визначенні поняття (терміну) «кінцевий бенефіціарний власник»;
  • оновлено визначення понять «вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту або іншого подібного правового утворення» та «таємниця фінансового моніторингу»;
  • існуючі у Законі № 361 визначення понять «траст», «кінцевий бенефіціарний власник», «дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника», «структура власності», «істотна участь», «номінальний власник», «члени сім’ї» доповнено новими термінами «викривач у сфері запобігання та протидії», «довірчий власник трасту або іншого подібного правового утворення», «засновник трасту або іншого подібного правового утворення», «протектор трасту або іншого подібного правового утворення»;

• cт. 4 № 361: 

  • визначено, що зміни до Закону № 361 можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону.

  Тобто, на думку автора публікації, податківці, які згідно Законопроєкту № 13233 повинні адмініструвати Реєстр, фактично не матимуть можливості вносити зміни, пов’язані з необхідністю забезпечення імплементації та подальшого розвитку Реєстру до спеціального Закону № 361, який не відноситься до податкової сфери. Також запровадження та функціонування Реєстру потребуватиме внесення змін до цілого ряду НПА інших міністерств та відомств. Координація таких зусиль не може бути забезпечена ДПС, яке навіть по своєму статусу підпорядковується Мінфіну (координується діяльність).

• cт. 5-1:

  • викладена у новій редакції під оновленою назвою «Стаття 5-1. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та структуру власності юридичних осіб»;

  • чотири нові статті щодо інформації про кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень (далі – Реєстр КБВ), утворення та отримання доступу до відповідного Реєстру КБВ, виявлення розбіжностей у Реєстрі КБВ:

    • 5-2 «Інформація про кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень»;
    • 5-3 «Реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень»;
    • 5-4 «Доступ до Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень»;
    • 5-5 «Інформація про розбіжності у Реєстрі кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень»;

• ст. 6 «Система та суб’єкти фінансового моніторингу»:

  • перелік осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи, доповнено словами «в тому числі довірчі власники трасту або іншого подібного правового утворення – резиденти»;

• ст. 7 «Застосування ризик-орієнтованого підходу»:

  • обов’язок СПФМ встановлювати високий ризик ділових відносин для окремих категорій клієнтів доповнено клієнтами, «стосовно яких з Реєстру кінцевих бенефіціарних [власників – слово «власників» у тексті Законопроєкту відсутнє] або інших подібних правових утворень виключено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника трасту або іншого подібного правового утворення»;

• ст. 8 «Завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу»:

  • пункт 8-1 ст. 8 викладено в новій редакцій та статтю доповнено новим пунктом 8-2 із положеннями щодо обов’язків та порядків повідомлень СПФМ держателів відповідних реєстрів, зокрема ДПС як держателя Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень, про виявлення неповноти, неточностей і помилок про КБВ – протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей, а також подальшого реагування держателів відповідних реєстрів на такі отримані повідомлення;
  • пункт 15 ст.  8 викладено у новій редакції, в якій передбачено своєчасне (у строк, зазначений у запиті) та у відповідному порядку подання на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу (до яких у частині Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень Законопроєкт № 13233 додає ДПС) достовірні та належної якості інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання СПФМ своїх відповідних обов’язків;
  • пункт 18 частини другої ст. 8 доповнено абзацами стосовно того, що суб’єкт державного фінансового моніторингу має право своїми НПА встановлювати більш тривалі строки, але не більше п’яти додаткових років, та додаткові вимоги до порядку зберігання документів. Фактично ці положення поширюються і на документи, що необхідні для забезпечення належного надання відомостей до Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень;

  • змінено редакцію пункту 19 частини другої ст. 8 щодо обов’язку СПФМ забезпечувати доступ документів та інформації, в якій у дещо розмитій формі чомусь:

    1. такий обов’язок СПФМ пропонується виконувати не перед суб’єктами державного фінансового моніторингу, а вже схоже, що також безпосередньо перед правоохоронними органами; 
    2. правоохоронні органи інформацію та документи, що становлять банківську таємницю, зможуть отримувати не тільки від банків, але й від СПФМ; 
    3. правоохоронні органи зможуть отримувати від СПФМ не тільки документи та інформацію, що містять банківську таємницю, але й інформацію та документи, які містять іншу охоронювану законом таємницю. У разі прийняття запропонованої редакції це стане черговим кроком до посилення тиску правоохоронних органів на СПФМ та на бізнес у цілому, що є неприпустимим.

Про недоречність адміністрування Реєстру ДПС

На жаль, висунення ідеї про створення відповідного Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень лише через п’ять років та необґрунтована пропозиція щодо закріплення його окремого адміністрування за ДПС свідчать про те, що вітчизняні органи державної влади й досі не повністю усвідомлюють, як працювати із інформацією про «утворення без статусу юридичної особи», і не лише у площині оподаткування.

Законопроєкт недостатньою мірою враховує цілий ряд нормативно-правових актів Мін’юсту, Мінфіну, НБУ, Держфінмоніторингу, Держстату, Мінцифри та КМУ, що намагаються регулювати питання реєстрації КБВ в Україні. Відокремлене ведення Реєстру щодо КБВ трастів або інших подібних правових утворень органом державної влади, який за своїм функціоналом та, ймовірно, технічними можливостями не призначений для цього, є некоректним рішенням і матиме негативні наслідки.

Пропозиція законотворців щодо створення Реєстру не враховує вже існуюче вітчизняне правове поле, зокрема численні НПА щодо реєстрації КБВ суб’єктів господарювання. Це надалі обумовить численні невідповідності між положеннями різних НПА, що стосуються питання КБВ, гострі конфлікти між функціоналом різним органів державної влади з такого питання, численні судові суперечки тощо.

Враховуючи специфіку діяльності ДПС, вона не повинна бути адміністратором згаданого Реєстру. «Дивним» виглядає той факт, що Законопроєкт № 13233, яким пропонується внести зміни до п’яти кодексів та десяти законів України, не вносить змін до Кодексу, хоча і вносить істотні зміни до функціоналу ДПС. Нагадаю, що згідно зі ст. 1 «Сфера дії Податкового кодексу України» саме Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також визначає функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Також слід усвідомлювати, що Держфінмоніторинг буде використовувати такий Реєстр на постійній основі, що відповідає його основному функціоналу, а численні правоохоронні органи будуть постійно звертатися до ДПС щодо отримання відомостей із Реєстру та використовувати таку інформацію.

Окрім того, виникають значні сумніви щодо спроможності ДПС на постійній основі забезпечувати належний комплекс заходів по збереженню такої чутливої інформації. Нещодавнє повідомлення ДПС від 02.05.2025 про чергове викриття податківців на незаконній передачі інформації ДПС (див. тут) – яскраве свідчення цьому.

Зверну увагу, що саме зараз, до 25.05.2025, Держстат розпочав громадське обговорення проєкту розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо підготовки проєктів законодавчих і нормативно-правових актів, необхідних для припинення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)». Йдеться про підготовку до поступового переходу на єдину цифрову, прозору та зручну систему ідентифікації суб’єктів господарювання. План заходів, розроблений Держстатом у співпраці з Мін’юстом, Мінцифрою, Мінекономіки, Мінфіном та іншими органами виконавчої влади, передбачає інтеграцію функцій у межах Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), який веде Мін’юст.

Трасти та інші подібні правові утворення, які хоч і не мають статусу юридичних осіб, є суб’єктами господарювання, а їх діяльність на території України підлягатиме, зокрема, податковому контролю. Тому питання реєстрації інформації про трасти або інші подібні правові утворення без статусу юридичної особи та їх КБВ законодавчо має бути вирішене комплексно у межах ЄДР, який і має вести Мін’юст. Адміністрування Реєстру КБВ трастів або інших подібних правових утворень ДПС є недоречним і призведе до подальших численних ускладнень.